вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"21" січня 2026 р. Справа№ 910/3827/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Барсук М.А.
при секретарі: Реуцькій Т.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Захарченко Ю.М., генеральний директор, виписка з ЄДР від 30.12.2022; Олійник В.М., ордер АЕ № 1370803 від 20.03.2025;
від відповідача: Півень Д.О., дов. № 16/2024 від 07.05.2024,
розглянувши матеріали апеляційної скарги приватного акціонерного товариства "Електроград" на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.11.2025 про залишення позову без розгляду у справі № 910/3827/25 (суддя - Грєхова О.А.)
за позовом приватного акціонерного товариства "Електроград"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Розумні енергосистеми"
про визнання правочину дійсним та стягнення 3 022 649,78 грн,-
У березні 2025 року приватне акціонерне товариство (далі - ПрАТ) "Електроград" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Розумні енергосистеми" про (з урахуванням заяви про зміну підстав позову від 07.05.2025; а.с. 81-108 том 4):
- визнання дійсним усного правочину щодо внесення змін до договору № 747-РЕС від 30.11.2022, укладеного 20.11.2023 та 28.11.2023 між сторонами з використанням програми "Zoom" відеоконференцзв'язку;
- стягнення з відповідача 3 022 649,78 грн за договором № 747-РЕС від 30.11.2022.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.11.2022 між ТОВ "Розумні енергосистеми", як покупцем, та ПрАТ "Електроград", як постачальником, укладено договір № 747-РЕС про закупівлю товару (далі - договір) - КРП-10кВ з 20 шт. комірок КСО-298 РП-307, КРП-10кВ з 21 шт. комірок КСО-298 РП-305 та шеф-монтаж, на загальну суму 12 109 680,00 грн (а.с. 41-51 том 3). 24.03.2023 між сторонами була укладена додаткова угода № 747-РЕС/1 до договору (а.с. 208-209 том 1), якою внесені зміни до технічної документації, зокрема, зазначено габаритний розмір товару (розмір комірок). Покупцем здійснено за договором попередню оплату на суму 6 024 840,00 грн (50 % вартості товару) згідно платіжної інструкції № 3701273 від 13.04.2023 (а.с. 96 зворот том 1). Позивач стверджував, що 20.11.2023 та 28.11.2023 між сторонами були проведені наради з використання програми "Zoom", в тому числі і за участі акціонерного товариства "ДТЕК "Дніпровські електромережі", щодо часткової поставки постачальником покупцю товару у погодженому розмірі, на яких зазначалось про те, що такі розміри не підходять і необхідним розміром товару є інший. Тож, на переконання позивача, на відеонарадах відповідачем фактично в усному порядку було змінено предмет договору - замість виготовлених позивачем комірок розмірами 800*800*2200 на поставку комірок розмірами 2250*1100*750, а листами № 082 від 13.11.2023, де зазначено строк розвантаження до 30.11.2023 та № 103 від 21.12.2023, де зазначено строк розвантаження 27.12.2023, було змінено строки виконання договору. Враховуючи, що 11.09.2023 та 20.12.2023 позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар у повному обсязі за договором (а.с. 48-49 том 4), який оплачений останнім частково (а.с. 50-53 том 4). Позивач зазначав, що у п. 3.2 договору сторонами погоджено, що у випадку зміни офіційного курсу євро, встановленого Національним банком України, більш ніж на 5 % в меншу або більшу сторону, то: на дату попередньої оплати ціна товару перераховується у співвідношенні до нового курсу євро; на граничну дату поставки визначається нова (перерахована) ціна. Виходячи з викладеного позивач вказував, що станом на 01.01.2025, у зв'язку зі змінами офіційного курсу євро заборгованість покупця за договором, з урахуванням перерахунку вартості товару, становить 3 022 649,78 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.11.2025 позов залишено без розгляду, оскільки позивачем не було забезпечено участі представника в судових засіданнях 11.08.2025, 22.09.2025, 20.10.2025, 10.11.2025 (явка позивача в дане в судове засідання визналась судом обов'язковою), як і не приймалась участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції (незважаючи на задоволення таких клопотань позивача) і заяви про розгляд справи без участі позивача ним не заявлялось.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою ПрАТ "Електроград" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначав, що 10.11.2025 судом першої інстанції не було забезпечено позивачу участь у судовому засіданні у справі в режимі відеоконференції та не відкладено судове засідання на іншу дату, через виникнення технічних проблем у позивача та його представника (відсутність електричної енергії у м. Кривий Ріг та у м. Дніпро, відповідно до поданих до початку судового засідання клопотань позивача та його представника про відкладення судового засідання), що унеможливлювало участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Такі обставини не були прийняті судом першої інстанції до уваги та як наслідок помилково прийнято оскаржувану ухвалу про залишення позову без розгляду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2025, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю., відкрито апеляційне провадження та розгляд справи призначено на 13.01.2026.
