11 лютого 2026 рокуСправа №160/30997/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального закладу «Слобожанський центр культурних послуг» Слобожанської селищної ради в особі Коцарь Лілії Володимирівни про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до Комунального закладу «Слобожанський центр культурних послуг» Слобожанської селищної ради в особі Коцарь Лілії Володимирівни, в якій просить суд:
- визнати дії розпорядника інформації Комунального закладу «Слобожанський центр культурних послуг» Слобожанської селищної ради в особі директора Коцарь Лілії Володимирівни, за навмисне приховування інформації (п. 9 ч. 1 ст. 24 2939-VІ) і ненадання повної своєчасної відповіді на питання в інформаційному запиті, який було зареєстровано в канцелярії закладу від 25.04.2025 за №34 протиправними;
- зобов'язати відповідача по справі Комунальний заклад «Слобожанський центр культурних послуг» Слобожанської селищної ради в особі директора Коцарь Лілії Володимирівни, в термін п'яти днів надати відповідь з належними копіями на поставлені питання в інформаційному запиті, зареєстрованому від 25.04.2025 за № 34, з дня набуття законної сили судового рішення, і в цей строк надіслати на вищезазначену адресу: 49051, м. Дніпро, просп. Петра Калнишевського, буд. 18, а/с 3164.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 25.04.2025 позивачем подано інформаційний запит до Комунального закладу «Слобожанський центр культурних послуг» Слобожанської селищної ради. Станом на 25.10.2025 повної належної відповіді на всі питання поданого запиту від відповідача отримано не було. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цією позовною заявою.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а також витребувано від Комунального закладу «Слобожанський центр культурних послуг» Слобожанської селищної ради в особі Коцарь Лілії Володимирівни:
- належним чином засвідчені копії доказів на підтвердження отримання відповідачем інформаційного запиту позивача (12) «Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації»» від 25.04.2025 та відповіді на означений запит.
До суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що відповідачем було отримано інформаційний запит позивача №8 від 15.04.2025. Наголошує, що твердження позивача щодо ненадання відповідачем відповіді щодо механізму преміювання, порядку визначення розміру премій, підстав їх зменшення або ненарахування, процедури прийняття відповідних рішень, порядку оскарження, а також статистичної та фінансової інформації, оскільки відповідачем у відповіді на запит чітко зазначено перелік нормативно-правових актів та внутрішніх документів, які регулюють питання преміювання; наведено витяги з колективного договору, якими прямо визначено підстави повного або часткового позбавлення премії, зв'язок преміювання з дотриманням трудової дисципліни, можливість ненарахування премії, у разі притягнення працівника до відповідальності. Щодо порядку визначення розміру премії та критеріїв її нарахування, зазначив, що останні визначаються колективним договором та положенням про преміювання, прийнятими відповідно до вимог законодавства. Наголошує, що розмір премії не має фіксованого універсального значення, а залежить від результатів роботи. Законодавство не вимагає встановлення єдиного відсотка та формули преміювання, що виключає можливість надання точного універсального алгоритму, якого фактично вимагає позивач. Щодо підстав та процедури зменшення або ненарахування премії зазначив, що у відповіді прямо зазначено, що підстави зменшення або ненарахування премії визначені колективним договором, положенням про преміювання, нормами КЗпП України. Наведено перелік дисциплінарних порушень, за які можливе часткове або повне позбавлення премії, застосування інших дисциплінарних стягнень. Щодо порядку оскарження рішень про зменшення або ненарахування премії, зазначає, що повідомив про те, що оскарження здійснюється відповідно до чинного законодавства, зокрема, шляхом звернення до керівника закладу; реалізації трудових прав у порядку, передбаченому КЗпП України. Наголошує на тому, що премія є заохоченням, а не обов'язковою виплатою (ст. 2 Закону «Про оплату праці»); роботодавець не зобов'язаний проводити окреме службове розслідування чи брати письмові пояснення, якщо премія не є гарантованою. Працівник ознайомлюється вже з наказом, що відповідає ст. 29 КЗпП і практиці бюджетних установ. Відповідач не має окремого документа, який би регулював іншу спеціальну процедуру. Вимога позивача фактично зводиться до створення окремого внутрішнього регламенту оскарження, який законодавством не передбачений і відсутній у закладі. Щодо відображення премії у розрахунковому листку представник відповідача зазначає, що відсутність премії або її зменшення відображається шляхом відсутності відповідної суми у розрахунковому листку; працівник може отримати додаткові роз'яснення, шляхом особистого звернення до директора. Це є прямою та однозначною відповіддю на поставлене запитання. Щодо статистичної інформації про депреміювання посилається на те, що запитувана статистична