79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"06" лютого 2026 р. Справа №907/591/25
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого судді Кравчук Н.М.
суддів Матущак О.І.
Скрипчук О.С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Моя земля" від 16.10.2025 (вх. № ЗАГС 01-05/3034/25, 01-05/3045/25 від 17.10.2025)
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.09.2025 (повний текст рішення складено та підписано 25.09.2025, суддя - Ременецькі О.Ф.)
у справі № 907/591/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Моя земля" (надалі - ТОВ "Моя земля"), смт. Вишково, Хустського району, Закарпатської області
до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, м. Ужгород
про стягнення суми 196 985,58 грн
ТОВ «Моя земля» звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про стягнення 196 985,58 грн з яких: 168500,00 грн повернення забезпечення виконання договору про надання послуг №42-Г від 13.08.2024, 3% річних у розмірі 1 952,71 грн, інфляційні втрати у розмірі 7185,72 грн та пені 19 347,15 грн. Також просить в порядку ч.10 ст. 238 ГПК України здійснити нарахування відповідних відсотків, інфляційних та пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства, що регулюють таке нарахування. Просить стягнути з відповідача на користь позивача - 25 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Позовні вимоги обгрунтовано порушенням відповідачем умов договору про надання послуг №42-Г від 13.08.2024, а саме неповернення внесеного забезпечення виконання даного договору у розмірі 168 500 грн. Зазначає, що між сторонами підписано акт приймання-передачі результатів наданих послуг з проведенням державної інвентаризації земель та територій Закарпатської області №1 від 20.12.2024 згідно з яким площа виконаних робіт - 30182,116 га. Після підписання акту, 24.12.2024 відповідач перерахував позивачу за надані послуги 2 906 235,94 грн, отже вважає, що відповідач повинен був до 31.12.2024 повернути суму забезпечення виконання договору в розмірі 168 500,00 грн. Згідно з п.13.3 застава повертається після виконання договору, що фактично відбувся. Зазначає, що відсутність можливості інвентаризації 35 га не є порушенням умов договору, а наслідком об'єктивної відсутності земель, в підтвердження чого посилається на службові акти, вихідними даними та результатами робіт. Вважає, що утримання коштів порушує принцип справедливості, добросовісності та розумності. На суму заборгованості, керуючись ст. 625 ЦК України та п.7.4. договору, нараховує 3% річних, інфляційні втрати та пеню.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 22 вересня 2025 року у справі № 907/591/25 у задоволенні позову відмовлено повністю.
При ухваленні даного рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено порушення його прав, а тому відсутніми є правові підстави для стягнення заявленої суми 168 500,00 грн забезпечення виконання договору та, як наслідок, відсутні правові підстави для задоволення заявленої позовної вимоги та відповідно позовних вимог про стягнення 3% річних у сумі 1 952,71 грн, інфляційних втрат у розмірі 7185,72 грн та пені у розмірі 19 347,15 грн. При цьому, суд вказав, що доводи позивача, які зводяться до тверджень про те, що в договорі не передбачено зобов'язання за будь-яку ціну «знайти саме 35 тис. га», а лише «провести інвентаризацію наданих замовником земель», судом не взято до уваги, у зв'язку з тим, що дане спростовується матеріалами справи. Окрім того, встановлено те, що не довиконано погоджений обсяг робіт, замість 25 000 га - 30182,1159 га; не доведено підстав, що виправдовують відхилення від ТЗ, а саме немає змін до договору/ТЗ щодо зменшення площі та немає звіту з належним «уточненням площ» та поясненням причин. Договірні умови про забезпечення прямо передбачають право замовника не повертати забезпечення при частковому виконані, що має місце в даній справі.
Не погодившись з вказаним рішенням, ТОВ «Моя земля» звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зупинити розгляд апеляційної скарги до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 911/969/24 провадження №12-38гс25 по суті. Скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.09.2025 у справі № 907/591/25 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю; в порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України здійснити нарахування відповідних відсотків, інфляційних та пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування; стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір та витрати на правничу допомогу.
