05 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 320/5034/24
провадження № 11-242заі25
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідачки Стрелець Т. Г.,
суддів Банаська О. О., Білоконь О. В., Булейко О. Л., Воробйової І. А., Губської О. А., Ємця А. А., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В.,Пількова К. М., Погрібного С. О., Стефанів Н. С., Ткача І. В., Уркевича В. Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 квітня 2025 року (судді Мартинюк Н. М., Білак М. В., Жук А. В., Мельник-Томенко Ж. М., Радишевська О. Р.) у справі № 320/5034/24 за її позовом до Етичної ради, Державної судової адміністрації України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. 13 жовтня 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, скаржниця) звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний адміністративний суд) як суду першої інстанції з позовною заявою до Етичної ради (далі також - Рада, відповідач), у якій просила:
1) визнати протиправною бездіяльність Етичної ради щодо невиконання свого обов'язку стосовно оприлюднення наборів даних у формі відкритих даних на офіційному вебсайті (https://ec.court.gov.ua/ec/) та Єдиному державному вебпорталі відкритих даних (https://data.gov.ua), встановленого статтею 10-1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939-VI) та Положенням про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 (далі - Положення № 835);
2) зобов'язати Етичну раду оприлюднити на офіційному вебсайті (https://ec.court.gov.ua/ec/) та Єдиному державному веб-порталі відкритих даних (https://data.gov.ua) набори даних у формі відкритих даних, передбачені Положенням № 835, а саме:
- реєстр наборів даних, що перебувають у володінні Етичної ради;
- інформацію про структуру (організаційну структуру) Етичної ради;
- звіти, у тому числі щодо задоволення запитів на інформацію;
- переліки нормативно-правових актів, актів індивідуальної дії (крім внутрішніх організаційних), прийнятих Етичною радою, проєкти нормативно-правових актів тощо;
- інформацію про нормативно-правові засади діяльності Етичної ради;
- інформацію із системи обліку публічної інформації.
2. Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 зазначає, що згідно з пунктом 1 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI, пунктами 8, 9 частини двадцятої статті 9-1 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII) Етична рада є розпорядником публічної інформації, а інформація, створена в процесі діяльності цього органу, є публічною та повинна надаватися на запити, що власне і було підтверджено самою Етичною радою при наданні відповідей від 23 травня 2023 року, 07 червня 2023 року та 10 серпня 2023 року на її запити.
Окрім того, посилаючись на норми частини першої статті 5, частин першої, четвертої статті 10-1 Закону № 2939-VI, пунктів 3, 4 Положення № 835, позивачка наголошує, що Етична рада як розпорядник публічної інформації зобов'язана регулярно оновлювати набори даних у формі відкритих даних. Втім ні на сайті Етичної ради, ні на відповідному порталі не оприлюднено жодного із наборів даних, а Рада не зареєстрована на такому порталі.
Стверджуючи про порушення своїх прав, свобод та інтересів, ОСОБА_1 доводить, що її праву на доступ до публічної інформації кореспондує обов'язок Етичної ради як розпорядника інформації оприлюднювати на порталі та на своєму сайті відповідну інформацію. Позивачка зазначає, що співпрацює з Громадською організацією «Фундація Деюре», завданням якої є сприяння розвитку правовладдя та реформ у сфері правосуддя в Україні, зокрема, щодо доступу до публічної інформації. Водночас проведений нею (позивачкою) моніторинг виявив, що Етична рада не вживає заходів для оприлюднення наборів даних у формі відкритих даних, у зв'язку із чим вона не може ознайомитися та використовувати їх у своїй діяльності, яка може бути корисна при формуванні суддівського корпусу. У зв'язку із цим позивачка стверджує, що оскаржувана бездіяльність Етичної ради перешкоджає як безпосередньо їй в реалізації права на доступ до публічної інформації, так і громадській організації, з якою вона співпрацює, у досягненні цілей «сторожового пса» суспільства.
