10 лютого 2026 року м. Житомир справа № 240/26212/25
категорія 104020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Леміщака Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом адвоката ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № ІХ-016/2025 від 25.09.2025 про скасування рішення ДП КДКА Житомирської області № 28/2 від 06.06.2025 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 та про ухвалення нового рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № ІХ-016/2025 від 25.09.2025, яким скасовано рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області № 28/2 від 06.06.2025 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 , є протиправним та прийняте всупереч наявним у відповідача повноваженням.
Разом із позовом до суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.
Ухвалами Житомирського окружного адміністративного суду від 21.11.2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та витребувано у відповідача документи, які, на думку позивача підтверджують, або спростовують її позовні вимоги. Адміністративну справу вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання (у письмовому провадженні).
На виконання ухвали суду відповідач надав витребувані документи
У відзиві на позовну заяву, поданому до суду 05.12.2025, відповідач зазначив, що дисциплінарна палата КДКА Житомирської області поверхово провела розгляд скарги ОСОБА_2 на дії адвоката Ткачук Таміли Андріївни, дисциплінарна палата прийшла до висновку, що ОСОБА_2 не надала достатніх доказів щодо порушення адвокатом чинного законодавства, надані документи не свідчать про те, що під час судових засідань адвокат порушила чинне законодавство. Однак у договорі про надання правової допомоги від 17.10.2023, укладеного між адвокатом Ткачук Т.А. та Силіною О.Л., адвокат взяла на себе обов'язки представляти законні інтереси ОСОБА_2 в органах державної влади та місцевого самоврядування, інших установах, організаціях та підприємствах, судових органах та здійснювати професійну діяльність адвоката згідно з умовами цього договору з усіма правами представника, які передбачені ЦК та ЦПК України, при вирішенні питань, пов'язаних з розглядом цивільних справ, стороною яких є ОСОБА_2 , в судах загальної юрисдикції. Цей договір діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків. Також адвокат Ткачук Т.А. надала суду ордер АМ № 1086464 від 30.04.2024 про те, що надає правничу допомогу ОСОБА_2 у Богунському райсуді м. Житомира та Житомирському апеляційному суді, на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 29.04.2024. Отже, надаючи оцінку аргументам, викладеним у скарзі, на предмет їх врахування чи спростування, об'єктивно оцінюючи висновки КДКА та доводи, аргументи, твердження учасників дисциплінарного провадження, обставини, докази, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія вважає, що рішення ДП КДКА Житомирської області від 06.06.2025 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 підлягає до скасування, оскільки в діях останньої вбачаються ознаки порушення вимог ст. 21 Закону України “ Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст.ст. 11, 14, 18, 26, 27, та правил адвокатської етики.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними статтями 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, до КДКА Житомирської області надійшла скарга на дії адвоката ОСОБА_1 . Рішенням дисциплінарної палати КДКА Житомирської області № 28-2 від 06.06.2025 в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням дисциплінарної палати КДКА Житомирської області скаржник подала апеляційну скаргу до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії. Комісія рішенням від 25.09.2025 скаргу ОСОБА_2 задовольнила частково, скасувала рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області у складі дисциплінарної палати № 28/2 від 06.06.2025 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 . Ухвалила нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .
Позивач, вважаючи оскаржуване рішення протиправним, звернулася до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, є Закон України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 № 5076-VI (тут і надалі - Закон № 5076-VI у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Частинами першою, третьою статті 2 Закону № 5076-VI передбачено, що адвокатура України - це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний, у тому числі, отримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
Відповідно до частин першої, другої статті 33 Закону № 5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Згідно з частинами першою, другою статті 34 Закону № 5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Відповідно до частини першої, другої статті 38 Закону № 5076-VI заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Частиною першою статті 39 Закону № 5076-VI передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Відповідно до частини першої статті 52 Закону № 5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
Згідно з частиною четвертою статті 52 Закону № 5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури: 1) розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 2) узагальнює дисциплінарну практику кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 3) виконує інші функції відповідно до цього Закону.
