адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
11.02.2026 Справа № 917/2034/21(526/2069/25)
м.Полтава
Суддя Паламарчук В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КРЕДИТ-КАПІТАЛ", вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4-й поверх, м. Львів, Львівська область, 79029
до ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
про стягнення 49 225,00 грн.
у межах справи про неплатоспроможність №917/2034/21
за заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1
про неплатоспроможність боржника - фізичної особи
Без повідомлення (виклику) сторін
Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Кредит-Капітал звернулось до Гадяцького районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 49 225,00грн, що виникла за кредитним договором №3239579 від 01.07.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем зобов'язань, прийнятих на себе за договором про споживчий кредит №3239579 від 01.07.2021 укладеним між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 .
Заочним рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 19.08.2025 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КРЕДИТ - КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "КРЕДИТ - КАПІТАЛ" (код ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за кредитним договором від 01.07.2021 №3239579 у загальному розмірі 49225,00грн., яка складається з наступного: тіло кредиту у розмірі 11 000,00грн., відсотки у розмірі 37125,00грн., комісія у розмірі 1100,00грн., а також судові витрати.
Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 05.11.2025 заяву відповідача ОСОБА_1 задоволено та заочне рішення від 19.08.2025 скасовано, а справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, призначивши судове засідання на 12 листопада 2025 року на 09 год. 45 хв., без виклику сторін по справі.
Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 12.11.2025 цивільну справу №526/2069/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КРЕДИТ - КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, передано до Господарського суду Полтавської області, в провадженні якого перебуває господарська справа відносно ОСОБА_1 №917/2034/21 про її неплатоспроможність.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 10.02.2022 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Ухвалою суду від 21.09.2023 затверджено план реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Частиною 2 статті 7 КУзПБ передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.12.2025 зазначену справу передано на розгляд судді Паламарчуку В.В. та присвоєно єдиний унікальний номер 917/2034/21(526/2069/25).
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 10.12.2025 справу №526/2069/25 прийнято до розгляду в межах справи №917/2034/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України протягом 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог ст.167,184 ГПК України; за бажанням - надати суду клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін протягом 5 днів з дня отримання ухвали суду.
Відповідачка у відзиві на позовну заяву (вхід. №16714 від 25.12.2025) заперечила проти позову повністю. Зокрема вказує, що позивач не надав допустимих доказів на підтвердження отримання нею кредитних коштів за Договором №3239579 від 01.07.2021. Також, що позивачем не доведено набуття ним права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №3239579 від 01.07.2021 укладеним з первісним кредитором ТОВ "МІЛОАН", а відсутність таких доказів свідчить про недоведеність правового наступництва позивача та його права на пред'явлення вимог до відповідачки. В зв'язку з чим ОСОБА_1 вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Під час розгляду справи судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Згідно зі ст.248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне:
01.07.2021 між ТОВ "Мілоан" (далі - кредитодавець) та ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (далі - позичальник) укладено Договір про споживчий кредит №3239579, шляхом подання позичальником анкети-заяви на кредит №3239579 від 01.07.2021 у власному кабінеті позичальника на сайті miloan.ua.
Відповідно до умов договору, Кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п. 1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній в п. 1.2. Договору, а Позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4. Договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки /терміни що визначені Договором.
Згідно п. 1.2.-1.4. Договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 10 000,00 грн.
Кредит надається строком на 30 днів з 01.07.2021 (строк кредитування) .
Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 31.07.2021 (строк кредитування).
За змістом п. 1.5 договору, загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інші витрат позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 5225,00 грн в грошовому виразі та 11,215.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 16 225,00гривень. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річні процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема Позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання зобов'язань.
Відповідно до п. 1.5.1 договору, комісія за надання кредиту: 1100,00грн, яка нараховується за ставкою 10.00 відсотків від суми кредиту одноразово.
Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 4125,00грн, які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2 договору).
Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.6 договору).
Тип процентної ставки за цим договором: фіксована (п.1.6 договору).
Розділом 2 договору, визначено умови виконання.
Пунктом п. 2.1. Договору передбачено, що кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на Картковий рахунок.