інформація не створюється; не зберігається; не узагальнюється у вигляді показників чи звітів. Надання такої інформації потребувало б аналізу кадрових та бухгалтерських документів; створення нової статистичної інформації; узагальнення персональних даних. Закон України «Про доступ до публічної інформації» не зобов'язує розпорядника створювати нову інформацію на вимогу запитувача. Жодним нормативно-правовим актом України не передбачено ведення такої статистики ані бухгалтерією, ані кадровою службою, ані керівником закладу. Щодо фінансової інформації про фонд оплати праці та премії відповідачем було надано конкретні числові показники, а саме: загальний фонд оплати праці на 2025 рік - 20 150 391,00 грн; касові видатки за чотири місяці - 5 287 842,82 грн. При цьому зазначено, що преміальний фонд не виділяється окремо, а входить до загального фонду оплати праці. Щодо розподілу премій між підрозділами відповідач повідомив, що преміювання здійснюється на підставі колективного договору; відповідно до положення про преміювання; шляхом видання наказів директора. Окремих документів щодо фіксованого розподілу премій між підрозділами не існує, оскільки законодавство цього не вимагає. Крім того, разом із відзивом на позов до суду надано відповідь на запит та фіскальний чек АТ «Укрпошта», в підтвердження того, що відповідь була надіслана.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд зазначає таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 25.04.2025 ОСОБА_1 звернувся до Комунального закладу «Слобожанський центр культурних послуг» Слобожанської селищної ради в особі Коцарь Лілії Володимирівни з інформаційним запитом (12) відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації», в якому просив надати наступну інформацію та наступні документи:
« 1. Інформацію про механізм та процедуру нарахування премій працівникам комунального закладу. Вкажіть, будь ласка у відповіді, які документи (нормативні акти, внутрішні положення тощо) регулюють це питання та надайте витяги з них.
2. Який порядок визначення розміру премії (фіксований розмір, відсоток від посадового окладу тощо) та які критерії або показники враховуються при її нарахуванні усім працівникам, зазначених вище в пунктах штатного розпису? У відповіді надайте точне посилання на відповідні норми та вимоги, якими керуються при нарахуванні розміру премії.
3. У яких випадках та на підставі яких документів премія може бути зменшена або не нарахована? У відповіді також надайте повний перелік підстав та посилання на відповідні нормативні акти чи внутрішні положення та інші документи, які без порушень трудового права регулюють ці питання.
4. Зазначте у відповіді: яка процедура прийняття рішення про зменшення або не нарахування премії працівнику(ам) комунального закладу? Вкажіть, чи передбачає ця процедура обов'язкове ознайомлення працівника з підставами такого рішення до його прийняття. Чи має працівник можливість надати пояснення та обґрунтувати свою позицію щодо зменшення або не нарахування премії перед тим, як буде прийнято остаточне рішення? Надайте вичерпний перелік усіх підстав та посилання на відповідні норми, якими керується дана особа при прийнятті такого рішення. Отже, детально роз'ясніть процедуру прийняття рішення про зменшення або не нарахування премії працівнику закладу.
5. Який в комунальному закладі існує порядок оскарження рішення про зменшення або не нарахування премії? У випадку оскарження рішення про зменшення або не нарахування премії до якого органу чи посадової особи можна звернутися зі скаргою? Яким чином та у який спосіб працівник може оскаржити рішення про зняття премії та відновити свої права? У відповіді надайте посилання на відповідні нормативні акти та внутрішні документи комунального закладу в яких прописаний механізм цього оскарження.
6. Якщо премія не була нарахована або була зменшена, - чи відображається це у розрахунковому листку працівника? Якщо так, то яким чином? Якщо ні, то як працівник може отримати офіційну інформацію про причини невиплати або зменшення премії?
7. Також надайте статистичну інформацію за останній рік з «хвостиком» (з 29.01.2024 по 29.04.2025) щодо кількості працівників, відповідно до вищезазначеного пункту яким було зменшено, а якщо зменшено, то на скільки відсотків від постійного нарахування або не нараховано взагалі премію, із обов'язковим зазначенням підстав для таких прийнятих рішень.
8. Яка загальна сума коштів була передбачена в кошторисі даного комунального закладу («СЦКП») на цей 2025 рік для виплати заробітної плати, і яка частина з цієї суми була виділена на виплату премій і скільки вже витрачено на кінець квітня місяця, починаючи з 01.01.2025?
9. У якій спосіб та на підставі чого (накази, ..., ...) розподіляються кошти на виплату премій між різними категоріями працівників, в тому числі між підрозділами підприємства, і чи є відповідні, затверджені такі документи, що це підтверджують? Якщо є такі документи (тощо), то надайте їх разом з відповіддю, а якщо немає, то зазначте, чому вони відсутні ці регуляторні акти, які регулюють це питання в комунальному закладі».