3. Ухвалою від 05 серпня 2024 року Касаційний адміністративний суд відкрив провадження у цій справі та залучив до участі у справі Державну судову адміністрацію України (далі - ДСА) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача.
Ухвалою від 11 грудня 2024 року Касаційний адміністративний суд з власної ініціативи змінив процесуальний статус ДСА на співвідповідача. Таке процесуальне рішення Касаційний адміністративний суд обґрунтував тим, що ДСА в силу Закону № 1798-VIII, Регламенту Етичної ради та наказу ДСА від 23 листопада 2021 року № 389 забезпечує своєчасне та оперативне розміщення інформації про діяльність Етичної ради на офіційному вебпорталі судової влади України, а відтак, у разі підтвердження підстав позову, ДСА може бути залучена до процедури відновлення порушеного права позивачки.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
4. Касаційний адміністративний суд рішенням від 23 квітня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив повністю.
Своє рішення суд першої інстанції обґрунтовував тим, що оскільки Етична рада не належить ані до суб'єктів владних повноважень (органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, інших суб'єктів, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішень, які є обов'язковими для виконання), ані до державних / комунальних підприємств або державних / комунальних організацій, що мають на меті одержання прибутку, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, у Ради немає обов'язку щодо оприлюднення інформації у формі відкритих даних на офіційному вебсайті та, як наслідок, немає правових підстав для зобов'язання ДСА здійснювати розміщення відповідної інформації, а отже, за такої умови немає й самого факту протиправної бездіяльності останньої щодо нездійснення оприлюднення наборів даних у формі відкритих даних на офіційному вебсайті, яка є предметом цього позову.
Короткий зміст доводів ОСОБА_1 в апеляційній скарзі
5. Не погодившись із рішенням Касаційного адміністративного суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове - про задоволення її позову повністю.
Скаржниця вважає, що Етична рада є розпорядником інформації в розумінні пункту 1 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI, оскільки є суб'єктом, що здійснює владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення якого є обов'язковими до виконання, а тому зобов'язана оприлюднювати інформацію у формі відкритих даних
На переконання позивачки, на Етичну раду поширюється дія норм Положення № 835, через що Рада зобов'язана оприлюднювати й основні набори відкритих даних у межах своєї компетенції.
Водночас, як зазначає позивачка, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та зробив помилковий висновок, що у Етичної ради такого обов'язку немає.
Рух апеляційної скарги
6. За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Великої Палати 29 травня 2025 року доповідачем по справі визначено суддю ОСОБА_2
Ухвалою Великої Палати від 04 червня 2025 року задоволено заяву судді Кишакевича Л. Ю. про самовідвід та відведено його від участі у розгляді справи № 320/5034/24.
Велика Палата ухвалою від 05 червня 2025 року відкрила провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 .
В ухвалі від 26 червня 2025 року Велика Палата розглянула клопотання позивачки про розгляд справи з повідомленням (викликом) її учасників та з огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, які не вимагають участі сторін в апеляційному перегляді справи, призначила її до розгляду в порядку письмового провадження.
У зв'язку з відрахуванням ОСОБА_2 зі штату Верховного Суду наказом Голови Верховного Суду від 16 вересня 2025 року № 4482/0/5-25, виданим на підставі рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 16 вересня 2025 року № 1928/0/15-25 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Верховного Суду у зв'язку з поданням заяви про відставку», відповідно до розпорядження в. о. керівника Апарату Верховного Суду від 19 вересня 2025 року № 16/0/30-25 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатом якого 19 вересня 2025 року суддею-доповідачкою призначено Стрелець Т. Г.
Велика Палата ухвалою від 30 жовтня 2025 року задовольнила заяву судді Мартєва С. Ю. про самовідвід та відвела його від участі в розгляді справи № 320/5034/24 (провадження № 11-242заі25).
Чергове судове засідання призначено на 05 лютого 2026 року.