10.12.2025 до апеляційного суду надійшов відзив відповідача на апеляційну скаргу, в якому представник зазначав, що позивач не з'являвся в судові засідання 11.08.2025, 22.09.2025, 20.10.2025, 10.11.2025, в свою чергу суд першої інстанції неодноразово відкладав розгляд справи за клопотаннями позивача. При цьому позивач не подавав документів по суті спору та додаткових доказів, а лише заявляв однакові клопотання про залучення третіх осіб та про виклик свідків більше ніж 4 рази, які розглядались судом та залишались без задоволення. Також відповідач звертав увагу, що позивачем подавались в електронній формі клопотання про відкладення розгляду справи в день судових засідань, проте участі в режимі відеоконференцзв'язку він не приймав.
06.01.2026 та 12.01.2026 до апеляційного суду надійшли заяви позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2026 задоволена заява позивача про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
13.01.2026 судове засідання не відбулось, у зв'язку з технічною неможливістю його проведення.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2026 розгляд апеляційної скарги призначено на 21.01.2026.
13.01.2026 до апеляційного суду надійшла заява позивача про участь позивача в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні, що відбулось 21.01.2026, позивач просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати оскаржувану ухвалу та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Відповідач заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 15.04.2025 (суддя - Усатенко І.В.) (а.с. 6-8 том 4), зокрема, відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження та підготовче засідання у справі призначено на 08.05.2025.
Справа неодноразово відкладалась.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.07.2025 (а.с. 267-270 том 4) задоволено самовідвід судді Усатенко І.В. від розгляду справи та матеріали справи передано для вирішення питання про повторний автоматичний розподіл справи.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.07.2025 справу (суддя Грєхова О.А.) (а.с. 3-4 том 5) прийнято до провадження та підготовче засідання призначено на 11.08.2025.
Позивачем не було забезпечено участі свого представника в судових засіданнях 11.08.2025, 22.09.2025, 20.10.2025 та 10.11.2025 (а.с. 92; 147-148; 168-169; 183-184 том 5).
При цьому позивачем подавались клопотання про відкладення розгляду справи:
- від 11.08.2025, оскільки позивач бажає брати участь при розгляді справи з використанням підсистеми електронний суд (в режимі відеоконференції) (а.с. 49-64 том 5);
- від 22.09.2025, з тих підстав, що триває повітряна тривога на території Дніпропетровської області та представники позивача перебувають в укритті де не має змоги взяти участь у режимі відеоконференції (а.с. 114-121 том 5);
- від 20.10.2025, у зв'язку з ракетною небезпекою оголошеної, у тому числі по Дніпропетровській області, тож представники позивача перебувають в укритті де не має змоги взяти участь у режимі відеоконференції (а.с. 159-167 том 5).
