11.02.2026 м.Дніпро Справа № 904/4802/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колег суддів:
головуючого судді: Чус О.В. (доповідач)
суддів: Кощеєва І.М., Дарміна М.О.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СІМПЛ ДЕВАЙСЕС" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2025 (повний текст рішення складено 19.11.2025, суддя Кеся Н.Б.) та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2025 (повний текст додаткового рішення складено 19.11.2025, суддя Кеся Н.Б.) у справі № 904/4802/25
за позовом Приватного підприємства "ЛЕГЕНДА ПЛЮС", м.Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІМПЛ ДЕВАЙСЕС", м.Дніпро
про стягнення 653 506,84 грн,
В серпні 2025 Приватне підприємство "ЛЕГЕНДА ПЛЮС" (далі-Позивач) через систему "Електронний суд" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІМПЛ ДЕВАЙСЕС" (далі-Відповідач), в якому просить суд стягнути з Відповідача на свою користь 650321,91 грн, в тому числі суму попередньої оплати товару в розмірі 525000,00 грн та пеню за несвоєчасну поставку товару за період з 31.01.2025 по 22.08.2025 року включно в сумі 128506,84 грн та суму судового збору у розмірі 7842,08 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2025, позов Приватного підприємства "ЛЕГЕНДА ПЛЮС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІМПЛ ДЕВАЙСЕС" задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІМПЛ ДЕВАЙСЕС" (49083, м.Дніпро, вул.Новоселівська, буд. 19, офіс 1, код ЄДРПОУ 45605020) на користь Приватного підприємства "ЛЕГЕНДА ПЛЮС" (49081, м.Дніпро, пр.Мануйлівський, 73, оф. 712, код ЄДРПОУ 32058093) суму попередньої оплати товару в розмірі 525 000,00 грн, пеню у розмірі 89 691,78 грн та суму судового збору у розмірі 7 412,42 грн.
В решті позову відмовлено.
12.11.2025 року через систему "Електронний суд" представник Приватного підприємства "ЛЕГЕНДА ПЛЮС" звернувся із клопотанням про стягнення судових витрат, в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІМПЛ ДЕВАЙСЕС" на користь Приватного підприємства "ЛЕГЕНДА ПЛЮС" суму понесених судових витрат на правничу допомогу в розмірі 7267,20 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2025, стягнуто додатково з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІМПЛ ДЕВАЙСЕС" (49083, м.Дніпро, вул.Новоселівська, буд. 19, офіс 1, код ЄДРПОУ 45605020) на користь Приватного підприємства "ЛЕГЕНДА ПЛЮС" (49081, м.Дніпро, пр.Мануйлівський, 73, оф. 712, код ЄДРПОУ 32058093) витрати на правничу допомогу у розмірі 6835,56 грн.
Не погоджуючись із вищезазначеними судовими рішеннями, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "СІМПЛ ДЕВАЙСЕС", звернувся через підсистему «Електронний суд» до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:
відстрочити ТОВ "СІМПЛ ДЕВАЙСЕС" сплату судового збору за подання апеляційної скарги до вирішення даної справи в апеляційному порядку;
скасувати рішення суду від 11.11.2025;
скасувати додаткове рішення суду від 19.11.2025;
ухвалити нове рішення, яким: відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, заяву ПП "ЛЕГЕНДА ПЛЮС" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат залишити без задоволення у повному обсязі;
зменшити на 80% розмір нарахованих штрафних санкцій в сумі 89 691.78 грн за умови, якщо апеляційний суд прийме рішення про стягнення штрафних санкцій з ТОВ "СІМПЛ ДЕВАЙСЕС" на користь ПП "ЛЕГЕНДА ПЛЮС".
Згідно до протоколу автоматизованогорозподілу судової справи між суддямивід 10.12.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.12.2025 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/4802/25. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/4802/25.
17.12.2025 матеріали даної справи надійшли до ЦАГС.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.12.2025, визначено, що підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору відсутні. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СІМПЛ ДЕВАЙСЕС" м.Дніпро на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2025 та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2025 у справі № 904/4802/25 - залишено без руху. Рекомендовано скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду належні докази сплати судового збору, на належні реквізити - надавши строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків. Роз'яснено скаржнику, що в разі невиконання зазначеної ухвали суду в строк, визначений п.2 її резолютивної частини, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
Вищенаведену ухвалу суду від 19.12.2025 доставлено до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "СІМПЛ ДЕВАЙСЕС" у підсистемі ЄСІТС Електронний суд 19.12.2025 о 14:07, згідно до довідки ЦАГС. (а.с. 104)
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 19.12.2025 є такою, що отримана скаржником 19.12.2025.
