65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"09" лютого 2026 р.м. Одеса Справа № 916/310/26
Суддя Господарського суду Одеської області Цісельський О.В.,
дослідивши матеріали позовної заяви (вх.№327/26 від 02.02.2026)
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дана ЛТД» (вул. Генерала Швигіна, № 3, м. Одеса, 65010)
про визнання трудових відносин припиненими,
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дана ЛТД», в якій просить суд визнати припиненими трудові відносини Товариства з обмеженою відповідальністю «Дана ЛТД» з його директором ОСОБА_1 на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України у зв'язку зі звільненням за власним бажанням з дня набрання рішенням законної сили.
Позовні вимоги обґрунтовані бездіяльністю відповідача щодо вирішення питання про звільнення директора ТОВ «Дана ЛТД» за власним бажанням, що є порушенням конституційних прав позивача на вільний вибір місця роботи.
При дослідженні матеріалів позовної заяви судом встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Основні вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, а також вимоги щодо документів, які подаються позивачем разом з позовною заявою, визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, серед іншого, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету
Суд зауважує, що позивачем у позовній заяві не вказано власний поштовий індекс, а також не зазначений РНОКПП ОСОБА_2 , у зв'язку з чим позивачу слід надати відповідні пояснення або вказати правильний поштовий індекс.
Разом з тим, в порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позивачем у поданому позові також не зазначено інформації щодо наявності у учасників справи зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема «Електронний суд»).
Також в силу приписів ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
З аналізу вищевикладеного слідує, що Господарським процесуальним кодексом України визначено чіткий перелік дій та подання документів у разі звернення із позовною заявою до Господарського суду, а із зазначених вимог випливає обов'язок позивача надіслати відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів незалежно від того, чи є у наявності у відповідача дані документи.
При цьому, положення частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України мають імперативний характер, що відповідно свідчить про обов'язковість надсилання позовної заяви з додатками до моменту звернення до суду з позовом чи то через електронний кабінет, чи то засобами поштового зв'язку у випадку відсутності такого кабінету.
Відповідно до положень статті 13 Закону України «Про поштовий зв'язок», послуги поштового зв'язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості.
Згідно п.47 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.
За змістом п.17 Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв'язку. Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв'язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
Пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв'язку зазначено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Відповідно, якщо копію позовної заяви надіслано поштою, то документом, який підтверджує надсилання, є встановлений у п.п. 61, 62 Правил спосіб поштової оплати, опис вкладення у цінний лист. Крім того, підтвердженням, що відправлення надіслано на адресу одержувача є саме накладна (службовий чек), в якому зазначено номер накладної, інформацію про відправника та одержувача, інформацію про відправлення, а також міститься підтвердження (підпис) відправника з підтвердженням, що інформація у даній накладній зазначена правильно.
Як встановлено судом, позивачем до позовної заяви в якості доказів надсилання позовної заяви з додатками відповідачу доданий, серед іншого, опис вкладання від 19.12.2025, проте суд не приймає зазначений опис в якості доказів відповідного направлення, з огляду на наступне.
Наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» від 12 травня 2006 № 211 затверджено Порядок пересилання поштових відправлень, в п. 3.2.1 якого наведено зразок оформлення опису вкладення за формою 107.
Так, за формою 107 відправник складає опис вкладення поштового відправлення у двох примірниках із зазначенням у ньому найменування одержувача та його адреси, поіменного переліку предметів, загальної вартості вкладення і підписує його.
Таким чином, належним доказом направлення сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів є оригінал опису вкладення, з зазначенням адреси і найменуванням адресанта, заповнений відповідно до переліку додатків, долучених до позовної заяви.
Відтак, згідно із долученого до позову опису вкладення в цінний лист відповідачу не зазначено поіменного переліку додатків до позовної заяви, лише вказано «позовна заява із додатками», що не відповідає вимогам чинного законодавства та не дає можливості суду перевірити, які саме додатки були направлені на адресу відповідача.
Відтак, зазначений опис вкладення у цінний лист не відповідає вимогам пункту 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 № 270, а тому не може бути взятий до уваги як належний та допустимий доказ направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Отже, позивачем не надано належних доказів, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів, тому, суд дійшов висновку, що позивачем не дотримано вимог п.1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України та ст.172 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене позивачу необхідно подати до суду докази надіслання на адресу відповідача всіх доданих до позовної заяви документів у відповідності до кількості аркушів, які подані заявником до позовної заяви з якою заявник звернувся до суду та зазначенням в описі вкладення у цінний лист номеру поштового відправлення та кількість аркушів по кожному найменуванню, які будуть направлені на адресу відповідача.
Крім того, згідно з ч.2 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Одночасно з цим суд зазначає, що додана до позовної заяви копія Статуту ТОВ «Дана ЛТД», є копією неналежної якості (є непридатною для читання), оскільки містить засвітлені та нечіткі ділянки тексту, що унеможливлює чітке та однозначне сприйняття їх змісту. Окрім того, через дефекти копіювання/сканування неможливо чітко визначити відомості зазначені у вищевикладеному документі, що унеможливлює належним чином дослідити текст Статуту, його опрацювання судом, та не може розцінюватися судом як належний доказ.
Такі недоліки в оформленні доданих до позовної заяви документів унеможливлюють надання їм оцінки та правової кваліфікації судом під час вирішення спору.
Додатково суд зазначає, що у вступній частині позовної заяви вказано третіх осіб - ОСОБА_3 , ТОВ «Ламан Інвест Групп» та ОСОБА_2 .
У справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи (ч. 1 ст. 41 ГПК України).
Господарський процесуальний кодекс України поділяє третіх осіб на: третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору (ст. 49 ГПК України) та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (ст. 50 ГПК України).
Варто зазначити, що саме лише зазначення в позовній заяві певної особи, установи чи організації як третьої особи без обґрунтування необхідності її залучення участі у справі, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу.
Відповідно до ст.50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійні вимоги це такі особи, які вступають або залучаються в процес на стороні позивача або відповідача у разі, коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обв'язки щодо однієї з сторін. Їх залучення у процес може здійснюватися за заявою учасника справи.
Крім того, відповідно до вимог ч.3 ст. 50 ГПК України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Між тим, позовна заява не містить відповідного клопотання про їх залучення до участі у справі, а позивач жодним чином не обґрунтував підстави, за яких необхідно залучити до участі у справі зазначених осіб, оскільки, як вбачається з поданої позовної заяви, позивачем не зазначено як рішення суду може вплинути на права та обов'язки зазначених третіх осіб щодо однієї із сторін, а також на стороні кого та на яких підставах вказаних осіб належить залучити до участі у справі.
Враховуючи вимоги ст. 50 ГПК України, позивачу слід надати обґрунтоване клопотання про залучення до участі у справі вищеозначених третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162,164,172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Згідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.
Таким чином, у суду наявні підстави для залишення позовної заяви ОСОБА_1 (вх. № 327/26 від 02.02.2026) без руху.
Керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 (вх. № 327/26 від 02.02.2026) - залишити без руху.
2. Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз'яснити позивачу, що за змістом ч.4 ст.174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набрала законної сили 09.02.2026 та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Цісельський