Житомирський апеляційний суд
Справа №289/1566/25 Головуючий у 1-й інст. Кириленко О. О.
Номер провадження №33/4805/545/26
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Рябенька Т. С.
10 лютого 2026 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Рябенька Т.С., за участі секретаря Журавської Д.П., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Солодовника Олександра Анатолійовича розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Солодовника Олександра Анатолійовича на постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 06 січня 2026 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановила:
Постановою судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 06 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 22.08.2025 о 19:26 год. по вул. Чайківська, 12 в с. Пилиповичі, Житомирського району Житомирської області ОСОБА_1 керував мототранспортом «FADA YB150T-15D», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запахом алкоголю з порожнини рота, вираженим тремтінням пальців рук, поведінкою, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та найближчому медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Солодовник О.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, неправильне застосування судом норм адміністративного судочинства. Зазначає, що поліцейськими порушено процедуру огляду з метою виявлення ознак на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, не вручено направлення до медичного закладу, хоча ОСОБА_1 не заперечував щодо проходження огляду, що підтверджується відеозаписом з відеореєстратора працівників поліції від 22.08.2025 року час 19.39.28 (31 хвилина відеозапису). Крім того, 22.08.2025 ОСОБА_1 о 21.00 год. звернувся до Державної спеціалізованої установи «Київське міське бюро судово-медичної експертизи» з заявою про проведення відносно нього судово-токсикологічного дослідження крові та сечі на предмет наявності спиртів або їх ізомерів. Згідно висновку експертного дослідження №043-169-1-2025 та експертного дослідження №051-2719-2025 відносно ОСОБА_1 встановлено, що в результаті судово-медичного токсикологічного дослідження крові та сечі від ОСОБА_1 не знайдено: метиловий та етиловий спирти, а також пропіловий, бутиловий, аміловий спирти та їх ізомери. Вважає, що було порушено право на захист ОСОБА_1 , оскільки 05.01.2026 року він через електронний суд направляв заяву про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, але за відсутністю світла в Радомишльському районному суді, судове засідання не відбулося та не зважаючи на те була винесена постанова.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та відеозапис, заслухавши в судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 286 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Зазначена норма Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює процесуальні гарантії та покладає на суд обов'язок забезпечити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, реальну можливість реалізації передбачених законом прав під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 в заяві від 12.11.2025 просив перенести розгляд справи, оскільки бажає укласти договір з захисником. В заяві від 19.11.2025 ОСОБА_1 зазначає, що уклав договір з захисником. (а.с. 27, 29).
Адвокат Солодовник О.А. в заяві від 07.12.2025 просив проводити судове засідання в режимі відеоконференції (а.с. 32). Постановою Радомишльського районного суду від 09.12.2025 задоволено клопотання захисника Солодовника О.А. про проведення засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та постановлено здійснювати 10.12.2025 року судове засідання в режимі відеоконференції з Покровським районним судом міста Кривого Рогу. (а.с. 33).
09 грудня 2025 року на адресу суду надійшов лист з Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області про неможливість забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Крім того, в цей же день від захисника надійшла заява з проханням перенести судове засідання оскільки Покровський районний суд не може провести відеоконференцію з технічних причин.
В подальшому про судове засідання на 06 січня 2026 року ОСОБА_1 повідомлявся повісткою за адресою с.Пилиповичі (без вулиці та номеру будинку), яка повернулася з відміткою "адресат відсутній".
05.01.2026 адвокатом Солодовником О.А. надіслано заяву про проведення справи в режимі відеоконференції разом з копіями документів: копією свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю, договором про надання правничої і правової допомоги.
06 січня 2026 Радомишльським районним судом було винесено постанову де зазначено, що ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав, а адвокат не викликався, оскільки не надав суду документи які підтверджували його повноваження.
Отже, суддя розглянув справу без виклику захисника.
Разом з тим, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції адвокат Солодовник О.А. брав участь у судовому засіданні разом із ОСОБА_1 , надавав пояснення та заявив клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. У зв'язку з цим вважаю, що право особи на захист було відновлено та реалізовано належним чином.
Згідно зі ст. 245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст. 251 КУпАП.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, судом першої інстанції при винесенні постанови вжито належних заходів спрямованих на встановлення всіх обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення від 22.08.2025 вбачається, що 22.08.2025 о 19:26 год. по вул. Чайківська, 12 в с. Пилиповичі, Житомирського району Житомирської області ОСОБА_1 керував мототранспортом «FADA YB150T-15D», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запахом алкоголю з порожнини рота, вираженим тремтінням пальців рук, поведінкою, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та найближчому медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР. (а.с.12).
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно вимог ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 22.08.2025, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та містить виклад суті вчиненого правопорушення (а.с. 12); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, зі змісту якого вбачається, що такий огляд не проводився (а.с. 14), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння в КНП «Радомишльська лікарня» (а.с 15); відеозаписами з відеореєстратора патрульного автомобіля.
Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Доводами апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовано.
На наявному в матеріалах справи відеозаписі із нагрудної камери поліцейського та відеореєстратора з автомобіля поліції об'єктивно та в достатньому обсязі зафіксовані обставини події для вирішення питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відеозапис проводився працівниками поліції відповідно до вимог ст. 266 КУпАП та ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та є належним і допустимим доказом у справі, оскільки не має ознак переривання чи монтування під час фіксації обставин, які мають значення для справи. Відеозапис припинявся лише на час складення протоколу про адміністративне правопорушення, що не є істотним порушенням та не спростовує встановлених обставин справи.
З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, зупинка якого була обумовлена порушенням ним ПДР (був без шолома), про що останній був проінформований. У працівника поліції виникла обґрунтована підозра, що ОСОБА_1 знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, зважаючи на ознаки, відображені в акті огляду та у протоколі про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 категорично відмовився виконати вимогу поліцейського про проходження огляду на стан сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціальних технічних засобів так і в закладі охорони здоров'я.
З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 було зупинено (19:26:00), оскільки він був без шолома. На запитання працівників поліції чи вживав спиртне ОСОБА_1 відповідає, що не вживав, пиво пив. Документів також при собі у останнього не було. Працівники поліції (19:30:20) їдуть на машині поліцейських за документами до місця проживання ОСОБА_1 .. Повертаються на машині назад, оскільки залишено мопед, щоб ніхто не вкрав (19:38:24).
19:38:31 на запитання поліцейського чи багато вживав знову зазначає "пив пиво, оце їхав на роботу і заїхав в магазин". Працівники поліції (19:38:46) пропонують огляд на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі. Також працівники поліції зазначають, що за відмову пройти огляд на стан сп'яніння протокол складається автоматично. ОСОБА_1 відповідає, "Ну що я буду, я вже мовчу, мені вже казати немає що". Поліцейські знову роз'яснюють що за відмову буде протокол складено автоматично, на що він зазначає "я не буду відмовлятися, що я буду відмовлятися, ну пив пиво, і чого я буду відмовлятися, що скажете з усім согласен" (19:39:34).
Крім того, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені КУпАП.
ОСОБА_1 чітко роз'яснено суть інкримінованих йому правопорушень, проте останній свідомо своєю поведінкою ухилився від ознайомлення та підпису у складених працівниками поліції документах, оскільки з відеозапису вбачається, що без сторонніх осіб нічого не робив, від підпису відмовився на прохання своїх рідних.
Під час огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 та оформлення відносно нього адміністративних матеріалів, за вказаних у протоколі подій, працівниками поліції не допущено порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, ст.ст. 256, 266 КУпАП, які б могли бути підставою для визнання такого огляду недійсним, а складених процесуальних документів - недопустимими доказами.
Щодо висновків експертних досліджень № 043-169-1-2025 та №051-2719-2025 відносно ОСОБА_1 слід зазначити наступне.
Згідно висновків для отримання даних судово - токсикологічного дослідження біологічних зразків крові та сечі ОСОБА_1 відбір був здійснений 22.08.2025 о 22.20 та 22:25 відповідно, а зупинка ОСОБА_1 відбулася о 19:26:00 тобто відбір зразків проводився вже після двох годин з моменту виявлення підстав для проведення огляду.
Згідно з п. 9 Розділу II Інструкції МВС та МОЗ №1452/2535, огляд у закладі охорони здоров'я проводиться не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Висновок СМЕ, який долучений до апеляційної скарги не може бути прийнятий як належний доказ, оскільки дослідження проведено з порушенням встановленого законом часового ліміту, що не дозволяє достовірно встановити стан особи на момент керування транспортним засобом.
Також суд апеляційної інстанції в світлі доводів апеляційної скарги констатує, що місцевим судом у межах протоколу про адміністративне правопорушення притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а за відмову від проходження, відповідно до встановленого законом порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння особою, яка керує транспортним засобом, що є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України та утворює самостійну альтернативну форму об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, які наведені вище, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які доводять факт вчинення правопорушення і не викликають у суду сумнівів, які б можна було тлумачити на його користь, оскільки докази винуватості водія ОСОБА_1 одержані законним шляхом, у передбачений законом спосіб і повноважними особами.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Щодо посилань апелянта на інші істотні порушення норм КУпАП, які на його думку, є підставою для скасування постанови, зокрема в частині порушення права на захист, суд зазначає, що таке право було забезпечене та фактично поновлене під час апеляційного розгляду справи.
Отже, підстав для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, апеляційним судом не встановлено, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя
постановила:
Апеляційну скаргу адвоката Солодовника Олександра Анатолійовича залишити без задоволення, а постанову судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 06 січня 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: Т.С. Рябенька