Справа № 308/11050/25
1-кс/308/683/26
10 лютого 2026 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні відомості щодо якого внесено до ЄРДР за №12024070000000196 від 24.04.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 332, ч. 1 ст. 366 КК України про арешт майна,-
Прокурор відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням у кримінальному провадженні відомості щодо якого внесено до ЄРДР за №12024070000000196 від 24.04.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 332, ч. 1 ст. 366 КК України про арешт майна.
Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024070000000196 від 24.04.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 332, ч. 1 ст. 366 КК України.
Як вказано прокурором у клопотанні в ході досудового розслідування даного кримінального провадження, встановлено, що заступник Буштинського селищного голови з питань діяльності виконавчих органів по сумісництву голова опікунської ради при виконавчому комітеті Буштинської селищної ради з питань забезпечення прав повнолітніх осіб, які потребують опіки (піклування) або догляду сторонніх осіб ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , організував злочинну схему з незаконного збагачення, шляхом вимагання та отримання неправомірних грошових винагород від осіб, які ухиляються від мобілізації, шляхом підроблення документів (акт встановлення факту здійснення постійного стороннього догляду) по догляду за пристарілими та інвалідами (позитивні висновки про здійснення піклування, які надають можливість даним особам отримати відстрочку від мобілізації та право перетину кордону. Встановлено, що ОСОБА_4 підробляє висновки опікунської ради, отримує від осіб призовного віку кошти та передає іншим учасникам схеми.
При цьому у клопотанні зазначено, що під час проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 до вказаної злочинної схеми залучив наступних осіб із числа працівників Буштинської селищної ради: директора Тячівського районного центру соціальних служб ( по сумісництву секретар опікунської ради при виконавчому комітеті Буштинської селищної ради з питань забезпечення прав повнолітніх осіб, які потребують опіки (піклування) або догляду сторонніх осіб) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою АДРЕСА_4 , яка складає фіктивні акти перевірки по факту піклування за особами, підробляє висновок опікунської ради; старосту с. Вонігово, Буштинської селищної ради ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , який видає особам, які мають намір ухилення від військової служби фіктивні довідки щодо їхнього фіктивного місця проживання та реєстрації. старосту с. Теребля, Буштинської селищної ради ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 , яка видає особам, які мають намір ухилення від військової служби фіктивні довідки щодо їхнього фіктивного місця проживання та реєстрації; старосту с. Кричово, Буштинської селищної ради ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7 , (до перейменування АДРЕСА_8 який видає особам, які мають намір ухилення від військової служби фіктивні довідки щодо їхнього фіктивного місця проживання та реєстрації; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , староста Дулівської сільської ради, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_9 (учасник вищевказаної схеми, видає особам, які мають намір ухилення від військової служби довідки щодо їхнього фіктивного місця проживання та видає фіктивні акти обстеження побутових умов); ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , депутат Буштинської селищної ради (працює на посаді спеціаліста земельного відділу Буштинської селищної ради), зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_10 (учасник вищевказаної схеми, видає особам, які мають намір ухилення від військової служби фіктивні акти обстеження побутових умов); ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , депутат Буштинської селищної ради (працює на посаді начальника відділу соціального захисту населення Буштинської селищної ради), зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_11 (учасник вищевказаної схеми, видає особам, які мають намір ухилення від військової служби фіктивні акти обстеження побутових умов); ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , колишній депутат Буштинської селищної ради (у жовтні 2025 склав повноваження депутата), зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_10 (учасник вищевказаної схеми, видавав особам, які мають намір ухилення від військової служби фіктивні акти обстеження побутових умов).
Прокурор вказує на те, що 27.01.2026 в приміщенні будинку АДРЕСА_9 , проведено обшук, де було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «iPhone 16», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , в якому наявна сім-картка оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар», а саме номер НОМЕР_3 . 27.01.2026 у даному кримінальному провадженні винесено постанову про визнання речовими доказами вилученого під час проведення вищевказаного обшуку.
При обґрунтуванні клопотання прокурор покликається на ст..ст.2,98, ч.ч.2,10,11 ст. 170, ч.2 ст. 173 КПК України.
Як вказано у клопотанні, метою накладення арешту згідно процесуальних норм п. п. 1, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України є забезпечення кримінального провадження у частині збереження речових доказів в незмінному стані, як за зовнішнім виглядом, так і в незмінному правовому стані, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Прокурор зазначає, що накладення арешту на вказане майно викликано необхідністю запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, у тому числі як речових доказів.
