11 лютого 2026 рокуСправа №160/22948/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства «Транс Логістик» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «Транс Логістик» до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій позивач просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки та транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 23.07.2025 №007433 на суму 17 000,00 грн.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідачем винесено постанову, якою застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф. Вказана постанова прийнята з порушенням норм діючого законодавства, оскільки станом на момент перевірки у водія був наявний електронний бланк підтвердження діяльності, який був підписаний його електронним цифровим підписом та електронним цифровим підписом керівника служби експлуатації автомобілів позивача. Бланк підтвердження діяльності може заповнюватися в будь-якій формі, в тому числі у формі електронного документа, адже діючим законодавством це не заборонне. Враховуючи те, що водій ПП «Транс Логістик» надавав державному інспектору для огляду (перевірки) бланк підтвердження діяльності у формі електронного документу, у відповідача були відсутні правові підстави для застосування відповідного адміністративно-господарського штрафу. Позивач вважає протиправною оскаржувану постанову відповідача, тому звернулася до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 20 серпня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/22948/25 за позовною заявою Приватного підприємства «Транс Логістик» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
05 вересня 2025 року через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що саме суб'єкт господарювання, який зацікавлений в доведенні своєї позиції, має надати всю інформацію, яка може вплинути на результат розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт. Відтак, доводи позивача є безпідставними, оскільки матеріалами справи підтверджено вчинення адміністративно-господарського правопорушення саме ним, як суб'єктом господарювання. Особиста картка водія та роздруківка, що належать до категорії «інші документи, передбачені законодавством» ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», як того вимагає ЄУТР, ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та Інструкція №385 повинні знаходитись у водія під час перевезення та бути наявними на момент проведення перевірки. Уся інформація щодо режиму праці та відпочинку водія має бути наявна у водія вантажного транспортного засобу у вигляді роздруківки, особистої картки (якщо на ТЗ встановлено цифровий тахограф), тахокарт (якщо на ТЗ встановлено аналоговий тахограф), бланку підтвердження діяльності (якщо водій не працював, виконував іншу роботу) має бути у водія на час проведення рейдової перевірки і бути в належній і доступній для перевірці формі. Факт відсутності таких документів на момент проведення рейдової перевірки є правовою підставою для застосування до Перевізника адміністративно господарського штрафу. Бланку підтвердження діяльності водія як електронного документу у розумінні закону не встановлено, а тому прийняття бланку підтвердження водія в електронній формі у власному електронному мобільному застосунку з назвою «Помічник водія» законом не передбачено. Бланк підтвердження діяльності в паперовому вигляді не було надано ані під час перевірки, ані під час розгляду справи, ані до суду. Таким чином, відповідач вважає, що доводи позовної заяви не підтверджують порушення в діях контролюючого органу під час проведення рейдової перевірки, а оскаржуваний акт індивідуальної дії є таким, що прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.
24.10.2025 року засобами поштового зв'язку до суду від позивача надійшли додаткові пояснення по справі, відповідно до яких вказано про наявність аналогічних справ і рішень суду.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Приватне підприємство «Транс Логістик» зареєстроване 25.10.2006, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис про проведення державної реєстрації юридичної особи за ідентифікаційним кодом 34307753.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид економічної діяльності позивача за КВЕД: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; серед інших видів є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у.; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Згідно із направленням від 30.05.2025 року № 001803 співробітниками Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті було проведено рейдову перевірку (перевірку на дорозі) транспортних засобів автомобільних перевізників всіх форм власності , резидентів/нерезедентів України, громадян, водіїв щодо дотримання Закону України «Про автомобільний транспорт» та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільного транспорту на адміністративній території Полтавської області та міста Полтави.
Під час проведення рейдової перевірки, 02.06.2025 року о 11 год. 26 хв., а/д М-03, Київ-Харків-Довжанський, 39 км + 800 м. перевірений транспортний засіб марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_2 , що належить ПП «Транс Логістик» (код 34307753).