Плата за кредитом:
Позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1.-1.5.2. Договору, в термін (дату) вказаний в п.1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п. 1.3 Договору, він додатково має сплатити комісію за управління та / або обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п. 1.5.2. або проценти за стандартною базовою ставкою, визначеною п.1.6 Договору, в сумі та на умовах визначених п.2.3 Договору (п.п. 2.1.1 Договору).
Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 Договору (п.п.2.2.2 Договору).
Проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п. 1.3. запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п.1.6 Договору. Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п.2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п. 1.6. Договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов'язань Позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі оплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п.1.6 та процентною ставкою визначеною п.1.5.2 Договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено Товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди позичальника (п.2.2.3 Договору).
Разом з тим, умовами Договору визначено, що Позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти за користуванням кредитом, а також інші платежі передбачені цим Договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п.1.1-1.6 та п.2.4. цього Договору (п.п.3.3.2 Договору).
Цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний, зокрема, через сайт Товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби (п. 6.1. Договору).
Розміщені в Особистому кабінеті позичальника проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього Кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього Кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт Товариства, мобільний додаток, месенджери або у SMS - повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS - повідомлення для позичальника визначено у Правилах). Після укладення цей Кредитний договір надається позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Товариства направлена позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв'язку, наданими позичальником Товариству (п.6.2. Договору).
Укладення Товариством Кредитного договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Товариством ідентичного за змістом Кредитного договору, який підписаний власноручним підписом Позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки (п.6.4. Договору) .
Цей Договір прирівнюється до такого, що укладений в письмовій формі (п. 6.5. Договору).
Пункт 10 Договору містить, в тому числі, прізвище, ім'я та по батькові позичальника -Панова Наталія Валеріївна, його РНОКПП - НОМЕР_1 ; адресу місця реєстрації (проживання): АДРЕСА_3 ; номер телефону, електронну пошту.
Позивач зазначає, що ТОВ "Мілоан" взяті на себе зобов'язання за кредитним договором виконало, здійснивши перерахування на рахунок платіжної картки відповідача коштів в розмірі 11 000,00грн, на підтвердження чого позивач надав платіжне доручення 50180639 від 01.07.2021 на суму 11 000,00грн.
У порушення взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, відповідач кредитні кошти не повернув, платежі, передбачені умовами договору, не вносив, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість за кредитним договором.
Із відомості ТОВ "Мілоан" про щоденні нарахування та погашення, вбачається, що розмір кредиту становить 11 000,00грн, розмір процентів 37 125,00грн та комісія за оформлення кредиту 1100,00грн (а.с. 22 - 23).
У подальшому, 18.10.2021 між ТОВ "Мілоан" (за умовами договору - кредитор) та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" (позивач, за умовами договору - новий кредитор) було укладено Договір відступлення права вимоги № 77-МЛ (а.с. 24 - 28) (далі - Договір відступлення права вимоги), відповідно до умов якого ТОВ "Міолан" відступило позивачу право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №3239579 від 01.07.2021, що підтверджується укладеним договором, Витягом з Реєстру боржників, Актом приймання-передачі Реєстру боржників, а також платіжним дорученням про перерахування плати за відступлення права вимоги.
Згідно із Витягу з Реєстру Боржників до Договору про відступлення права вимоги № 77-МЛ від 18.10.2021, ТОВ "Мілоан" відступило ТОВ "ФК "Кредит - Капітал" право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №3239579 від 01.07.2021 в загальній сумі заборгованості 49 225,00грн, з яких: 11 000,00грн. - залишок по тілу кредиту; 37 125,00грн - залишок по відсотках та 1100,00грн - залишок по комісії (а.с. 28 (зворотний бік)).
З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача було направлено досудову вимогу (вих. №5333/4099 від 23.06.2025, а.с.30) про погашення кредитної заборгованості в сумі 49 225,00грн. Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді, в грошове зобов'язання без виконання.
Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 49 225,00грн, у тому числі заборгованість за кредитом - 11 000,00грн, заборгованість за відсотками - 37 125,00грн та заборгованість за комісією за надання кредиту - 1100,00грн.
