Ухвала від 10.02.2026 по справі 200/6319/25

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

10 лютого 2026 року Справа №200/6319/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитрієва В.С., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовною заявою адвоката Лещенко Олени Дмитрівни в інтересах ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката Лещенко Олени Дмитрівни в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 137 145,80 грн та зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплати ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 137 145,80 грн за період з 10 жовтня 2024 року по 10 квітня 2025 року (включно).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив військову службу у період з 28.08.2019 по 10.10.2024 і на теперішній час виключений зі списків особового складу. Позивач вказав, що при звільненні з ним не було проведено розрахунку у повному обсязі. Зазначив, що 14 липня 2025 року Позивач отримав від Відповідача грошове забезпечення у розмірі 137 145,80 грн на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.02.2025 у справі 200/8357/24 щодо одноразової грошової допомоги у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби як звільненому за станом здоров'я за 5 повних календарних років.

При цьому відповідач не нарахував та не виплатив середній заробіток за час несвоєчасної виплати суми грошового забезпечення у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, надав відзив на адміністративний позов за змістом якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Крім того, відповідач звернув увагу на порушення позивачем строку звернення до суду з цим позовом. Разом з тим, суд зазначає, що фактично відповідачем клопотання про залишення позову без розгляду не заявлено, оскільки про це зазначено лише у тексті відзива на адміністративний позов, проте відповідач просить лише відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А. від 25 серпня 2025 року вирішено відкрити провадження у справі, розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 9 жовтня 2025 року вирішено зупинити провадження в адміністративній справі № 200/6319/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 200/5098/25.

У зв'язку відрахуванням зі штату суду судді Голуб В.А., 25 грудня 2025 року здійснено повторний автоматичний розподіл справи №200/6319/25, за результатами якого справу передано для розгляду судді Дмитрієву В.С.

Ухвалою від 30 грудня 2025 року вирішено прийняти до провадження адміністративну справу, розгляд справи розпочати спочатку та провести суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 4 лютого 2026 року вирішено позовну заяву залишити без руху, встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду із наданням відповідних доказів, які б підтверджували наявність об'єктивних перешкод, які унеможливили своєчасне подання позову.

На виконання вимог ухвали суду сторона позивача надала клопотання про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якого вказано, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій та особою з інвалідністю ІІ групи, що надає йому право на безоплатну правову допомогу. Позивач звернувся із заявою до відповідного місцевого центру, яку було розглянуто та видане доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги особам, які визначені пунктами 1-2, 9-23, 26-29 частини першої статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» від «06» серпня 2025 року № 1516Дн з питання стягнення з військової частини НОМЕР_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - у частині одноразової грошової допомоги. Адвокат вказав, що 06 серпня 2025 року отримав вказане вище доручення.

Зазначив, що відповідно Стандартів якості надання безоплатної вторинної правничої допомоги перше конфіденційне побачення з клієнтом у встановлено строк не пізніше семи робочих днів після отримання доручення (пункт 3 розділу І Стандартів). Вказав, що у межах 7- ми денного терміна - 12 серпня 2025 року, відбулася зустріч з ОСОБА_1 у місті Борисполі щодо узгодження позиції у справі, що підтверджується квитками на автобус. За три робочі дні з 13 по 15 серпня 2025 року було підготовлено позовну заяву та надано ОСОБА_1 для узгодження. Після чого 18 серпня 2025 року (понеділок) через Електронний суд було подане позовну заяву, тобто у місячний строк з дня отримання доручення на БВПД та який передбачено для звернення до суду.

Розглянувши зазначені вище клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною п'ятою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 лютого 2021 року у справі №240/532/20 сформулював правовий висновок, згідно із яким строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, охоплюється спеціальною нормою частини п'ятої статті 122 КАС України, а саме строк звернення до суду обмежується місячним строком.

Відповідно до правових висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 23 листопада 2023 року у справі № 420/10397/23, початком відліку процесуального строку на звернення до суду з позовом у цій справі є саме день зарахування на картковий рахунок позивача виплати у виді одноразової грошової допомоги при звільненні.

Як вбачається з матеріалів справи, виплату недоотриманих сум грошового забезпечення позивачу здійснено 15 липня 2025 року. З цим позовом позивач звернувся до суду через систему “Електронний суд» 18 серпня 2025 року.

Суд ураховує, що позивач є ОСОБА_1 є учасником бойових дій та особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни та своєчасно звернувся за безоплатною правничою допомогою. При цьому, на думку суду, адвокат не зволікав з підготовкою та направлення позову до суду.

Суд зазначає, що відповідно до постанови Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22, суворе застосування адміністративними судами під час воєнного стану процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 зазначеної Конвенції.

Також Верховний Суд вказав, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У справі Bellet V. France ЄСПЛ зазначив, що ст. 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Відповідно до положень п. 25 рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України (№ 63566/00), п. 13 рішення ЄСПЛ у справі Петриченко проти України (№ 2586/07) та пункту 280 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України (№42310/04), суд зобов'язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше він не виконує свої зобов'язання щодо и. 1 ст. 6 Конвенції.

При цьому, як випливає з рішення ЄСПЛ у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Ураховуючи викладене вище, суд приходить висновку, що зазначені обставини є поважними причинами пропущення строків звернення до суду. А тому, з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання сторони позивача та поновити строки звернення до суду з цією позовною заявою.

Отже, суд вважає, що позивачем виконано вимоги ухвали суду від 4 лютого 2026 року.

Відповідно до п. 14 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

За викладених обставин, суд вважає за необхідне продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Керуючись положеннями Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Поновити строк звернення до суду у справі за позовом адвоката Лещенко Олени Дмитрівни в інтересах ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.

Продовжити розгляд справи № 200/6319/25 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвала, в частині вирішення клопотання про поновлення процесуального строку, окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Суддя В.С. Дмитрієв

Попередній документ
133990074
Наступний документ
133990076
Інформація про рішення:
№ рішення: 133990075
№ справи: 200/6319/25
Дата рішення: 10.02.2026
Дата публікації: 13.02.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них; військової служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (11.02.2026)
Дата надходження: 19.08.2025