Позиція відповідачів щодо апеляційної скарги позивачки
7. 10 липня 2025 року Етична рада подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, обґрунтовуючи його фактично тими ж підставами, з яких виходив Касаційний адміністративний суд при винесенні оскаржуваного рішення.
У вказаному відзиві Етична рада також заявила клопотання про здійснення розгляду справи за участю її уповноваженого представника.
Розглядаючи зазначене вище клопотання Етичної ради, Велика Палата з огляду на норму статті 311 КАС України не встановила підстав, які б свідчили про необхідність розглядати справу у судовому засіданні з викликом сторін та як наслідок для його задоволення.
ДСА не реалізувала право подати відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 .
Обставини справи
8. 11 травня 2023 року Громадська організація «Фундація Деюре» направила до Етичної ради звернення виконати вимоги законодавства й оприлюднити на офіційному вебсайті і порталі відкритих даних набори даних у формі відкритих даних, а саме щонайменше такі набори: інформацію про склад Етичної ради; нормативно-правові засади діяльності Етичної ради; рішення Етичної ради; інформацію про перебіг та результати оцінювання членів ВРП та кандидатів на посаду члена ВРП на відповідність критеріям професійної етики та доброчесності.
Відповідаючи на це звернення, Етична рада в листі від 23 травня 2023 року інформувала, що Рада як розпорядник публічної інформації оприлюднює на своєму сайті офіційного вебпорталу «Судова влада України» всю запитувану інформацію (https://ec.court.gov.ua/ec/).
30 травня 2023 року ОСОБА_1 направила до Етичної ради запит, у якому просила надати їй у формі відкритих даних «Переліки нормативно-правових актів, актів індивідуальної дії (крім внутрішньо-організаційних), прийнятих розпорядником інформації, проєкти нормативно-правових актів», прийняті Етичною радою в 2021-2023 роках.
Листом від 07 червня 2023 року Етична рада повідомила позивачку про відсутність запитуваних проєктів нормативно-правових актів, одночасним зазначивши, що перелік нормативно-правових актів та актів індивідуальної дії, прийнятих Етичною радою з 2021 року до 2023 роки, у форматі XLX(X), додається.
11 липня 2023 року Громадська організація «Фундація Деюре» направила до Етичної ради звернення, у якому вказала на ненадання Етичною радою у відповіді від 07 червня 2023 року окремих думок членів Етичної ради, які, у певному сенсі, є актами Етичної ради. Водночас Громадська організація «Фундація Деюре» просила Етичну раду зареєструватися на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних та оприлюднити на ньому й офіційному вебсайті набори даних у формі відкритих даних, що вимагаються Положенням № 835.
В Листі від 10 серпня 2023 року Етична рада повідомила Громадську організацію «Фундація-Деюре» про таке:
- Етична рада є колегіальним органом, але не має статусу органу державної влади чи юридичної особи, а отже, не зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
- Етична рада розміщує та оприлюднює на своєму сайті офіційного вебпорталу «Судова влада України» всю запитувану інформацію (https://ec.court.gov.ua/ec/);
- у Положенні № 835 не зазначено, що Етична рада зобов'язана оприлюднювати у формі відкритих даних інформацію на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних, хоча в додатку до цього Положення чітко визначено перелік міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, розпорядників інформації.
Також цим листом Етична рада надала окремі думки членів Етичної ради у формі відкритих даних за період з 2021 року до 2023 рік.
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 , вважаючи, що Етична рада допустила протиправну бездіяльність, яка порушує її права, звернулася до суду із цим позовом.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
9. Заслухавши суддю-доповідачку, дослідивши матеріали справи та наведені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 5 Закону України 02 жовтня 1992 року№ 2657-XII «Про інформацію» (далі - Закон № 2657-XII) кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Основними принципами інформаційних відносин є, зокрема, гарантованість права на інформацію, відкритість, доступність інформації, свобода обміну нею (абзаци перший-третій частини першої статті 2 Закону № 2657-XII).