Листом від 02.05.2025 №90 «Про надання інформації» Комунальним закладом «Слобожанський центр культурних послуг» Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області надано відповідь на запит позивача наступного змісту:
«На Ваш інформаційний запит від 25.04.2025 щодо надання інформації про доступ до публічної інформації Комунального закладу «Слобожанський Центр культурних послуг» Слобожанської селищної ради, надаємо інформацію.
Механізм, процедура та порядок нарахування премії згідно законів:
Кодекс законів про працю України (КЗпП);
Закон України «Про оплату праці»;
Закон України «Про культуру»;
Постанови КМУ № 1298 від 30.08.2002;
Наказ Міністерства культури і туризму України від 18.10.2005 №745 (зі змінами);
Закон України «Про Державний Бюджет України на 2024 р.» від 09.11.2023 №3460-ІХ;
Правила Складання паспортів бюджетних програм місцевих бюджетів та звітів про їх виконання, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 26.08.2024 №836 (зі змінами та доповненнями);
Рішення селищної ради від 28.11.2024 №4096-41/VIII «Про бюджет Слобожанської селищної територіальної громади на 2025 р.» (зі змінами);
Колективним договором, положенням про преміювання;
Наказ директора;
Колективний договір: положення про преміювання.
«Працівники, з провини яких допущено неякісне виконання завдань і доручень, передбачених планами роботи у звітному періоді, які мають доведені факти порушення трудової дисципліни згідно чинного законодавства та внутрішнього трудового розпорядку відповідного закладу позбавляються премії повністю або частково. Крім цього позбавляються премії працівники за притягнення до адміністративної, кримінальної відповідальності.» (Додаток 3).
Відповідальність за порушення трудової дисципліни:
- порушення трудової дисципліни, тобто невиконання або неналежне виконання працівником трудових зобов'язань прописаних у колективному договорі та посадовій інструкції призводить до дисциплінарних стягнень, передбачених діючим законодавством;
- за порушення трудової дисципліни до працівника можуть бути застосовані наступні види стягнень: позбавлення заохочувальних надбавок, премій; зауваження, догана, звільнення, компенсація за пошкоджені з вини співробітника матеріально-технічні цінності комунального закладу (Додаток 1.)
Положення про преміювання Кодекс законів про працю України;
Закони «Про оплату праці» та «Про культуру».
Оскарження згідно чинного законодавства.
Так. Відсутністю суми або її зменшення. Особисто звернувшись до директора.
Запитувана інформація не є публічною, оскільки не створюється, не зберігається та не відображається у звітності установи відповідно до чинного законодавства.
Сума коштів для виплати заробітної плати на 2025рік складає 20150391,00 грн, в тому числі і преміальний фонд. Касові видатки по статті виплати заробітної плати станом за чотири місяці склали 5287842,82 грн.
Колективний договір, положення про преміювання».
Означену відповідь направлено позивачу засобами поштового зв'язку 02.05.2025, про що свідчать матеріали справи.
Попри зазначене, позивач наголошує на тому, що йому не надано повної та належної відповіді на його інформаційний запит, що стало підставою для звернення до суду з цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначено Законом України «Про доступ до публічної інформації».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Згідно ч. ч. 1-3 ст. 19 цього Закону, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Відповідно до ст. 20 Законом України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.
Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Разом з тим, відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Відтак, з викладеного слідує, що розпорядник інформації не зобов'язаний створювати нову інформацію, якщо вона не існує та не була створена у процесі виконання його повноважень.
Судом встановлено, що відповідач надав відповідь на інформаційний запит позивача, у якій:
- повідомив правові підстави та внутрішні документи, що регулюють питання преміювання;
- надав фінансові показники щодо фонду оплати праці;
- пояснив відсутність окремих документів та статистичних даних у зв'язку з тим, що їх ведення не передбачене законодавством;
- не відмовляв у наданні наявної інформації.
Доводи позивача зводяться до незгоди з обсягом та змістом наданої відповіді, а також до вимоги створити додаткову узагальнену, статистичну або аналітичну інформацію, що виходить за межі обов'язків розпорядника інформації, визначених Законом.
Суд зазначає, що ненадання інформації, яка фактично не існує або не створюється, не може вважатися протиправною бездіяльністю чи навмисним приховуванням інформації.
Також, матеріалами справи підтверджено факт направлення відповіді позивачу, що спростовує твердження про її відсутність.
Отже, суд дійшов висновку, що відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, визначений законом, а підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
В силу ч. 3 ст. 90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної заяви.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки у задоволенні позовної заяви відмовлено, розподіл судових витрат між сторонами справи не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 78, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального закладу «Слобожанський центр культурних послуг» Слобожанської селищної ради в особі Коцарь Лілії Володимирівни про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Лозицька