Скаржник вважає, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права та не правильним застосуванням норм матеріального права - ст. ст. 11, 525, 526, 629, 837 ЦК України, без урахування практики Верховного Суду щодо правильного тлумачення договірних зобов'язань та меж судового втручання у них, не з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду. Зокрема, скаржник звертає увагу на те, що суд першої інстанції безпідставно ототожнив поняття орієнтовної площі земель, що підлягає інвентаризації (35 000 га), з обов'язковим обсягом виконання договору, хоча технічним завданням прямо передбачено, що «кількість земельних ділянок та площа можуть уточнюватись за результатами проведення робіт». Таким чином, вважає, що суд невірно визначив предмет договірного зобов'язання, фактично змінивши зміст договору, що суперечить статті 525 ЦК України, якою заборонена одностороння зміна умов зобов'язання і статті 526 ЦК України, яка встановлює, що зобов'язання має виконуватись відповідно до умов договору. Також скаржник зазначає, що Верховний Суд в своїй ухвалі від 17.06.2025 у справі №911/969/24, прийнятій до розгляду Великою Палатою Верховного Суду, зазначив, що сам факт повернення попередньої оплати або тлумачення судом змісту зобов'язання не може вважатися односторонньою відмовою чи зміною умов договору, якщо інша сторона не виявила заперечень. Скаржник вважає, що суд першої інстанції ототожнив «орієнтовний» показник площі з обов'язковим, помилково визнав роботу невиконаною , що суперечить суті договору підряду та практиці Верховного Суду (постанова КГС ВС від 08.05.2018 у справі №924/709/17, постанова КГС ВС від 17.09.2019 у справі №922/3636/18). На думку скаржника, ним виконано договір у погоджені строки, надано звіт, акт приймання-передачі від 20.12.2024 був підписаний сторонами без зауважень, відповідно договірне зобов'язання було виконано належним чином, а тому підстав для утримання замовником забезпечення виконання договору (грошової застави) не існувало.
В апеляційній скарзі представником скаржника з посиланням на п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести, у зв'язку із розглядом справи: сплата судового збору; витати на правничу (правову) допомогу в Господарському суді Закарпатської області - 25 000,00 грн; витрати на правничу (правову) допомогу в Західному апеляційному господарському суді - 15 000,00 грн, в обґрунтування чого долучено договір про надання правової допомоги від 01.05.2025; додаткова угода №1 від 19.05.2025 до договору про надання правової допомоги б/н від 01.05.2025; ордер серія АО №1176701 від 23.05.2025 та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЗР №21/1185 від 03.07.2017
Відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області у відзиві на апеляційну скаргу від 27.11.2025 заперечує проти доводів скаржника, покликаючись на те, що технічне завдання (додаток №1 до договору) передбачає проведення державної інвентаризації земель державної власності на території Закарпатської області на загальну площу 35 тис га строком надання послуги до 01 листопада 2024 року. Пунктом 3.1. договору передбачено, що надання послуги становить 3 370 000,00 грн. без ПДВ. 20.12.2024 між сторонами підписано акт приймання-передачі результатів наданих послуг з проведення державної інвентаризації земель на території Закарпатської області №1, згідно з яким виконавцем проведено інвентаризацію земель на площі 30182,1159 га, що свідчить про те, що ТОВ «Моя Земля» не виконало свої зобов'язання щодо виконання робіт згідно з договором №42-Г від 13.08.2024 у повному обсязі. 24.12.2024 відповідачем перераховано на рахунок ТОВ «Моя земля» кошти за надані послуги в сумі 2 906 235,94 грн. Зазначає, що підставою для неповернення коштів грошової застави у розмірі 168 500,00 грн є відсутність акту приймання-передачі результатів наданих послуг на площу 4817,8841 га, тобто, наявне є часткове виконання зобов'язання по даному договору. Вказує, що скаржник маніпулює, що «орієнтовна площа» не є зобов'язанням, а прогнозованим обсягом, в спростування чого відмічає, що орієнтовною є лише кількість земельних ділянок, які мають бути сформовані виконавцем і відповідно їх площа Тому посилання скаржника на те, що в договорі не передбачено зобов'язання за будь-яку ціну знайти саме 35 тис га, а лише провести інвентаризацію наданих замовником земель, не заслуговують на увагу. Дане було досліджене в оскаржуваному рішенні та дано відповідну оцінку. Щодо вимоги скаржника зупинити розгляд апеляційної скарги до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 911/969/24 по суті, то зазначає, що не вбачає підстав для такого зупинення оскільки справа №911/969/24 не є подібною до справи, що розглядається, адже відрізняється за доводами і доказами, наданими сторонами , предметом їх доказування, а тому застосування норм права за неподібності правовідносин у цих справах не може бути аналогічним, а отже, вважає, що висновки по справі №911/696/24 не будуть релевантними до обставин цієї справи. Просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.11.2025 (головуючий суддя Кравчук Н.М., судді - Матущак О.І., Скрипчук О.С.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Моя земля» від 16.10.2025 на рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.09.2025 у справі №907/591/25 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, з врахуванням положень ч.10 ст. 270 ГПК України. Витребувано матеріали справи №907/591/25 в Господарського суду Закарпатської області.
