10 лютого 2026 року № 320/48839/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши в спрощеному провадженні в приміщенні суду в місті Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОПОЛІС 15» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОПОЛІС 15» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України, у якому просило суд:
- визнати протиправними та скасувати Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9503649/33987142 від 12.09.2023 р. комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС України в Київській області;
- зобов?язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних датами їх фактичного надходження подану Позивачем податкову накладну №140 від 19.03.2022 року.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.
Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву.
Крім цього, представником відповідача подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду із даним позовом.
В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що позов подано позивачем 25.12.2023, а строк звернення до суду з даним позовом становить три місяці з дня вручення позивачу рішення комісії ДПС України з питань розгляду скарг за результатами розгляду його скарги на оскаржувані рішення, тобто більше ніж через 3 місяці від дати оскаржуваних рішень.
Розглянувши клопотання представника відповідача, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. (абзац 1 частини другої статті 122 КАС України).
Частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з висновками Верховного Суду, наведеними у постановах від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18, від 02.07.2020 у справі № 1.380.2019.006119 та від 20.11.2020 у справі № 1.380.2019.006517, до позовів платника податків про визнання протиправними рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних з похідною вимогою про зобов'язання її зареєструвати застосовуються загальні строки звернення до суду, визначенні нормами статті 122 КАС України, а не Податковим кодексом України. При цьому такі строки залежать від того, чи використав платник податків процедуру адміністративного оскарження вказаних рішень як досудового порядку вирішення спору.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивач оскаржує рішення контролюючого органу від 12.09.2023. При цьому позивач використав процедуру адміністративного оскарження вказаного рішення. Рішенням від 20.09.2023 скаргу позивача залишено без задоволення.
Суд зазначає, що позивач звернувся з позовною заявою до суду 11.12.2023. Позовна заява була направлена на адресу суду засобами поштового зв'язку, що підтверджується примірником описом вкладення у цінний лист та конвертом. Отже, позивачем строк звернення до суду не пропущено.
Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Крім того, представником відповідача заявлено клопотання про розгляд справи з викликом сторін.
Дослідивши вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За правилами ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується судом з урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень.
При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
В даному випадку кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними ст. 44 КАС України із урахуванням норм, передбачених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.
У своєму клопотанні представник відповідача не навів обґрунтованих підстав того, що справа не може бути розглянута без попереднього усного заслуховування пояснень сторін щодо суті спору.
Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з повідомленням (викликом) учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд, на даний час, не вбачає необхідності у наданні пояснень сторонами у зазначеній справі та дійшов висновку, що підстави для її розгляду з повідомленням (викликом) учасників справи відсутні.
Керуючись статтями 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
2. У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи з викликом сторін - відмовити.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Діска А.Б.