10 лютого 2026 року м. Київ справа №320/30254/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віво-Актив» до Головного управління ДПС у Київський області, за участі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Національний банк України та Акціонерне товариство «ПроКредит Банк» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Віво-Актив» з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 21.08.2023 №1540410706 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віво-Актив» пені на загальну суму 418 989,51грн. за порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 19.04.2019 №190419.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 21.08.2023 №1540410706.
Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує.
Національним банком України до суду подані письмові пояснення, відповідно до яких просить рішення у справі прийняти на підставі чинного законодавства.
Акціонерним товариством «ПроКредит Банк» письмових пояснень щодо заявлених позовних вимог до суду не подано.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
На підставі ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Головним управлінням ДПС у Київській області на підставі наказу №836-п від 15.05.2023, направлень від 16.05.2023 №№3220/10-36-07-09, 3221/10-36-07-06, відповідно до п.п. 75.1.2 ст. 75, п.п. 78.1.1 ст. 78, ст. 82, п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Віво-Актив», за результатами якої 29.05.2023 складено акт №10455/10-36-07-06/37893053 «Про результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Віво-Актив» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньо-економічними контактами: від 01.03.2019 №01/03/19 з нерезидентом ТОВ «ВІВО ІНДУСТРІЯ» (російська федерація) та нерезидентом VIVO GIDA SANAYI VE TICARED LIMITED SIRKETI (VIVO FOOD INDUSTRY AND TRADE LIMITED COMPANY) Турецька Республіка (згідно з договором уступки права вимоги (цесії) від 15.04.2022 №1504) та від 19.04.2019 №190419 з нерезидентом VIVO GIDA SANAYI VE TICARED LIMITED SIRKETI (VIVO FOOD INDUSTRY AND TRADE LIMITED COMPANY) Турецька Республіка за період з 01.03.2019 по 29.05.2023».
Актом перевірки встановлено порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», а саме порушено граничні терміни розрахунків за зовнішньо-економічними контактами: від 01.03.2019 №01/03/19 з нерезидентом ТОВ «ВІВО ІНДУСТРІЯ» (російська федерація) та нерезидентом VIVO GIDA SANAYI VE TICARED LIMITED SIRKETI (VIVO FOOD INDUSTRY AND TRADE LIMITED COMPANY) Турецька Республіка (згідно з договором уступки права вимоги (цесії) від 15.04.2022 №1504) на загальну суму 116 185,48дол. США (еквів. 4 248 740,34грн.) та від 19.04.2019 №190419 з нерезидентом VIVO GIDA SANAYI VE TICARED LIMITED SIRKETI (VIVO FOOD INDUSTRY AND TRADE LIMITED COMPANY) Турецька Республіка на загальну суму 20 746,00дол. США (еквів. 758 652,18грн.).
Позивачем 08.06.2023 до Головного управління подані заперечення на Акт перевірки.
За результатами розгляду вказаних заперечень відповідач листом від 22.06.2023 №14092/12/10-36-07-09 «Про розгляд заперечення» повідомив позивача, що прийнято рішення про необхідність проведення документальної позапланової виїзної перевірки виключно з питань, що стали предметом заперечення на підставі п.п. 78.1.5 ст. 78 ПК України.
Так, Головним управлінням ДПС у Київській області на підставі наказу №1154-п від 22.06.2023, направлення від 05.07.2023 №4766/10-36-07-06, відповідно до п.п. 75.1.2 ст. 75, п.п. 78.1.5 ст. 78, ст. 82, п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Віво-Актив», за результатами якої 18.07.2023 складено акт №15219/10-36-07-06/37893053 «Про результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Віво-Актив» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньо-економічними контактами: від 01.03.2019 №01/03/19 з нерезидентом ТОВ «ВІВО ІНДУСТРІЯ» (російська федерація) та нерезидентом VIVO GIDA SANAYI VE TICARED LIMITED SIRKETI (VIVO FOOD INDUSTRY AND TRADE LIMITED COMPANY) Турецька Республіка (згідно з договором уступки права вимоги (цесії) від 15.04.2022 №1504) та від 19.04.2019 №190419 з нерезидентом VIVO GIDA SANAYI VE TICARED LIMITED SIRKETI (VIVO FOOD INDUSTRY AND TRADE LIMITED COMPANY) Турецька Республіка за період з 01.03.2019 по 29.05.2023» (далі по тексту - Акт перевірки).
