Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про заміну боржника у виконавчих листах
10 лютого 2026 року Справа №200/1970/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кравченко Т.О.,
розглянув в порядку письмового провадження заяву позивача (стягувача) - ОСОБА_1 про заміну сторони (боржника) у виконавчих листах, подану в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому позивач просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненараховування та невиплати колишньому молодшому сержанту 1 аеромобільно-десантного відділення 3 аеромобільно-десантного взводу 3 аеромобільно-десантної роти ОСОБА_1 за період з 05 березня 2022 року (дата зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ) по 22 травня 2023 року (дату виключення зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ) включно грошового забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року: з 01 січня 2022 року - 2 481 грн, з 01 січня 2023 року - 2 684 грн, (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова КМУ № 704), з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити колишньому молодшому сержанту 1 аеромобільно-десантного відділення 3 аеромобільно-десантного взводу 3 аеромобільно-десантної роти ОСОБА_1 за період з 05 березня 2022 року (дата зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ) по 22 травня 2023 року (дату виключення із списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ) включно грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року: з 01 січня 2022 року - 2 481 грн, з 01 січня 2023 року - 2 684 грн, (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ № 704, з урахуванням виплачених сум.
29 квітня 2025 року Донецький окружний адміністративний суд ухвалив рішення, яким позов задовольнив частково, а саме:
- визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягала у незастосуванні п. 4 Постанови КМУ № 704 в редакції, чинній до 24 лютого 2018 року, та п. 1 Приміток до Додатку 1 та п. 1 Приміток до Додатку 14 до цієї постанови при обчисленні ОСОБА_1 розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням в період з 05 березня 2022 року по 19 травня 2023 року включно, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1 і 14 до Постанови КМУ № 704;
- зобов'язав Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення, включаючи щомісячні основні і додаткові види грошового забезпечення, а також одноразові додаткові види грошового забезпечення, право на отримання яких він мав відповідно до законодавства за період з 05 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року включно, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до Постанови КМУ № 704, та виплатити різницю з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язав Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення, включаючи щомісячні основні і додаткові види грошового забезпечення, а також одноразові додаткові види грошового забезпечення, право на отримання яких він мав відповідно до законодавства за період з 01 січня 2023 року по 19 травня 2023 року включно, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до Постанови КМУ № 704, та виплатити різницю з урахуванням виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог суд відмовив.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року набрало законної сили на підставі постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року.
15 грудня 2025 року позивачу як стягувачу видані виконавчі листи.
Позивач (стягувач) стягувач звернувся до суду з заявою про заміну сторони (боржника) у виконавчих листах.
13 січня 2026 року суд постановив ухвалу, якою прийняв цю заяву та призначив судове засідання для її розгляду.
Про дату, час і місце проведення судового засідання сторони повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Сторони явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, а тому на підставі ч. 2 ст. 379 КАС, відповідно до якої неприбуття у судове засідання осіб, як були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду, заява розглянута по суті в письмовому провадженні.
Розглядаючи по суті питання про заміну сторони виконавчого провадження, суд виходить з такого.
Згідно з ч. 1 ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 15 Закону № 1404 сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 15 Закону № 1404 у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Питання процесуального правонаступництва в адміністративному судочинстві врегульовані ст. 52 КАС, відповідно до якої у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
За приписами ч. 1 ст. 379 КАС у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
При цьому відповідно до ч. 4 ст. 379 КАС положення цієї статті застосовуються також у випадках необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Верховний Суд в постанові від 25 червня 2025 року у справі № 480/3032/24 навів такі висновки щодо правонаступництва у сфері публічно-правових відносин:
«[…]
За приписами ч. 1 ст. 379 КАС у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Таким чином, обов'язковою умовою для заміни сторони виконавчого провадження є вибуття однієї із сторін виконавчого провадження та правонаступництво сторони, що вибула, іншим суб'єктом з переходом прав та обов'язків.
Ухвалу суду за результатами вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом (ч. 3 ст. 379 КАС).
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч. 4 ст. 379 КАС).
З наведеного нормативного визначення слідує, що виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка завершує його. Ця стадія розпочинається з набрання судовим рішенням законної сили або за інших умов, встановлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідного процесуального статусу, користуються правами та несуть певні обов'язки, зумовлені таким статусом сторони. Заміна сторони виконавчого провадження є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво.