Частиною п'ятою статті 52 Закону № 5076-VI передбачено, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.
Відповідно до частини сьомої статті 52 Закону № 5076-VI рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Як уже зазначалося, Закон № 5076-VI передбачає дотримання Правил адвокатської етики (далі - Правила) як одного з основних професійних обов'язків адвоката.
Відповідно до ст. 39 Правил адвокат не може приймати доручення від клієнта, якщо суть доручення зводиться до необхідності вчинення дій в інтересах такого клієнта, спрямованих на захист його прав, які перебувають в конфлікті інтересів з юридичною особою, в якій адвокат раніше працював, або надавав професійну правничу (правову) допомогу, якщо адвокат володіє інформацією, що може бути використана проти такої юридичної особи.
Згідно з договором про надання правової допомоги від 17.10.2023, укладеним між адвокатом Ткачук Т.А. та ОСОБА_2 , адвокат зобов'язалася представляти інтереси ОСОБА_3 в органах влади, судах та інших установах, зокрема у цивільних справах за участю Силіної. Договір діє до повного виконання зобов'язань. Крім того, адвокат видала ордер АМ № 1086464 від 30.04.2024 на надання правової допомоги Силіній у Богунському районному суді м. Житомира та Житомирському апеляційному суді на підставі договору б/н від 29.04.2024.
13.05.2025 ОСОБА_2 подала скаргу до КДКА Житомирської області на дії адвоката ОСОБА_1 . Вона вказала, що адвокат порушила присягу та правила адвокатської етики, неналежно виконувала обов'язки: пропускала судові засідання без попередження, затягувала процес, обіцяла оскаржити ухвалу суду, через що скаржниця пропустила строк на апеляцію. ОСОБА_2 також заявила про домовленість адвоката з протилежною стороною, що призвело до нервового стресу, втрати права на оскарження та додаткових витрат на іншого адвоката.
Рішенням дисциплінарної палати КДКА Житомирської області № 28/2 від 06.06.2025 у відкритті дисциплінарної справи відмовлено, оскільки скаржниця не надала достатніх доказів порушень; адвокат була відсутня на засіданнях з поважних причин (перебування за кордоном, хвороба); скаржниця не заявляла клопотань про участь адвоката на засіданнях 30.10.2024, 26.03.2025, 24.04.2025; суд не реагував на можливі порушення; доказів домовленості з іншою стороною немає.
ОСОБА_2 30.06.2025 (вх. № 28893) оскаржила рішення до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Вказала, що рішення КДКА необґрунтоване, докази (протоколи засідань, скріншоти листування) не оцінені належним чином, адвокат порушила умови договору, що спричинило втрату права на апеляцію, додаткові витрати та стрес.
Рішенням ВКДКА від 25.09.2025 скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення ДП КДКА Житомирської області № 28/2 від 06.06.2025 скасовано, ухвалено нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 . Матеріали направлено до КДКА Житомирської області на стадію розгляду дисциплінарної справи.
Позивач вважає, що рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 25.09.2025 є необґрунтованим, безпідставним і підлягає скасуванню в зв'язку з тим, що наявні процедурні (процесуальні) порушення, та на думку позивача Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури перевищено свої повноваження.
Щодо таких доводів позивача суд зазначає, що Верховний Суд сформулював висновок щодо меж оцінки рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, прийнятих за наслідками розгляду скарг щодо адвокатів. Так, у постановах Верховного Суду від 25.06.2018 у справі 810/1972/17, від 24.06.2020 у справі № 813/2639/18, від 14.12.2020 у справі № 821/1030/17, від 10.06.2021 у справі № 826/15590/15 сформовано правову позицію, відповідно до якої адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Водночас правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин і фактів прийняти рішення за правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб'єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.
