10 лютого 2026 року Справа 160/2485/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Луговська Г.В., розглянувши позовну заяву з доданими документами позивача-1: ОСОБА_1 , діюча як законний представник в інтересах ОСОБА_2 , позивача-2: ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 , діюча як законний представник в інтересах ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_1 , позивач-1) та ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 , позивач-2) звернулись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просять:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач), щодо відмови перерахунку пенсії ОСОБА_4 відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.02.2021 №ФД106763 за період з 01.01.2018 по 31.03.2019;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 , ОСОБА_2 недорахованої ОСОБА_4 пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.02.2021 №ФД106763 про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення за період з 01 січня 2018 року по 31 березня 2019 року, з нарахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, починаючи з 01 січня 2018 року по день фактичної виплати коштів, а також три процента річних від простроченої суми за весь час прострочення, починаючи з 01 січня 2018 року;
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_4 на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 , наданих 29.09.2025 року на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.01.2025 у справі №160/2174/25 про розмір грошового забезпечення станом на 01.02.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023;
- зобов'язати відповідача провести з 01.02.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 перерахунок та виплату належної ОСОБА_4 пенсії на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення станом на 01.02.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 по справі №160/2174/25, та виплатити членам його сім'ї, а саме дочкам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 різницю між фактично отриманими та належними до сплати сумами пенсії, з нарахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, починаючи з 01 січня 2020 року по день фактичної виплати коштів, а також три процента річних від простроченої суми за весь час прострочення, починаючи з 01 січня 2020 року.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно із ч.ч.1, 2 ст.43 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій.
Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Позовну заяву подано від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , проте документів на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності вказаних осіб до матеріалів позовної заяви не долучено (копії паспорту чи іншого документу, що посвідчує особи позивачів), у зв'язку із чим у суду відсутня можливість ідентифікувати особи позивачів.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 р. №5492-VІ (далі - Закон №5492) документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: 1)документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну; тимчасове посвідчення громадянина України; 2) документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус: посвідчення водія; посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон; посвідка на постійне проживання; посвідка на тимчасове проживання; картка мігранта; посвідчення біженця; проїзний документ біженця; посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту; проїзний документ особи, якій надано додатковий захист.
За наведених обставин, позивачам слід подати засвідчені належним чином копії документів на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності (документи, що посвідчують осіб позивачів).
Крім того, позивачами, в порушення ч.4 ст.161 КАС України, не надано до суду належним чином засвідчені копії РНОКПП для перевірки відомостей, зазначених у позовній заяві на виконання п.2 ч.5 ст.160 КАС України.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору.
Згідно з ч.8 ст.160 КАС України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
У позовній заяві зазначено, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.14 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до п.14 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір» (в редакції від 16.07.2025) судовий збір не справляється за подання заяви про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або антитерористичних операцій та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
До матеріалів позовної заяви не додано відповідних доказів стосовно позивачів, як осіб звільнених від сплати судового збору згідно п.14 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір».
Разом з тим, у прохальній частині позову заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Розглянувши заявлене клопотання, суд не встановив підстав для його задоволення виходячи з наступного.
Положеннями ч.1 ст.133 КАС України, які кореспондуються з приписами ч.1 та ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто, фізичної або юридичної особи.
При цьому, особа, яка заявляє відповідну заяву згідно з ч.1 ст.77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що на час подання позову її майновий/фінансовий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавстві порядку і розмірі.
Суд, звернувши увагу на підстави заявленого клопотання про звільнення від сплати судового збору, виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, звільнених від сплати судового збору.
З огляду на викладене, позивачі не відносяться до осіб, які звільнені від сплати судового збору та необхідно сплачувати судовий збір при зверненні із даним адміністративним позовом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У розумінні приписів ст.8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Данною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення позивача від сплати судового збору.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для звільнення від сплати судового збору позивачів.
Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок обчислення та справляння судового збору визначений Законом України "Про судовий збір". Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір судовий збір" справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328грн.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто, 1331грн. 20коп. (3328 грн. х 0,4).
Як вбачається з позовної заяви, позивачами заявлено 2 вимоги немайнового характеру. Сплаті підлягає судовий збір за кожну немайнову вимогу.
При цьому, суд звертає увагу, п.2 ч.7 ст.6 Закону України «Про судовий збір» визнчено, у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Відтак, судовий збір за подання даної позовної заяви становить 2662грн. 40коп., виходячи з наступного розрахунку (1331,20 грн. х 2), кожним позивачем окремим платіжним документом.
Позивачам необхідно надати документи про підтвердження сплати судового збору за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632; код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
За викладених обставин, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви з урахуванням ст.ст.160, 161, 169, 171 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву позивача-1: ОСОБА_1 , діюча як законний представник в інтересах ОСОБА_2 , позивача-2: ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення визначених в описовій частині даної ухвали недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі усунення визначених вище недоліків позовної заяви, позивач зобов'язаний, відповідно до ст.129 Кодексу адміністративного судочинства України, надати письмову заяву про отримання кореспонденції суду на зазначену ним у позові електронну адресу, або визначити іншу електронну адресу для листування.
Копію ухвали надіслати:
- позивачу-1 та позивачу-2 на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Луговська