09 лютого 2026 року
м. Київ
cправа № 910/2934/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Дроботової Т. Б.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_2
на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2025
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2025
у справі за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Сек'юріті»
про стягнення 63 596 160 грн,
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Сек'юріті»
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про зобов'язання прийняти товар,
16.01.2026 через підсистему «Електронний суд» до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - скаржник) на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2025 у справі № 910/2934/25.
За наслідками перевірки матеріалів цієї касаційної скарги, суд залишає її без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За приписами підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при подачі до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25.08.2020 у справі №910/13737/19 зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17) (пункти 52, 54 - 56 постанови).
Аналогічні висновки викладено Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постановах від 13.10.2020 у справі № 904/5046/19, від 02.03.2021 у справі № 910/7897/20 предметом спору яких, зокрема, було зобов'язання прийняти товар.
За частиною 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.07.2025, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2025, первісний позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Сек'юріті» на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 заборгованість 19 829 880,00 грн та судовий збір 297 448,20 грн. У задоволенні іншої частини первісного позову відмовлено.
Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Сек'юріті» задоволено частково. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняти товар у кількості 15 312 штук від Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Сек'юріті» згідно з Державним контрактом (Договором) про закупівлю №290/07-24-PM від 04.07.2024. Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Сек'юріті» судовий збір в розмірі 134 500,00 грн. У задоволенні іншої частини зустрічного позову відмовлено. Повернуто ІНФОРМАЦІЯ_1 з Державного бюджету України судовий збір 488 368,44 грн.
У касаційній скарзі скаржник просить повністю скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2025 і прийняти нове рішення, яким задовольнити первісні позовнні вимоги у повному обсязі, а в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Тобто, ураховуючи вимоги касаційної скарги про повне скасування оскаржуваних рішень, зараз скаржником оскаржується 1 вимога майнового характеру за первісним позовом (стягнення заборгованості у розмірі 31 038 264,00 грн - з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) за яку необхідно було сплатити 744 918,34 грн судового збору (31 038 264,00 грн - оспорювана сума *1,5 /100) * 200%) = 931 147,92 грн х 0,8% та 1 вимога майнового характеру за зустрічним позовом про зобов'язання прийняти товар у кількості 42 402 штук за Державним контрактом (договором) про закупівлю, яку скаржник визначає як вимогу немайнового характеру.
Суд не погоджується із зазначеним, оскільки заявлена вимога за зустрічним позовом з урахування висновків постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 є вимогою майнового характеру, підлягає грошовій оцінці у зв'язку з чим скаржник повинен був сплатити судовий збір з урахуванням вартості товару за 1 штуку згідно умов зазначеного договору.
Скаржником надано копію платіжної інструкції № 9462 від 16.01.2026 про сплату судового збору у розмірі 749 762,34 грн, тобто, як за 1 вимогу майнового характеру і за 1 вимогу немайнового характеру.
Статтею 289 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції, а отже, за відсутності відомостей у касаційній скарзі та судових рішеннях щодо чіткого визначення вартості спірного майна/товару, Верховний Суд не може перевірити розрахунок розміру судового збору за подання відповідної касаційної скарги (у даному випадку суд не може перевірити розмір судового збору, який необхідно сплатити за вимогу майнового характеру за зустрічним позовом (зобов'язання прийняти товар), виходячи з пункту 2 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, платіжна інструкція № 9462 від 16.01.2026 про сплату судового збору у розмірі 749 762,34 грн, не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі у зв'язку з відсутністю відомостей щодо вартості спірного товару, який також є предметом спору за зустрічним позовом.
Ураховуючи зазначене, зокрема те, що суд не може належним чином перевірити розрахунок розміру сплаченого судового збору, скаржник повинен надати докази на підтвердження вартості спірного товару, який є предметом зустрічного позову про зобов'язання прийняти товар та доплатити судовий збір за подання касаційної скарги з урахуванням вартості спірного товару (1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), за наведеними нижче реквізитами:
-Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
-Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
-Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
-Код банку отримувача (МФО): 899998
-Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN):
UA288999980313151207000026007
-Код класифікації доходів бюджету: 22030102
-Судовий збір (Верховний Суд, 055)
-Призначення платежу: *;101.
Відповідно до частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.
Суд визначає скаржнику спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом надання до суду заяви про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучити докази на підтвердження вартості спірного товару (який є предметом спору за зустрічним позовом) та доказів про доплату судового збору з визначеної вартості спірного товару за вимогу майнового характеру за зустрічним позовом. Та у разі необхідності уточнити вимоги касаційної скарги щодо повного чи часткового скасування оскаржуваних рішень та відповідно до уточнених вимог касаційної скарги сплатити судовий збір у встановленому законом порядку і розмірі. Також скаржнику необхідно уточнити вимоги касаційної скарги щодо оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2025 про яке зазначено в касаційній скарзі, оскільки в резолютивній частині касаційної скарги не зазначено про його оскарження.
У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.
Керуючись статтями 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2025 у справі № 910/2934/25 залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Б. Дроботова