28 січня 2026 року м. Харків Справа № 922/1875/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В.,
за участю секретаря судового засідання: Євтушенка Є.В.,
за участю представників учасників справи:
від позивача (апелянт): Руденко Д.О., витяг з ЄДР;
від відповідача: Михайлова В.О., ордер серія АХ № 1290749 від 19.09.2025;
розглянувши у відкритому судовому засідання апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх. № 2604 Х/2),
на ухвалу Господарського суду Харківської області від 19.11.2025 (повну ухвалу складено 24.11.2025) у справі № 922/1875/25 (суддя Аріт К.В.),
за позовом Харківської міської ради, м. Харків,
до Споживчого кооперативу "Престиж", м. Харків,
про зобов'язання вчинити певні дії
У провадженні Господарського суду Харківської області перебувала справа №922/1875/25 за позовом Харківської міської ради до Споживчого кооперативу "Престиж" про зобов'язання відповідача привести нежитлову будівлі літ. "А-2"- стаціонарну АЗС з офісом та магазином по вул. Холодногірській, 16-Б у м. Харкові у відповідність до державних будівельних норм: ДБН В. 1.2-14:2018 "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель та споруд", ДБН В. 1.2-9:2021 "Основні вимоги до будівель і споруд. Безпека і доступність під час експлуатації", ДБН В. 1.2-8:2021 "Основні вимоги до будівель і споруд. Гігієна, здоров'я та захист довкілля".
Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.08.2025 у справі №922/1875/25, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2025, позов задоволено повністю.
07.11.2025 судом першої інстанції видано накази на примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області від 26.08.2025 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 у справі №922/1875/25.
10.11.2025 до Господарського суду Харківської області від боржника - СК "Престиж" надійшла заява про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню.
Означена заява мотивована тим, що з 30.10.2025 СК "Престиж" не є власником нежитлової будівлі по вул. Холодногірській, 16-Б у м. Харкові, у зв'язку з чим виконання судових наказів господарського суду від 07.11.2025 для боржника стало фактично неможливим, адже він не має права розпоряджатися зазначеним нерухомим майном, а тому, на думку заявника, видані судом виконавчі документи підлягають визнанню такими, що не підлягають виконанню на підставі ч. 2 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.11.2025 у справі №922/1875/25 задоволено заяву СК "Престиж" про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню.
Визнано судовий наказ від 07.11.2025 на примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області від 26.08.2025 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 у справі №922/1875/25 про зобов'язання СК "Престиж" привести нежитлову будівлю літ. "А-2" - стаціонарну АЗС з офісом та магазином по вул. Холодногірській, 16-Б у м. Харкові у відповідність до державних будівельних норм: ДБН В.1.2-14:2018 "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель та споруд", ДБН В.1.2-9:2021 "Основні вимоги до будівель і споруд. Безпека і доступність під час експлуатації", ДБН В.1.2-8:2021 "Основні вимоги до будівель і споруд. Гігієна, здоров'я та захист довкілля" - таким, що не підлягає виконанню.
Визнано судовий наказ від 07.11.2025 на примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області від 26.08.2025 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 у справі №922/1875/25 про стягнення зі СК "Престиж" на користь Харківської міської ради витрат зі сплати судового збору у сумі 3028,00грн таким, що не підлягає виконанню.
Приймаючи зазначену ухвалу, господарський суд першої інстанції, застосовуючи приписи ч. 2 ст. 328 ГПК України, виходив з наступного:
1) боржник підтвердив факт добровільного виконання у повному обсязі обов'язку, встановленого судовим наказом від 07.11.2025 у справі №922/1875/25 в частині сплати судового збору з подання позовної заяви в сумі 3028,00грн, тому наявні підстави для визнання цього судового наказу таким, що не підлягає виконанню повністю на підставі ч. 2 ст. 328 ГПК України.
2) 30.10.2025, тобто до прийняття постанови Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2025, всі нежитлові приміщення у нежитловій будівлі літ. "А-2" за адресою: вул. Холодногірська, 16-Б у м. Харкові були відчужені СК "Престиж" (про що не було повідомлено суд апеляційної інстанції) та перейшли у власність інших осіб , отже на даний час відповідач вже не є власником спірним об'єктів нерухомості, відносно якого було встановлено зобов'язання за судовим рішенням; таким чином, враховуючи неможливість виконання СК "Престиж" судового наказу у цій справі у зв'язку з вибуттям нерухомого майна із його власності, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав, визначених ч. 2 ст. 328 ГПК України, для визнання судових наказів від 07.11.2025 у справі № 922/1875/25 такими, що не підлягає виконанню повністю.