Разом з цим розгляд справи відкладався (а.с. 93; 149; 168-169 том 5), а ухвалами господарського суду міста Києва 13.08.2025 (а.с. 110-112 том 5) та від 16.10.2025 (а.с. 156-158 том 5) були задоволені заяви представника позивача - Олійника В.М. про участь у судовому засіданні 22.09.2025 та представника позивача - Захарченка Ю.М. про участь у судовому засіданні 20.10.2025, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.10.2025 (а.с. 168-169 том 5) підготовче засідання відкладено на 10.11.2025 та явку представника позивача в судове засідання визнано обов'язковою.
10.11.2025 позивачем подано до суду першої інстанції клопотання про відкладення розгляду справи, з огляду на те, що за місцем фактичного перебування позивача - м. Кривий Ріг, та представника позивача - Дніпро, діють планові відключення електричної енергії (а.с. 172-182 том 5).
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні цього клопотання, що, на переконання апелянта, є помилковим та призвело до постановлення незаконної ухвали від 10.11.2025 у даній справі про залишення позову без розгляду.
Проте з такими доводами колегія суддів не погоджується зважаючи на наступне.
Згідно ч. 2 ст. 202 ГПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
При цьому ч. 3 ст. 202 ГПК України унормовано, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:
1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;
2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки;
3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;
4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.10.2025 (а.с. 168-169 том 5) підготовче засідання відкладено на 10.11.2025 та явку представника позивача в судове засідання визнано обов'язковою.
Згідно ч. 1 ст. 197 ГПК України учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
Як вже зазначалось розгляд справи неодноразово відкладався, при цьому ухвалою господарського суду міста Києва від 20.10.2025 явку представника позивача у судове засідання визнано обов'язковою, а отже дія графіків відключень у м. Дніпрі та м. Кривий Ріг не впливає на можливість забезпечення фактичної явки представника позивача в судове засідання 10.11.2025 у місті Києві. Окрім того позивач не обмежений колом представників, а тому причини неявки позивача в судове засідання не були поважними.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Таким чином достатньою та самостійною правовою підставою для залишення позову без розгляду з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, є безпосередньо сам факт нез'явлення позивача у судові засідання, за умови відсутності заяви останнього про розгляд справи за його відсутності.
Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом.
Позивачем клопотання про розгляд справи без участі його представника не заявлялось.
Водночас вказані норми процесуального законодавства не пов'язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився у судове засідання, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду та його явка визнана судом обов'язковою (вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 914/794/18, постанові Верховного Суду від 30.05.2019 у справі № 921/502/17-г/8 постанові Верховного Суду).
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст.ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (до такого правового висновку дійшла об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19).
Вимоги ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не передбачають, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду (аналогічна правова позиція міститься у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19).
Крім того, норми ст. 226 ГПК України не пов'язують можливість залишення позову без розгляду із стадією судового розгляду.
Позивачем не забезпечувалась явка представника у судові засідання, що відбулись 11.08.2025, 22.09.2025, 20.10.2025 та 10.11.2025 (а.с. 92; 147-148; 168-169; 183-184 том 5), як і не приймалась участь у них в режимі відеоконференції, незважаючи на задоволення таких клопотань судом першої інстанції.
Колегія суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15 наголосила на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.01.2023 по справі № 9901/278/21 акцентувала увагу на тому, що ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Таким чином судом першої інстанції надано належну оцінку процесуальній поведінці позивача, вжито усіх необхідних заходів для надання позивачу достатніх можливостей для викладення своєї позиції у судових засіданнях з метою дотримання принципу змагальності процесу та забезпечення права на слухання справи у розумні строки, враховуючи процесуальні права іншого учасника справи, тож з огляду на приписи ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України позов правомірно залишено без розгляду.
Слід також зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Твердження скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, то відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд,-
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Електроград" на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.11.2025 у справі № 910/3827/25 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду міста Києва від 10.11.2025 у справі № 910/3827/25 залишити без змін.
Матеріали справи № 910/3827/25 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 11.02.2026.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Барсук