Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 лютого 2026 року Справа№200/9431/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (адреса 29013, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, 10 ЄДРПОУ 21318350) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить суд:
-визнати протиправним та скасувати рішення від 26.11.2025 року № 056650010908 Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в тому числі до пільгового стажу роботи на провідних посадах передбачених ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи з 05.10.2024 по 31.10.2025;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до пільгового стажу роботи, періоди роботи на провідних посадах передбачених ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 24.02.2022 по 11.09.2022, з 13.10.2022 по 04.12.2022, з 01.02.2023 по 11.12.2024, з 19.02.2025 по 10.11.2025. із розрахунку 1 день військової служби за три у відповідності до пункту 2.3. розділу 2 Положення затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 20.11.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є необґрунтованим та протиправними. Зокрема, наголошено, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 26.11.2025 року № 056650010908 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки стаж роботи, який підлягає до зарахування з повним підземним робочим днем за Постановою № 202 складає більше 25 років та такий стаж позивач підтвердив в повному обсязі належними документами.
Ухвалою суду від 08.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Згідно з вимогами частини п'ятої статті 162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Станом на час розгляду справи, відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, про причини неподання відзиву на позовну заяву відповідачем суду не повідомлено.
Згідно з вимогами частини четвертої статті 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
20.11.2025 звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зазначена заява позивача була опрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 26.11.2025 № 056650010908 відмовлено в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
В рішенні зазначено наступне.
Вік заявника 39 років
Результати розгляду документів, доданих до заяви:
Страховий стаж особи з урахуванням пільгового стажу на підземних роботах становить 41 рік 28 днів.
Пільговий стаж особи становить 24 роки 1 місяць 25 днів, втому числі:
- підземні роботи за провідними професіями - 18 років 5 місяців 15 днів, а з урахуванням кратного обчислення згідно роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 (кожний повний рік як 1 рік і 3 місяці) - 23 роки 28 днів;
- військова служба в особливий період - 1 рік 27 днів.
за доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди.
Відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно з частиною третьою статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на підземних роботах за провідними професіями - 20 років, або на підземних і відкритих гірничих роботах за Списком професій і посад, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №202 - 25 років.
Працює, дата, з якої особа матиме право на пенсійну виплату - 22.12.2035 (відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Особа матиме право на пенсійну виплату за наданими документами з 05.07.2026 року.
Суд зауважує, що оскаржуване рішення не містить відомостей щодо незарахування до пільгового стажу позивача періоду з 05.10.2024 по 31.10.2025, проте, як видно з розрахунку стажу позивача (форма РС-право) період роботи з 05.10.2024 по 31.10.2025 не зарахований до пільгового стажу.
Період військової служби позивача з 24.02.2022 по 11.09.2022, з 13.10.2022 по 04.12.2022, з 01.02.2023 по 11.12.2024, з 19.02.2025 по 10.11.2025 зараховано до пільгового стажу позивача у одинарній кратності.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд приходить до наступного.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основи соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон № 1058-ІV від 09.07.2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ( далі по тексту - Закон № 1058).
Відповідно до статті 1 Закону № 1058 пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до статті 5 Закону № 1058 винятково цим Законом визначається, зокрема, пенсійний вік чоловіків і жінок, після досягнення якого особа має право на призначення пенсії за віком.
Пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058 передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначаються органами Пенсійного фонду за нормами цього закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Визначення права на пенсію, визначається ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. № 202), мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років.
Розділом 1 Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт цього Списку передбачено, що правом на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії терміном не менше 25 років, користуються усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджувальних шахт для видобутку вугілля.
До Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. № 202, віднесено усіх робітників, зайнятих протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівників і спеціалістів підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Відтак, пільговий стаж за Списком № 1 за кваліфікуючими ознаками відповідає пільговому стажу за Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 № 202, а тому стаж за Списком №1 має бути врахований як стаж за Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 № 202 в випадку призначення пенсії на підставі ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV, і навпаки стаж за Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 № 202 має бути врахований при призначенні пенсії за Списком № 1, згідно ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV, як 1:1, за винятком провідних професій для яких визначено інше співвідношення.
Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим двадцять третім пункту 1 частини 2 цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зменшується на один рік.
Підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є наявність професії(посади) та виробництва у відповідному Списку, а також підтвердження шкідливих умов праці працівника за результатами атестації робочих місць за умовами праці продовж повного робочого дня, встановленого для даного виробництва. Під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Відсутність чи не підтвердження хоча б однієї з цих умов не дає права працівникові на пенсію за віком на пільгових умовах.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24 Закону № 1058).
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи - є трудова книжка. У разі відсутності відповідних записів у ній, стаж підтверджується порядком, який встановлено Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пункт 3 Порядку № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток№ 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.
Відмовляючи у призначенні пенсії, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зазначило, що страховий стаж особи з урахуванням пільгового стажу на підземних роботах становить 41 рік 28 днів; пільговий стаж особи становить 24 роки 1 місяць 25 днів, в тому числі: підземні роботи за провідними професіями - 18 років 5 місяців 15 днів, а з урахуванням кратного обчислення згідно роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 (кожний повний рік як 1 рік і 3 місяці) - 23 роки 28 днів; військова служба в особливий період - 1 рік 27 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди.
Судом встановлено, що о скаржуване рішення не містить відомостей щодо незарахування до пільгового стажу позивача періоду з 05.10.2024 по 31.10.2025, проте, як видно з розрахунку стажу позивача (форма РС-право) період роботи з 05.10.2024 по 31.10.2025 не зарахований до пільгового стажу. Період військової служби позивача з 24.02.2022 по 11.09.2022, з 13.10.2022 по 04.12.2022, з 01.02.2023 по 11.12.2024, з 19.02.2025 по 10.11.2025 зараховано до пільгового стажу позивача у одинарній кратності.
З матеріалів справи вбачається, що позивач з метою підтвердження стажу роботи в підземних умовах до заяви про призначення пенсії було додано трудову книжку серії НОМЕР_3 , в якій, зокрема містяться записи про роботу:
На шахті «Красноармійська-Західна №1» ВАТ «Вугільна компанія»
14.05.2007 прийнятий гірником 3 розряду з повним робочим днем в шахті;
14.12.2007 переведений прохідником підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті;
26.05.2008 переведений прохідником підземним 5розряду з повним робочим днем в шахті;
27.09.2010 переведений прохідником підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті;
01.04.2012 переведений прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті.
Відомостей про звільнення позивача трудова книжка не містить.
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_4 від 05.11.2023 №04/2061 сержант ОСОБА_1 перебуває у в/ч НОМЕР_4 з 13.11.2021 по теперішній час.
Окрім цього, як вбачається із довідки від 14.11.2025 №04/5576 позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України з 24.02.2022 по 11.09.2022, з 13.10.2022 по 04.12.2022, з 01.02.2023 по 11.12.2024, з 19.02.2025 по 10.11.2025.
У розумінні приписів частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 6 вказаної статті передбачено види військової служби, до яких віднесено: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
При цьому, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі Закон № 2011-ХІІ), який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до статті 1-2 цього Закону, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Абзацом другим пункту 1статті 8 Закону № 2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України»(далі - Закон № 1932-XII), зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону №1932-XII, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 09.11.1991 № 1788-ХІІ передбачено пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлено, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.
На підставі пункту 2.3 розділу 2 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530, при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу): один місяць служби за три місяці:
участь у бойових діях у воєнний час;
час безперервного перебування на лікуванні в лікувальних закладах унаслідок поранень, контузій, каліцтв або захворювань, одержаних військовослужбовцями у військових частинах, штабах та установах, які входили до складу діючої армії;
час перебування під вартою, час відбуття покарання в місцях позбавлення волі та висилки військовослужбовців, безпідставно притягнутих до кримінальної відповідальності, безпідставно репресованих і надалі реабілітованих;
час виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, - з 26 квітня 1986 року до 01 січня 1988 року;
час виконання обов'язків у складі національного контингенту і національного персоналу відповідно до Закону України "Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки";
час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;
період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення;
час служби, зазначений у постанові Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 30 "Про пільги щодо обчислення вислуги років військовослужбовцям Збройних Сил України, які брали участь в операціях Миротворчих Сил ООН" (зі змінами);
час проходження служби військовослужбовцями Служби безпеки України, направленими у відрядження до Республіки Ірак з метою забезпечення в умовах посилення терористичних посягань безпеки дипломатичних установ України, їх співробітників та членів їх сімей;
інші періоди, зазначені в підпункті «а» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей".