Ст. 52 КАС закріплені положення стосовно процесуального правонаступництва та указано, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
[…]
Колегія суддів у цій справі враховує позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 30 листопада 2021 року у справі № 200/1353/21-а, про те, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому. При цьому обов'язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов'язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права.
Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Подібні висновки викладені також Верховним Судом у постанові від 24 січня 2023 року у справі № 300/7605/21, де зазначено, що підставами для залучення до участі у справі правонаступника сторони суб'єкта владних повноважень є або припинення суб'єкта владних повноважень в результаті реорганізації чи ліквідації, або повне чи часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень до іншого (іншим) внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Отже, якщо спір виник з приводу реалізації суб'єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі розпорядчим актом Кабінету Міністрів України його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб'єкту владних повноважень.
Якщо спір виник у відносинах, що не пов'язані з реалізацією суб'єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб'єкта владних повноважень.
[…]».
На час звернення позивача (стягувача) до суду з заявою, яка розглядається, боржником за виконавчими листами є Військова частина НОМЕР_1 .
При цьому, як свідчить лист Військової частини НОМЕР_2 від 04 грудня 2025 року, відповідно до наказу командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України від 08 червня 2025 року № 22дск «Про проведення додаткових організаційних заходів у Десантно штурмових військах Збройних Сил України в 2025 році» Військова частина НОМЕР_2 є правонаступником Військової частини НОМЕР_1 .
Надати належним чином засвідчені копії відповідних наказів військового командування про ліквідацію Військової частини НОМЕР_1 та перехід всіх її прав та обов'язків до фактичного компетенційного правонаступника зі статусом юридичної особи неможливо у зв'язку з наявністю обмеження грифу доступу «Для службового користування».
Позивач (стягувач) повідомив, що виконавчі листи, видані на виконання рішення суду у справі № 200/1970/25, до примусового виконання не пред'являв.
Отже, виконавче провадження з примусового виконання цих виконавчих документів наразі відсутнє.
З огляду на наявність публічного правонаступництва між Військовою частиною НОМЕР_1 та Військовою частиною НОМЕР_2 , яке, крім іншого, полягає в переході обов'язків щодо здійснення перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 , включаючи щомісячні основні і додаткові види грошового забезпечення, а також одноразові додаткові види грошового забезпечення, право на отримання яких він мав відповідно до законодавства за період з 05 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року включно, за період з 01 січня 2023 року по 19 травня 2023 року та виплати йому різниці з урахуванням виплачених сум від первісного відповідача (боржника) - Військової частини НОМЕР_1 до її правонаступника - Військової частини НОМЕР_2 , а також враховуючи відсутність виконавчого провадження з примусового виконання виконавчих листів, виданих на виконання рішення суду у справі № 200/1970/25, суд дійшов висновку про наявність передбачених ч. ч. 1, 4 ст. 379 КАС підстав для заміни боржника у виконавчих листах та задоволення заяви позивача (стягувача).
Керуючись ст. ст. 241, 248, 256, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ухвалив:
1. Заяву позивача (стягувача) - ОСОБА_1 про заміну сторони (боржника) у виконавчих листах - задовольнити.
2. Замінити боржника у виконавчому листі, виданому Донецьким окружним адміністративним судом 15 грудня 2025 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року в адміністративній справі № 200/1970/25 про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення, включаючи щомісячні основні і додаткові види грошового забезпечення, а також одноразові додаткові види грошового забезпечення, право на отримання яких він мав відповідно до законодавства за період з 05 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року включно, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та виплатити різницю з урахуванням виплачених сум, з Військової частини НОМЕР_1 на її правонаступника - Військову частину НОМЕР_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ).
3. Замінити боржника у виконавчому листі, виданому Донецьким окружним адміністративним судом 15 грудня 2025 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року в адміністративній справі № 200/1970/25 про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення, включаючи щомісячні основні і додаткові види грошового забезпечення, а також одноразові додаткові види грошового забезпечення, право на отримання яких він мав відповідно до законодавства за період з 01 січня 2023 року по 19 травня 2023 року включно, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та виплатити різницю з урахуванням виплачених сум, з Військової частини НОМЕР_1 на її правонаступника - Військову частину НОМЕР_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ).
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання її повного тексту.
5. Повний текст ухвали складений і підписаний суддею 10 лютого 2026 року.
Суддя Т.О. Кравченко