Справа № 336/287/26
Пр. 2-о/336/109/2026
про відмову у відкритті провадження у справі
04 лютого 20265 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м.Запоріжжя Вайнраух Л.А., розглянула матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Державний реєстратор прав на нерухоме майно виконавчого комітету Михайлівської селищної ради Василівського району Запорізької області, про встановлення факту належності права власності на нерухоме майно, подану в порядку окремого провадження,
Представник заявника адвокат Ганюков В.Д. в інтересах заявника 14.01.2026 звернувся до суду із вказаною заявою, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме, належності заявнику права власності на об'єкт нерухомого майна - 4-кімнатну квартиру АДРЕСА_1 , розтащовану за адресою: АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 14.01.2002, посвідченого приватним нотаріусом Жук Л.М., р.№107, право власності за яким зареєстровано 21.01.2002 у реєстровиих книгах Василівського районного бюро технічної інвентаризації Запорізької області.
Справа на підставі протокола автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2026 передана в провадження визначеного головуючого судді 15.01.2026.
Ухвалою від 19.01.2026 заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Державний реєстратор прав на нерухоме майно виконавчого комітету Михайлівської селищної ради Василівського району Запорізької області, про встановлення факту належності права власності на нерухоме майно, подану в порядку окремого провадження, залишено без руху та надано заявнику строк - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху - для їх виправлення, шляхом подання заяви із врахуванням вимог ухвали, та належних письмових доказів на підтвердження доводів заяви.
На виконання вимог ухвали суду завником 30.01.2026 до суду подано уточнену заяву про встановлення факту належності права власності на нерухоме майно, за змістом якої заявник просить факт належності заявнику права власності на чотирьох кімнатну квартиру АДРЕСА_3 , на підставі договору купівлі - продажу від 14.01.2002, посвідченого приватним нотаріусом Жук Л.М., р.№107, право власності за яким зареєстровано 21.01.2002 у реєстровиих книгах Василівського районного бюро технічної інвентаризації Запорізької області.
Дослідивши зміст заяви та додатки долучені до неї, суддя дійшла таких висновків.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. В іншому випадку між цими особами виникає спір про право.
Підставою звернення ОСОБА_1 до суду із цієї заявою є те, що наявні в нього документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, а тимчасова окупація ЗС РФ Василівського району Запорізької області виключає можливість підтвердження реєстрації права власності на квартиру, позаяк приміщення РКП «Василівське РБТІ» ВРР ЗО, де знаходяться паперові носії щодо нерухомого майна, від початку вторгнення знаходиться на окупованій території і внаслідок ворожого обстрілу знищене.
Метою заявлення вимог за своєю сутністю є визнання за заявником права власності на квартиру.
З урахуванням мотивів заяви у цій справі та її мети, питанням, яке належить дослідити, є визначення порядку захисту порушених прав заявника щодо володіння на праві власності квартири, оригінали правовстановлювальних документів на яку частково втрачено.
З огляду на те що йдеться про правовідносини, що стосуються права власності та повноважень власника, цілком очевидно, що закон, який регулює спірні правовідносини, є не процесуальним, а матеріальним.
У статті 392 ЦК України (на чому наголошував суд у попередній ухвалі) чітко врегульовано, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Зі змісту статті 392 ЦК України випливає, що вона містить дві диспозиції, за яких власник майна може звернутися з позовом про визнання права власності: 1) якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою; 2) у разі втрати власником документа, який засвідчує право власності.
Велика Палата Верховного Суду вже виснувала, що за змістом статті 392 ЦК України судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його (див. постанови від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 та від 23 червня 2020 року у справі № 909/337/19).
Результат аналізу наведеної норми матеріального права дає підстави для висновку, що особа, яка є власником/володільцем нерухомого майна, набутого раніше на законних підставах, оригінали правовстановлювальних документів на яке було втрачено або таке право не визнається іншою особою, має право на захист свого порушеного права в порядку позовного провадження відповідно до статті 392 ЦК України, яка є спеціальною нормою, що регулює спірні правовідносини.
Таким чином, факт, про встановлення якого просить заявник, не підлягає з'ясуванню в порядку окремого провадження, оскільки є порядок захисту порушеного права, а саме звернення до суду в порядку позовного провадження шляхом подання позовної заяви (стаття 392 ЦК України), а не заяви про встановлення юридичного факту в порядку окремого провадження.
Оскільки справа не може бути розглянути в порядку окремого провадження, у відкритті провадження слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 30,31, 32, 258, 260 ЦПК України, суддя,-
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Державний реєстратор прав на нерухоме майно виконавчого комітету Михайлівської селищної ради Василівського району Запорізької області, про встановлення факту належності права власності на нерухоме майно, подану в порядку окремого провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 15-ти днів з дня її вручення.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Ухвала суду складена та підписана 04.02.2026.
Суддя Л.А. Вайнраух