Справа № 642/354/25 Головуючий І інстанції -
Провадження № 33/818/38/26 Цибульська С.В.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач - Кружиліна О.А.
10 лютого 2026 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А.,
за участю секретаря - Михайлюка А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Расулова Каюма Тулкіновича на постанову судді Холодногірського районного суду м. Харкова від 15 травня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статі 130 КУпАП,
Постановою судді постанову судді Холодногірського районного суду м. Харкова від 15.05.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Не погодившись з вказаною постановою судді, захисник ОСОБА_1 - адвокат Расулов К.Т. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, захисник посилається на необґрунтованість постанови судді, яка ґрунтується на неналежних та недопустимих доказах.
Як підстави скасування постанови, захисник зазначає наступне:
- суддя не надав належної оцінки клопотанню про призначення судово-медичної та судово-токсикологічної експертизи;
- з відеозапису, наявного в матеріалах справи, не вбачається явних ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 ;
- лабораторне дослідження біологічного середовища було проведено за відсутності ОСОБА_1 ;
- етикетка на флаконі зразка біологічного середовища не була підписана ОСОБА_1 , що викликає сумніви у використанні саме його зразків для аналізу;
- відсутність доказів перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, з огляду на відсутність у висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, цифрового показнику кількості проміле.
Звертає увагу на положення частини 2 статті 61 Конституції України щодо індивідуального характеру юридичної відповідальності.
Будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Расулов К.Т. в призначене судове засідання не прибули, клопотання про відкладення апеляційного перегляду справи не подавали, про причини неявки апеляційний суд не повідомили.
Враховуючи вищевикладене та виходячи з положень статей 268, 271, 294 КУпАП, апеляційний суд приходить до висновку про розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника.
Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Визнаючи винним та накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, суддя виходив з того, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, яке виразилося у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги пункту 2.9 «а» ПДР України, що підтверджено зібраними у справі доказами.
З таким висновком судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам.
Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення вимог пункту 2.9 «а» ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено, що у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судовим розглядом встановлено, що 10.01.2025 о 23:51 в м. Харкові по вул. Залютинській, 4, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ford Fusion», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком № 79 лікаря-нарколога КНП ХОР «ОНКЛ».
Відповідно до Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 79 від 11.01.2025, складеного лікарем КНП ХОР «ОНД», водій ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Внаслідок зазначених подій, поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 219717 від 13.01.2025, за порушення водієм ОСОБА_1 вимог пункту 2.9 «а» ПДР України.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, яким суддя надав належну правову оцінку.
Апеляційний суд вважає, що вимоги частини 2 статті 251, статей 256, 2652, 266, 268 КУпАП, «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» поліцейськими дотримано.
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Апеляційний суд дійшов висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , суддею, відповідно до статей 251, 252 КУпАП на підставі наявних в матеріалах справи доказів, повно і всебічно встановлено фактичні обставин адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд визнає зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що суддею не було надано належну оцінку клопотанню про призначення судово-медичної та судово-токсикологічної експертизи, не знаходять свого обґрунтованого підтвердження, оскільки суддею в оскаржуваній постанові навелено митиви з якими погоджується апеляційний суд.
Щодо доводів апеляційної скарги захисника про не доведення поліцейськими наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки перебування водія ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння підтверджується висновком лікаря № 79.
Доводи апеляційної скарги захисника щодо порушення порядку проведення лікарем огляду на стан алкогольного сп'яніння, апеляційний суд до уваги не приймає, з огляду на наступне.
Положеннями статті 267 КУпАП визначено порядок оскарження заходів забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення, відповідно до яких адміністративне затримання, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду.
Отже, у разі незгоди водія ОСОБА_1 з результатами його огляду на стан наркотичного сп'яніння, проведеного лікарем, або формальностями оформлення висновку № 79, він мав право оскаржити заходи забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Доводи апеляційної скарги захисника щодо складання лікарем висновку в порушення вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а саме без зазначення у висновку кількості проміле, апеляційний суд вважає безпідставними, з огляду на таке.
Акт медичного огляду особи, складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я (пункт 19 розділу ІІІ Інструкції).
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду (пункт16 розділу ІІІ Інструкції).
Апеляційний суд зауважує, що саме в акті медичного огляду зазначаються данні про використання технічних засобів для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі, результат лабораторних тестів, в тому числі й кількість проміле виявлених у обстежуваної особи.
Відповідно, до вищевказаних нормативно-правових актів зазначення кількість проміле лікарем у висновку виявлених у обстежуваної особи, не передбачено, оскільки за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями лікарем встановлюється діагноз.
Щодо доводів апеляційної скарги захисника про призначення адміністративного стягнення з урахуванням принципу індивідуалізації, апеляційний суд виходить з наступного.
Статтею 25 КУпАП передбачено, що позбавлення права керування транспортними засобами можуть застосовуватися як основні, так і додаткові адміністративні стягнення.
За одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення.
Відповідно до частини 1 статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з частиною 2 статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Зазначені обмеження законодавцем встановлені з урахуванням суспільної небезпеки адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, яке відноситься до правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а тому пом'якшуючи обставини при накладенні адміністративного стягнення на правопорушника, апеляційним судом не враховуються.
Санкція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає накладення на водіїв штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, та не містить альтернатив щодо застосування адміністративного стягнення.
З врахуванням встановлених судом обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, його винуватість у вчиненні даного правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають.
У зв'язку із наведеним, під час апеляційного перегляду справи за доводами апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 - адвоката Расулова К.Т.., апеляційним судом не встановлено підстав для скасування постанови судді Холодногірського районного суду м. Харкова від 15.05.2025 та закриття провадження у справі стосовно ОСОБА_1 відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Керуючись статтями 1, 7, 25, 33, 130, 245, 251, 252, 256, 266, 268, 267, 278-280, 284, 294, 295 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Расулова Каюма Тулкіновича - залишити без задоволення.
Постанову судді Холодногірського районного суду м. Харкова від 15 травня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду О.А. Кружиліна