Актом перевірки встановлено порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», а саме:
порушено граничні терміни розрахунків по зовнішньо-економічному контакту від 19.04.2019 №190419 з нерезидентом VIVO GIDA SANAYI VE TICARED LIMITED SIRKETI (VIVO FOOD INDUSTRY AND TRADE LIMITED COMPANY) Турецька Республіка на загальну суму 76 760,20дол. США (еквів. 2 323 352,50грн.);
за контрактом від 01.03.2019 №01/03/19 з нерезидентом ТОВ «ВІВО ІНДУСТРІЯ» (російська федерація) встановлено прострочену дебіторську заборгованість, яка оскаржується у Господарському суді м. Києва, відкрите провадження у справі №910/684/23 від 01.02.2023.
На підставі встановленого порушення відповідачем 21.08.2023 прийнято податкове повідомлення - рішення №1540410706, яким до позивача застосовано суму штрафних санкцій та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 418 989,51грн.
Позивач, не погоджуючись з оскаржуваним рішенням відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Згідно змісту ст. 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Згідно з п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 ст. 41 цього Кодексу, мають право, зокрема проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Підпунктом 19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України, встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.
Відповідно до змісту п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
За нормами п. п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про валюту і валютні операції» № 2473, Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 та Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» НБУ має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Згідно з нормами ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше, встановленого НБУ граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Згідно з п. 21 Розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ № 5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Згідно з ч. 8 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п'ятою цієї статті.
Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону, є НБУ та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
За змістом ч. 2 та 7 ст. 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» валютний нагляд здійснюється агентами валютного нагляду з метою встановлення відповідності здійснюваних валютних операцій валютному законодавству з урахуванням ризик-орієнтованого підходу. Банки як уповноважені установи - агенти валютного нагляду під час проведення ними валютних операцій здійснюють безпосередній нагляд за виконанням вимог валютного законодавства резидентами (крім інших уповноважених установ) та нерезидентами, що здійснюють валютні операції через ці уповноважені установи.
Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені НБУ, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.
Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі, якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Судом встановлено, що ТОВ "ВІВО-АКТИВ" укладено контракт від 01.03.2019 №01/03/19 з нерезидентом ТОВ "ВІВО ІНДУСТРІЯ" (російська федерація), відповідно до якого Продавець (ТОВ "ВІВО-АКТИВ") продає, а покупець ТОВ "ВІВО ІНДУСТРІЯ" (російська федерація) купує товари, вказані в додатках до даного контракту, які є невід'ємними частинами даного договору.
Згідно з Додатком №1 від 01.03.2019 до контракту №01/03/19 від 01.03.2019 зазначено перелік товару (заквасок йогуртів, кефірів, сметани, ряженки, квасу, сирів «Кисломолочного», «Фета», «Качотта», «Моцарелла», тощо та цін до них).
Згідно з Додатком №2 від 01.06.2019 до контракту №01/03/19 від 01.03.2019 зазначено місцезнаходження (юридична адреса) ТОВ "ВІВО ІНДУСТРІЯ": 121087, м. Москва, Береговий проїзд, буд. 2, будова, приміщення 10, російська федерація.
Згідно з Додатком №3 від 06.06.2019 до вказаного контракту зазначено перелік товару та ціни до нього. Ціна за одиницю товару включає вартість пакування, маркування та фасування. По цьому контракту оплата проводиться протягом 60 календарних днів після дати постачання товару, на основі інвойсу Української сторони. Оплата здійснюється в доларах США. Зобов'язання іноземної сторони зі здійснення оплати товару вважається виконаним з моменту зарахування коштів на розрахунковий рахунок Української сторони.
Згідно з Додатком №4 від 12.09.2019 до контракту №01/03/19 від 01.03.2019 зазначено перелік товару та ціни до нього. У зв'язку із зміною директора Української сторони і впровадженням Національним банком України міжнародного номеру банківського рахунку ІВАМ, сторони погодились внести зміни в реквізитну частину ТОВ "ВІВО-АКТИВ".
Згідно з Додатком №5 від 25.1 1.2019 до контракту №01/03/19 від 01.03.2019 зазначено перелік товару та ціни до нього.
Згідно з Додатком №6 від 14.05.2020 до контракту №01/03/19 від 01.03.2019 зазначено перелік товару та ціни до нього.
Згідно з Додатком №7 від 23.12.2020 до контракту №01/03/19 від 01.03.2019 зазначено перелік товару та ціни до нього.
Згідно з Додатком №8 від 28.09.2021 до контракту №01/03/19 від 01.03.2019, ТОВ "ВІВО ІНДУСТРІЯ" (російська федерація) зазначено перелік товару та ціни до нього.