У клопотанні вказано на те, що враховуючи вище викладене та те, що 27.01.2026 в ході проведення обшуку виявлено та вилучено мобільний телефон марки «iPhone 16», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , в якому наявна сім-картка оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар», а саме номер НОМЕР_3 , необхідно провести його додатковий огляд та ряд інших слідчих дій.
Як зазначає прокурор, співставляючи обмеження права власності та завдання кримінального провадження, можна впевнено сказати, що обмежуючи власників вилученого майна, право розпорядження та користування належним їм майном, орган досудового розслідування жодним чином не намагається впливати на права в частині володіння належним майном.
На підставі викладеного, відповідно до вимог ст. ст. 40, 98, 131, 132, 170, 171 КПК України, прокурор просить: накласти арешт на майно, яке тимчасово вилучене 27.01.2026 в ході проведення обшуку в приміщенні будинку АДРЕСА_9 , а саме: мобільний телефон марки «iPhone 16», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , в якому наявна сім-картка оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар», а саме номер НОМЕР_3 .
Прокурор у судове засідання не з'явився, поряд із цим, подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.
Власник майна у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином.
З урахуванням ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне вказати на те, що неприбуття у судове засідання вказаних осіб не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши матеріали клопотанні слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 170 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання. Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч.5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
За змістом ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. За змістом ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Згідно ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб .
Згідно ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Частиною 11 ст.170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна .
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024070000000196 від 24.04.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 332, ч. 1 ст. 366 КК України.
27.01.2026 в приміщенні будинку АДРЕСА_9 , за місцем проживання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проведено обшук (проведеного на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.01.2026), де було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «iPhone 16», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , в якому наявна сім-картка оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар», а саме номер НОМЕР_3 .
27.01.2026 у даному кримінальному провадженні винесено постанову про визнання речовими доказами вилученого під час проведення вищевказаного обшуку.
Слідчий суддя вважає, доведеним, що виявлені та вилучені під час проведення обшуку ремі, могли зберегти на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження, а також, що накладення арешту на вилучене майно необхідне і з метою можливості проведення органом досудового розслідування необхідних слідчих дій у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя вважає доведеним, що необхідність накладення арешту на мобільний телефон марки «iPhone 16», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , в якому наявна сім-картка оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар», а саме номер НОМЕР_3 , а саме: проведенням його додаткового огляду та ряду інших слідчих дій.
На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України прокурором доведено необхідність такого арешту майна з метою збереження речових доказів, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
Прокурором у клопотанні наведено достатньо підстав для застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
За таких обставин слідчий суддя, вбачає потенційну загрозу та шкоду для кримінального провадження в разі відмови у накладенні арешту та повернення вилученого майна.
Така шкода може виразитись у втраті речового доказу стороною обвинувачення, унеможливить подальше провадження досудового розслідування та встановленню істини у справі, що очевидно переважає над неможливістю власником (володільцем) тимчасово володіти, розпоряджатися та користуватися вказаним майном.
Слідчий суддя враховує можливість використання вилученого майна, як доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки за його допомогою може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з'ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.
Отже, з огляду на викладене, слідчий суддя доходить висновку про необхідність накладення арешту на тимчасово вилучене майно.
Так, прокурором метою накладення арешту визначено: забезпечення кримінального провадження у частині збереження речових доказів в незмінному стані, як за зовнішнім виглядом, так і в незмінному правовому стані та завданням арешту майна - запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Згідно ч.2 ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слід зазначити, що згідно ч.5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Згідно протоколу обшуку, майно щодо якого розглядається питання про накладення арешту, вилучено 27.01.2026. Клопотання надійшло до суду поштовим зв'язком та зареєстровано 02.02.2026. Згідно поштової відмітки лист прийнято для відправки на поштове відділення 28.01.2026.
Слідчий суддя вважає, що прокурором дотримано строків передбачених КПК України, для звернення із вказаним клопотанням до слідчого судді.
З урахуванням наведеного вище слідчий суддя вважає що клопотання прокурора слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні відомості щодо якого внесено до ЄРДР за №12024070000000196 від 24.04.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 332, ч. 1 ст. 366 КК України про арешт майна,- задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке тимчасово вилучене 27.01.2026 в ході проведення обшуку в приміщенні будинку АДРЕСА_9 , а саме: мобільний телефон марки «iPhone 16», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , в якому наявна сім-картка оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар», а саме номер НОМЕР_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1