Перевіряючи доводи позивача з приводу того, що розгляд дисциплінарного провадження щодо позивача має здійснюватися виключно Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Житомирської області, а ВКДКА не наділена таким правом, суд зазначає таке.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури діє як контрольно-апеляційний орган у системі адвокатського самоврядування, чия компетенція прямо визначена Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Згідно з частиною 4 статті 52 цього Закону ВКДКА створена саме для розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. Це є її основною функцією, що забезпечує єдність дисциплінарної практики на всій території України. Суд підкреслює, що законодавець виокремив ВКДКА як орган вищого рівня відносно регіональних комісій. Відсутність у ВКДКА права на перегляд рішень КДКА області нівелювала б саму суть існування дворівневої системи дисциплінарної відповідальності та позбавляла б учасників провадження права на оскарження в межах самоврядування. Повноваження ВКДКА щодо скасування або зміни рішень нижчих комісій є інструментом виправлення можливих помилок, допущених на регіональному рівні, та запобігання проявам суб'єктивізму чи локального впливу на прийняття рішень.
Таким чином, право ВКДКА на перегляд рішень регіональних КДК не лише прямо передбачене профільним законом, а й є фундаментальним механізмом стримувань і противаг всередині адвокатської спільноти. Регіональні комісії не є автономними у своїх остаточних висновках, оскільки їхня діяльність підконтрольна вищому органу в межах процедур оскарження, встановлених державою.
Позивач стверджує про процедурні (процесуальні) порушення, а саме, що повторна скарга ОСОБА_2 , після усунення нею недоліків первинної скарги адвокату Ткачук Т.А. останньою не направлялась.
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, адміністративний суд не може перебирати на себе функції органу адвокатського самоврядування та надавати самостійну оцінку наявності чи відсутності в діях адвоката ознак проступку по суті. Суд обмежується перевіркою законності процедури прийняття рішення. Оскільки ВКДКА діяла в межах повноважень, визначених п. 3 ч. 5 ст. 52 Закону № 5076-VI, скасовуючи рішення про відмову та ініціюючи розгляд справи, вона виконала свою контрольну функцію, не виходячи за межі дискреції.
Суд дослідивши надані матеріали справи встановив, після повернення скарги поданої до ВКДКА, в подальшому, ОСОБА_2 , відреагувавши на лист ВКДКА від 10.07.2025 повторно звернулась до ВКДКА зі скаргою на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області № 28/2 від 06.06.2025 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 , що була зареєстрована у ВКДКА 28.07.2025.
Так, згідно з пунктом 36.5 статті 36 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 із змінами та доповненнями, до скарги додається копія рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, а також доказ надіслання скаржником копії скарги та доданих до неї письмових матеріалів іншій стороні, кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури, рішення якої оскаржується, листом з описом вкладення. У додатках до вищезазначеної скарги, а саме у пункті 11, скаржником прямо зазначено: “підтвердження направлення апеляційної скарги та доданих доказів сторонам (для ВКДКА)».
На підтвердження цього скаржником долучено відповідні описи вкладення. Зокрема, надано опис вкладення на адресу адвоката Ткачук Т.А. за номером накладної 1002504004640. Вказаний документ підтверджує фактичне направлення копії скарги та матеріалів адвокату. Окрім того, згідно з інформацією, розміщеною на офіційному вебсайті АТ “Укрпошта», лист, відправлений за вказаним трек-номером, був отриманий адвокатом ОСОБА_1 08.08.2025. На підтвердження цього ВКДКА надала відповідний скріншот із сайту “Укрпошта», разом із заявою про долучення доказів на виконання ухвали від 21.11.2025, що підтверджує доставку поштового відправлення саме адвокату як стороні дисциплінарного провадження. Таким чином, скаржником виконано всі вимоги пункту 36.5 статті 36 Положення, а саме забезпечено доказ направлення копії скарги та доданих матеріалів адвокату Ткачук Т.А. шляхом надання опису вкладення та підтвердження факту отримання поштового відправлення останньою.