Основними напрямами державної інформаційної політики є: забезпечення доступу кожного до інформації; забезпечення рівних можливостей щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації; створення умов для формування в Україні інформаційного суспільства; забезпечення відкритості та прозорості діяльності суб'єктів владних повноважень; створення інформаційних систем і мереж інформації, розвиток електронного урядування; постійне оновлення, збагачення та зберігання національних інформаційних ресурсів (абзаци перший - шостий частини першої статті 3 Закону № 2657-XII).
Право на інформацію забезпечується, зокрема, створенням механізму реалізації права на інформацію, створенням можливостей для вільного доступу до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів, інших інформаційних банків, баз даних, інформаційних ресурсів (абзаци другий і третій частини першої статті 6 Закону № 2657-XII).
10. Закон № 2939-VI визначив порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Частина перша статті 1 Закону № 2939-VI встановлює, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Підпункт 1 частини першої статті 3 Закону № 2939-VI визначає, що право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.
Стаття 4 Закону № 2939-VI обумовлює, що доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах:
1) прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень;
2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом;
3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.
Відповідно до статті 5 Закону № 2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом:
1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації:
- в офіційних друкованих виданнях;
- на офіційних вебсайтах в мережі «Інтернет»;
- на єдиному державному вебпорталі відкритих даних;
- на інформаційних стендах;
- будь-яким іншим способом;
2) надання інформації за запитами на інформацію.
Публічна інформація у формі відкритих даних, у свою чергу, - це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання (абзац перший частини першої статті 10-1 Закону № 2939-VI).
Публічна інформація у формі відкритих даних є дозволеною для її подальшого вільного використання та поширення. Будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, у тому числі в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту, публічну інформацію у формі відкритих даних з обов'язковим посиланням на джерело отримання такої інформації (частина друга статті 10-1 Закону № 2939-VI).
11. У вересні 2016 року Україна приєдналася до Міжнародної хартії відкритих даних 2015 року (далі - Хартія) шляхом прийняття розпорядження Кабінету Міністрів Україні від 22 вересня 2016 року № 686-р.
Хартія - це набір принципів і найкращих практик для оприлюднення відкритих даних. Приєднуючись до Хартії http://opendatacharter.net/adopt-the-charter/, уряд (держава) визнає її принципи й зобов'язується ними керуватися під час оприлюднення відкритих даних.
Хартія визначає 6 принципів для оприлюднення відкритих даних (https://opendatacharter.org/principles/): відкритість за замовчуванням; оперативність і вичерпність; доступність та готовність до використання; порівнюваність та інтероперабельність; для кращого врядування та участі громадськості; для інклюзивного розвитку та інновацій.
Зокрема, відкритими називаються оприлюднені цифрові дані з такими технічними і нормативними характеристиками, щоб їх міг вільно використовувати, повторно використовувати та розповсюджувати будь-хто, будь-де і в будь-який час.
Доступність і використання означає, що відкриття даних дозволяє органам влади, громадянам, громадським і приватним організаціям приймати більш обґрунтовані рішення.
12. Принципи Хартії втілено у Положенні № 835, яке визначає вимоги до формату і структури наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, періодичність оновлення та порядок їх оприлюднення, а також перелік таких наборів даних, які визначено в додатку до цього Положення.
Вказане Положення містить підхід, відповідно до якого діє принцип відкритості «за замовчуванням», який полягає у забезпеченні оприлюднення розпорядниками усієї публічної інформації у формі відкритих даних, яка перебуває в їх володінні, крім інформації, яка законом віднесена до інформації з обмеженим доступом, а також інформації, яка не підлягає оприлюдненню згідно із Законом № 2939-VI.
13. Відповідно до статті 10-1 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов'язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному вебпорталі відкритих даних та на своїх вебсайтах.