Не погоджуючись із прийнятою судом першої інстанції ухвалою, Харківська міська рада звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 19.11.2025 у справі № 922/1875/25 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви СК "Престиж" про визнання судового наказу від 07.11.2025 (щодо зобов'язання відповідача привести нежитлову будівлю у відповідність до ДБН) таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом першої інстанції ч. 2 ст. 328 ГПК України та неврахування відсутності у спірних правовідносинах як матеріально-правових (фактичного припинення зобов'язання), так і процесуально-правових підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
Апелянт вважає, що наведені відповідачем обставини відчуження нерухомості не є підставою для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, у відповідності до ч. 2 ст. 328 ГПК України, оскільки судовий наказ від 07.11.2025 не був виданий помилково, рішення судів першої та апеляційної інстанції є чинними, а добровільного виконання обов'язку за рішенням суду у цій справі не відбулось. Щодо посилання відповідача на припинення обов'язку з виконання рішення суду у зв'язку з тим, що СК "Престиж" вже не є в власником нежитлової будівлі, скаржник вважає, що це не може бути підставою для скасування наказу судового від 07.11.2025, а є лише підставою для заміни сторони виконавчого провадження (боржника) на підставі ст. 334 ГПК України, адже нові власники цього майна з моменту набуття права власності є сингулярними правонаступниками СК "Престиж", а тому до них також перейшов обов'язок утримувати майно у належному стані.
На переконання скаржника, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції фактично позбавив стягувача можливості звернутися до органу, який здійснює примусове виконання рішень, і в подальшому змінити сторону виконавчого провадження на нового власника в частині приведення нежитлової будівлі у належний стан.
Скаржник вважає, що вчинені відповідачем дії щодо відчуження належних йому об'єктів нерухомого майна до прийняття рішення судом апеляційної інстанції та свідоме приховування цього факту свідчить про те, що СК "Престиж" діяв недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами на передачу майна іншим особам з метою ухилення чи унеможливлення виконання рішення суду, діючи на шкоду інтересів кредитора, оскільки вказані дії по відчуженню майна залежали виключно від волевиявлення боржника.
Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2025 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.12.2025 поновлено Харківській міській раді пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 19.11.2025 у справі №922/1875/25; відкрито апеляційне провадження за вказаною скаргою; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень; призначено розгляд апеляційної скарги у справі №922/1875/25 на 28.01.2026 о 14:30 год приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, м. Харків, просп. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 105.
12.01.2026 до Східного апеляційного господарського суду від СК "Престиж" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги позивача, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду без змін.
Узагальнені доводи відповідача зводяться до наступного:
- оскільки з 30.10.2025 всі нежитлові приміщення у нежитловій будівлі літ. "А-2" за адресою: вул. Холодногірська, 16-Б у м. Харкові перейшли у власність інших осіб ( ОСОБА_1 та Києвця С.В) та СК "Престиж" вже не має у власності зазначених приміщень, отже в нього відсутній обов'язок здійснювати будь-які дії у вказаній нежитловій будівлі, що відповідно до ч. 2 ст. 328 ГПК України свідчить про припинення обов'язку боржника з виконання судового рішення;
- відповідач мав право відчужувати належні йому нежитлові приміщення, при цьому жодних вимог законодавства, заборон чи прав інших осіб він не порушував; у свою чергу, позивач мав право звернутися до суду із заявою про забезпечення позову, однак таким не скористався, у зв'язку з чим будь-яких обмежень у реалізації об'єктів нерухомості у відповідача не існувало;
- положення ч. 2 ст. 328 ГПК України передбачають однією з підстав для визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, неможливість виконання такого наказу боржником, що і має місце у даному випадку, оскільки внаслідок продажу СК "Престиж" всіх нежитлових приміщень в нежитловій будівлі літ. "А-2" за адресою: вул. Холодногірська, 16-Б у м. Харкові, у СК "Престиж" перестала існувати можливість виконати обов'язок по приведенню цієї нежитлової будівлі у відповідність до ДБН, відповідно, у боржника відсутня об'єктивна можливість виконати виданий судом виконавчий документ у цій справі;
- у даному випадку СК "Престиж" не ухилялося від виконання судового рішення у цій справі, а лише не має можливості його виконати, оскільки вже не є власником об'єктів нерухомості;
- доводи апеляційної скарги щодо можливість заміни сторони виконавчого провадження (боржника) є безпідставними, оскільки до нових власників нежитлової будівлі не перейшли обов'язки від СК "Престиж" за судовим рішенням у справі №922/1875/25 в порядку правонаступництва.
