Справа № 166/1625/25 Головуючий у 1 інстанції: Свистун О. М.
Провадження № 22-ц/802/293/26 Доповідач: Киця С. I.
03 лютого 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Киці С. І.,
суддів Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 , поданою представником адвокатом Герасимовською Наталею Миколаївною, на рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 10 грудня 2025 року,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (ТзОВ "ФК "Кредит-Капітал") в вересні 2025 року звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23 січня 2022 року між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір у формі електронного документа з використанням електронного підпису. ТОВ "ЛінеураУкраїна" виконало свої зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі, надавши відповідачці грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. 10 серпня 2023 року ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" уклали договір факторингу № ККЛУ 10082023, відповідно до якого на користь позивача відбулось відступлення прав вимоги за кредитним договором, боржником за яким є ОСОБА_1 . Відповідачка свої зобов'язання за Кредитним договором не виконує, станом на дату подання позову заборгованість відповідачки перед позивачем становить 20382,57 грн. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованості за кредитним договором № 2849532 від 23.01.2022 у розмірі 51574,93 грн із яких: заборгованість за тілом кредиту - 4410,44 грн, заборгованість за процентами - 15972,13 грн, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422,40 грн, а також понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.
Рішенням Ратнівського районного суду Волинської області від 10 грудня 2025 року позов задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Кредит-Капітал" заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2849532 від 23 січня 2022 року в розмірі 20382,57 грн, з яких тіло кредиту 4410,44 грн, відсотки за користування кредитом 15972,13 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Кредит-Капітал" 2422,40 грн судового збору та 4000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідач ОСОБА_1 через представника адвоката Герасимовську Н. М. подала апеляційну скаргу на вказане рішення суду. Вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, ухваленим у результаті неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи, та таким, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права. Вказує, що відповідачка належним чином не була залучена судом до участі у справі, не знала про її існування, у зв'язку з чим її було обмежено у доступі до правосуддя та поданні відзиву на позовну заяву. На підтвердження переходу права вимоги до боржника позивачем надано тільки витяг з реєстру прав вимоги до договору факторингу № ККЛУ 10082023, однак його не можна вважати належним доказом на підтвердження факту переходу права вимоги від ТзОВ "Лінеура Україна" до ТзОВ "ФК "Кредит-Капітал" за договором № 2849532 від 23.01.2022, зважаючи на те, що у цьому витягу зазначені лише прізвище позичальника, номер і дата кредитного договору та сума боргу, але не вказано станом на яку дату нараховано заборгованість, залишок заборгованості на початок та кінець кожного періоду, а також відсутні відомості про те, що матеріали кредитної справи передавались новому кредитору, як це передбачено ч. 1 ст. 517 ЦК України. Сума відсотків 15972,13 грн з огляду на розмір позики 4500,00 грн, є явно завищеною, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509 та ч.ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції у цій справі та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Стягнути з позивача на користь відповідача судовий збір, сплачений за подачу апеляційної скарги у сумі 2906,88 грн та 10000,00 грн витрат на правову допомогу, понесених відповідачкою у суді апеляційної інстанції.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу в якому вказує, що аргументи апелянта щодо відсутності відомостей щодо передачі матеріалів кредитної справи новому кредитору є безпідставними, від ТзОВ "Лінеура Україна" до ТзОВ "ФК "Кредит-Капітал" відповідно до п. 6.2.2. договору факторингу № ККЛУ-10082023, для підтвердження дійсності прав вимоги, що відступаються, передано документацію, передбачену договором, реєстр боржників є додатком до договору, витяг з реєстру боржників підтверджує те, що ТзОВ "ФК "Кредит-Капітал" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 . Згідно п. 6.2.4. відступлення права вимоги за договором здійснюється без згоди боржників. Умови кредитного договору, укладеного між ТзОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 , щодо сплати відсотків за користування кредитом, погоджені сторонами, а тому не є такими, що призводять до дисбалансу прав та обов'язків сторін договору. Договір укладено добровільно, тому відсутні пістави для зменшення процентної ставки чи визнання її несправдливою. Щодо вимоги апеляційної скарги про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн, то апеляційна скарга складається з інформаційного вмісту, що охоплює здебільшого загальні питання щодо сутності кредитного договору, а розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони. Понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для їх відшкодування у зазначеному розмірі. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції у цій справі - без змін.
Справа розглядається в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи як малозначна.
За змістом частин четвертої, п'ятої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Апеляційний суд в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дійшов висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що 23 січня 2022 року між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, який підписаний електронним підписом відповідачки шляхом відтворення одноразового ідентифікатора С245. За умовами кредитного договору ТОВ "Лінеура Україна" надає ОСОБА_1 кредит у розмірі 4500 гривень (п. 1.2 кредитного договору) строком на 364 днів, з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 7 днів (п. 1.3 кредитного договору). За користування кредитом клієнт сплачує ТОВ "Лінеура Україна" проценти за стандартною процентною ставкою в розмірі 1,99% в день та застосовується в межах всього строку кредиту (п. 1.4.1 кредитного договору). Згідно з п. 1.6 кредитного договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору за стандартною ставкою складає 37096,20 грн. Пунктом 4.4 кредитного договору передбачено право кредитодавця вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав у повному обсязі, у разі затримання клієнтом сплати частини кредиту та/або процентів, щонайменше на один календарний місяць.