Публічна інформація, що містить персональні дані фізичної особи, оприлюднюється та надається на запит у формі відкритих даних у разі додержання однієї з таких умов: 1) персональні дані знеособлені та захищені відповідно до Закону України «Про захист персональних даних»; 2) фізичні особи (суб'єкти даних), персональні дані яких містяться в інформації у формі відкритих даних, надали свою згоду на поширення таких даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних»; 3) надання чи оприлюднення такої інформації передбачено законом; 4) обмеження доступу до такої інформації (віднесення її до інформації з обмеженим доступом) заборонено законом.
Перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, вимоги до формату і структури таких наборів даних, періодичність їх оновлення визначаються Кабінетом Міністрів України. Одночасно до такого переліку Кабінет Міністрів України обов'язково включає інформацію, доступ до якої у формі відкритих даних передбачено законом.
Створення та забезпечення функціонування єдиного державного вебпорталу відкритих даних здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері електронного урядування.
14. Частина перша статті 13 Закону № 2939-VI, в свою чергу, встановлює, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:
1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;
2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;
4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них;
5) юридичні особи публічного права, державні / комунальні підприємства або державні / комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради.
Частиною другою цієї статті визначено, що до розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють:
1) інформацією про стан довкілля;
2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту;
3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян;
4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).
Частиною третьою вказаної статті цього закону встановлено, що на розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, юридичних осіб публічного права з числа розпорядників інформації, визначених у пункті 5 частини першої цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині надання відповідної інформації за запитами.
15. Водночас частина перша статті 9-1 Закону № 1798-VIII визначає, що Етична рада утворюється з метою сприяння органам, що обирають (призначають) членів ВРП, у встановленні відповідності кандидата на посаду члена ВРП критеріям професійної етики та доброчесності.
Частина двадцять четверта статті 10 указаного Закону визначає, що члени Етичної ради здійснюють свої повноваження на громадських засадах і на час роботи в Етичній раді звільняються від виконання службових обов'язків за основним місцем роботи зі збереженням середньої заробітної плати.
Основним напрямком роботи Етичної ради згідно з положеннями Закону № 1798-VIII є проведення відбору кандидатів на посади членів ВРП.
Для реалізації цього повноваження Етична рада проводить відбір кандидатів на посади члена ВРП у два етапи:
1) проведення відбору кандидатів за результатами розгляду поданих кандидатами документів, результатів спеціальної перевірки і відповідної інформації з відкритих джерел та формування списку кандидатів, допущених до співбесіди;
2) проведення співбесіди з відібраними кандидатами та визначення списку кандидатів для рекомендації органам, що обирають (призначають) членів ВРП (частина чотирнадцята статті 9-1 Закону № 1798-VIII).
Частина п'ятнадцята статті 9-1 Закону № 1798-VIII визначає, що якщо кількість відібраних Етичною радою кандидатів, які відповідають критеріям професійної етики та доброчесності, на зайняття посади члена ВРП є меншою за кількість кандидатів, передбачену частиною чотирнадцятою цієї статті, Етична рада повідомляє суб'єкта призначення (обрання) про необхідність проведення нового конкурсу.
Частина вісімнадцята вказаної статті визначає, що Етична рада для перевірки кандидата на відповідність критеріям професійної етики та доброчесності застосовує зазначені показники таким чином:
1) оцінювання відповідності показникам спирається на інформацію без часових або територіальних обмежень;
2) кандидат не відповідає показнику в разі доведення невідповідності або наявності обґрунтованих сумнівів у відповідності;
3) будь-який висновок чи оцінка національного або міжнародного органу щодо професійної етики та доброчесності кандидата не є наперед визначальними та обов'язковими для Етичної ради.
