10 лютого 2026 року м. Ужгород№ 260/9972/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Плеханова З.Б. розглянувши у письмовому проваджені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України, яким просить:
- Визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо не оформлення та не подання до Головного Управління Пенсійного фонду України в Закарпатської області всіх необхідних документів для призначення пенсії за вислугою років на пільгових умовах ОСОБА_1 .
- Зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та подати до Головного Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подання та документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років на пільгових умовах на підставі вимог пункту «а» статті 12, статті 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 , проходив військову службу в Державній прикордонній службі України. Наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 13 червня 2024 року №831-ОС ОСОБА_1 було знято з усіх видів забезпечення та виключено зі списків прикордонного загону з 13 червня 2024 року.
Після звільнення з військової служби, позивачем було направлено листа до Адміністрації Державної прикордонної служби України з приводу оформлення та подання необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області для призначення, ОСОБА_1 , пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року No393.
До листа було додано заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатської області про призначення пенсії ОСОБА_1 , копію ідентифікаційного номеру, копію паспорта, копію витягу з наказу про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу Держприкордонслужби України.
Однак, листом від 30.09.2025 року відповідач відмовив позивачу у підготовці та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області документів для призначення пенсії. Мотивами такої відмови було відсутність у нього достатньої кількості вислуги років у календарному обчисленні, які надають право на пенсійне забезпечення. Вважає протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо не оформлення та не подання до Головного Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області всіх необхідних документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років на пільгових, виходячи з такого.
12 грудня 2025 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження в справі.
16 грудня 2025 року, від Адміністрації Державної прикордонної служби України надійшов відзив на позов, відповідно до якого зазначено, що
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей та постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 №1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 1 Порядку №3-1, заяви про призначення пенсій за вислугу років подаються до Головних управлінь Пенсійного фонду України в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі через уповноважений структурний підрозділ Адміністрації Держприкордонслужби особами, звільненими з військової служби, які мають право на пенсію згідно із Законом №2262.
Відповідно до пункту 1 розділу II Інструкції про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з інших соціальних питань, затвердженої наказом МВС від 17.09.2018 №760, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 10.10.2018 за №1152/32604 (далі - наказ МВС №760), уповноважений підрозділ Адміністрації Держприкордонслужби організовує роботу з оформлення документів для призначення пенсій особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону №2262.
Відповідно до підпунку 1 розділу III наказу МВС №760 уповноважений структурний підрозділ Адміністрації Держприкордонслужби приймає заяву про призначення пенсії та документи згідно з Порядком №3-1 від особи, яка набула право на пенсію відповідно до Закону №2262.
Прийняття заяви про призначення пенсії від особи, яка не набула право на пенсію відповідно до Закону №2262, ні порядком №3-1, ні наказом МВС №760 не передбачено.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
ОСОБА_1 , проходив військову службу в Державній прикордонній службі України.
Наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 13 червня 2024 року №831-ОС підполковника ОСОБА_1 (П-006031), заступника начальника відділу управління службою штабу, звільненого з військової служби в запас наказом Голови Державної прикордонної служби України від 10 червня 2024 року № 999-ОС за підпунктом «б» (за станом здоров'я: за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу)) пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (зі змінами), з 13 червня 2024 року, було виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. Останнім днем проходження військової служби вважати 13 червня 2024 року.
Як вбачається із зазначеного наказу, вислуга років ОСОБА_1 станом на 13 червня 2024 року складає: календарна - 17 років 10 місяців 16 днів, пільгова 07 років 11 місяців 04 дні, загальна - 25 років 09 місяців 20 днів.
Адміністрація Державної прикордонній службі України направила до ГУ ПФУ в Закарпатській області лист «Про надання документів для призначення пенсії ОСОБА_2 » лист за №09/74941-24-Вих від 07.11.2024, в якому зазначило, що відповідно до постанови Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1 подаються документи для призначення пенсії по інвалідності звільненому з військової служби ОСОБА_1 .
12 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Адміністрації Державної прикордонної служби України із заявою, в якій просив підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області документи для призначення пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб та постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17 липня 1992 року.
За результатами розгляду такої заяви листом Адміністрації ДПС України від 30.09.2025 року № 09/B-10746/19851 повідомлено заявника про відсутність підстав для її задоволення з огляду на недостатність наявного календарного стажу.
Вважаючи протиправною бездіяльність Адміністрації ДПС України, що проявилася у не оформленні та не подані до ГУ ПФУ в Закарпатської області документів для призначення йому пенсії за вислугу років, з метою захисту порушеного права на пенсійне забезпечення позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Мотиви та норми права застосовані судом
Нормами ч.1, 5 ст.14 Закону України Про Державну прикордонну службу України №661-IV від 03.04.2003 передбачено, що до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України. Комплектування Державної прикордонної служби України військовослужбовцями і проходження ними військової служби здійснюються на підставі Закону України Про військовий обов'язок і військову службу.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 25 Закону України Про Державну прикордонну службу України, держава забезпечує соціальний захист особового складу Державної прикордонної служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших актів законодавства. Пенсійне забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України здійснюється у порядку та у розмірах, встановлених Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, визначені положеннями Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб від 09.04.1992 №2262-XII (далі Закон №2262) (в редакції, чинній станом на день виникнення спірних правовідносин).