Разом з тим позивачем до позовної заяви додано клопотання про витребування доказів у АТ КБ "Приватбанк", а саме:
- чи належить банківська картка з прихованим номером № НОМЕР_2 ОСОБА_1 ;
- чи була успішною транзакція здійснена 01.07.2021 на банківську картку № НОМЕР_2 в сумі 11 000,00грн з призначенням платежу "кошти згідно договору 3239579".
Якщо так, то:
- чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської карти № НОМЕР_2 ;
- чи проводилась верифікація особи власника банківської карти № НОМЕР_2 .
При винесенні рішення, суд виходив з наступного.
За змістом ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений в письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем, права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції визначає Закон України "Про електронну комерцію" від 3 вересня 2015 року № 675-VIII (далі - Закон № 675-VIII).
Відповідно до п. 5, 6, 12 ч. 1 статті 3 Закону № 675-VIII електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір;
Згідно ч. 4, 6, 8, 12 статті 11 Закону № 675-VIII пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 цього Закону № 675-VIII передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
На підтвердження договірних відносин між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 позивачем суду надані (в копіях): кредитний договір №3239579 від 01.07.2021; анкету-заяву ОСОБА_1 на кредит №3239579 від 01.07.2021; платіжного доручення, що підтверджує отримання відповідачем коштів; відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором.
Суд вважає надані докази належними та допустимими, оскільки розділом 6 Договору сторони узгодили порядок його укладення в електронній формі.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, 01.07.2021 ОСОБА_1 на сайті miloan.ua створила та заповнила анкету-заяву на кредит №3239579, в якій зазначила свої особисті дані: прізвище, ім'я, по батькові, ідентифікаційний номер, рік народження, номер мобільного телефону та електронної адреси, паспортні дані, домашню адресу, освіту. Суд вважає, що зазначені дані могли бути повідомлені лише особисто позичальником при укладенні кредитного договору.
Анкета-заява на кредит також містить інформацію про процес оформлення та розгляду заяви, зокрема про такі дії: заповнення заяви, автоматичну перевірку, перевірку у базі кредитних історій, скоринг, верифікацію за телефоном, підтвердження зміни умов, обробку, підписання договору.
Відповідачка через особистий кабінет на веб-сайті ТОВ "Мілоан" подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту, після чого первісний кредитор надіслав їй за допомогою засобів зв'язку на вказаний ним у заяві номер телефону одноразовий ідентифікатор, який відповідач використав для підтвердження підписання договору.
Тобто, позичальник шляхом власноручного введення одноразового ідентифікатора, прийняв публічну пропозицію (оферту) та підписав кредитний договір (здійснив акцепт пропозиції товариства), тобто відповідний договір вважається укладеним у відповідності до ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" та, відповідно, сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов. Без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладений.
Позивач надав довідку про ідентифікацію для підтвердження акцепту кредитного договору позичальником аналогом електронного цифрового підпису у формі одноразового ідентифікатора, направленого на номер телефону позичальника.
Аналізуючи в сукупності докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що факт підписання договору про споживчий кредит в електронному вигляді за допомогою одноразового ідентифікатора є доведеним, натомість відповідачем будь-яких доказів на спростування останнього до суду подано не було.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18; від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19.
Разом з тим, відповідачка стверджує про відсутність доказів отримання нею кредитних коштів, натомість будь-яких доказів, які б спростовували належність вказаного карткового рахунку ОСОБА_1 , або щодо не зарахування суми на рахунок відповідачки, суду надано не було.
З урахуванням вищезазначеного, суд не вбачає підстав для витребування у АТ КБ "Приватбанк" інформації щодо картки Позичальника, а тому клопотання позивача про витребування доказів - не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ТОВ "Мілоан" виконало в повному обсязі умови Договору надавши відповідачу обумовлену суму кредиту, проте відповідач прийняті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого ТОВ "Мілоан" нарахувало відповідачу заборгованість на загальну суму 49 225,00грн, з яких заборгованість за кредитом - 11 000,00грн, заборгованість за відсотками - 37 125,00грн та комісія за надання кредиту - 1100,00грн.
Вказану суму заборгованості ТОВ "Мілоан" за договором про відступлення права передало позивачу ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", в результаті чого останнє набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором.
