10 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 308/8615/24
провадження № 51 - 358впс26
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання голови Закарпатського апеляційного суду про направлення матеріалів кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 грудня 2025 року стосовно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3
ст. 332 КК України, з одного суду апеляційної інстанції до іншого,
встановив:
до Касаційного кримінального суду Верховного Суду в порядку ст. 34 КПК України надійшло подання голови Закарпатського апеляційного суду про направлення матеріалів кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 грудня 2025 року стосовно ОСОБА_5 до іншого суду апеляційної інстанції для розгляду по суті.
Подання мотивовано тим, що в Закарпатському апеляційному суді неможливо визначити суддю-доповідача, а також утворити склад суду для перегляду вироку суду першої інстанції.
Учасники судового провадження повідомлені про час та місце розгляду подання, проте в судове засідання вони не з'явились, що відповідно до ч. 4
ст. 34 КПК України не перешкоджає його розгляду.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши наведені в поданні доводи, Суд дійшов висновку, що подання підлягає задоволенню з огляду на таке.
Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого (ч. 3 ст. 34 КПК).
Частиною 1 статті 76 КПК України визначено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Як убачається з подання та матеріалів кримінального провадження, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області вироком від 11 грудня
2025 року визнав невинуватим ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3
ст. 332 КК України, та на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України виправдав його у зв'язку з недоведеністю вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення.
Вказаний вирок прокурор оскаржив в апеляційному порядку.
16 січня 2026 року до Закарпатського апеляційного суду надійшли матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 . Проте автоматизований розподіл судової справи між суддями не відбувся через неможливість утворення складу суду.
Так, на цей час у Закарпатському апеляційному суді працює сім суддів, з них троє - в судовій палаті з розгляду кримінальних проваджень та справ про адміністративні правопорушення - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
Ці судді вже брали участь під час досудового розслідування (ухвали Закарпатського апеляційного суду від 27 лютого та 25 червня 2024 року), тому відповідно до ч. 1 ст. 76 КПК України вони не можуть здійснювати апеляційний перегляд судового рішення у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 .
Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено можливість за рішенням зборів суддів відповідного суду запровадження спеціалізації суддів з розгляду конкретних категорій справ.
Пунктами 2.3.21 та 2.3.22 Положення про автоматизовану систему документообігу суду встановлено, що автоматизований розподіл судових справ між суддями в судах, в яких відсутня спеціалізація або її застосування неможливе, здійснюється між усіма суддями.
Відповідно до абзацу 7 п. 3.3 Розділу ІІІ Засад використання автоматизованої системи документообігу суду від 16 жовтня 2018 року зі змінами і доповненнями, прийнятими рішенням зборів суддів Закарпатського апеляційного суду від 20 червня
2025 року: «У разі неможливості визначити склад колегії для розгляду кримінальних проваджень із числа суддів основного складу до складу судової палати з розгляду кримінальних проваджень та справ про адміністративні правопорушення залучається резервний (запасний) суддя. У разі неможливості визначити склад колегії для розгляду кримінальних проваджень із числа суддів основного складу та резервного (запасного) судді автоматизована система визначає суддів, яких не вистачає, з числа всіх суддів суду з урахуванням того, що суддя-доповідач має бути визначений зі складу судової палати з розгляду кримінальних проваджень та справ про адміністративні правопорушення».
Наразі в Закарпатському апеляційному суді для розгляду апеляційної скарги захисника у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 неможливо визначити суддю-доповідача з числа суддів судової палати з розгляду кримінальних проваджень та справ про адміністративні правопорушення.
За таких обставин та з урахуванням положень ст. 34 КПК України Суд уважає за необхідне подання голови Закарпатського апеляційного суду задовольнити.
Керуючись ст. 34 КПК України, Суд
постановив:
поданняголови Закарпатського апеляційного суду задовольнити.
Матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 грудня
2025 року стосовно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, направити до Львівського апеляційного суду.
Ухвала набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3