Частина двадцята статті 9-1 Закону № 1798-VIII передбачає, що Етична рада для здійснення своїх повноважень:
1) розробляє, затверджує та оприлюднює регламент роботи Етичної ради;
2) розробляє, затверджує та оприлюднює методологію оцінювання відповідності кандидата на зайняття посади члена ВРП критеріям професійної етики та доброчесності, показники відповідності критеріям такого оцінювання та засоби їх встановлення;
3) розглядає, вивчає та аналізує документи кандидата на посаду члена ВРП, надіслані до Етичної ради;
4) збирає, перевіряє та аналізує інформацію про кандидата на посаду члена ВРП, у тому числі конфіденційну інформацію з персональними даними, отриману від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інформацію, отриману від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел, необхідну для здійснення повноважень Етичної ради;
5) має право звертатися до кандидата на посаду члена ВРП, а також спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, їх посадових осіб, будь-яких юридичних осіб щодо надання пояснень, документів чи інформації з метою перевірки кандидатів на посаду члена ВРП. Орган або особа, яка отримала запит Етичної ради, зобов'язані протягом десяти календарних днів з дня його отримання надати необхідні пояснення, інформацію та/або відповідні документи (їх копії);
6) формує список кандидатів для проходження співбесіди за результатами розгляду поданих кандидатами документів, результатів спеціальної перевірки і аналізу відповідної інформації з відкритих джерел;
7) проводить співбесіди з відібраними кандидатами;
8) ухвалює та оприлюднює на офіційному вебсайті ВРП обґрунтований висновок щодо відповідності кожного кандидата на посаду члена ВРП критеріям професійної етики та доброчесності, складає та оприлюднює список кандидатів, рекомендованих Етичною радою для обрання (призначення) на посаду члена ВРП;
9) надсилає органу, що обирає (призначає) члена ВРП, висновок щодо кожного кандидата та список кандидатів, рекомендованих Етичною радою для обрання (призначення) на посаду члена ВРП. Зазначений список має містити кількість кандидатур, яка щонайменше вдвічі перевищує кількість вакантних посад членів Вищої ради правосуддя;
10) здійснює інші повноваження, визначені законом.
Для здійснення своїх повноважень членам Етичної ради надається право безоплатного та повного доступу до відкритих державних реєстрів, суддівських досьє (досьє кандидатів на посаду судді).
16. Частина одинадцята статті 9-1 Закону № 1798-VIII передбачає, що засідання Етичної ради проводяться відкрито. Інформація про час і місце проведення засідання, порядок денний та рішення Етичної ради оприлюднюються на офіційному вебпорталі судової влади України.
Частина дванадцята статті 9-1 Закону № 1798-VIII встановлює, що ДСА забезпечує відео- та аудіофіксацію і трансляцію засідань Етичної ради в режимі реального часу на офіційному вебпорталі судової влади України.
Відповідно до частини двадцять другої статті 9-1 Закону № 1798-VIII організаційно-технічне забезпечення діяльності Етичної ради здійснює ДСА.
Велика Палата Верховного Суду вважає правильним висновок суду першої інстанції, що системний аналіз наведених законодавчих положень, які регламентують суть, обсяг та результат здійснення повноважень Етичної ради, свідчить, що цей орган здійснює низку функцій та приймає рішення, які за своєю суттю не є такими, що містять ознаки обов'язковості. Законодавець визначив Етичну раду як орган, який діє на громадських засадах, та наділив його обсягом повноважень, у процесі реалізації яких Етична рада лише формує список кандидатів, які відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, а вже суб'єкт призначення із «допущених» претендентів обирає члена ВРП за своєю квотою. Реалізація повноважень Етичної ради, зокрема, в аспекті недопущення того чи іншого кандидата до названого списку через невідповідність його знову ж таки за компетентною оцінкою членів Етичної ради критеріям доброчесності та професійної етики, все ж не наділяє цей орган ознаками владно-управлінських функцій, і, як наслідок, його рішення не є остаточними.