24.11.2025 до Західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 907/591/25.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи № 907/591/25 в порядку письмового провадження шляхом надіслання ухвали суду від 14.11.2025 до електронних кабінетів сторін, яка отримана ними, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (ухвали суду від 14.11.2025), які підписані відповідальним працівником суду.
В апеляційній скарзі представником скаржника з посиланням на ст. ст. 228, 229 ГПК України заявлено клопотання про зупинення розгляду апеляційної скарги у справі № 907/591/25 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 911/969/24 (провадження №12-38гс25) по суті. Звертає увагу на те, що в даній справі Велика Палата Верховного Суду розглядає питання чи є повернення передоплати (авансу) односторонньою відмовою від виконання зобов'язання, якщо інша сторона не заперечує проти такого повернення. Отже, скаржник вважає, що є потенційно релевантний аспект: підхід Великої Палати Верховного Суду до меж одностороннього припинення зобов'язань і впливу поведінки сторін на припинення чи збереження зобов'язань. Зазначає, що висновок у справі № 911/969/24 може мати значення для правильного вирішення даної справи, в якій спір стосується обов'язку сторони щодо повернення грошових сум після часткового виконання договору. Також долучено представником скаржника окреме клопотання до апеляційної скарги про зупинення провадження в даній справі з тих самих же мотивів.
Відповідності до п.7 ч.1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що предметом спору у справі № 911/969/24 є виконання зобов'язання в натурі та стягнення коштів в сумі 1 294 745,79 грн.
Отже, суд, дослідивши справи № 911/969/24 (рішення Господарського суду Київської області від 08.08.2024, постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2025) та дану справу № 907/591/25 встановив, що такі є неподібними, відрізняються за доводами і доказами поданими сторонами, предметом їх доказування, а тому застосування норм права за неподібності правовідносин у цих справах не може бути аналогічним, а отже висновки по справі № 911/969/24 не будуть релевантними до обставин даної справи.
Відтак, у задоволенні клопотання про зупинення провадження в даній справі до розгляду справи № 911/969/24 Великою Палатою Верховного Суду слід відмовити, за необґрунтованістю.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п.10 ч.3 ст. 2 ГПК України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Таким чином, суд, враховуючи обставини справи та перебування колегії суддів (головуючого судді) у відпустці, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Вивчивши апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, Західний апеляційний господарський суд встановив таке.
На виконання наказу Держгеокадастру від 19.02.2024 № 53 “Про проведення державної інвентаризації земель 2024 році» Головним управлінням: отримано розпорядження Закарпатської обласної військової адміністрації від 26.02.2024 № 212 - щодо проведення державної інвентаризації земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення площею 34704,20 га та 26.02.2024 № 213 щодо земель лісогосподарського призначення площею 293,8 га, Берегівської районної військової адміністрації від 26.02.2024 № 21 та від 01.03.2024 № 23 - щодо проведення державної інвентаризації земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення площею 2,0 га; видано наказ Головного управління від 05.03.2024 № 2-ІЗ “Про проведення державної інвентаризації земель державної власності» щодо земель державної власності загальною площею 35000 га; оголошено та оприлюднено в системі PROZORRO про закупівлю “Послуги з проведення державної інвентаризації земель на території Закарпатської області» за кодом ДК 021:2015 - 71350000-6 “Науково-технічні послуги в галузі інженерії» (ідентифікатор закупівлі ID: UA-2024-03-04-012662-a).
