вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"11" лютого 2026 р. Cправа № 902/111/26
Суддя Господарського суду Вінницької області Матвійчук В.В., розглянувши матеріали
за позовом: громадянки ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: громадянина ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 )
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "РІЧ ТАУН" (вул. Озерна, буд. 10А, м. Немирів, Вінницький район, Вінницька область, 22800)
про визнання недійсними актів приймання-передачі та витребування з чужого незаконного володіння майна у спільну сумісну власність
На розгляд Господарського суду Вінницької області через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла позовна заява № 25/01/26 від 29.01.2026 (вх. № 125/26 від 29.01.2026) громадянки ОСОБА_1 з вимогами до громадянина ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "РІЧ ТАУН" про визнання недійсними актів приймання-передачі від 20.12.2021 та 23.11.2022, на підставі яких до статутного капіталу ТОВ "РІЧ ТАУН" було передано земельні ділянки та житлові будівлі, розташовані у місті Немирів Вінницької області (провулок Горького, будинки 7А, 7Б, АДРЕСА_2 ), а також про витребування зазначеного нерухомого майна з володіння Товариства у спільну сумісну власність громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2026, вказану позовну заяву розподілено судді Матвійчуку В.В.
Оскільки відповідачем у справі зазначено громадянина ОСОБА_2 (фізичну особу, що не є підприємцем), суд, відповідно до вимог частин 6 та 7 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, здійснив запит (вих. № 902/111/26/116/26 від 02.02.2026) до Центру надання адміністративних послуг Немирівської міської ради щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інших персональних даних (зокрема дати народження), що містяться в картотеці реєстраційного обліку Центру надання адміністративних послуг Немирівської міської ради щодо громадянина ОСОБА_2 , у строки, визначені частиною 7 статті 176 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до листа Центру надання адміністративних послуг Немирівської міської ради № 03-31-307 від 04.02.2026, що надійшов до суду 09.02.2026, громадянин ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Дослідивши матеріали позовної заяви № 25/01/26 від 29.01.2026 (вх. № 125/26 від 29.01.2026) господарський суд дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Положеннями статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України визначено вимоги щодо форми та змісту позовної заяви.
Встановлюючи вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ГПК України покладає на суд обов'язок перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Згідно із ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
За приписами ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
Так, згідно із п. 17 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв'язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
Із наведеної норми слідує, що належним доказом направлення позовної заяви особі, яка не має зареєстрованого Електронного кабінету та не має такого обов'язку, є опис вкладення, у якому оператором поштового зв'язку підтверджується вміст вкладення до поштового відправлення.
Під час дослідження доказів, що підтверджують направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів громадянину ОСОБА_2 , суд встановив, що надані документи (опис вкладення) не містять відмітки оператора поштового зв'язку, яка підтверджує фактичний вміст вкладення, не зазначено найменування об'єкта поштового зв'язку та відсутній штрихкодовий ідентифікатор відправлення, що унеможливлює підтвердження факту його направлення.
Наведене свідчить, що позивачкою не дотримано положень п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 N R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Приписами ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір перераховується в безготівковій або готівковій формі.
Згідно із ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 328,00 грн.
У позовній заяві громадянки ОСОБА_1 викладено дві позовні вимоги немайнового характеру (про визнання недійсними актів приймання-передачі від 20.12.2021 та 23.11.2022), розмір судового збору за кожною з яких становить 3 328,00 грн, та одну позовну вимогу майнового характеру (про витребування нерухомого майна), за якою ставка судового збору становить 1,5 % від ціни позову, але не менше одного та не більше 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Визначаючи розмір судового збору за позовну вимогу про витребування нерухомого майна, суд встановив, що за актом приймання-передачі від 20.12.2021 оцінка майна, переданого громадянином ОСОБА_2 до статутного капіталу ТОВ "РІЧ ТАУН", становить 50 000,00 грн, а за актом приймання-передачі від 23.11.2022 - 15 000,00 грн.
Таким чином, загальна сума оціненого майна, внесеного до статутного капіталу, становить 65 000,00 грн.
Відтак, сума належного до сплати судового збору складається із ставки судового збору за одну позовну вимогу майнового характеру - 3 328,00 грн, та за дві позовні вимоги немайнового характеру - 6 656,00 грн (3 328,00 грн * 2), що у сумі становить 9 984,00 грн.
При цьому суд зважає, що позовна заява № 25/01/26 від 29.01.2026 була направлена до Господарського суду Вінницької області через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" та зареєстрована в канцелярії суду того ж дня, що підтверджується штампом суду за вх. № 125/26.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за подання позовної заяви позивачка мала сплатити судовий збір у розмірі 7 987,20 грн (9 984,00 грн * 0,8 = 7 987,20 грн).
Проте, докази сплати судового збору до позовної заяви не надано.
Ураховуючи зазначене, позивачці необхідно надати суду відповідні докази сплати судового збору в розмірі 7 987,20 грн у встановленому законом порядку.
З урахуванням викладеного, відповідно до частини 1 статті 174 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху із встановленням позивачці строку для усунення виявлених недоліків.
Суд звертає увагу позивачки на те, що за умовами ч. 3, 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 77, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву громадянки ОСОБА_1 № 25/01/26 від 29.01.2026 (вх. № 125/26 від 29.01.2026) залишити без руху.
Громадянці ОСОБА_1 усунути недоліки позовної заяви № 25/01/26 від 29.01.2026 (вх. № 125/26 від 29.01.2026) у спосіб визначений ГПК України.
Встановити громадянці ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом 5 (п'яти) днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Попередити громадянку ОСОБА_1 про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Копію ухвали направити громадянці ОСОБА_1 - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Ухвала підписана 11.02.2026.
Суддя Василь МАТВІЙЧУК
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - гр. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )