ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про залишення апеляційної скарги без руху
"11" лютого 2026 р. Справа № 903/976/25
Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Василишин А.Р., перевіривши матеріали апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Волинської області від 12.01.26р. по справі №903/976/25 (повний текст складено 19.01.2026р. суддя - Якушева І.О.)
за позовом Військової частини НОМЕР_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю “РБП ТРАНС-МОСТ“
про стягнення 2 222 208,23 грн
Рішенням Господарського суду Волинської області від 12 січня 2025 року у справі №903/976/25 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “РБП ТРАНС-МОСТ“ (надалі - Відповідач) на користь Військової частини НОМЕР_1 (надалі - Позивач) 450369 грн 98 коп. пені за прострочення завершення будівництва та 5405 грн 30 грн. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору. У задоволенні позову про стягнення 774659 грн 72 коп. пені за прострочення виконання робіт, 969030 грн 40 коп. штрафу за прострочення виконання окремих видів робіт на понад 30 днів та 28148 грн 13 коп. пені за прострочення завершення будівництва місцевим господарським судом відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням від Позивача через підсистему "Електронний суд" надійшла апеляційна скарга, в котрій із підстав висвітлених у апеляційній скарзі Позивач просив задоволити апеляційну скаргу та скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення в цій частині,яким позов задоволити у повному обсязі.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя-доповідач прийшов до висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України за наступних підстав.
Пунктом 9 частини 2 статті 258 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до елементів апеляційної скарги віднесено перелік документів, що додаються, а пункт 2 частини 3 цієї ж статті до їх обов'язкового числа відносить, зокрема, докази сплати судового збору.
Частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами; встановлюються у таких розмірах - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
При цьому, суд апеляційної інстанції констатує, що Позивачем подано апеляційну скаргу за допомогою підсистеми "Електронний суд".
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи застосування пониженого коефіцієнту розміру ставки судового збору, суд апеляційної інстанції констатує, що Позивач звертаючись до суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Волинської області від 12 січня 2026 року по справі №903/976/25 мав сплатити судовий збір в розмірі 31 893 грн 08 коп. (1 771 838 грн 25 коп *1.5%*150%*0,8).
Окрім того, частиною 2 статті 9 закону України "Про судовий збір" унормовано, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету.
Здійснивши перевірку зарахування сплаченого апелянтом судового збору в комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду", суд зауважує, що в даній програмі відсутні присутні дані щодо надходження коштів в сумі 31 893 грн 08 коп. до спеціального фонду.
Відтак, Позивачем не додано доказів сплати судового збору в повному розмірі. При цьому, головуючий суддя наголошує, що в додатках до апеляційної скарги відсутні такі докази також.
Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції констатує, що Позивачу слід надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Волинської області від 12 січня 2026 року по справі №903/976/25 в розмірі 31 893 грн 08 коп. (1 771 838 грн 25 коп. *1.5%*150%*0,8).
Суд констатує, що частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Таким чином, якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання апеляційної скарги певних дій, в тому числі щодо сплати судового збору, такі дії мають бути вчинені. Суд позбавлений права прийняти апеляційну скаргу до розгляду, а потім зобов'язувати скаржника усувати виявлені недоліки.
Як уже описувалося вище Відповідачем не було дотримано дану норму, доказів сплати судового збору в належному розмірі та у визначений Законом України "Про судовий збір" спосіб до апеляційної скарги не додано, що є підставою для застосування вимог частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на все вищевказане відповідно до частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищезазначене, апеляційну скаргу слід залишити без руху для надання скаржнику можливості усунути недоліки.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Волинської області від 12.01.26р. по справі №903/976/25 - залишити без руху.
2. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 усунути протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки: надати суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі 31 893 грн 08 коп.
3. Роз'яснити Військовій частині НОМЕР_1 , що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Василишин А.Р.