За результатами проведення процедури закупівлі 13 серпня 2024 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області (замовник) та ТОВ “Моя земля» (виконавець) укладено договір про надання послуг № 42-Г від 13.08.2024 (а.с.36-46), зі змінами згідно з додатковою угодою № 1від 30.10.2024 (а.с.47) та додатковою угодою № 2 від 16.12.2024 (а.с.48).
Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов'язується надати послуги за кодом згідно з код ДК 021:2015 - 71350000-6 “Науково-технічні послуги в галузі інженерії» послуги з проведення державної інвентаризації земель на території Закарпатської області, відповідно до технічного завдання (додаток № 1 до цього договору), календарного плану надання послуг (додаток № 4 до цього договору) та умов цього договору, а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити їх вартість.
Технічне завдання (додаток №1 до договору) передбачає проведення державної інвентаризації земель державної власності на території Закарпатської області на загальну площу 35 тис га строком надання послуг до 01 листопада 2024 року.
Пунктами 3.1, 3.2. договору встановлено, що ціна цього договору становить 3 370 000 грн. 00 коп. (три мільйони триста сімдесят тисяч гривень 00 копійок ) без ПДВ, та визначена за результатами проведення процедури відкритих торгів відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі». Виконавець не може змінювати ціну на послуги, крім випадків коригування ціни договору відповідно до чинного законодавства України. Ціна цього договору може бути змінена за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог п. 19 Особливостей. У разі необхідності внесення змін до договору, такі зміни відбуваються за взаємною згодою сторін у порядку та у терміни, передбачені діючим законодавством України.
Пунктом 5.1 договору визначено строк (термін) надання послуг: до 01 листопада 2024 року.
Згідно з п.2.1. виконавець повинен надати замовнику послуги, якість яких відповідає діючому законодавству, умовам цього договору та технічному завданню (додаток №1 до цього договору). Виконавець гарантує, що володіє усім необхідним технічним і технологічним забезпеченням для виконання послуг за договором.
Пунктом 2.3. договору встановлено, що у випадку виявлення, при прийманні наданих послуг, невідповідності послуг й (або) документів на них вимогам якості, обсягу, вартості, які визначені положеннями цього договору, замовник може відмовитися від приймання наданих послуг, вимагати відшкодування збитків, а також розірвання цього договору.
Пунктом 5.3. договору передбачено, що виконавець надає послуги за цим договором виключно в межах обсягу замовлень замовника відповідно до технічного завдання та календарного плану надання послуг, визначених додатком №1, 4 до цього договору.
У випадку відсутності вихідних даних (або частини вихідних даних), замовник письмово повідомляє про це виконавця протягом п'яти робочих днів з дати реєстрації його письмового звернення (п. 5.6 договору).
У відповідності до підпункту 6.4.11 замовник має право зменшувати обсяг надання послуг та загальну вартість цього Договору залежно від реального фінансування видатків. У такому разі Сторони вносять відповідні зміни до договору.
Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором, якщо таке невиконання є наслідком випадку або обставин непереборної сили, які виникли після укладення цього договору, перебувають поза волею та межами контролю сторін, та які сторони не могли ані передбачити, ані попередити розумними заходами (далі - форс-мажорні обставини).
Цей договір набирає чинності з 13 серпня 2024 року і діє до 01 листопада 2024року в частині надання виконавцем послуг, а в частині оплати - до повного виконання замовником своїх зобов'язань (п. 11.1 договору).
Якщо інше прямо не передбачено цим договором або чинним законодавством України, зміни у цей договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору (п. 12.2 договору).