Відтак, з урахуванням норм абз.2 ч.6 ст.242 ГПК України, недоліки скарги мали бути усунені апелянтом у строк до 29.12.2025.
Станом на момент винесення даної ухвали апелянт не усунув недоліків апеляційної скарги.
Колегія суддів додатково звертає увагу на те, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.01.2026 по справі №925/1293/19 наголосила, що висновок судів про неможливість застосування статті 8 Закону № 3674-VI до юридичних осіб без додаткового аналізу обставин конкретної справи - за висновками ЄСПЛ - не відповідає вимогам Конвенції, оскільки пропорційність обмеження доступу до суду має оцінюватися індивідуально з урахуванням фактичної можливості сплатити збір та наслідків відмови у такому доступі для права на судовий захист.
Характер порушення, встановленого ЄСПЛ у справі "Король та інші проти України" від 09.10.2025 (CASE OF KOROL AND OTHERS v. UKRAINE; заява № 82560/17 та 6 інших заяв), в частині заяви № 36465/21(обмеження доступу до суду через непосильний судовий збір без оцінки майнового стану юридичної особи), ставить під сумнів результат національного провадження в частині повернення позовної заяви.
Таким чином, аналіз вище наведених положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" дає підстави для висновку про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення (за умов, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір") або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення сторони від сплати такого.
При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження підстав для звільнення або відстрочення сплати судового збору.
Необхідно зазначити, що звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору, відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір.
Отже, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити заявника від сплати судового збору з урахуванням вимог, передбачених законодавством, та з урахуванням майнового стану скаржника, який оцінюється судом на підставі наданих доказів.
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України покладає на суд обов'язок розглянути заявлені сторонами клопотання та з врахуванням кожного окремого випадку навести мотиви щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного законодавства.
Як вже зазначалось, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 20.02.2020 у справі № 420/1582/19, від 17.09.2020 у справі №460/3138/19 тощо).
Питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/ відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд (постанови від 21.10.2022 у справі №905/1059/21, від 30.11.2022 у справі № 905/1060/21, від 02.02.2023 у справі №320/2083/21), оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland") від 26 липня 2005 року; "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland") від 26 липня 2005 року).
Суд наголошує, що відповідні докази фінансового становища заявника мають бути подані апеляційному суду на загальних підставах.
Натомість, всупереч зазначеному, апелянтом до клопотання про відстрочення сплати судового збору відповідних доказів, зокрема, на підтвердження загального розміру річного доходу за попередній календарний рік не надано, а матеріали справи не містять. Також, заявником не зазначено про наявність /відсутність грошових коштів на рахунках.
Посилання представника скаржника на те, що директор ТОВ «СІМПЛ ДЕВАЙСЕС» є мобілізованим до лав Національної гвардії України, що не дає можливості сплатити судовий збір, належними та допустимими доказами не підтверджено, оскільки долучений до матеріалів апеляційної скарги військовий квиток серії НОМЕР_1 цього факту не засвідчує. Військовий квиток є основним документом, що підтверджує належність громадянина до військового обов'язку та його статус як призовника, військовозобов'язаного або резервіста, але сам по собі не підтверджує факт мобілізації та проходження військової служби.
Таким чином, заявником, наразі, не доведено належними доказами власного фінансового становища, вимоги ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 19.12.2025 не виконано, у зв'язку з чим клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
У ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави та з боку держави може бути піддане обмеженням, зокрема шляхом встановлення певної процедури розгляду справи.
Суд вважає за необхідне зазначити, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь у справі на всіх етапах розгляду, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії").
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").
Згідно ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Частиною шостою статті 174 ГПК України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Згідно до ч. 8 ст. 174 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненні з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Згідно з ч. 6 ст. 260 ГПК України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Оскільки заявник апеляційної скарги у встановлений судом строк не усунув недоліки апеляційної скарги, це є підставою для повернення апеляційної скарги.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "СІМПЛ ДЕВАЙСЕС" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до вирішення справи №904/4802/25 в апеляційному порядку.
Повернути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СІМПЛ ДЕВАЙСЕС" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2025 та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2025 у справі № 904/4802/25 скаржнику без розгляду.
Враховуючи, що документ (апеляційна скарга) сформований у системі “Електронний суд» скарга з додатками на адресу скаржника не повертається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя М.О. Дармін
Суддя І.М. Кощеєв