Договір містить повну інформацію щодо особи позичальника, його персональні дані, номер мобільного телефону, на який було відправлено одноразовий ідентифікатор в якості аналога власноручного підпису позичальника, та його електронну пошту.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до п. 6, п. 12 ч. 1 ст. 3 ЗУ “Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
За ч. 1, ч. 12 ст. 11 ЗУ “Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Частина 1 ст. 12 ЗУ “Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
ТОВ "Лінеура Україна" на виконання умов кредитного договору 23 січня 2022 року надало відповідачці кредит у розмірі 4500 грн, перерахувавши їх на платіжну картку № НОМЕР_1 , вказану відповідачкою при укладенні кредитного договору, що підтверджується листом ТОВ "Універсальні платіжні рішення" № 4093-0403 від 04.03.2024.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 10 серпня 2023 року у відповідачки перед ТОВ "Лінеура Україна" виникла заборгованість у сумі 20382,57 грн, з яких тіло кредиту 4410,44 грн, заборгованість за процентами 15972,13 грн.
Між ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" 10 серпня 2023 року укладено договір факторингу № ККЛУ-10082023, відповідно до умов якого ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" передає грошові вимоги в розпорядження ТОВ "Лінеура Україна" за плату, а ТОВ "Лінеура Україна" відступає ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами. Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу № ККЛУ-10082023 від 10.08.2023 ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" набуло права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором в сумі 20382,57 грн, з яких 4410,44 грн залишок по тілу кредиту; 15972,13 грн залишок за відсотками.
Відповідачем не спростовано факту отримання кредитних коштів та не надано доказів своєчасності повернення кредиту, а тому висновок суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення основної суми кредиту у розмірі 4410,44 грн є правильним.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. 3 ст. 509 ЦК України).
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання (такий правовий висновок викладений в п. 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12).
Відповідачем згідно наданого позивачем розрахунку станом на 10.08.2023, який неспростовано відповідачем, повернуто 89,56 грн основної заборгованості (тіла кредиту) та сплачено 2240,10 грн процентів за користування кредитом. Кредитні кошти згідно кредитного договору від 23 січня 2022 року надавались строком на 364 дні. Проценти, згідно наданого розрахунку станом на 10.08.2023, за користування кредитом нараховані позивачем по 16.01.2023.
Відповідач була детально проінформована про умови кредитування, могла оцінити умови кредитного договору, їй було надано паспорт кредиту, таблицю обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за договором і цим заперечуються доводи апеляційної скарги щодо непрозорості та зрозумілості кредитного договору. Відповідачем не надано до суду апеляційної інстанції жодних доказів, які б спростовували доводи позовної заяви та висновки суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги щодо відступлення права вимоги спростовуються наданими стороною позивача копією договору факторингу № ККЛУ-10082023 від 10.08.2023, витягом з реєстру боржників до договору факторингу, актом приймання-передачі реєстру боржників від 10.08.2023 до договору факторингу, платіжною інструкцією про оплату купівельної ціни до договору факторингу, що підтверджують факт набуття позивачем права вимоги до відповідача ОСОБА_1 .
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що відповідачка належним чином не була залучена судом до участі у справі, не знала про її існування, у зв'язку з чим її було обмежено у доступі до правосуддя та поданні відзиву на позовну заяву, то з матеріалів справи встановлено, що судом першої інстанції отримано відповідь на запит щодо доступу до персональних даних, з якого встановлено адресу реєстрації ОСОБА_1 , на яку відповідно до супровідного листа від 15 жовтня 2025 року № 166/1625/25/6902/2025 судом першої інстанції надсилалась копія ухвали Ратнівського районного суду Волинської області від 14 жовтня 2025 року про прийняття позовної заяви у цій справі до розгляду та відкриття провадження у справі (судове засідання у справі було призначене на 14.11.2025). Відповідно до даних перевірки статусу відстеження поштового відправлення R067019744113, зазначене поштове відправлення повернулось до відправника (Ратнівського районного суду Волинської області) за “закінченням встановленого терміну зберігання». Ухвалою Ратнівського районного суду Волинської області від 14 листопада 2025 року розгляд справи відкладено на 10 грудня 2025 року. Копія зазначеної ухвали також направлялась судом на адресу відповідача, що підтверджується супровідним листом від 14.11.2025, який є в матеріалах справи та повернулась на адресу суду з відміткою пошти ЄЄ “адресат відсутній». За частинами 7, 8 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку. Крім того, копія позовної заяви надсилалась позивачем по зазначеній ОСОБА_1 адресі в кредитному договорі. На підставі викладеного, суд апеляційної скарги відхиляє доводи апеляційної скарги у цій частині.
Стягуючи 4000 грн витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції застосував принцип співмірності та ухвалив у цій частині виважене рішення.
Рішення судом першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 369, 371, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 , подану представником адвокатом Герасимовською Наталею Миколаївною, залишити без задоволення.
Рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 10 грудня 2025 року в цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 11 лютого 2026 року.
Головуючий - суддя
Судді