Виконавець вносить не пізніше дати укладення договору забезпечення виконання такого договору у вигляді коштів грошової застави у розмірі 168 500 грн.00 коп. Реквізити для перерахування забезпечення виконання договору: р/р НА418201720355169002001090272 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, одержувач: Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, код ЄДРПОУ 39766716, адреса: 88000, місто Ужгород, площа Народна, 4. призначення платежу: забезпечення виконання договору, послуги із проведення державної інвентаризації земель (п. 13.1 договору).
Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання виконавцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі недійсними або договору нікчемним та у випадках, передбачених статтею 43 Закону, а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня настання зазначених обставин (13.3 договору).
Замовник набуває права на безумовне стягнення коштів грошової застави в повному розмірі, внесеної переможцем-виконавцем у випадку одноразового порушення переможцем- виконавцем, з яким укладено договір про закупівлю, обов'язків згідно такого договору, а саме в частині порушення строків надання послуг, що визначені тендерною документацією, часткової або повної відмови переможця-виконавця від надання послуг згідно договору про закупівлю, або тимчасового припинення надання послуг, що сталось з вини переможця-виконавця.
Замовник не повертає забезпечення виконання договору у разі невиконання (часткового виконання) умов договору виконавцем (п.п. 13.4, 13.5 договору).
Згідно з п. 3 Технічного завдання по предмету закупівлі: код ДК 021:2015 - 71350000-6 “Науково-технічні послуги в галузі інженерії» Послуги з проведення державної інвентаризації земель на території Закарпатської області, що є додатком №1 до договору 42 -Г від 13.08.2025 Інвентаризація земель державної власності проводиться відповідно до вимог Земельного кодексу України, Законів України “Про землеустрій», “Про Державний земельний кадастр», Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 року № 476. Виконавець відповідно до внутрішнього розпорядчого документа визначає працівників, відповідальних за комунікацію із землевласниками, землекористувачами, місцевим населенням, веде журнал реєстрації пропозицій громадян щодо проведення інвентаризації земель, отримання роз'яснень. Виконавець на сайті розміщує інформацію про перебіг процесу проведення інвентаризації земель, списки сформованих земельних ділянок та відомості про наявність захисних зон (у разі їх виявлення в процесі інвентаризації).
Державній інвентаризації земель на території Закарпатської області підлягають лише несформовані земельні ділянки державної власності та земельні ділянки державної власності, відомості про які відсутні в Державному земельному кадастрі, загальною площею 35 тис. га, орієнтовна кількість земельних ділянок 269 шт., на території Ставненської, Костринської, Великоберезнянської, Синевирської, Колочавської, Солотвинської територіальних громад, Ужгородського, Хустського, Тячівського районів, Закарпатської області.
Кількість земельних ділянок та площа можуть уточнюватися за результатами проведення обстежувальних, топографо-геодезичних та проектно-вишукувальних робіт, про що обов'язково зазначається у звіті про виконані роботи. Насамперед державній інвентаризації земель підлягають землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення державної власності.
Строк завершення виконання державної інвентаризації земель не повинен перевищувати 6 місяців із дати укладення договору.
30.10.2024 сторони, уклавши додаткову угоду №1, домовились внести зміни до договору та викласти пункт 5.1 договору в наступній редакції: “Строк (термін) надання послуг: до 20 грудня 2024 року» та пункт 11.1 договору в наступній редакції: “Цей договір набирає чинності з 13 серпня 2024 року і діє до 20 грудня 2024 року в частині надання виконавцем послуг, а в частині оплати - до повного виконання замовником своїх зобов'язань.».
20.12.2024 між сторонами підписано акт приймання-передачі результатів наданих послуг з проведення державної інвентаризації земель на території Закарпатської області №1, згідно якого виконавцем проведено інвентаризацію земель на площі 30 182,1159 га.
24.12.2024 Головним управлінням перераховано на рахунок ТОВ «Моя земля» кошти за надані послуги в сумі 2 906 235,94 грн.