Станом на початок перевіряємого періоду (01.03.2019) заборгованість за контрактом відсутня.
Сальдо на 17.12.2021 за контрактом від 01.03.2019 №01/03/19-326 072,2 доларів США. За період з 17.12.2021 по 29.05.2023 ТОВ "ВІВО-АКТИВ" відгрузило товари ТОВ "ВІВО ІНДУСТРІЯ" на загальну суму 120 455,48 доларів США (еквів. 3 279 382,80 грн.).
ТОВ "ВІВО-АКТИВ" (Цедент) 15.04.2022 уклало Договір уступки прав вимоги (Цесії) №1504 з VIVO GIDA SANAYI VE TICARED LIMITED SIRKETI (VIVO FOOD INDUSTRY AND TRADE LIMITED COMPANY) Турецька Республіка (Цесіонарій), щодо заборгованості ТОВ "ВІВО ІНДУСТРІЯ" (російська федерація) (Боржник) в сумі 328 295,48 дол. США, відповідно до якого Цедент відступає, а Цесіонарій приймає в повному обсязі права вимоги, які належать Цеденту по Контракту №01/03/19 від 01.03.2019, укладеному між Цедентом та Боржником, який являвся покупцем по цьому договору. Права вимоги Цеденту до Боржника станом на дату підписання даного договору складають 328 295,48 доларів США, що складається із вартості переданого і неоплаченого товару по контракту №01/03/19 від 01.03.2019. Строк оплати Боржником на адресу Цедента за поставлені товари згідно п. 3.3 контракту №01/03/19 від 01.03.2019 - настав.
Таким чином, з моменту укладання Договору уступки права вимоги від 15.04.2022 №1504 всі права за контрактом від 01.03.2019 № 01/03/09 в сумі 328 295,48 дол. США перейшли від ТОВ "ВІВО ІНДУСТРІЯ" (російська федерація) до VIVO GIDA SANAYI VE TICARED LIMITED SIRKETI (VIVO FOOD INDUSTRY AND TRADE LIMITED COMPANY) Турецька Республіка.
В Акті перевірки контролюючий орган зазначає, що перебіг граничних строків отримання валютної виручки за контрактом № 01/03/09 від 01.03.2019 розпочався з 19.12.2021 дійшов до 24.02.2022 та зупинився на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, проте у зв'язку із зміною кредитора за контрактом, граничний строк отримання валютної виручки поновився з 16.04.2022. Граничний термін отримання коштів по ВМД UА100100/2021/556728 від 17.12.2021 на суму 116 185,48 доларів США (гривневий еквівалент 3 159 420,14 грн.) - 05.02.2023 року, з урахуванням припинення перебігу граничних строків на 51 день враховуючи Постанову Правління Національного банку України від 30.05.2023 року № 71 до укладання Договору уступки права вимоги від 15.04.2022 № 1504.
У період з 17.12.2021 по 22.05.2023 згідно виписки банку ТОВ "ВІВО -АКТИВ" отримано кошти у розмірі 431 506,8 доларів США по контракту №01/03/19 та договору №1504.
Позивач отримав листа від VIVO GIDA SANAYI VE TICARED LIMITED SIRKETI (VIVO FOOD INDUSTRY AND TRADE LIMITED COMPANY) Турецька Республіка від 30.11.2022 про неможливість сплатити борг у розмірі 116 185,48 доларів США згідно договору №1504.
У зв'язку з порушення договору уступки та з метою стягнення непоставленої валютної виручки позивач звернувся з позовом до VIVO GIDA SANAYI VE TICARED LIMITED SIRKETI (VIVO FOOD INDUSTRY AND TRADE LIMITED COMPANY) Турецька Республіка про стягнення простроченої заборгованості за договором уступки прав вимоги № 1504 від 15.04.2022 року у розмірі 106 288,48 доларів США.
Господарським судом м. Києва 30 січня 2023 року відкрито провадження у справі № 910/684/23.
Згідно з абз. 1 частини 7 Статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
В Акті перевірки відповідач дійшов висновку, що перевіркою своєчасності розрахунків за операціями з експорту товарів не встановлено порушення частити 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» та пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, за експортним контрактом від 01.03.2019 №01/03/19 з нерезидентом ТОВ "ВІВО ІНДУСТРІЯ" (російська федерація) та договору уступки прав вимоги (Цесії) від 15.04.2022 № 1504 з нерезидентом VIVO GIDA SANAYI VE TICARED LIMITED SIRKETI (VIVO FOOD INDUSTRY AND TRADE LIMITED COMPANY) Турецька Республіка.