Остаточні рішення, які створюють правові наслідки для кандидатів на посаду членів ВРП, ухвалюються саме за результатами голосування з'їзду суддів України, з'їзду адвокатів України, всеукраїнської конференції прокурорів, з'їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, Верховної Ради України (щодо обрання членів ВРП), а також Президентом України (щодо їх призначення) - суб'єктами обрання (призначення) членів ВРП згідно зі статтею 131 Конституції України.
17. Як вже зазначалось вище, відповідно до норми статті 10-1 Закону № 2939-VI Кабінет Міністрів України визначає Перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, вимоги до формату і структури таких наборів даних, періодичність їх оновлення.
На виконання норми цієї статті Кабінет Міністрів України прийняв згадане вище Положення № 835.
Так, абзаци перший - третій пункту 3 Положення № 835 передбачають, що розпорядники інформації згідно із цим Положенням завантажують у формі відкритих даних набір даних, визначений у переліку наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, згідно з додатком. Перетворення (зокрема, вивантаження з баз даних та в разі потреби знеособлення) публічної інформації у публічну інформацію у формі відкритих даних є обов'язковим. Розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати у формі відкритих даних усю публічну інформацію у формі відкритих даних, яка перебуває в їх володінні та стосується конкретного набору даних.
Велика Палата вважає, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, правильно вказав, що станом на час виникнення спірних правовідносин указаним переліком такий суб'єкт як Етична рада (на відміну від тих же ВРП, ДСА тощо), не був зазначений, і, як наслідок, не передбачений перелік інформації, який належить оприлюднювати у контексті її діяльності в силу закону на час звернення з позовом.
Водночас, під час апеляційного розгляду цієї справи Велика Палата встановила, що Кабінет Міністрів України 10 вересня 2025 року прийняв постанову № 1151 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 і від 30 листопада 2016 р. № 867» (далі - Постанова № 1151).
Поміж усіх змін, які були внесені вказаною постановою, Кабінет Міністрів України також виклав у новій редакції додаток до Положення № 835, а саме Перелік наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних.
Так, до розпорядників інформації (відповідно до компетенції) віднесено, зокрема, Етичну раду та визначено набір даних, який підлягає оприлюдненню нею у формі відкритих даних, до якого входить: інформація про склад Етичної ради; інформація про членів Етичної ради-доповідачів, призначених для оцінювання діючих членів Вищої ради правосуддя та кандидатів; порядки денні засідань Етичної ради, рішення Етичної ради, інформація про перебіг та результати встановлення відповідності кандидатів на посаду члена Вищої ради правосуддя критерію професійної етики та доброчесності.
Разом з цим, враховуючи визначений у статті 58 Конституції України принцип дії нормативно правового акта в часі, Велика Палата вважає, що внесені зміни до Положення № 831 не можуть впливати на спірні правовідносини.
Визнання ж Етичної ради розпорядником інформації та зобов'язання її опубліковувати, пов'язується саме з моментом прийняття КМУ постанови № 1151. Крім того, такий обов'язок обмежується певним набором даних, визначеним у додатку до Положення № 835.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність в Етичної ради, станом на час виникнення спірних правовідносин, обов'язку щодо оприлюднення інформації у формі відкритих даних на офіційному вебсайті.
Водночас це не позбавляло Етичну раду права надавати відповіді на звернення в порядку доступу до публічної інформації за встановленою Законом процедурою в індивідуальному порядку.
Інші твердження і міркування позивачки, які наведені в апеляційній скарзі, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
18. Велика Палата Верховного Суду вважає, що Касаційний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а зазначеного рішення - без змін.
Керуючись статтями 266, 308, 311, 315, 316, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 квітня 2025 року у справі № 320/5034/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідачка Т. Г. Стрелець
Судді О. О. Банасько О. В. Кривенда
О. В. Білоконь М. В. Мазур
О. Л. Булейко К. М. Пільков
І. А. Воробйова С. О. Погрібний
О. А. Губська Н. С. Стефанів
А. А. Ємець І. В. Ткач
В. В. Король В. Ю. Уркевич
С. І. Кравченко