11 лютого 2026 рокуСправа №160/10684/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в письмовому провадженні звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виконання судового рішення у справі №160/10684/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року, залишеного без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.03.2024, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії було задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії відповідно до частини другої статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії шляхом збільшення її розміру на 1% заробітку за кожен рік роботи понад 20 років, з 01.04.2023 року. здійснено розподіл судових витрат.
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/10684/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2025 року встановлено судовий контроль у справі, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 року у справі №160/10684/23. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області строк для подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 року у справі №160/10684/23 протягом 60 днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.
25.08.2025 року представником ГУ ПФУ в Дніпропетровській області подано звіт про виконання рішення суду по справі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2025 в прийнятті звіту відмовлено, повторно зобов'язано відповідача подати звіт про виконання рішення суду у справі.
Представником ГУ ПФУ в Дніпропетровській області подано звіт про виконання рішення суду по справі.
З поданого звіту судом встановлено, що на виконання рішення суду від 24.07.2023 року у справі №160/10684/23 відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача без застосування двоскладової формули. Перерахунок проведено з 01.04.2023 та нараховано доплату за період з 01.04.2023 по 30.11.2025 у розмірі 103 964,19 грн. Виплати якої буди здійснено за надходженням відповідного фінансування. У вказаному звіті відповідач зазначив, що у структурі коштів Державного бюджету України, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, виділено кошти на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, а саме: в 2020 році в сумі 2963800,00 грн; в 2021 році в сумі 12224100,00 грн.; в 2022 році в сумі 23,35 млн. грн.; в 2023 році в сумі 10,50 млн. грн.; в 2024 році 24,4 млн. грн. Відповідач зауважує, що станом на 18.10.2024 року відповідачем використано усі 24,4 млн. грн., призначених для на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду та здійснено виплату заборгованості в порядку черговості по рішенням суду, які набрали законної сили до 19.11.2020 року. Обсяг бюджетних призначень Головному управлінню на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду на 2025 рік доводиться Пенсійним фондом України згідно з планом доходів та видатків Головного управління на 2025 рік.
Досліджуючи вказаний звіт відповідача, суд зазначає наступне.
За приписами частин першої, другої статті 381-1 КАС України (тут і надалі в редакції Закону №4094-ІХ) судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частин другої, третьої статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
За приписами частини першої статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до ст.382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Як зазначалося вище, з наданого до суду звіту та наданих пояснень судом встановлено, що доплата за рішенням суду у цій справі у розмірі 103964,19 грн. не здійснена у зв'язку з відсутністю фінансування.
Отже відповідач не забезпечив виконання рішення суду в частині виплати заборгованості з перерахованої пенсії.
Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 21.11.2018 у справі №373/436/17, від 15.05.2020 у справі №812/1813/18, від 21.05.2020 у справі №310/6910/16-а та від 19.02.2020 у справі №821/1491/17, невиконання боржником судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Разом з тим, суд визнає, що невиконання рішення суду в частині виплати позивачу нарахованої заборгованості з пенсії, відбулося через відсутність бюджетних асигнувань у відповідача, але керівником Головного управління ПФУ вжито всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань (зокрема листування з Пенсійним фондом України з питань виділення коштів), і ці заходи, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Як було зазначено в попередніх звітах, фінансування пенсійних виплат за вислугу років здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету. Відтак, порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду визначається за окремою програмою за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті України на цю мету. Облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, ведеться боржником відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України. Черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника. Таким чином, нарахована Позивачу заборгованість за рішенням суду буде виплачена після виділення додаткових бюджетних призначень Пенсійному фонду України для виплати сум, нарахованих за рішенням суду.
Відповідач щодо невиплати суми заборгованості не заперечує та зазначає, що виплата можлива лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок державного бюджету.
Судом також встановлено, що з метою виплати позивачу заборгованості відповідач неодноразово звертався до Пенсійного фонду України з відповідними листами.
Враховуючи вищезазначене, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 року у справі №160/10684/23 не виконано лише в частині виплати нарахованої на виконання рішення суду заборгованості.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 24.01.2018 року у справі №405/3663/13-а, невиконання судового рішення ГУ ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Аналогічну позицію Верховний Суд висловив у постанові від 23.04.2020 року у справі №560/523/19.
Верховний Суд у вказаному рішенні врахував, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме:
- встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення;
- аналізувати акти законодавства;
- враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства;
- встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи.
Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи те, що відповідачем здійснено нарахування позивачу заборгованості на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 року у справі №160/10684/23, яка складає 103964,19 грн, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не відмовляється від виплати нарахованої заборгованості і зазначає, що заборгованість буде виплачена після надходження коштів, суд вважає, що відсутня доцільність у неприйнятті цього звіту в цілому, оскільки відповідне фінансове забезпечення не залежить від відповідача особисто, у зв'язку з чим суд доходить висновку, що поданий звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 року у справі №160/10684/23 підлягає прийняттю судом.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 294, 295, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 року у справі №160/10684/23.
Завершити процедуру судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 року у справі №160/10684/23.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.ст. 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна