11 лютого 2026 року Справа 160/2174/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченко А.В., перевіривши матеріали позовної заяви Приватного підприємтсва «ОСКАР-ВІТ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про скасування рішень,
установив:
30 січня 2026 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із вищезазначеною позовною заявою, в якій заявлені вимоги:
- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: рішення № 9621981/36363060 від 29.09.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 3 від 18.08.2023; рішення № 9629450/36363060 від 02.10.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 4 від 18.08.2023; рішення № 10935694/36363060 від 22.04.2024, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 13 від 27.12.2023; рішення № 11011808/36363060 від 07.05.2024, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 14 від 28.12.2023, рішення № 9621980/36363060 від 29.09.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 07.08.2023, рішення № 9634792/36363060 від 03.10.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 7 від 02.08.2023; рішення № 10935695/36363060 від 22.04.2024, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 06.12.2023; рішення № 10935698/36363060 від 22.04.2024, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 12 від 27.12.2023; рішення № 9629449/36363060 від 02.10.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 5 від 18.08.2023;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: № 3 від 18.08.2023; № 4 від 18.08.2023; № 13 від 27.12.2023; № 14 від 28.12.2023, № 2 від 07.08.2023, № 7 від 02.08.2023; № 1 від 06.12.2023; № 12 від 27.12.2023; № 5 від 18.08.2023 датою їх фактичного отримання.
Відповідно до п.п.3 та 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Так, відповідно до ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначений Законом України “Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328,00 грн.
Відповідно до вимог ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як встановлено судом, позивачем заявлено дев'ять вимог немайнового характеру, а саме визнання протиправними та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: рішення № 9621981/36363060 від 29.09.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 3 від 18.08.2023; рішення № 9629450/36363060 від 02.10.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 4 від 18.08.2023; рішення № 10935694/36363060 від 22.04.2024, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 13 від 27.12.2023; рішення № 11011808/36363060 від 07.05.2024, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 14 від 28.12.2023, рішення № 9621980/36363060 від 29.09.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 07.08.2023, рішення № 9634792/36363060 від 03.10.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 7 від 02.08.2023; рішення № 10935695/36363060 від 22.04.2024, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 06.12.2023; рішення № 10935698/36363060 від 22.04.2024, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 12 від 27.12.2023; рішення № 9629449/36363060 від 02.10.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 5 від 18.08.2023.
Враховуючи те, що позов поданий через підсистему «Електронний суд», тому ставка судового збору за подання позову у цій справі становить 23961,60 грн.
При цьому, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3328,00 грн.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 20633,60 грн.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За правилами ч.1 та 2 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.3 вказаної вище статті).
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі згідно указів Президента України продовжено строк дії воєнного стану, який дії до сьогодні.
Проте, варто наголосити, що після запровадження воєнного стану в Україні, всі державні органи та, зокрема, суд не припиняв своєї роботи.
Так, Верховний Суд в ухвалі від 21 липня 2022 року у справі № 127/2897/13-ц наголошує, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Також, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.12.2021 у справі № 640/20314/20 досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.
Позивач у позові зазначає, що у листопаді 2024 року в Дніпропетровській області значно побільшало масованих ракетних ударів та атак ворожих дронів-камікадзе типу "Shahed", внаслідок чого збільшилась кількість загиблих та постраждалих осіб, пошкоджених житлових та нежитлових будівель, були запроваджені відключення електричної енергії. Руйнівних та трагічних наслідків зазнав район міста Кам'янського, де фактично знаходиться підприємство. Ключові контрагенти або призупинили, або повністю припинили господарську діяльність. Вищевказані обставини призвели до того, що підприємство перебувало у досить нестабільному стані, внаслідок чого довелось провести кадрові зміни та запровадити простій на підприємстві. Після покращення безпекової ситуації у м. Камянському, часткового відновлення роботи з постійними контрагентами та налагодження нових логістичних зв'язків робота підприємства була частково відновлена. При здійсненні бухгалтерського аналізу в Електронному кабінеті стало відомо про рішення № 9621981/36363060 від 29.09.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 3 від 18.08.2023; № 9629450/36363060 від 02.10.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 4 від 18.08.2023; № 10935694/36363060 від 22.04.2024, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 13 від 27.12.2023; № 11011808/36363060 від 07.05.2024, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 14 від 28.12.2023, № 9621980/36363060 від 29.09.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 07.08.2023, № 9634792/36363060 від 03.10.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 7 від 02.08.2023; № 10935695/36363060 від 22.04.2024, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 06.12.2023; № 10935698/36363060 від 22.04.2024, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 12 від 27.12.2023; № 9629449/36363060 від 02.10.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 5 від 18.08.2023. Тому, враховуючи економічні складнощі, повномасштабне вторгнення російської федерації, складнощі, пов'язані з кадровими змінами, велику кількість інформації та документів, що унеможливили своєчасне складання, підготовку копій документів та подання позову, позивач зміг підготувати їх лише зараз.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі№990/115/22 «запровадження на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку».
Отже, є недостатнім посилання в клопотанні про поновлення пропущених процесуальних строків всього лише на факт дії воєнного стану на території України, адже воєнний стан не є перешкодою для здійснення правосуддя, не є підставою для зупинення судового процесу. В разі неможливості здійснення правосуддя на окремих територіях України відповідні справи переходять під територіальну юрисдикцію інших судів. Відповідно, аргументів, що ґрунтуються винятково на факті наявності війни з російською федерацією та факті запровадження воєнного стану на території України, недостатньо - вони також мають бути підкріплені фактами щодо наслідків повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України.
Що стосується посилання на економічні складнощі, кадрові зміни, простій, велику кількість інформації та документів, позивач не зазначає доказів, що є підтвердження вказаним обставинам та не обгрунтовує, яким чином вказані обставини унеможливлювали своєчасне звернення до суду.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст.161 КАС України, а тому згідно з ч.1 ст.169 КАС України вона підлягає залишенню без руху, з наданням позивачеві строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, 243, 248 КАС України, суд,-
установив:
Позов Приватного підприємтсва «ОСКАР-ВІТ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про скасування рішень - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 20633,60грн;
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску, з урахуванням висновків суду в цій ухвалі.
Відповідно до ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Савченко