Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 лютого 2026 року Справа№200/8749/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (54008 м. Миколаїв, вул. Морехідна, буд. 1, ЄДРПОУ 13844159), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (м. Слов'янськ, пл.Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 10.09.2025 року звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пенсію позивачу було призначено починаючи з 04.05.2025, проте не було враховано до страхового стажу періоди з 10.05.1983 по 28.04.1985 оскільки в графі «підстава видачі документу» відсутня дата видачі військового квитка та з 14.03.1988 по 06.09.1994 оскільки в запису № 4 має місце виправлення.»
Позивач наголошує, що дії відповідача-1 призвели до порушення права на належне пенсійне забезпечення, пропорційне страховому стажу та просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, що полягає у незарахуванні до страхового стажу з 10.05.1983 по 28.04.1985, з 14.03.1988 по 06.09.1994.
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 10.05.1983 по 28.04.1985, з 14.03.1988 по 06.09.1994 та здійснити перерахунок пенсії за віком з 04 травня 2025 року.
Ухвалою суду від 08.12.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без виклику сторін.
18.12.2025 року відповідачем 1 надано відзив по справі, згідно змісту якого зазначено, що записи в трудовій книжці, що охоплюють спірні періоди страхового стажу, не відповідають вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.74р. №162.
Враховуючи те, що позивачем не було надано уточнюючих довідок відповідно пункту 3 Порядку №637, то спірні періоди не підлягають врахуванню до страхового стажу.
25.12.2025 року відповідачем 2 також було надано відзив по справі, згідно змісту якого зазначено, що після призначення пенсії ОСОБА_1 звернувся із заявою від 16.10.2025 №15209 про перерахунок «Допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами» до якої долучено заяву про нарахування пенсії з дати права, а саме з 04.05.2025.
Звернення опрацьовано за принципом екстериторіальності спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», а отже належним відповідачем є саме Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Таким чином ГУ ПФУ в Донецькій області наголошує, що не вчиняло жодних дій у відношенні ОСОБА_1 які б порушили його право на пенсійне забезпечення.
29.12.2025 року представником позивача надано відповідь на відзив по справі, згідно змісту якої акцентовано, що рішення за результатами розгляду заяви про призначення пенсії було прийнято саме відповідачем 1, а відтак позовні вимоги підтримано.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
10.09.2025 року Позивач через веб портал Пенсійного фонду України звернувся із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
25.09.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято протокольне рішення №057050012638 про призначення Позивачу пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону №1058 з 10.09.2025р.
Відповідно довідки РС-право до загального страхового стажу не враховано період роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 з:
- з 10.05.1983 по 28.04.1985, військова служба, оскільки в графі, підстава видачі документу, відсутня дата видачі військового квитка;
- з 14.03.1988 по 06.09.1994, період роботи на підприємстві “Ждановтяжмаш», оскільки в запису №4 має місце виправлення.
Підстави неврахування спірних періодів вбачаються з відзиву відповідача 1.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
На підставі частин першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Як визначено частиною першою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. […].
Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 ( із змінами) (надалі- Порядок № 637) встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження стажу роботи приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Порядок ведення трудових книжок врегульовано Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20 липня 1974 року №162 (надалі -Інструкція № 162), яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно з пунктами 2.2, 2.3 Інструкції № 162, заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого терміну з дня прийому на роботу.
До трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: нагородження орденами і медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи в роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження і заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства.
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою записи про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Згідно п. 2.3 Інструкції № 162 усі записи у трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення та вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні - в день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Пунктом 2.4. Інструкції №162 з кожним записом, що вноситься на підставі наказу (розпорядження) у трудову книжку (вкладиш) про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу та звільнення, адміністрація зобов'язана ознайомити власника цієї книжки (вкладиша) під розписку в особистій картці (типова міжвідомча форма N Т -2, затверджена ЦСУ СРСР), в якій має бути зазначенно точний запис із трудової книжки (вкладиша). Міністерства та відомства СРСР та Ради Міністрів союзних республік за погодженням з відповідними центральними комітетами та республіканськими радами профспілок можуть у порядку виключення дозволяти підприємствам, які працюють в умовах територіальної роз'єднаності (підлеглі структурні підрозділи розташовані на великій відстані), проводити ознайомлення з записами, у заочному порядку шляхом висилки власникам книжок відповідних повідомлень з наступною відміткою про це в особистій картці (типова міжвідомча форма № Т-2, затверджена ЦСУ СРСР.
Згідно з пунктом 2.5 Інструкції № 162 в разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення, інші виправлення, виправлення виконується власником того підприємства, де було зроблено відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи зобов'язана надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
Відповідно до п. 2.8 Інструкції № 162 виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та ін. повинні повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження.
Згідно п. 2.9 Інструкції № 162, у розділі "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження", "Відомості про заохочення" трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається.
У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: "Запис за № таким-то недійсний". Прийнятий за такою-то професією (посадою) і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки.
Згідно п.2.26 Інструкції № 162 запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з дотриманням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 вказується, на підставі чого внесено запис, - наказ (розпорядження), його дату та номер.
Згідно трудової книжки НОМЕР_2 , в записі № 4 наявне виправлення в даті наказу про звільнення.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Пенсійний орган не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Зазначений висновок викладено в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 року по справі № 754/14898/15-а.
Окрім цього суд наголошує, що робітник не може нести відповідальність за неналежне оформлення трудової книжки.
Як передбачено ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Щодо підстави неврахування до страхового стажу періоду військової служби з 10.05.1983 по 28.04.1985 оскільки в графі «підстава видачі документу» відсутня дата видачі військового квитка, суд наголошує, що Інструкція № 162 не містить положення, яке зобов'язує вносити дату видачі військового квитка до трудової книжки.
Таким чином суд приходить до висновку, що спірні періоди роботи позивача не враховані відповідачем 1 при розгляді первинної заяви протиправно.
Крім цього зазначені спірні періоди підлягали зарахуванню до страхового стажу позивача саме на підставі заяви від 10.09.2025 року, а відтак позиція відповідачів з приводу дій і зобов'язань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області підлягає відхиленню.
На підставі вказаного суд вважає за належне:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, що полягає у незарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 10.05.1983 по 28.04.1985, з 14.03.1988 по 06.09.1994;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 10.05.1983 по 28.04.1985, з 14.03.1988 по 06.09.1994 та здійснити перерахунок пенсії за віком з 04 травня 2025 року.
Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодування або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що судовий збір в розмірі 968, 96грн. підлягає стягненню з відповідача 1, як такого, що первинно порушив права позивача, на користь Державного бюджету України.
Керуючись положеннями КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (54008 м. Миколаїв, вул. Морехідна, буд. 1, ЄДРПОУ 13844159), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (м. Слов'янськ, пл.Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, що полягає у незарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 10.05.1983 по 28.04.1985, з 14.03.1988 по 06.09.1994.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 10.05.1983 по 28.04.1985, з 14.03.1988 по 06.09.1994 та здійснити перерахунок пенсії за віком з 04 травня 2025 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (54008 м. Миколаїв, вул. Морехідна, буд. 1, ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 968 грн., 96 коп.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Стойка