Враховуючи, що відповідач оплату за договором про споживчий кредит не здійснював, заборгованість за тілом кредиту становить 11 000,00грн, яка підлягає стягненню з відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Умовами Договору п.п.1.5.2, 1.6, 1.7 передбачено, що проценти за користування кредитом :4125,00грн, які нараховуються за ставкою 1.25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначена в п.п. 2.2., 2.3 Договору.
Сторонами Договору визначено строк кредитування - 30 днів, термін повернення кредиту - 31.07.2021 рік.
Відповідно до відомості про нарахування та погашення, ТОВ "Мілоан" здійснено нарахування процентів відповідачу за період з 02.07.2021 до 29.09.2021, що відповідає умовам договору та строку кредитування, встановленого договором. Отже на дату закінчення строку кредитування заборгованість по процентах за користування кредитом становить 37 125,00грн, вказана сума підлягає стягненню з відповідача.
Пунктом 1.5.1. Договору передбачена комісія за надання кредиту в розмірі 1100,00грн., яка нараховується за ставкою 10 % від суми кредиту одноразово.
Під час укладення кредитного договору Панова Н.В. була ознайомлена з його умовами, висловила своє волевиявлення шляхом підписання договору, проти положень договору про споживчий кредит, умовами якого передбачено сплату комісії за надання кредиту у розмірі 1100,00грн, не заперечувала, дійсність договору не оспорювала.
Виходячи з викладених обставин, суд дійшов висновку, що передбачена умовами договору одноразова комісія в розмірі 1100,00грн підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, дійшов висновку, що відповідач не спростував відповідними доказами доводів щодо існування заборгованості в сумі 49 225,00грн за Договором про споживчий кредит №3239579 від 01.07.2021, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 4 ст.129 ГПК України судові витрати покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.
За подання до суду даної позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп. (з врахуванням ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір"), що підтверджується платіжною інструкцією №12035 від 23.06.2025.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 422,40грн, слід покласти на відповідача.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00грн позивач підтверджує договором про надання правової (правничої) допомоги №0206 від 02.06.2025, укладеним ТОВ Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" з Адвокатським об'єднанням "Апологет", за умовами якого: (п. 1.1.) Клієнт замовляє, приймає та оплачує, а Виконавець надає Послуги правової (правничої) допомоги, адвокатського захисту, представництва Клієнта у всіх судах загальної юрисдикції, а також відносинах з юридичними особами незалежно від форми власності, та надає інші Послуги, необхідні для забезпечення захисту прав і законних інтересів Клієнта; (п. 2.1.) Порядок розрахунків та інші акцепти виконання Договору визначаються Додатком №1 до договору; (п. 2.3.) Детальна інформація про справу, обсяг послуг, ціна послуг визначається у Акті наданих послуг.
Згідно наданого позивачем Акту №33 наданих послуг від 16.06.2025, який є додатком до Договору, Виконавецем надано Клієнту послуги за Договором про надання правової (правничої) допомоги №0206 від 02.06.2025, щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №3239579 за яким боржником є Панова Н.В., на суму 7 000,00 грн. Разом з тим до заяви додано детальний опис наданих послуг.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 р. у справі №756/2114/17, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
Відтак, проаналізувавши матеріали справи в сукупності з поданими позивачем доказами на понесення судових витрат, взявши до уваги характер спірних правовідносин у даній справі, зокрема, значення справи для сторін, категорію складності справи, обсяг доказів, ціну та предмет позову, а також обсяг підготовлених представником позивача процесуальних документів, складність підготовленої адвокатом позовної заяви, суд вважає обґрунтованою суму правових витрат в розмірі 3 500,00 грн., що є співмірним з наданими адвокатом послугами у суді першої інстанції, та відповідають критеріям "необхідності і обґрунтованості".
Керуючись ст.ст. 13, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-241 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Панової Наталії Валеріївни (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" (код ЄДРПОУ 35234236; 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28) заборгованість за кредитним договором №3239579 від 01.07.2021 в розмірі 49 225,00грн (з яких: заборгованість за кредитом - 11 000,00грн, заборгованість за відсотками - 37 125,00грн та комісія за надання кредиту - 1100,00грн), 2 422,40грн - судового збору та 3500,00грн - витрат на професійну правничу допомогу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 256, 257 ГПК України).
Суддя Паламарчук В.В.