В підпункті «а» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей" визначено, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці:
участь у бойових діях у воєнний час;
час перебування під вартою, час відбуття покарання в місцях позбавлення волі та висилки військовослужбовців, безпідставно притягнутих до кримінальної відповідальності, безпідставно репресованих і надалі реабілітованих;
час виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 1 січня 1988 року;
таємно;
час проходження служби військовослужбовцями Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, направленими у відрядження до Республіки Ірак з метою забезпечення в умовах посилення терористичних посягань безпеки дипломатичної установи України, її співробітників та членів їх сімей;
час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;
період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач на момент призову на службу у Збройні Сили України працював за професією, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах з повним робочим днем.
Крім того, відповідно до розрахунку стажу позивача (форми РС-право) періоди з 10.12.2021 по 31.12.2022; з 01.01.2023по 30.09.2023, з 01.10.2023 по 30.09.2024, з 01.10.2024 по 04.10.2024 зараховані до пільгового стажу Ст.14, П/П, підземні, інші.
Таким чином, незарахування до пільгового страхового стажу позивача періоду його участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України з 24.02.2022 по 11.09.2022, з 13.10.2022 по 04.12.2022, з 01.02.2023 по 11.12.2024, з 19.02.2025 по 10.11.2025 у трикратному розмірі, не зарахування до пільгового страхового стажу позивача періоду з 05.10.2024 по 31.10.2025 є протиправним.
Проаналізувавши норми права та матеріали справи, суд вважає, що відповідач не довів правомірності своїх дій щодо не зарахування періодів роботи позивача до пільгового стажу роботи на провідних посадах передбачених ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 05.10.2024 по 31.10.2025 та періоди з 24.02.2022 по 11.09.2022, з 13.10.2022 по 04.12.2022, з 01.02.2023 по 11.12.2024, з 19.02.2025 по 10.11.2025 із розрахунку 1 день військової служби за три у відповідності до пункту 2.3. розділу 2 Положення затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року.
Отже, з урахуванням висновку суду про необхідність зарахування до пільгового стажу роботи на провідних посадах передбачених ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди: з 05.10.2024 по 31.10.2025, періоду участі в бойових діях: з 24.02.2022 по 11.09.2022, з 13.10.2022 по 04.12.2022, з 01.02.2023 по 11.12.2024, з 19.02.2025 по 10.11.2025 із розрахунку 1 день військової служби за три у відповідності до пункту 2.3. розділу 2 Положення затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року, суд констатує, що станом на 20.11.2025 ( дату звернення до органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у позивача був наявний пільговий стаж підземні роботи за провідними професіями більше 25 років необхідний для призначення пенсії за віком.
Вирішуючи даний спір суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують, як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
При вирішенні справи "Рисовський проти України" (№ 29979/04) Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Згідно з пунктом 71 вказаного рішення державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про визнання протиправними та скасування рішення від 26.11.2025 року № 056650010908 Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10 вересня 2019 року у справі №818/985/18 та від 26 грудня 2019 року у справі №810/637/18.
Враховуючи те, що страховий стаж позивача з урахуванням наявного пільгового стажу 24 роки 1 місяць 25 днів та того, який необхідно зарахувати згідно з вказаним рішенням суду, в загальному становить понад 25 років, а тому суд обираючи спосіб захисту порушеного права, відповідно до частини 5 статті 242 КАС України вважає, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача призначити пенсію з 20.11.2025.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до приписів ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого відбулось звернення позивача, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судовий збір у розмірі 968,96 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (адреса 29013, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, 10 ЄДРПОУ 21318350) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення від 26.11.2025 року № 056650010908 Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, зарахувати до пільгового стажу роботи на провідних посадах передбачених ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періоди роботи з 05.10.2024 по 31.10.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до пільгового стажу роботи на провідних посадах передбачених ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди з 24.02.2022 по 11.09.2022, з 13.10.2022 по 04.12.2022, з 01.02.2023 по 11.12.2024, з 19.02.2025 по 10.11.2025 із розрахунку 1 день військової служби за три у відповідності до пункту 2.3. розділу 2 Положення затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 20.11.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (адреса 29013, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, 10 ЄДРПОУ 21318350) на користь ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 09 лютого 2026 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.Е. Абдукадирова