У судовому засіданні апеляційної інстанції 28.01.2026 була присутня представниця Харківської міської ради (апелянта), яка підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги, просила суд скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволення заяви відповідача про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
Присутня у судовому засіданні 28.01.2026 представниця СК "Престиж" заперечувала проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, просила суд залишити оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду без змін.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представниць сторін, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, у травні 2025 року Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до СК "Престиж" про зобов'язання відповідача привести нежитлову будівлі літ. "А-2"- стаціонарну АЗС з офісом та магазином по вул. Холодногірській, 16-Б у м. Харкові у відповідність до державних будівельних норм: ДБН В. 1.2-14:2018 "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель та споруд", ДБН В. 1.2-9:2021 "Основні вимоги до будівель і споруд. Безпека і доступність під час експлуатації", ДБН В. 1.2-8:2021 "Основні вимоги до будівель і споруд. Гігієна, здоров'я та захист довкілля".
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем свого обов'язку, як власника об'єктів нерухомості по утриманню, збереженню, своєчасному обстеженню, попередженню руйнації нежитлової будівлі літ. "А-2" - стаціонарної АЗС з офісом та магазином, загальною площею 98,0 кв. м, яка в подальшому поділена на групи нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-:-6 та 2-го поверху № 7-:-11 по вул. Холодногірській, 16-Б у м. Харкові, що, в свою чергу, створює небезпеку для жителів територіальної громади м. Харкова та захаращує земельну ділянку комунальної власності, на якій ці об'єкти розташовані.
Позивач вважав, що саме відповідач, як власник нежитлової будівлі, несе тягар утримання свого майна та має здійснити дії, направленні на відновлення нежитлової будівлі, які забезпечать її безпечну експлуатацію та усунення загрози жителям територіальної громади міста Харкова.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.08.2025 у справі №922/1875/25, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2025, позов задоволено повністю.
Зобов'язано СК "Престиж" привести нежитлову будівлю літ. "А-2" - стаціонарну АЗС з офісом та магазином по вул. Холодногірській, 16-Б у м. Харкові у відповідність до ДБН В.1.2-14:2018 "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель та споруд", ДБН В.1.2-9:2021 "Основні вимоги до будівель і споруд. Безпека і доступність під час експлуатації", Державних будівельних норм ДБН В.1.2-8:2021 "Основні вимоги до будівель і споруд. Гігієна, здоров'я та захист довкілля".
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку, що знаходження спірного об'єкту нерухомості (стаціонарної АЗС) у аварійному та занедбаному стані свідчать про порушення прав територіальної громади в особі Харківської міської ради та охоронюваних законом інтересів, і є підставою для їх захисту у судовому порядку, шляхом зобов'язання відповідача, як власника цього об'єкту, щодо приведення цієї будівлі у відповідність до вимог діючих державних будівельних норм.
07.11.2025 суд першої інстанції видав накази на примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області від 26.08.2025 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 у справі №922/1875/25.
10.11.2025 до Господарського суду Харківської області від СК "Престиж" надійшла заява про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню. Посилаючись на те, що СК "Престиж" з 30.10.2025 вже не є власником спірного об'єкту нерухомості (нежитлової будівлі літ. "А-2" - стаціонарної АЗС з офісом та магазином по вул. Холодногірській, 16-Б у м. Харкові) відповідач зазначає, що виконання наказів господарського суду від 07.11.2025 та судового рішення в цілому для нього стало фактично неможливим, у зв'язку з чим заявник просив визнати судові накази такими, що не підлягають виконанню на підставі ч. 2 ст. 328 ГПК України.
