11.02.2026 м. Дніпро Справа № 908/910/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Паруснікова Ю.Б.,
суддів: Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Астарта Південь» на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.06.2025 у справі (суддя Ярешко О.В.), повний текст рішення складено 12.06.2025
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ладний», м. Запоріжжя
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Астарта Південь», м. Запоріжжя
про стягнення 37 762,20 грн, -
1. Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.
08.04.2025 до Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява (вих. № б/н від 08.04.2025) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ладний» (далі - ОСББ «Ладний») до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Астарта Південь» (далі - ТОВ «Астарта Південь») про стягнення 37 762,20 грн заборгованості за управління та утримання спільного майна будинку і прибудинкової території, що нарахована за період з серпня 2020 по січень 2025 включно.
Позов обґрунтовано несплатою відповідачем, який є власником нежитлового приміщення в будинку № 17 по вул. Дмитра Вишневецького в м. Запоріжжі, коштів за надання послуг з управління та утримання цього будинку та прибудинкової території.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.06.2025 позовні вимоги задоволено повністю.
Стягнуто з ТОВ «Астарта Південь» на користь ОСББ «Ладний» 37 762,20 грн заборгованості за управління та утримання спільного майна будинку і прибудинкової території, 2 422,40 грн судового збору, 15 824,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ТОВ «Астарта Південь» оскаржує його в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду (далі - ЦАГС) і просить: рішення Господарського суду Запорізької області від 12.06.2025 змінити в частині стягнення з ТОВ «Астарта Південь» на користь ОСББ «Ладний» 15 824,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, зменшивши їх до 3 000,00 грн.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на очевидній неспівмірності присудженої судом першої інстанції суми витрат на професійну правничу допомогу (15 824,00 грн) зі складністю справи, обсягом наданих послуг та ціною позову.
На думку апелянта, справа № 908/910/25 є типовою, нескладною та стосується стягнення звичайної заборгованості за житлово-комунальні послуги, що не потребувало від адвоката значних інтелектуальних зусиль чи аналізу великого масиву судової практики, особливо враховуючи наявність вже існуючих рішень за позовами цього ж ОСББ до відповідача.
Основними аргументами апелянта є:
- порушення критерію реальності та необхідності витрат, що виражається в заявлених 32 годинах витраченого адвокатом часу є штучно завищеними. Зокрема, витрачання 7,5 годин на лист-вимогу, 8 годин на відповідь на відзив та 6 годин на складання заяви про судові витрати не відповідає фактичному обсягу технічної та юридичної роботи. Процесуальні документи позивача складаються переважно з цитування норм права на 10 аркушах, що не вимагало значних затрат часу;
- неспівмірність із ціною позову - при сумі основного боргу в 37 762,20 грн, витрати на адвоката у розмірі 15 824,00 грн (без урахування судового збору) становлять понад 41 % від ціни позову, що суперечить принципам розумності та пропорційності, визначеним ч. 4 ст. 126 ГПК України;
- справа розглядалася у порядку спрощеного провадження без виклику сторін, що виключає витрати на участь у судових засіданнях та підготовку до них;
- послуги зі складання опису робіт, заяв про покладення витрат та клопотань про долучення доказів витрат є допоміжними діями щодо оформлення самої вимоги про відшкодування витрат, а не безпосередньою правничою допомогою у спорі, тому не мають покладатись на іншу сторону в повному обсязі.
З огляду на встановлену вартість години роботи адвоката (484,00 грн), апелянт вважає, що сума у 3000,00 грн є цілком достатньою, справедливою та такою, що відповідає ринковим цінам і критеріям розумності для даної категорії справ. Стягнення суми у більшому розмірі фактично стає способом надмірного збагачення позивача, що заборонено сталою практикою Верховного Суду (постанова від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).
3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу.
У відзиві на апеляційну скаргу, позивач вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги такими, що не підлягають задоволенню.
Ключовим аргументом позивача є те, що відповідач, попри наявність заяви про розподіл судових витрат від 07.05.2025, не скористався своїм процесуальним правом та не подав клопотання про їх зменшення у суді першої інстанції.
Згідно з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду (постанова від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц) та нормами ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України, суд не має права за власною ініціативою зменшувати розмір витрат на правничу допомогу за відсутності відповідного клопотання сторони, що робить вимоги апелянта процесуально неспроможними.
Додатково позивач наголошує на таких обставинах:
- саме бездіяльність відповідача та відмова від досудового врегулювання спору (попри отриману вимогу) змусили позивача звернутися за професійною правничою допомогою. Під час розгляду справи відповідач активно заперечував проти позову та подавав клопотання, чим безпосередньо зумовив збільшення обсягу роботи адвоката позивача;
- твердження про «типовість» справи не нівелює необхідності інтелектуальної праці адвоката. Робота не обмежувалася цитуванням норм, а включала аналіз обставин, подолання технічних перешкод (нестабільна робота реєстрів та Електронного суду) та виокремлення релевантної судової практики. Позивач підкреслює, що досвід адвоката є підставою для збільшення гонорару (ст. 30 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а обсяг документів значно перевищує вказані апелянтом 10 аркушів;
- ОСББ «Ладний» є некомерційною організацією, для якої сума боргу є суттєвою, а судове рішення має важливе дисциплінарне значення для інших співвласників;
- на відміну від позивача, відповідач є потужним підприємством зі статутним капіталом 7,8 млн грн та численними об'єктами нерухомості, що підтверджує його спроможність компенсувати понесені витрати в повному обсязі.
З огляду на наведене, позивач стверджує, що апеляційна скарга є лише вираженням незгоди з розміром витрат без належного правового обґрунтування, а тому має бути залишена без задоволення.
4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносин.
Предметом виникнення спору у справі № 908/910/25 є матеріально-правові відносини між ОСББ «Ладний» (позивачем) та власником нежитлового приміщення ТОВ «Астарта Південь» (відповідачем) щодо обов'язку останнього брати участь у витратах на управління, утримання та експлуатацію спільного майна багатоквартирного будинку.
Суть правопорушення полягає в тому, що відповідач протягом тривалого періоду (з серпня 2020 року по січень 2025 року) ухилявся від сплати цих внесків, мотивуючи це відсутністю укладеного двостороннього договору з ОСББ та ненаданням йому актів виконаних робіт і рахунків, в наслідок чого у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість на суму 37 762,20 грн, яку відповідач вважає необґрунтованою, посилаючись на те, що він самостійно утримує власне майно і не отримував послуг від позивача.
Рішенням Господарського суду позов задоволено повністю, і відповідачем рішення в цій частині в апеляційному порядку не оскаржується.
Предметом апеляційного оскарження є рішення суду в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 824,00 грн, співмірність яких заперечується відповідачем з огляду на їх завищений та несправедливий розмір відносно ціни позову.
5. Оцінка апеляційним господарським судом аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи, до яких належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Позивач належним чином дотримався процесуального порядку та строків звернення із заявою про розподіл судових витрат, зазначивши їх попередній (орієнтовний) розрахунок у позовній заяві та подавши 08.05.2025 через систему «Електронний суд» відповідну заяву (вих. № б/н від 07.05.2025) з детальним описом робіт. Вказана заява була подана до ухвалення рішення у справі по суті (12.06.2025), що відповідає вимогам ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення в частині вимог позивача про стягнення з відповідача 15 824,00 грн витрат на правничу допомогу, виходив із наступного.
Відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про їх зменшення.
Суд встановив, що відповідач не надав належних доказів та обґрунтувань, які б підтверджували неспівмірність витрат адвоката фактичному обсягу робіт.
Розмір гонорару визначено згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» на підставі Договору від 04.12.2024 та Додаткового договору від 21.02.2025.
Суд врахував принцип свободи договору (ст. 627 ЦК України) та право адвоката на оплату праці (ст. 43 Конституції України).
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити, визначається судом на підставі поданих доказів, що підтверджують понесення таких витрат.
Судом першої інстанції встановлено, що на виконання ч. 3 ст. 126 ГПК України позивач надав детальний опис робіт, рахунки та докази оплати (на суму 11 500 грн), що на думку суду першої інстанції, вказує на реальність понесених та очікуваних витрат.