27.01.2025 ТОВ «Моя земля» в листі №4 зазначила, що повністю виконала свої зобов'язання згідно з договором, укладеним між ТОВ «Моя земля» та Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області від 13.08.2024 (зі змінами від 30.10.2024та 16.12. 2024) №42-Г. Також зазначила, що фактори, на які вона не може впливати, відповідно не є підставою вважати договір невиконаний чи частково виконаний. Тому просило повернути кошти забезпечення виконання договору, послуги із проведення державної інвентаризації земель на території Закарпатської області , на закупівлю UA-2024-03-04-012662-a в сумі 168 500 грн.
Однак, відповідачем не повернуто забезпечення виконання договору в розмірі 168 500,00 грн, що стало підставою звернення позивача до суду.
Разом з тим, крім суми 168 500,00 грн забезпечення виконання договору, позивачем на дану суму нараховано 3% річних - 1 952,71 грн, інфляційних витрат - 7 185,72 грн та пеню -19 347,15 грн. Разом предметом спору є стягнення 196 985,58 грн.
При ухвалені постанови колегія суддів керувалася таким.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. ст. 628, 629 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів та обставин справи, між сторонами виник спір щодо належного виконання/невиконання договору про надання послуг від 13.08.2024 з укладеними в подальшому до нього додатковими угодами, згідно з п.1.1. яких виконавець зобов'язався надати послугу за кодом згідно з код ДК 021:2015-71350000-6 «Науково-технічні послуги в галузі інженерії» послуги з проведення державної інвентаризації земель на території Закарпатської області відповідно дог технічного завдання (додаток №1 до цього договору), календарного плану надання послуг (додаток №4 до цього договору) та умов цього договору, а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити їх вартість.
Отже, за своєю правовою природою даний договір є договором підряду.
У відповідності до положень ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Положеннями ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 Цивільного кодексу України).
Стаття 548 Цивільного кодексу України встановлює, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Як зазначалося вище, на виконання умов договору виконавцем (позивачем) сплачено 168 500,00 грн у вигляді коштів грошової застави.
20.12.2024 між сторонами підписано акт приймання-передачі результатів наданих послуг з проведення державної інвентаризації земель на території Закарпатської області №1, згідно якого виконавцем проведено інвентаризацію земель на площі 30 182, 1159 га.
24.12.2024 Головним управлінням перераховано на рахунок ТОВ «Моя земля» кошти за надані послуги в сумі 2 906 235,94 грн.
Позивач (скаржник) і у позовній заяві, і в апеляційній скарзі вказує, що в зв'язку з цим наявними є підстави для повернення суми застави в розмірі 168 500,00 грн.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідно до підписаних сторонами актів прийому-передачі результатів наданих послуг виконавцем проведено інвентаризацію земель на площі 30 182,1159 га, отже, це свідчить про часткове виконання зобов'язання по договору, тому підстав для повернення коштів немає.
Щодо тверджень скаржника в апеляційній скарзі про те, що замовником порушено умови договору, оскільки акту про порушення вимог договору не складалося, якщо замовник вважав, що роботи не виконано - він повинен був надати мотивовану відмову від підписання акту (п.5.10-5.11 договору) та двосторонній акт з переліком недоліків. Якщо такого акту немає , тому, на думку позивача, замовник сам порушив порядок приймання.
Щодо таких тверджень, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Згідно з п.5.12 договору двосторонній акт з переліком недоліків та доопрацювань складається сторонами у випадку отримання вмотивованої відмови від підписання акту.
Як зазначено вище, наданий виконавцем акт приймання-передачі результатів наданих послуг №1 на площу 30182,1159 га підписаний Головним управлінням держгеокадастру у Закарпатській області.
Підставою для неповернення коштів грошової застави у розмірі 168 500,00 грн є відсутність акту приймання-передачі результатів наданих послуг на площу 4817,8841 га, тобто наявним є часткове виконання зобов'язання по даному договору.
Скаржник зазначає, що «орієнтовна площа не є зобов'язанням, а прогнозованим обсягом.
Судом апеляційної інстанції досліджено, що фраза «орієнтовна площа» відсутня як в договорі так і в додатках до договору.
Технічним завданням визначено, що державній інвентаризації земель на території Закарпатської області підлягають лише несформовані земельні ділянки державної власності та земельні ділянки державної власності, відомості про які відсутні в Державному земельному кадастрі, загальною площею 35 тис га, орієнтовна кількість земельних ділянок 269 шт, на території Ставненської, Костринської, Великоберезнянської, Синевирської, Колочавської, Солотвинської територіальних громад, Ужгородського, Хустського, Тячівського районів, Закарпатської області.
Кількість земельних ділянок та площа можуть уточнюватися за результатами проведення обстежувальних, топографо-геодезичних та проектно-вишукувальних робіт, про що обов'язково зазначається у звіті про виконані роботи. Насамперед державній інвентаризації земель підлягають землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення державної власності (п.3 Технічного завдання).
З врахуванням наведеного, вбачається, що орієнтовною є лише кількість земельних ділянок, які мають бути сформовані виконавцем і відповідно їх площа.
Отже, підписуючи договір, виконавець погодився з його умовами в тому числі з об'ємом робіт та строками їх виконання. Виконавець гарантував, що володіє усім необхідним технічним і технологічним забезпеченням для виконання послуг за договором (п.2.1. договору).
З врахуванням наведеного, посилання скаржника на те, що в договорі не передбачено зобов'язання за будь-яку ціну знайти саме 35 тис га, а лише провести інвентаризацію наданих замовником земель не заслуговують на увагу.
Відповідності до вимог ч. 2 ст. 27 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю: 1) після виконання переможцем закупівлі/спрощеної закупівлі договору про закупівлю; 2) за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним; 3) у випадках передбачених статтею 43 цього закону; 4) згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.
Таким чином, з аналізу ч.2 ст. 27 Закону України «Про публічні закупівлі» випливає, що замовник може самостійно визначити у договорі умови повернення забезпечення виконання договору про закупівлю, що і було зроблено замовником в спірних правовідносинах.
Також варто зазначити, що відповідно до підписаного сторонами календарного плану виконання робіт з надання послуг з проведення державної інвентаризації земель на території Закарпатської області було затверджено, що у серпні виконання робіт з надання послуг згідно договору мало складати 20% від загального обсягу робіт, у вересні - 40% і у жовтні - 40%. Однак, виконавець не дотримувався календарного плану виконання робіт .
30.10.2024 була підписана додаткова угода №1 до договору, якою строк (термін) надання послуг продовжено до 20.12.2024 (а.с.47).
Крім того, відповідач звертався з листом до ТОВ «Моя земля» від 07.11.2024 (вих. №28-7.31-5379/2-24 (а.с.100-101) із зазначенням необхідності провести державну інвентаризацію земельних ділянок відповідно до вимог договору, зі змінами згідно додаткової угоди №1 від 30.10.2024 та технічного завдання по предмету закупівлі, яким також попереджено виконавця про настання негативних наслідків у разі недотримання умов договору .
Отже, наведене свідчить про те, що не всі дії виконано позивачем відповідно до законодавства, технічного завдання та календарного плану.
Згідно з ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 1 статті 76 ГПК України встановлено, що належними є докази , на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Отже, з врахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відсутніми є правові підстави для стягнення з відповідача 168 500,00 грн в забезпечення виконання договору. Разом з тим не підлягають і задоволенню позовні вимоги про стягнення 3% річних в сумі 1952,71 грн, інфляційних втрат в сумі 7185,72 грн та пені в розмірі 19 347,15 грн.
Відтак, за наслідками апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення судова колегія констатує, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги, ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення Господарського суду Закарпатської області від 22 вересня 2025 року у справі №907/591/25, а зводяться до переоцінки доказів у даній справі.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд
ухвалив:
1. Апеляційну скаргу ТОВ «Моя земля» від 16.10.2025 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.09.2025 у справі №907/591/25 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.
4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. ст. 287-288 ГПК України.
5. Справу повернути до Господарського суду Закарпатської області.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя Н.М. Кравчук
Судді О.І. Матущак
О.С. Скрипчук