65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"05" лютого 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2797/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,
секретар судового засідання Борисова Н.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Калініченко С.М.,
від відповідача (заявника): Леонова О.В.,
розглянувши зареєстровану 20.08.2025 за вх. № 26015/25
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «ОДЕСА“
про відстрочення виконання судового рішення
у справі № 916/2797/25
за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 28 Б, Код ЄДРПОУ 00131713)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «ОДЕСА“» (65064, м. Одеса, вул. Центральний аеропорт, 2, Код ЄДРПОУ 37947040)
про стягнення 2531002,29 грн заборгованості,
зазначає наступне:
Акціонерне товариство "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (надалі - АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", Позивач) використовуючи систему “Електронний суд» звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення, з урахуванням прийнятої заяви про збільшення, з Товариства з обмеженою відповідальністю “МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «ОДЕСА“» (надалі - ТОВ “МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «ОДЕСА“», Відповідача) 2531002,29 грн заборгованості, з яких 2098471,89 грн заборгованості за надані послуги з розподілу електричної енергії, 32863,91 грн заборгованості за надані послуги внаслідок перетікання реактивної електричної енергії, 93634,00 грн 3% річних нарахованих на заборгованість за послуги з розподілу, 306032,49 грн інфляційні втрати нараховані на заборгованість за послуги з розподілу, у зв'язку із неналежним виконанням взятих на себе за укладеним публічним договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії зобов'язань в частині своєчасної та остаточної оплати вартості наданих впродовж лютого 2023 - серпня 2025 років послуг.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 17.07.2025 позовній заяві АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 916/2797/25 та визначено суддю Гута С.Ф. для її розгляду.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.07.2025 прийнято позовну заяву АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2797/25, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
20 серпня 2025 року ТОВ “МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «ОДЕСА“» представлено заяву про відстрочення виконання судового рішення у справі на один рік з дня ухвалення відповідного рішення.
Обґрунтовуючи підстави звернення із заявою посилається на те, що є експлуатантом аеродрому «Одеса», однак після введеного воєнного стану в силу незалежних обставин припинено використання приміщень в міжнародному аеропорті, виробничих потужності та іншого майна. При цьому військовим командуванням заборонено перебування на території аеропорту як цивільного персоналу підприємства, так і інших сторонніх осіб. Окрім того, з моменту введення воєнного стану припинено використання повітряного простору України судами цивільної авіації, що у наведеній сукупності вплинуло на господарську діяльність та поточний майновий стан підприємства та призвело до неможливості своєчасного виконання зобов'язань за публічним договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.
04 грудня 2025 року АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" представлено додаткові пояснення у справі, в яких заперечує проти відстрочення виконання рішення суду.
Підстави відмови у наданні відстрочення обґрунтовує тим, що має статус енергетичної компанії, яка здійснює діяльність з розподілу електричної енергії, котра, в свою чергу, віднесена до основних послуг критичної інфраструктури держави; на запровадження в Україні воєнного стану та систематичні обстріли енергетичної інфраструктури, частина якої зазнала значної руйнації та/або знищена, що потребує значних фінансових витрат задля відновлення.
Кошти отримані від Відповідача АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" має намір використати на відновлення і ремонту енергетичних мереж, обладнання і об'єктів міста Одеси та Одеської області.
16 грудня 2025 року ТОВ “МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «ОДЕСА“» представлено до матеріалів справи акт комісійного обстеження об'єктів, пошкоджених внаслідок збройної агресії Російської Федерації від 09 червня 2025 року.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.01.2026 заявлені АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" позовні вимоги задоволено та стягнуто з ТОВ “МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «ОДЕСА“» 2531002,29 грн заборгованості, з яких 2098471,89 грн заборгованості за надані послуги з розподілу електричної енергії, 32863,91 грн заборгованості за надані послуги внаслідок перетікання реактивної електричної енергії, 93634,00 грн 3% річних нарахованих на заборгованість за послуги з розподілу, 306032,49 грн інфляційні втрати нараховані на заборгованість за послуги з розподілу, а також 30372,08 грн витрат зі сплати судового збору.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.01.2026 призначено розгляд заяви ТОВ “МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «ОДЕСА“» про відстрочення виконання судового рішення у справі на 05 лютого 2026 року.
В процесі призначеного на 05.02.2026 судового засідання представник ТОВ “МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «ОДЕСА“» підтримував подану заяву про відстрочення та наполягав на її задоволенні, представник АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" натомість заперечував проти її задоволення.
05 лютого 2026 року судом у судовому засіданні проголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвалу.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. У статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість судового рішення.
Конституційний Суд України вказує, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абзац 3 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (перше речення абзацу 2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 225.04.2012 №11-рп/2012); право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист (абзац 5 підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 №5-рп/2013).
Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Згідно із статтею 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
За приписами частини 1 статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (частина 5 статті 331 ГПК України).