Крім того, судом встановлено, що ТОВ "ВІВО-АКТИВ" укладено контракт від 19.04.2019 № 190419 з нерезидентом VIVO GIDA SANAYI VE TICARED LIMITED SIRKETI (VIVO FOOD INDUSTRY AND TRADE LIMITED COMPANY) Турецька Республіка на поставку від Резидента товарів власного виробництва, а саме закваски бактеріальні «VIVO», відповідно до якого Продавець (ТОВ "ВІВО-АКТИВ") продає, а ПОКУПЕЦЬ VIVO GIDA SANAYI VE TICARED LIMITED SIRKETI (VIVO FOOD INDUSTRY AND TRADE LIMITED COMPANY) Турецька Республіка купує товар, в асортименті та за цінами передбаченими умовами даного Контракту.
Так, відповідно до п. 3.4 контракту Покупець зобов'язаний оплатити вартість товару у строк протягом 30 днів з моменту його поставки.
Строк дії даного контракту розпочинається з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 19.04.2022 року, але в будь - якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань по даному контракту.
Згідно з Додатком №1 від 19.04.2019 до контракту від 19.04.2019 №190419 зазначено перелік товару (заквасок бактеріальних та цін до них).
Згідно з Додатком №2 від 19.04.2019 до контракту від 19.04.2019 №190419 зазначено зразок форми для формування замовлення.
Згідно з Додатком №3 від 19.04.2019 до контракту від 19.04.2019 №190419 зазначено перелік товару (заквасок бактеріальних).
Станом на 01.01.2022 за контрактом від 19.04.2019 №190419 з нерезидентом VIVO GIDA SANAYI VE TICARED LIMITED SIRKETI (VIVO FOOD INDUSTRY AND TRADE LIMITED COMPANY) (Турецька Республіка) згідно оборотно - сальдової відомості в ТОВ "ВІВО-АКТИВ" обліковується дебіторська заборгованість в сумі 102336 доларів США (еквів. 2 791 541,87 грн.)
У періоді з 01.01.2022 року по 29.05.2023 року, на виконання умов вищевказаного контракту ТОВ "ВІВО-АКТИВ" відвантажило продукцію на загальну суму 196 609,8 доларів США (еквів. 6 184 037,06 грн.), в т. ч. згідно наступних ВМД:
від 05.04.2022 № UА209140/2022/024886 на загальну суму 13 767,80 доларів США,
від 26.05.2022, № UА100100/2022/00 1034 на загальну суму 57 611,60 доларів США,
від 11.01.2022 № UА 100100/2022/000030 на загальну суму 15 088,00 доларів США,
від 15.07.2022 № UА 100100/2022/001 537на загальну суму 20 746,00 доларів США,
від 11.02.2022 № UА 100100/2022/000512 на загальну суму 22 443,40 доларів США,
від 22.09.2022 № UА 100100/2022/002461 на загальну суму 18 482,80 доларів США,
від 08.12.2022 № 22UА 100100003763U4 на загальну суму 16 974,00 доларів США,
від 23.02.2023 № 23 UА100100400555U8 на загальну суму 15 653,80 доларів США,
від 26.04.2023 № 23UА100100401412U9 на загальну суму 15 842,40 доларів США.
У періоді з 01.01.2022 року по 29.05.2023 року згідно виписок банку на валютний рахунок ТОВ "ВІВО-АКТИВ" надійшла оплата на загальну суму 212 395,2 доларів США (еквів. 7 179 452,16 грн.) від 19.04.2019 № 190419 з нерезидентом VIVO GIDA SANAYI VE TICARED LIMITED SIRKETI (VIVO FOOD INDUSTRY AND TRADE LIMITED COMPANY) (Турецька Республіка), в тому числі з порушенням на загальну суму 76 760,20 доларів США.
Станом на 29.05.2023 відповідно наданим документам та результатам перевірки по вказаному контракту встановлено дебіторську заборгованість в сумі 86 550,6 доларів США (еквів. 3 165 034,2712 грн.). Термін погашення заборгованості в сумі 48 470,20 доларів США у перівіряємому періоді не настав.
В Акті перевірки контролюючий орган зазначає, що Висновок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, на подовження термінів розрахунків за контрактом від 19.04.2019 №190419 з вказаним вище до перевірки не надано.
Довідку уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов контракту від 19.04.2019 № 190419 з нерезидентом щодо виникнення дії форс-мажорних обставин до перевірки не надано.