Окрім іншого, суд врахував, що активний процесуальний опір відповідача, який виявився у запереченні проти позову та поданні необґрунтованих клопотань про витребування доказів, безпосередньо вплинув на обсяг роботи адвоката позивача, зробивши заявлені витрати неминучими та необхідними для належного захисту інтересів клієнта.
Задовольняючи заяву позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд підтвердив реальність понесених позивачем витрат, оскільки їхній результат наявний безпосередньо в матеріалах справи № 908/910/25 у вигляді підготовлених адвокатом Заболотнім О.А. документів, а саме: позовної заяви від 08.04.2025; відповіді на відзив від 28.04.2025; заперечень на клопотання відповідача про витребування доказів та про поновлення процесуальних строків; заяви про покладення судових витрат із детальним описом виконаних робіт.
Обґрунтованість суми витрат підтверджена документами, що засвідчують правову підставу та порядок нарахування гонорару. Зокрема, судом досліджено: Договір від 04.12.2024 та додатковий договір від 21.02.2025, якими визначено фіксований розмір гонорару за основні процесуальні дії та погодинну оплату (1000 грн/год) за додаткові послуги; детальний опис робіт, у якому зафіксовано 32 години робочого часу адвоката; рахунки та банківські виписки, що підтверджують фактичну сплату позивачем частини гонорару в сумі 11 500,00 грн та наявність зобов'язання щодо оплати решти суми; ордер та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, що підтверджують статус представника (адвоката).
Апеляційний господарський суд, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ТОВ «Астарта Південь», дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення та зміни рішення суду першої інстанції в частині покладення на відповідача обов'язку з відшкодування понесених позивачем витрат на сплату послуг професійного адвоката, виходячи з такого.
Приймаючи рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції не надав належної оцінки критеріям розумності та співмірності понесених позивачем витрат на оплату послуг професійного адвоката, визначеним ч. 4 ст. 126 ГПК України.
Апеляційний суд погоджується з доводами скаржника, що дана справа є малозначною та нескладною, оскільки стосується стягнення заборгованості за типовими платежами на утримання будинку, що не потребує значного обсягу інтелектуальних трудовитрат чи аналізу складної нормативної бази.
Основними підставами для зміни рішення в частині розподілу витрат є:
- неспівмірність понесених витрат на оплату послуг професійного адвоката із ціною позову. Стягнута сума правничої допомоги (15 824,00 грн) становить понад 41 % від ціни позову (37 762,20 грн), що порушує принцип справедливості та перетворює відшкодування витрат на спосіб надмірного збагачення позивача, що прямо заборонено сталою практикою Верховного Суду (постанова від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17);
- заявлені адвокатом 32 години на підготовку документів у типовій справі є явно надмірними. Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим витрачання 7,5 годин на складання листа-вимоги та 8 годин на відповідь на відзив, зміст якої дублює позовну заяву, що свідчить про завищення обсягу робіт;
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що розмір понесених позивачем витрат на оплату послуг професійного адвоката підлягає зменшенню до 8 000,00 грн, що є справедливою та розумною компенсацією за надані послуги в даній категорії справ.
6. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Оскільки апеляційну скаргу задоволено частково (розмір витрат на правничу допомогу зменшено з 15 824,00 грн до 8 000,00 грн), оскаржуване рішення суду першої інстанції у цій частині підлягає зміні з викладенням резолютивної частини рішення у новій редакції щодо часткового задоволення заяви позивача
Керуючись ст. ст. 129, 275, 282 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Астарта Південь» задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 12.06.2025 у справі № 908/910/25 у частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу змінити.
Абзац другий резолютивної частини рішення викласти в такій редакції:
«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Астарта Південь» (69104, м. Запоріжжя, вул. Європейська, 21, код ЄДРПОУ 38783877) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ладний» (69121, м. Запоріжжя, вул. Дмитра Вишневецького (Ладозька), 17, код ЄДРПОУ 43604643) 8 000,00 грн (Вісім тисяч гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу».
В іншій частині рішення Господарського суду Запорізької області від 12.06.2025 у справі № 908/910/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков
Судді: Т.А. Верхогляд
О.Г. Іванов