Як вже зазначалося, Господарським судом Харківської області постановлено оскаржувану ухвалу від 19.11.2025 у справі №922/1875/25, якою заяву СК "Престиж" задоволено та визнано судові накази від 07.11.2025 такими, що не підлягають виконанню.
Оскільки ухвала Господарського суду Харківської області від 19.11.2025 оскаржується лише в частині визнання судового наказу від 07.11.2025 (щодо зобов'язання відповідача привести нежитлову будівлю у відповідність до ДБН) таким, що не підлягає виконанню, а тому суд апеляційної інстанції, з огляду на вимоги ст. 269 ГПК України, переглядає справу лише в оскаржуваній частині.
Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, положень ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (ст. 326 ГПК України).
Частинами 1, 3 ст. 327 ГПК України унормовано, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження".
Наслідком визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", є закінчення виконавчого провадження.
Зі змісту ст. 328 ГПК України вбачається, що перелік підстав для визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, не є вичерпним.
При цьому, підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи:
- матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання);
- процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема, видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили; якщо виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після його видачі у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання; пред'явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на його пред'явлення до виконання.
Аналогічні правові позиції викладено у постановах Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №910/8794/17, від 16.01.2018 у справі №755/15479/54-ц та від 12.10.2018 у справі №910/9026/13.
В межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов'язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 11.07.2019 у справі №910/8665/17).
Виконання рішення суду проводиться лише тим способом, який визначено у рішенні, або в порядку ст. 331 ГПК України цей спосіб і порядок виконання може бути змінений.
Разом з тим, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів зазначає, що у даному випадку фактичного виконання судового рішення так і не відбулось, а відповідач (боржник) звернувся до господарського суду із заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню на підставі ч. 2 ст. 328 ГПК України.
Так, в ході розгляду заяви місцевий господарський суд встановив, що відповідач вже не є власником спірного об'єкту нерухомості, а тому позбавлений можливості виконати судове рішення у цій справі №922/1875/25, у зв'язку з чим дійшов висновку про наявність підстав для визнання судових наказів від 07.11.2025 такими, що не підлягають виконанню.
Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає, що наведені заявником обставини не є ані матеріально-правовими, ані процесуально-правовими підставами для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, враховуючи наступне.
Досліджені судом матеріали справи свідчать, що рішенням Господарського суду Харківської області від 26.08.2025 у справі №922/1875/25, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2025, позов Харківської міської ради задоволено повністю та зобов'язано СК "Престиж" привести нежитлову будівлю літ. "А-2" - стаціонарну АЗС з офісом та магазином по вул. Холодногірській, 16-Б у м. Харкові у відповідність до державних будівельних норм: ДБН В.1.2-14:2018 "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель та споруд", ДБН В.1.2-9:2021 "Основні вимоги до будівель і споруд. Безпека і доступність під час експлуатації", ДБН ДБН В.1.2-8:2021 "Основні вимоги до будівель і споруд. Гігієна, здоров'я та захист довкілля".
Під час розгляду справи судами встановлено, що відповідачем у справі - СК "Престиж" порушено свої обов'язки, як власника нежитлової будівлі літ. "А-2" - стаціонарної АЗС з офісом та магазином по вул. Холодногірській, 16-Б у м. Харкові, із утримання цього об'єкту нерухомості у належному стані.
Враховуючи наведені обставини, суди дійшли висновку, що розташування належної СК "Престиж" нежитлової будівлі літ. "А-2" (стаціонарної АЗС) на земельній ділянці комунальної форми власності в житловій зоні, враховуючи її фактичний аварійний стан та поступове руйнування, порушує права та інтереси населенню територіальної громади м. Харкова тим, що становить безпосередню загрозу їх життю та здоров'ю, а також суспільним інтересам територіальної громади м. Харкова в цілому.
Водночас, звертаючись до суду із заявою про визнання судових наказів такими, що не підлягають виконанню в порядку ч. 2 ст. 328 ГПК України, відповідач посилався на те, що з 30.10.2025, тобто всього за 4 дні до ухвалення апеляційним судом постанови, всі нежитлові приміщення в нежитловій будівлі літ. "А-2" за адресою: АДРЕСА_1 були відчужені СК "Престиж" та перейшли у власність інших осіб ( ОСОБА_1 та Києвця С.В.) та відповідач на даний час вже не є власником зазначених об'єктів, як і не був власником на час ухвалення постанови Східним апеляційним господарським судом від 03.11.2025.
На підтвердження своїх доводів заявником було надано суду відповідні правочини та витяги з державних реєстрів, з яких вбачається, що:
1) 30.10.2025 між СК "Престиж" (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладений та нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, зареєстрований в реєстрі за № 1720, за яким СК "Престиж" передав у власність ОСОБА_1 нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-6, загальною площею 47,5 кв.м, розташовані в нежитловій будівлі літ. "А-2" за адресою: АДРЕСА_1 . Перехід права власності на вказані нежитлові приміщення до ОСОБА_1 підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав № 450073380 від 30.10.2025.
2) 30.10.2025 між СК "Престиж" (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладений та нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, зареєстрований в реєстрі за № 1723, за яким СК "Престиж" передав у власність ОСОБА_2 нежитлові приміщення 2-го поверху №7-:-11, загальною площею 47,4 кв.м, розташовані в нежитловій будівлі літ. "А-2" за адресою: АДРЕСА_1 . Перехід права власності на вказані нежитлові приміщення до Києвця С.В. підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав №450074231 від 30.10.2025.
Колегія суддів враховує, що під час розгляду справи №922/1875/25 судом апеляційної інстанції, який завершився ухваленням постанови, що набрала законної сили 03.11.2025, СК "Престиж" не повідомляло суд про те, що спірні нежитлові приміщення у нежитловій будівлі, щодо приведення яких у належний стан просив позивач, вже вибули із власності відповідача та були відчужені на користь фізичних осіб ОСОБА_1 та Києвця С.В, хоча про цю обставину відповідачу було достеменно відомо (представниця СК "Престиж" приймала участь у судовому засіданні 03.11.2025).
З цього приводу варто зауважити, що згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права.
У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (див. постанову Верховного Суду від 23.11.2023 у справі № 381/4598/21).
Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимог іншої особи - стягувача може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора.
Боржник, який відчужує майно після виникнення у нього зобов'язання, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора. Отже, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов'язання перед кредитором, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності з огляду на презумпцію фраудаторності правочину, вчиненого боржником на шкоду кредиторам.
Поведінка боржника повинна відповідати критерію розумності, який передбачає, що кожне зобов'язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов'язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Боржник повинен мати на меті добросовісне виконання усіх своїх зобов'язань, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора.
Подібні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18 та від 12.01.2022 у справі № 910/429/20.
Колегія суддів враховує, що СК "Престиж", яке є відповідачем у справі №922/1875/25, свідомо не повідомило апеляційному господарському суду про обставини, що стосувалися відчуження 30.10.2025 ним об'єктів нерухомого майна за 4 дні до проведення розгляду справи (03.11.2025) в суді апеляційної інстанції, чим допустило недобросовісну поведінку, яка у даному випадку заявником використовується для подання заяви про визнання судового наказу від 07.11.2025 таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що боржник не може виконати судові рішення у справі у зв'язку з тим, що СК "Престиж" вже не є власником нежитлової будівлі (стаціонарної АЗС) за адресою: вул. Холодногірська, 16-Б у м. Харкові, а також вказує на потребу повторного звернення позивача до суду з новим позовом до нових власників.
Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги позивача та вважає, що така поведінка СК "Престиж" є недобросовісною та свідчить про зловживання боржником своїми цивільними правами на передачу майна іншим особам з метою ухилення чи унеможливлення виконання рішення суду, оскільки станом на момент апеляційного перегляду справи СК "Престиж" був обізнаний із відчуженням ним об'єктів нерухомого майна до проведення розгляду справи в суді апеляційної інстанції, однак будь-яким чином не повідомив суд про зазначені обставини, і вказані дії по відчуженню залежали виключно від волевиявлення боржника.
Проте, колегія суддів вважає, що зазначені обставини щодо відчуження нерухомого майна у даному випадку не є підставою для визнання виконавчого документу, таким що не підлягає виконанню.