За результатами перевірки було складено акт проведення рейдової перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № ОАР047059 від 02.06.2025 року, яким встановлено порушення: ст. 34, 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» під час здійснення вантажних перевезень згідно зазначеної вище ТТН, перевізник не забезпечив водія ОСОБА_1 необхідними документами, а саме: у водія відсутня роздруківка даних роботи та відпочинку за 09.05.2025, 10.05.2025, 11.05.2025, 12.05.2025, 13.05.2025, 14.05.2025, 15.05.2025, 23.05.2025, 24.05.2025, 25.05.2025, 26.05.2025, 27.05.2025, 28.05.2025, 29.05.2025, 30.05.2025, 31.05.2025 або бланк підтвердження діяльності водія, водій не використовував особисту картку водія, передбачену положенням наказу МТЗУ від 07.06.2010 № 340, наказом МТЗУ від 24.06.2010 № 385.
Водій транспортного засобу з актом ознайомлений, у графі «пояснення водія про причини порушень» зазначив: «Акт в електронній формі наданий інспектору. Бланк підтвердження діяльності, але він відмовився їх приймати. З порушенням не погоджуюсь. Акт підписав. Копію отримав».
Позивачу засобами електронного зв'язку на електронну пошту «ZVIT-TL@ATBMARKET.COM» направлено повідомлення від 16.07.2025 № 62969/25/24-25 про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 23.07.2025 року (часи прийому з 10:00 до 15:00) в приміщенні Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області.
Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт Приватним підприємством «Транс Логістик» складено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №007433 від 23.07.2025 року, згідно з якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн. за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Вважаючи протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства вказану постанову, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон №2344-ІІІ).
Вказаний закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (ст. 3 Закону №2344-ІІІ).
Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону №2344-ІІІ реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Згідно із ст. 5 Закону №2344-III основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Відповідно до ст. 6 Закону №2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
На виконання вимог абз. 4 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 442 від 10.09.2014 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті та підпорядкувавши Службі, що утворюється, Державну спеціальну службу транспорту.
Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (далі - Положення №103).
Відповідно до п. 1 Положення №103, Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Згідно із пп. 1 п. 4 Положення №103, основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.
Відповідно до п. 8 Положення №103, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Положення про територіальні органи Державної служби України з безпеки на транспорті визначає організаційно-правовий статус, основні завдання, функції, повноваження та організаційні засади діяльності територіальних органів Укртрансбезпеки, утворених відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 196-р від 03.03.2020 "Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті".
Цим Положенням передбачено, що територіальний орган є структурним підрозділом апарату Укртрансбезпеки і забезпечує виконання покладених на Укртрансбезпеку завдань на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а такий, що утворений як міжрегіональний територіальний орган, - на території декількох адміністративно-територіальних одиниць, на які поширюються його повноваження.
Частинами 14, 17, 18 ст. 6 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
Процедура проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначена Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок № 1567).
За приписами п. 14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Пунктом 15 Порядку №1567 в редакції на час виникнення спірних правовідносин встановлений виключний перелік питань, що з'ясовується під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі), серед яких зазначено: перевірка наявності визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Відповідно до пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Відповідно до абз. 3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» в редакції на час виникнення спірних правовідносин за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Так, судом встановлено, що відповідач виніс спірну постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 23.07.2025 № 007433, якою, за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», що підтверджується актом №ОАР 047059 від 02.06.2025 року, на ПП «Транс Логістик» накладено штраф в розмірі 17000 грн.
Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.
Так, відповідно до ч.1, 2 ст. 48 цього Закону автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Отже, перелік документів згідно ст. 48 Закону №2344-III не є вичерпним, оскільки у наведеній нормі визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи, необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.
За правилами ч.2 ст.49 Закону №2344-ІІІ водій транспортного засобу при внутрішньому перевезенні вантажів зобов'язаний: мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень; перевіряти надійність пломбування, закріплення, накриття та ув'язування вантажу для його безпечного перевезення; забезпечити збереження вантажу, прийнятого до перевезення, та своєчасно його доставити вантажовласнику (уповноваженій ним особі); дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.