Згідно ч.1 ст.1 Закону №2262 особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби (ч. 1 ст. 2 Закону №2262).
Статтею 12 Закону №2262 встановлено умови призначення пенсій за вислугу років. Так, нормами п.а ч.1 ст.12 Закону №2262 (в редакції, чинній станом на день звільнення позивача) передбачено, що така пенсія призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах б-д, ж статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, в тому числі, з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше.
Згідно ч.4 ст.17 Закону №2262 при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
За змістом ст. 17-1 Закону №2262 порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог Закону №2262 постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (далі Порядок) (у редакції, чинній станом на день звільнення позивача).
Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, прийнятим з метою конкретизації нормативного регулювання вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.
Згідно з положеннями Порядку пільгами є зарахування до вислуги років, яка надає право на отримання пенсії, у певній кратності тих періодів служби, які відповідають визначеним цією Постановою умовам (конкретні умови передбачають застосування певної кратності).
Відповідно до норм Порядку, до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абз. 1 п. 1 цієї постанови, зараховується пільговий стаж роботи на встановлених цим Порядком посадах. При цьому, пільгова вислуга враховується саме при призначенні пенсій згідно з п. а ст. 12 Закону №2262.
Поняття вислуга років, яка обчислюється у будь-якому випадку календарними роками та місяцями, застосовується як до осіб, які не мають пільгових умов на призначення пенсії за Законом №2262, так і до осіб, які мають такі пільгові умови.
З матеріалів справи вбачається, що вислуга років на день звільнення ОСОБА_1 станом на 13 червня 2024 року складає: календарна - 17 років 10 місяців 16 днів, пільгова 07 років 11 місяців 04 дні, загальна - 25 років 09 місяців 20 днів.
З листа Адміністрації ДПС України вбачається, що відповідач повідомив про відсутність підстав для звернення до ГУ ПФУ в Закарпатській області з поданням для призначення пенсії ОСОБА_1 , оскільки вислуга років такого становить 17 років 10 місяців 16 днів, тобто фактично, враховано тільки календарну вислугу років без пільгової.
Оцінюючи правомірність такої відмови суб'єкта владних повноважень, суд враховує правову позицію Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у справі №805/3923/18-а від 03.03.2021, відповідно до якої основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Порядком. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
У справі №480/4241/18 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 14 квітня 2021 року дійшов висновку про те, що передбачена Порядком можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону №2262 і положенням цього Закону не суперечить.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Отже, Закон №2262 як єдину обов'язкову умову призначення пенсії за вислугу років передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому, наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.
Визначення у Законі №2262 вислуги саме в календарних роках передбачає обов'язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в ч. 4 ст. 17 цього ж Закону щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги.
Відтак, передбачена Законом №2262 календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).
Передбачені ст. 171 Закону №2262 пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років.
Таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.
Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом №2262.
Судом встановлено, що вислуга років ОСОБА_1 , з врахуванням часу служби, який підлягає зарахуванню на пільгових умовах, становить 25 років 09 місяців 20 днів, що є достатнім в розумінні положень п. а статті 12 Закону №2262 для призначення пенсії за вислугу років.
Жодних обґрунтувань неможливості обрахунку вислуги років позивача з врахуванням пільгового стажу відповідач у листі-відповіді від 30.09.2025 року № 09/B-10746/19851 року не наводить.
Відповідно до п. 2 розділу 1 Порядку, подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1 (Постанова №3-1), заява про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності подається військовослужбовцем, звільненим зі служби, та особою, яка має право на пенсію згідно із Законом або відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку, до органу, що призначає пенсію, через уповноважений орган (структурний підрозділ), який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства юстиції України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби судової охорони, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Управління державної охорони України, за останнім місцем служби.
Пунктом 1 розділу ІІІ Постанови №3-1 визначено, що уповноважений орган (структурний підрозділ) у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і подання про призначення пенсії і направляє до органу, що призначає пенсії.
Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Адміністрації ДПС України щодо не оформлення та не подання до ГУ ПФУ в Закарпатській області документів для призначення пенсії ОСОБА_1 та зобов'язання подати такі.
Поряд з цим не підлягає задоволенню позовна вимога про зобов'язання Адміністрацію ДПС України підготувати та подати до ГУ ПФУ в Закарпатській області документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років на пільгових умовах на підставі вимог пункту а статті 12, статті 171 Закону №2262, оскільки такий вид пенсії вказаними законодавчими нормами не передбачений.
Натомість норми ст.12 Закону №2262 регламентують право осіб на пенсію за вислугу років.
З огляду на вищенаведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Зважаючи на те, що позивача від сплати судового збору звільнено, підстави для вирішення питання щодо відшкодування судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Адміністрації Державної прикордонної служби України (ЄДРПОУ 00034039) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо не оформлення та не подання до Головного Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області документів для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 .
3. Зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та подати до Головного Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подання та документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі вимог пункту а статті 12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб №2262-ХІ.
4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяЗ.Б.Плеханова