Документи, які свідчать про прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом VIVO GIDA SANAYI VE TICARED LIMITED SIRKETI (VIVO FOOD INDUSTRY AND TRADE LIMITED COMPANY) Турецька Республіка строку, передбаченого контрактом від 19.04.2019 №190419, до перевірки не надано.
Таким чином, перевіркою своєчасності розрахунків за операціями з експорту товарів встановлено порушення частини 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» та пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, а саме, порушено граничні строки розрахунків на загальну суму 20 746,00 дол. США (еквів. 758 652,18 грн.) за імпортним контрактом від 19.04.2019 № 190419 з нерезидентом VIVO GIDA SANAYI VE TICARED LIMITED SIRKETI (VIVO FOOD INDUSTRY AND TRADE LIMITED COMPANY) Турецька Республіка.
Однак, з вказаними доводами контролюючого органу суд не погоджується з наступних підстав.
На офіційному сайті Торгово-Промислова Палата 28.02.2022 розмістила листа №2024/2.0-7.1, яким визнала військову агресію рф проти України форс-мажорними обставинами з 24 лютого 2022 року.
Крім того, відповідно до відповідно до п. 52 прим. І підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 р. по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються (крім деяких видів санкцій, зазначених в цьому пункті).
Також зазначено, що «.протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОУЮ-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 р. №466-ІХ, в редакції від 01.01.2021 р., підпункт 14.1.162 ПК України викладено в такій редакції: « 14.1.162. пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».
Відповідно до п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Отже, Податковим кодексом України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов'язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень рішень, а Закон України «Про валюту і валютні операції», зокрема ст. 13 містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею.
Враховуючи викладене, пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог Податкового кодексу України з 01 січня 2021 року є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162 пункту 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України та відповідно нарахування пені у період з 01.01.2021р. суперечить положенням абз.1 1 п.52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України».
Таким чином, платники податків підлягають звільненню від нарахування пені не тільки тоді, коли нарахування пені прямо передбачено ПК України, а і у інших випадках, передбачених законодавством, якщо контроль за дотриманням такого законодавства покладено на контролюючі органи.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 р. № 2260-ІХ, що набрав чинності 27.05.2022 р., внесено зміни до п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, згідно з котрими тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р., установлено особливості для справляння податків і зборів.
Отже, тимчасово, на період дії воєнного стану, починаючи з 27.05.2022 р. належить застосовувати норми в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання платником податків податкових обов'язків у випадках та за умов, передбачених п. 69 підрозділом 10 розділу XX Податкового кодексу України.
Тому правила п. 52 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій за порушення термінів нарахування, декларування та сплати податків і зборів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОУЮ-19), не застосовуються починаючи з 27.05.2022 р. на період дії воєнного стану.
Статтею 112 Податкового кодексу України передбачено, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.
Пункт 112.8 статті 112 Податкового кодексу України визначає обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, висловленого у постанові від 21 липня 2021 року у справі №912/3323/20, надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести.
Суд зазначає, що, укладаючи контракти, суб'єкти господарювання не могли передбачити такі форс мажорні обставини як військова агресія рф проти України.
При цьому, усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.
З огляду на викладене події, які відбулись з вини інших осіб та які призвели до порушення граничних строків проведення розрахунків, на переконання суду, виключають юридичну відповідальність підприємства за ст. 112 ПК України.
Такий підхід відповідає принципу індивідуальної податкової відповідальності, який неодноразово наголошувався Верховним Судом та Європейським судом з прав людини. Вищенаведений висновок Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово підтвердив у рішеннях по справах «Булвес АД проти Болгарії», «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії», «Сєрков проти України», «Інтерсплав проти України'та ін.
Відтак, суд дійшов висновку про наявність достатніх та необхідних правових підстав для застосування до спірних правовідносин частини шостої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» та звільнення позивача від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків по зовнішньоекономічним операціям, у зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Контролюючим органом не надано доказів на підтвердження того, що позивачем було порушено податкове законодавство, а також не доведено інших обставин, які могли б свідчити про порушення позивачем законодавства України.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 6284,85грн. (платіжна інструкція №9981 від 01.09.2023).
Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області підлягає судовий збір у розмірі 6284,85грн.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Київській області від 21.08.2023 №1540410706.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віво-Актив» сплачений судовий збір у розмірі 6 284,85грн. (шість тисяч двісті вісімдесят чотири) грн. 85 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лапій С.М.