Справа № 716/1671/25
10.02.2026 Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді - Пухарєвої О.В.,
за участі секретаря судового засідання - Кульки О.М.,
представника позивача - Венерської Г.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Заставна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Добриновецької територіальної громади в особі Юрковецької сільської об'єднаної територіальної громади Чернівецького району Чернівецької області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
Позивач ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Венерської Г.І., звернулася до суду із позовом до Добриновецької територіальної громади в особі Юрковецької сільської об'єднаної територіальної громади Чернівецького району Чернівецької області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, в якому просить: визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 право власності на житловий будинок, загальною площею 75,20 кв. м., житловою площею 41,30 кв. м. зазначений в плані літ. А, прибудова літ. А-А, ганок літ. А-а1, сарай літ. Б, сарай літ. В, сарай літ Г, підвал Г-пд, вхід в підвал літ. Г-вх пд., криниця №1, хвіртка-ворота №2, огорожа №3, огорожа під №4, яма вигрібна №5, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір - ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина за законом до складу якої входить вище згадане майно, позивач прийняла її шляхом подання до приватного нотаріуса Чернівецького районного нотаріального округу Чернівецької області заяви про прийняття спадщини за законом. Однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва, оскільки позивачем не було подано документів, що посвідчують право власності на спадкове майно за ОСОБА_2 .
Відсутність правовстановлюючих документів на будинок є перешкодою в оформленні нею права власності на спадщину за законом після смерті матері - ОСОБА_2 .
В судовому засіданні 14.01.2026 представник позивача позовну вимогу підтримала, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просила її задовольнити.
В судове засідання 29.01.2026 позивач та її представник не з'явилися, в письмовій заяві просили розглянути справу без х участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, від неї до суду надійшла заява, в якій вона просить проводити розгляд справи без її участі, позов визнає та не заперечує проти задоволення.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, приймаючи визнання відповідачем позову, оскільки це не суперечить Закону, а також правам та інтересам сторін, не порушує свободи чи інтереси інших осіб, та відповідає вимогам ч. 4 ст. 206 ЦПК України, ухвалює рішення про задоволення позову.
Як вбачається з копії повторного свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_3 , батьками вказано: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (зазначено російською мовою) (а.с. 9).
Домогосподарство, яке розташоване в АДРЕСА_1 , в якому проживала сім'я ОСОБА_6 належало до колгоспного двору
Правовий режим колгоспного двору і порядок переходу прав, у разі смерті члена двору, визначався приписами діючого на той час Цивільного кодексу УРСР 1963. Відповідно до ч.1 ст.120, ч.2 ст.123 ЦК УРСР майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності. Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Батьки позивачки були членами колгоспного двору, їх сім'я складалася: ОСОБА_4 - голова колгоспного двору, ОСОБА_2 - дружина, ОСОБА_3 - донька. Зазначене підтверджується копією будинкової книги с. Добринівці за 1958 -1959 роки (особовий рахунок НОМЕР_2 ) (а.с.18).
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивачки ОСОБА_4 .
За приписами ст.123 ЦК УРСР у разі смерті члена колгоспного двору право на його частку у майні двору мають члени цього двору.
Судом встановлено, що 05.02.1961 між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 укладено шлюб, після реєстрації шлюбу подружжю присвоєно прізвище « ОСОБА_8 », про що зазначено (російською мовою) у свідоцтві про шлюб серії НОМЕР_3 (а.с. 10).
Станом на дату смерті батька ОСОБА_4 позивачка вибула із членів колгоспного двору, оскільки не проживала в даному господарстві із своїми батьками та не брала участі у веденні спільного господарства двору, що підтверджується довідкою Юрковецької сільської ради №29 від 28.01.2026, з якої вбачається, що згідно з господарською книгою №2 за 1983- 1985 роки ОСОБА_1 була зареєстрована в АДРЕСА_2 .
Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
Дана правова позиція також закріплена в п.9 Інформаційного листа № 24-753/0/4-13 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року, в якому зазначено: «якщо спадщина відкрилась до набрання чинності ЦК, судам слід враховувати, що ст. 549 ЦК УРСР було визначено перелік дій, які свідчать про прийняття спадщини фактичний вступ у володіння та управління спадковим майно».
Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР, чинного на час відкриття спадщини, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженням. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Згідно з ст. 549 того ж Кодексу, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1)якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Оскільки позивачка ОСОБА_9 на час відкриття спадщини після смерті батька не проживала в колгоспному дворі за адресою АДРЕСА_1 , то право на частку померлого батька в майні колгоспного двору набула його дружина - мати позивачки ОСОБА_10 , яка у відповідності до приписів ст.548, 549 ЦК УРСР фактично вступила в управління та володіння спадковим майно, продовжуючи в ньому проживати до своє смерті, ставши одноосібним власником майна колгоспного двору.
Вищенаведені обставини підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які показали, що на час смерті батька ОСОБА_4 разом із ним проживала дружина ОСОБА_13 , а донька ОСОБА_14 після одруження з ОСОБА_15 купила земельну ділянку і побудувала інший будинок.
При цьому встановлено, що ОСОБА_2 за життя не оформляла документи на належне їй нерухоме майно та не зареєструвала його належним чином.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивачки - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 (а.с. 11).
Після смерті останньої відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок з господарськими спорудами і будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 .
Позивачка ОСОБА_1 , як донька, є спадкоємицею першої черги після смерті матері - ОСОБА_2 .
За правилами ст.ст. 1216, 1217, 1218, 1223 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а тому прийняття спадщини частинами не можливе.
Вiдповiдно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з приписами ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
На виконання зазначених вимог ЦК України позивач ОСОБА_1 , як особа яка прийняла спадщину звернулася до нотаріуса із відповідною заявою, проте їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме на: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , оскільки нею не було надано правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності за ОСОБА_2 на житловий будинок. Вказане підтверджується постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 20 червня 2025 року (а.с.12).
Відповідно до другого абзацу пункту 3.1 розділу ІІІ Порядку затвердженого Наказом від 19.03.2013р. №95 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.
Згідно з довідкою-характеристикою Заставнівського РБТІ, житловий будинок з господарськими спорудами і будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 належав ОСОБА_2 . Дане домогосподарство побудоване у 1951-1989 роках, його вартість становить 214803 грн (а.с. 25).
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема iз правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо iнше прямо не випливає iз закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України в разi вiдсутностi документів на право власності, власник може вимагати визнання права власності в судовому порядку.
Таким чином, сукупність зібраних у справі доказів, дають суду право зробити висновок, що позовні вимоги обґрунтовані і їх слід задовольнити з метою реалізації позивачем своїх законних спадкових прав.
Згідно з ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершено розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Оскільки в судове засідання, призначене на 10:30 год. 29.01.2026 учасники справи не з'явилися, а повне судове рішення складено 10.02.2026 (в межах строку, встановленого ч.6 ст.259 ЦПК України, з урахуванням вихідних днів), то датою ухвалення даного судового рішення є 04.02.2026.
На підставі викладеного та ст.ст.120, 123, 548, 549 ЦК УРСР, ст.ст. 328,392, 1218, 1235, 1268, 1297 ЦК України, керуючись ст.ст. 200, 206, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, загальною площею 75,20 кв. м., житловою площею 41,30 кв. м., зазначений в плані літ. А, прибудову літ. А-А, ганок літ. А-а1, сарай літ. Б, сарай літ. В, сарай літ Г, підвал Г-пд, вхід в підвал літ. Г-вх пд., криницю №1, хвіртку-ворота №2, огорожу №3, огорожу під №4, яму вигрібну №5, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду до Чернівецького апеляційного суду.
Учасник справи,якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування сторін по справі:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_5 ), жителька АДРЕСА_1 .
Представник позивача - Венерська Ганна Іванівна, ордер на надання правничої допомоги від 09.09.2025;
відповідач - Добриновецька територіальна громада, в особі Юрковецької сільської обєднаної територіальної громади Чернівецького району Чернівецької області.
Повне рішення складено 10.02.2026.
Суддя Олена ПУХАРЄВА