Аналізуючи норми статті 331 ГПК України, господарський суд зазначає, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом (частина 3 статті 331 ГПК України).
Відповідно до частини 4 статті 331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
При цьому положення чинного господарського процесуального законодавства України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання.
Передбачені статтею 331 ГПК України обставини, з якими закон пов'язує можливість надання відстрочки, є оціночними, а необхідність використання права на відстрочку, закон відносить на розсуд суду. Вказане право застосовується за визначених в законі умов, з урахуванням всіх обставин справи.
Тобто можливість відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов'язується з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
З огляду на те, що основним принципом судочинства має бути відновлення прав та інтересів кредитора, до обов'язків суду відноситься дослідження усієї сукупності обставин потенційної можливості виконання судового рішення, задля отримання кредитором повної суми коштів, що складають предмет заборгованості.
При цьому судом враховується, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК України, вказана норма процесуального закону не вимагає.
Законодавцем визначено чіткі критерії для застосування відстрочення (розстрочення) виконання судового рішення, обмежено строк надання такого відстрочення (розстрочення) виконання, визначено можливість вжиття заходів забезпечення на період дії відстрочки (розстрочення) та не передбачено можливості настання наслідків щодо порушення конституційного принципу обов'язковості виконання судового рішення.
Аналогічну правову позицію Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладено в постанові від 16.10.2020 у справі № 905/2912/15.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини право доступу до суду включає право на виконання судового рішення без надмірних затримок. За певних обставин така затримка може бути виправданою, але вона не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Іммобільяре Саффі» проти Італії»).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 року “Чижов проти України» зазначено, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.
На державу покладено позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі “Чижов проти України», заява № 6962/02). За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (“Корнілов та інші проти України», заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть строк у два роки та сім місяців не був визнаний надмірним і не вважався таким, що суперечить вимозі стосовно його розумної тривалості, передбаченої у статті 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі “Крапивницький та інші проти України», заява № 60858/00).
Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора.
Розстрочення виконання судового рішення не повинно сприяти ухиленню від його виконання та впливати на фінансовий стан позивача.
Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення (розстрочення) виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.
Даний висновок повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 03.09.2020 у справі № 905/30/16, від 14.07.2020 у справі № 908/1884/19 та від 16.01.2020 у справі № 910/1820/19.
Крім того, обставини, за яких виконання рішення неможливе, повинні існувати насправді, в реальності, та безпосередньо перешкоджати його виконанню в строки, в обсязі та в порядку, визначені у рішенні, а тому не є підставами для надання відстрочки або розстрочення виконання рішення обставини, які зумовлені суб'єктивним фактором і неправомірною поведінкою самого боржника.
З огляду на вищезазначене, господарський суд зауважує на тому, що відстрочення (розстрочення) виконання судового рішення є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку після оцінки обставин справи, наведених учасниками справи, наданих ними обґрунтувань та дослідження доказів.
Питання про розстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення (аналогічні правові висновки наведено в постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 910/1180/19, від 28.05.2024 у справі № 906/1035/23).
Як зазначалось, однією із підстав звернення ТОВ “МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «ОДЕСА“» із заявою про відстрочення виконання рішення визначено те, що після введеного воєнного стану в силу незалежних обставин припинено використання приміщень в міжнародному аеропорті, виробничих потужності та іншого майна.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно із статтею 2 Закону України “Про правовий режим воєнного стану» правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Верховною Радою України Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який в подальшому відповідними затвердженими Верховною Радою України Указами Президента України було продовжено та станом на час розгляду справи не скасовано.
ТОВ “МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «ОДЕСА“» представлено лист Командувача оперативно-стратегічного угрупування військ «Олександрія» від 05.05.2022, в якому посилаючись на зміну обстановки, що склалася в Україні, пов'язану із відкритою збройною агресією російської федерації, підвищену ймовірність ракетних ударів по об'єктах інфраструктури (серед яких міжнародний аеропорт Одеса), просить заборонити відвідування і знаходження на території міжнародного аеропорту Одеса цивільного персоналу та інших цивільних осіб до завершення дії правового режиму воєнного стану.
11 листопада 2022 року Одеською обласною військовою адміністрацією складено до ТОВ “МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «ОДЕСА“» лист, в якому посилається на те, що земельну ділянку, на якій розміщено споруди аеропорту «Одеса» включено до загальної системи оборони міста Одеси та на території аеропорту проведено комплекс заходів з будівництва захисних фортифікаційних споруд і облаштування інженерних загороджень.
29 грудня 2023 року Оперативно-стратегічним угрупування військ «Одеса» разом із Одеською обласною військовою адміністрацією прийнято наказ № 47, відповідно до якого для підвищення стійкості до кризових ситуацій, сталого функціонування об'єктів ТОВ “МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «ОДЕСА“», на період дії правового режиму воєнного стану до його скасування/припинення, або до видачі окремого наказу, військовій частині НОМЕР_1 постановлено посилити охорону та оборону об'єктів ТОВ “МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «ОДЕСА“» та недопущення знаходження на території сторонніх осіб, котрі не задіяні у виконанні оборонних завдань та підтримці інфраструктури аеропорту в належному стані; ТОВ “МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «ОДЕСА“» постановлено забезпечити сприяння у реалізації, запроваджених цим наказом, заходів правового режиму воєнного стану; створити у межах об'єктів обладнані місця для підрозділів, залучених до охорони та оборони об'єктів.
Відповідно ж до частини 3 статті 75 ГПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Відповідно ж опублікованої на офіційному сайті Державного підприємства обслуговування повітряного руху України інформації 24.02.2022 вжито заходів щодо закриття повітряного простору України для цивільних користувачів повітряного простору. Надання аеронавігаційних послуг у повітряному просторі України призупинено (https://uksatse.ua/index.php?act=Part&CODE=247&id=772).
Аналогічна інформація викладена на офіційному сайті Міністерства закордонних справи України стосовно того, що Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (Украерорух) прийняло рішення про тимчасове закриття повітряного простору України для цивільної авіації (https://mfa.gov.ua/news/rekomendaciyi-gromadyanam-ukrayini-u-zvyazku-iz-zakrittyam-povitryanogo-prostoru-ukrayini).
Так само господарський суд визнає загально відомими обставини стосовно того, що АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" має значні збитки, завдані масованими ракетно-дроновими обстрілами російської федерації.
При цьому суд вважає за необхідне звернути уваги на наступне, військовим командуванням, якому згідно з цим Законом надається право разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану, є: Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об'єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з'єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань (частина 1 статті 3 Закону України “Про правовий режим воєнного стану»).
На територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації (частина 1 статті 4 Закону України “Про правовий режим воєнного стану»).
Відповідно ж до частини 1 статті 8 Закону України “Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, зокрема: встановлювати (посилювати) охорону об'єктів критичної інфраструктури та об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення, і вводити особливий режим їх роботи. Порядок встановлення (посилення) охорони таких об'єктів та їх перелік, що із введенням воєнного стану підлягають охороні, а також порядок особливого режиму їх роботи затверджуються Кабінетом Міністрів України (пункт 1); використовувати потужності та трудові ресурси підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони, змінювати режим їхньої роботи, проводити інші зміни виробничої діяльності, а також умов праці відповідно до законодавства про працю (пункт 3); встановлювати для фізичних і юридичних осіб військово-квартирну повинність з розквартирування військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів, особового складу служби цивільного захисту, евакуйованого населення та розміщення військових частин, підрозділів і установ (пункт 17).
Суд зазначає, що господарська діяльність здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, в свою чергу як АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", так і ТОВ “МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «ОДЕСА“» здійснюють відповідну діяльність з метою отримання прибутку.
Поряд із наведеним, господарський суд зазначає, що АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", на відміну від ТОВ “МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «ОДЕСА“», не представлено до матеріалів справи наказів військового командування, як то досліджений спільний наказ від 29.12.2023 № 47 Оперативно-стратегічного угрупування військ «Одеса» та Одеської обласної військової адміністрації наказ № 47, котрий вводить суттєві обмеження для здійснення АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" господарської діяльності, як то недопущення знаходження на території сторонніх осіб, котрі не задіяні у виконанні оборонних завдань та підтримці інфраструктури в належному стані.
Окрім того, Державним підприємством обслуговування повітряного руху України вжито заходів щодо закриття повітряного простору України для цивільних користувачів повітряного простору, що також свідчить про те, що ТОВ “МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «ОДЕСА“» має певні перепони при здійсненні господарської діяльності, не пов'язанні із господарськими ризиками, а викликані прямими заборонами уповноважених органів.
За таких обставин, відстрочення виконання рішення для Відповідача в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, відповідач лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, відновити нормальну господарську діяльність з метою забезпечення повного виконання рішення та погашення заборгованості.
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі “Дж.К. та інші проти Швеції» (“J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») Європейський суд з прав людини наголосив, що цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням “балансу вірогідностей», тобто суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.
Представлені ТОВ “МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «ОДЕСА“» до матеріалів справи сертифікати Торгово-промислових палата України господарський суд не розглядає в якості доказів, оскільки із змісту вбачається їх відношення до правочинів укладених із іншими контрагентами.
Керуючись ст.ст.233,234,235,331 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заяву (зареєстрована 20.08.2025 за вх. № 26015/25) Товариства з обмеженою відповідальністю “МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «ОДЕСА“ про відстрочення виконання судового рішення у справі № 916/2797/25 задовольнити.
Відстрочити виконання рішення Господарського суду Одеської області від 27.01.2026 у справі № 916/2797/25 в строк до 27 січня 2027 року.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання) шляхом подачі апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Повна ухвала складена 10 лютого 2026 р.
Суддя Гут Сергій Федорович