Також позивач у своїй позовній заяві зазначає, що відповідач рішення про поновлення Силіній О.Л. строку на оскарження рішення ДП КДКА Житомирської області не приймав, що вказує на прийняття ВКДКА скарги ОСОБА_2 до розгляду та прийняття рішення за результатами такого розгляду за межами строків оскарження, які ВКДКА не поновлювались, отже, строк на оскарження рішення, передбачений ст. 39 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність», пропущено.
Суд, дослідивши доводи позивача та подані до суду відповідачем документи, встановив такі обставини.
30.06.2025 скаржник звернулась зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Листом т.в.о. голови ВКДКА повернуто ОСОБА_2 подану скаргу разом з додатками, вказавши на те, що скаржником не зазначена електронна адреса адвоката Ткачук Т.А., відсутня письмова згода на обробку персональних даних органами адвокатського самоврядування. Також у листі зазначено, що вона вправі повторно звернутися зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, порушивши при цьому, у разі необхідності, питання про поновлення строку на оскарження рішення. 28.07.2025 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від ОСОБА_2 повторно надійшла скарга на рішення ДП КДКА Житомирської області № 28/2 від 06.06.2025. Скаржниця у прохальній частині своєї скарги на виконання листа ВКДКА від 10.07.2025 просила поновити строк на оскарження рішення КДКА регіону у зв'язку з тим, що усувала недоліки поданої первинної скарги.
Так, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури 25.09.2025 за результатами обговорення та голосування пропозиції доповідача задовольнила клопотання та поновила скаржнику строк на оскарження рішення, що підтверджується витягом з протоколу № 195 засідання ВКДКА від 25.09.2025.
Суд також наголошує, що згідно з положеннями Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Регламенту ВКДКА, питання про поновлення пропущеного строку вирішується комісією колегіально. За результатами обговорення та голосування, оцінивши наведені скаржником аргументи у їх сукупності, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури доходить висновку, що причини пропуску строку є об'єктивними та поважними. Зазначене спростовує твердження позивача, що згаданий строк на оскарження рішення ВКДКА не був поновлений.
Суд зазначає, що повноваження щодо визначення поважності причин пропуску строку на оскарження рішення КДКА регіону належать безпосередньо ВКДКА. Оскільки Комісія колегіально розглянула клопотання ОСОБА_2 та визнала наведені нею аргументи (усунення недоліків первинної скарги) поважними, суд не вбачає ознак свавільності у таких діях відповідача, оскільки вони спрямовані на забезпечення права скаржника на доступ до органу вищого рівня в системі адвокатського самоврядування
Таким чином, суд приходить до висновку, що комісією вжито всіх необхідних заходів для забезпечення об'єктивного та всебічного розгляду скарги. Процесуальні дії, передбачені статтею 52 Закону України “ Про адвокатуру та адвокатську діяльність », виконані у повному обсязі та у встановлені законом строки.
Суд також наголошує, що оскаржуване рішення ВКДКА про порушення дисциплінарної справи є лише проміжною стадією дисциплінарного провадження. Воно не є актом, який встановлює факт вчинення адвокатом дисциплінарного проступку чи накладає стягнення, а лише свідчить про наявність підстав для детального розгляду обставин справи. Таким чином, права позивача на цій стадії не є остаточно порушеними, оскільки він має повну можливість надати свої пояснення та докази під час подальшого розгляду справи в КДКА регіону.
Порушень процесуального порядку розгляду скарги з боку ВКДКА не встановлено, процедура розгляду відповідає вимогам чинного законодавства.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення ВКДКА від 25.09.2025 № ІХ-016/2025.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень довів в повному об'ємі правомірність своїх дій.
Враховуючи викладене, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог адвоката Ткачук Таміли Андріївни, а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Щодо судових витрат, то відповідно до ст. 139 КАС України такі стягненню зі сторін не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову адвоката Ткачук Таміли Андріївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (вул. Борисоглібська, 3, 5-ий поверх, м. Київ, 04070, ЄДРПОУ 26080214) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.М. Леміщак
Повний текст складено: 10 лютого 2026 р.
10.02.26