ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"11" лютого 2026 р. Справа № 924/332/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі судді: Гудак А.В.
розглянувши матеріали клопотання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Приозерний" про стягнення судових витрат у справі №924/332/25
за позовом ОСОБА_1 , селище Білогір'я Шепетівського району Хмельницької області
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Приозерний" м. Хмельницький
про визнання недійсними рішень загальних зборів, рішення засідання правління та скасування реєстраційної дії
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 06.11.2025 про виправлення помилки у виконавчому документі у справі №924/332/25 без змін.
09 лютого 2025 року Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Приозерний" подане клопотання про стягнення судових витрат, в якому просить прийняти докази, які підтверджують розмір судових витрат, які сторона відповідача має сплатити, а саме витрати на правничу допомогу: копію договору про надання правничої допомоги від 03.12.2025 року, копію акту приймання-передачі наданих послуг та рахунку №09/02 від 09.02.2026. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Приозерний" 4000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Перевіривши матеріали клопотання про стягнення судових витрат, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини першої статті 126 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з частиною другою статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Частиною четвертою статті 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 ГПК України).
Відповідно до частини шостої статті 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Виходячи зі змісту наведених норм частин п'ятої та шостої статті 126 ГПК України, з метою дотримання права сторін у справі на подання клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, заявник повинен надіслати іншим сторонам копію такого клопотання (заяви) і доданих до нього документів, які у них відсутні.
Частиною третьою статті 169 ГПК України встановлено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Відповідно до приписів ч. 7 ст. 42 ГПК України зазначено, що якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету у паперовій формі листом з описом вкладення.
Згідно частини 9 статті 80 ГПК України, копії доказів (крім речових доказів), які подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
У додатковій постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі N 922/2821/18, судом також взято до уваги, що неповідомлення відповідачем іншого учасника справи (позивача) про попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, а також не направлення на його адресу документів на підтвердження відповідних вимог, позбавило позивача можливості подати до суду клопотання про зменшення розміру таких витрат відповідно до частин 5, 6 статті 126 ГПК України.
Як зазначено в додатковій ухвалі Верховного Суду від 27.04.2023 у справі №910/3456/22, ст. 129 ГПК України хоча і не містить прямої норми щодо обов'язкового надсилання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу іншій стороні, однак відсутність такої вказівки не звільняє заявника від виконання обов'язку щодо надсилання копії доказів іншій стороні на виконання вимог ст. 80 ГПК України. Суд виходить з того, що сукупний аналіз положень статей 126, 129 ГПК України дає підстави дійти висновку, що чинне процесуальне законодавство надає можливість іншій стороні подати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги у разі незгоди з розрахунком витрат, наведеним у відповідній заяві.
З огляду на те, що склад і розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, підлягають доведенню, ненадсилання копій відповідних доказів іншій стороні фактично матиме наслідком порушення принципу змагальності та неможливість іншого учасника судового розгляду бути ознайомленим з їх змістом. Вказані обставини, у свою чергу, позбавляють іншу сторону можливості надати свої заперечення щодо обсягів витрат, а також правильності їх обрахунку (подібний правовий висновок викладено у додатковій постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №922/2821/18 та у постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №902/844/18, від 15.06.2022 у справі №910/18646/19).
Неподання стороною копій документів, пов'язаних з наданням правничої допомоги, іншій стороні позбавляє останню можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу, а суд можливості надати оцінку їх обґрунтованості, правових підстав та обсягу їх стягнення (аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у додатковій постанові від 21.08.2019 №922/2821/18 та у постанові від 15.06.2020 у справі №910/18646/19).
Суд апеляційної інстанції також звертає увагу, що у постанові Верховного Суду від 30.08.2022 у справі N 640/1037/21 наголошується, що суд першої інстанції повинен був переконатися про обізнаність відповідача щодо подання представником позивача заяви про стягнення витрат на правничу допомогу у відповідному розмірі. Верховний Суд дійшов висновку, що суд першої інстанції ухвалив оскаржене додаткове рішення щодо відшкодування на користь позивача судових витрат на правову допомогу з порушенням процесуального права іншої сторони відповідача щодо подання клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу та/або доведення їх не співмірності. Аналогічний підхід щодо не встановлення факту направлення заяви про вирішення питання про судові витрати іншому учаснику справи за подібних обставин застосовано Верховним Судом у постанові від 23.06.2022 у справі №640/9792/20.
Відтак, оскільки склад і розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, підлягає доведенню, порушення заявником свого процесуального обов'язку та не направлення іншій стороні копій доказів на підтвердження дійсності понесення витрат на правничу допомогу призводить до порушення принципу змагальності, неможливості іншим учасникам судового розгляду ознайомитись із їхнім змістом, позбавляє можливості надати свої заперечення щодо обсягів витрат, а також правильності їх обрахунку. При цьому, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №910/14138/18.
Таким чином в порушення вимог частин п'ятої та шостої статті 126 ГПК України Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Приозерний" до матеріалів клопотання не надано доказів надсилання позивачу - ОСОБА_1 копії клопотання про стягнення судових витрат і доданих до нього документів, які у нього відсутні, з урахуванням положень статті 42 ГПК України.
З урахуванням вищевикладеного, оскільки чинним ГПК України не встановлено порядок подання заяви (клопотання) про ухвалення додаткового рішення, суд апеляційної інстанції визначає, що при зверненні з такою заявою (клопотанням) заявнику необхідно направити подану заяву (клопотання) та додані до неї документи іншій стороні листом з описом вкладення або та надати суду докази такого направлення з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля) Електронний суд», тобто з урахуванням положень статті 42 ГПК України.
Подібна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 27.04.2023 у справі №904/4736/21.
Суд апеляційної інстанції акцентує, що неповідомлення учасників судового процесу у справі про звернення з відповідним клопотанням порушує процесуальні права цих учасників, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, закріплені у частині третій статті 2 ГПК України.
Верховний суд в ухвалі від 27.04.2023 у справі №904/4736/21 вказав, що Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку підстав залишення без руху заяви про ухвалення додаткового рішення, тому при вирішенні спірного питання за аналогією закону слід керуватися положеннями статей 174, 292 ГПК України.
Подібна правова позиція щодо наявності підстав для залишення без руху заяви про ухвалення додаткового рішення, викладена в ухвалах Верховного Суду від 30.06.2022 у справі №909/328/22 та від 25.04.2023 у справі №903/127/22.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що при вирішенні спірного питання в даному випадку за аналогією закону слід керуватися положеннями статей 174, 260 ГПК України.
Приписами статті 260 ГПК України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до приписів частин 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що клопотання відповідача про стягнення судових витрат у справі №924/332/25 підлягає залишенню без руху на підставі ст. 174, 260 ГПК України з метою надання заявнику можливості виправити вищенаведені недоліки шляхом подання в строк, визначений цією ухвалою, доказів направлення копії клопотання про стягнення судових витрат у даній справі з додатками позивачу ОСОБА_1 встановленому законом порядку.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 169, 174, 234, 235, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Клопотання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Приозерний" про стягнення судових витрат у справі №924/332/25 залишити без руху.
2. Надати Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Приозерний" десятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків поданого ним клопотання, шляхом подання до суду доказів направлення копії клопотання про стягнення судових витрат у даній справі з додатками позивачу ОСОБА_1 у встановленому законом порядку.
3. Роз'яснити Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Приозерний", що у разі невиконання зазначеної ухвали суду клопотання буде вважатися неподаною та повернуто заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Гудак А.В.