Колегія суддів виходить з того, що судовим рішенням, яке набрало законної сили та є обов'язковим до виконання, було чітко визначено обов'язок відповідача у справі (СК "Престиж") і спосіб його виконання (привести нежитлову будівлю - стаціонарну АЗС з офісом та магазином по вул. Холодногірській, 16-Б у м. Харкові у відповідність до вимог ДБН).
Такий обов'язок відповідача судом визначено як обов'язок особи, яка є фактичним власником зазначених об'єктів нерухомості, що не забезпечила утримання цього об'єкту нерухомості у належному та безпечному стані для оточуючої територіальної громади. Зазначений об'єкт знаходиться в житловій зоні та перебуває в аварійному стані та зазнає поступового руйнування, становить безпосередню загрозу життю та здоров'ю для оточуючих, а також порушує суспільні інтереси територіальної громади м. Харкова в цілому, що і було встановлено судами під час розгляду справи.
Водночас, системний аналіз положень ч. 2 ст. 328 ГПК України дає підстав для висновку, що визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, законодавець пов'язує лише із тим, що виконавчий документ було видано помилково або обов'язок боржника відсутній повністю чи частково саме у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Як вбачається з матеріалів справи, у даному випадку вимоги стягувача за судовим наказом від 07.11.2025 (щодо зобов'язання відповідача привести нежитлову будівлю у відповідність до ДБН) не були задоволені ані СК "Престиж", ані новими власниками нежитлової будівлі.
Із вказаного слідує, що станом на момент подання відповідної заяви СК "Престиж" фактичного виконання зобов'язання за рішенням суду не відбулося, як і відсутнє припинення зобов'язання з приведення будівлі у належний технічний стан у нових власників нерухомого майна, у зв'язку з чим апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування ч. 2 ст. 328 ГПК України.
Що стосується посилання СК "Престиж" на те, що він не є власником спірного об'єкту нерухомості (нежитлової будівлі літ. "А-2" - стаціонарної АЗС з офісом та магазином по вул. Холодногірській, 16-Б у м. Харкові, колегія суддів зазначає, що за судовим наказом від 07.11.2025 обов'язок з приведення належного нерухомого майна було покладено на відповідача саме як на власника зазначеної нежитлової будівлі, який зобов'язаний утримувати своє майно у належному стані, а отже вказані обставини є підставою для заміни сторони виконавчого провадження на підставі ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження".
Колегія суддів зазначає, що зміна власників спірної нежитлової будівлі не звільняє від обов'язку виконати судове рішення, яке набрало законної сили та на виконання якого судом видано наказ, де боржником вказано - СК "Престиж".
Та обставина, що судове рішення не може бути виконано самим боржником - СК "Престиж", не унеможливлює виконання цього рішення без його участі шляхом вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання та залучення нових власників спірної будівлі, оскільки, як вже зазначалося раніше, обов'язок привести нежитлову будівлю до вимог ДБН судовим наказом покладено на відповідача саме як власника нерухомого майна.
Враховуючи встановлені судом обставини невиконання судового рішення у добровільному порядку та відсутність припинення зобов'язання за судовим наказом, а також вчинення боржником перешкод (відчуження майна) в його виконанні, колегія суддів дійшла висновку про відсутність передбачених законом підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку із чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви боржника.
Виконання судового рішення - сфера регулювання ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2004 у справі "Войтенко проти України", в якому ЄСПЛ зазначав, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні п. 1 ст. 1 Протоколу № 1).
Таким чином встановлена обов'язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дає підстав для висновку про можливість ставити його виконання в залежність від волевиявлення боржника або будь-яких інших осіб на вчинення чи не вчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів.
Доводи заяви боржника про неможливість виконання рішення суду у зв'язку з тим, що СК "Престиж" вже не є власником нежитлової будівлі по вул. Холодногірській, 16-Б у м. Харкові та не має права розпоряджатися зазначеним нерухомим майном, колегія суддів відхиляє за необґрунтованістю, оскільки відповідно до рішення Господарського суду Харківської області від 26.08.2025 у цій справі, на виконання якого було видано судовий наказ від 07.11.2025, обов'язок з приведення належного нерухомого майна було покладено на СК "Престиж" як на власника зазначеної нежитлової будівлі літ. "А-2" - стаціонарної АЗС з офісом та магазином по вул. Холодногірській, 16-Б у м. Харкові.
При цьому, рішення суду не містить будь якого застереження, що приведення будівлі у належний стан можливо лише у випадку належності нежитлової будівлі на праві власності саме відповідачу - СК "Престиж".
Отже, відчуження боржником спірної нежитлової будівлі іншим особам напередодні ухвалення апеляційним судом постанови, якою залишено в силі рішення місцевого господарського суду про зобов'язання СК "Престиж" привести нежитлову будівлі у відповідність до вимог ДБН не є підставою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Надаючи оцінку доводам боржника в обґрунтування заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, судом апеляційної інстанції не встановлено, що судовий наказ Господарського суду Харківської області від 07.11.2025 щодо зобов'язання відповідача (як власника об'єкту нерухомості) привести нежитлову будівлю у відповідність до вимог ДБН було видано помилково або обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою, а також заявником не наведено інших причин, які давали б підстави визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов передчасного висновку про задоволення заяви боржника про визнання судового наказу від 07.11.2025 (щодо зобов'язання відповідача привести нежитлову будівлю у відповідність до ДБН) таким, що не підлягає виконанню, оскільки не може бути підставою для задоволення такої заяви самі лише обставини недобросовісної поведінки боржника, який не повідомив суд про факт переходу після ухвалення судового рішення першої інстанції, однак до закінчення апеляційного перегляду справи, права власності на зазначені об'єкти нерухомого майна, які боржник мав привести у належний технічний та безаварійний стан, іншим особам.
Таким чином, обставин, з якими процесуальний закон (ч. 2 ст. 238 ГПК України) пов'язує визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, апеляційним судом не встановлено.
Що стосується посилання СК "Престиж" на неможливість виконання судового рішення у даній справі в цілому, у тому числі новими власниками нежитлової будівлі, до яких, на думку боржника, не перейшли обов'язки за судовим рішенням у справі №922/1875/25 в порядку правонаступництва, колегія суддів звертає увагу, що станом на момент купівлі спірних нежитлових приміщень в будівлі фізичні особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мали можливість дізнатися про наявність рішення Господарського суду Харківської області від 26.08.2025 у справі №922/1875/25, яким СК "Престиж" (як колишнього власника цього об'єкту) було зобов'язано привести нежитлову будівлю до вимог ДБН, а тому мали усвідомлювати, що після апеляційного перегляду справи до них, як нових власників, може перейти відповідний обов'язок.
Натомість, колегія суддів вважає, що з метою фактичного виконання рішення, що набрало законної сили, яким зобов'язано СК "Престиж" привести будівлю у належний стан саме як її власника, сторони не позбавлені права звернутися до суду із заявою про заміну її правонаступником (дійсними власниками будівлі) у даній справі, і без вирішення цього питання наразі неможливо встановити наявність інших причин для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у відповідності до ч. 2 ст. 328 ГПК України, а тому така заява подана боржником до суду передчасно і не підлягає задоволенню.
Таким чином, апеляційний господарський суд доходить висновку, що у місцевого господарського суду у даному випадку не було підстав для задоволення заяви боржника про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Статтею ст. 277 ГПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що аргументи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, знайшли підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали, у зв'язку з чим апеляційна скарга Харківської міської ради підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала Господарського суду Харківської області від 19.11.2025 у справі №922/1875/25 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заяви СК "Престиж" про визнання судового наказу від 07.11.2025 (щодо зобов'язання відповідача привести нежитлову будівлю у відповідність до ДБН) таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, 275, 277, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Харківської міської ради на ухвалу Господарського суду Харківської області від 19.11.2025 у справі №922/1875/25 - задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 19.11.2025 у справі №922/1875/25 - скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Споживчого кооперативу "Престиж" про визнання наказу Господарського суду Харківської області від 07.11.2025 у справі № 922/1875/25 (щодо зобов'язання відповідача привести нежитлову будівлю у відповідність до ДБН) таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Стягнути з Споживчого кооперативу "Престиж" (проспект Науки, 36, м. Харків, 61166; код ЄДРПОУ 34017070) на користь Харківської міської ради (майдан Конституції, 7, м. Харків, 61003; код ЄДРПОУ 04059243) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 2422,40грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення; порядок і строки оскарження постанови передбачені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повну постанову складено 09.02.2026.
Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя В.В. Лакіза