Відповідно до ст.18 Закону №2344-ІІІ з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
Отже, в розумінні зазначеної норми контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем незалежно від протяжності маршрутів, а також від виду перевезення внутрішнього чи міжнародного.
Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку встановлюється Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, який затверджений Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340.
Згідно з п. 1.3 Положення №340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України (п. 7.1 Положення №340).
Відповідно до п. 6.1 Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Згідно з п. 6.3 Положення водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.
Відповідно до п.6.4 Положення №340 графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника.
У разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4).
Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
Перевізники зберігають бланк підтвердження діяльності протягом 12 місяців.
Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 №385.
Відповідно до п. 1.4 Інструкції №385 тахограф це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.
Відповідно до пункту 3.3 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
З матеріалів справи вбачається, що під час проведеної рейдової перевірки посадовими особами встановлено, що у водія ПП «Транс Логістик» ОСОБА_1 були відсутні на момент перевірки документи, визначені ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: роздруківка даних роботи та відпочинку за 09.05.2025, 10.05.2025, 11.05.2025, 12.05.2025, 13.05.2025, 14.05.2025, 15.05.2025, 23.05.2025, 24.05.2025, 25.05.2025, 26.05.2025, 27.05.2025, 28.05.2025, 29.05.2025, 30.05.2025, 31.05.2025 або бланк підтвердження діяльності водія, водій не використовував особисту картку водія.
З матеріалів справи вбачається, що акт №ОАР 047059 від 02.06.2025 року містить пояснення водія про причини порушень: «Акт в електронній формі наданий інспектору, Бланк підтвердження діяльності, але він відмовився їх приймати. З порушенням не погоджуюсь. Акт підписав. Копію отримав».
Отже, водій у поясненнях вказав, що посадова особа під час перевірки відмовилася від ознайомлення з бланком підтвердження діяльності у електронному вигляді, що також не заперечується відповідачем.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Електронний документ не може бути застосовано як оригінал: 1) свідоцтва про право на спадщину; 2) документа, який відповідно до законодавства може бути створений лише в одному оригінальному примірнику, крім випадків існування централізованого сховища оригіналів електронних документів; 3) в інших випадках, передбачених законом.
Суд звертає увагу, що ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» не встановлює обов'язку перевізника зберігати документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, виключно в паперовій формі.
У свою чергу, відповідач під час перевірки 02.06.2025 встановив порушення, яке полягало саме у відсутності у перевізника паперового бланку підтвердження діяльності водія за вказані періоди.
Зважаючи на те, що тахокарти або бланки підтвердження діяльності водія за вказані періоди, що вказані в акті перевірки, були наявні у водія в електронному вигляді на час здійснення відповідачем перевірки, а положення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачають обов'язок водія мати і пред'являти документи особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, суд вважає, що наявність цих документів в електронному вигляді, за умови того, що контролюючий орган мав можливість переглянути їх, не може бути підставою для висновку про відсутність таких документів у водія та порушення позивачем положень статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
З встановлених обставин вбачається, що висновки відповідача про відсутність у позивача вказаних документів у паперовій формі є безпідставними.
Таким чином, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів вчинення позивачем порушення законодавства про автомобільний транспорт, а наведене в акті перевірки порушення не підтверджено матеріалами справи.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій та рішення. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
З урахуванням положень статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до положень частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 77-78, 90, 122, 123, 139, 243-246, 250, 255, 294, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Приватного підприємства «Транс Логістик» (52005, Дніпропетровська область, смт Слобожанське, вул. Теплична, 27С, код ЄДРПОУ 34307753) до Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки та транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 23.07.2025 №007433 на суму 17 000,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51, код ЄДРПОУ 39816845) на користь Приватного підприємства «Транс Логістик» (52005, Дніпропетровська область, смт Слобожанське, вул. Теплична, 27С, код ЄДРПОУ 34307753) судові витрати у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева