С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А
вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37
вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52
e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua
код ЄДРПОУ: 02896762
Провадження 1-кс/760/165/26
В справі 760/33570/25
І. Вступна частина
23 січня 2026 року в м. Києві
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
скаржника - ОСОБА_3
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Солом'янського управління поліції ГУНП у м. Києві від 07.11.2025 про закриття кримінального провадження №42025102090000057 від 09.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
ІІ. Мотивувальна частина
У листопаді 2025 року заявник у кримінальному провадженні №42025102090000057 від 09.04.2025 ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді зі скаргою на постанову слідчого Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 від 07.11.2025 про закриття вказаного кримінального провадження.
Скаржниця вказує, що кримінальне провадження було розпочате за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, за фактом затоплення її квартири внаслідок дій працівника ЖЕД №901 - слюсаря-сантехніка ОСОБА_5
07 листопада 2025 року, як зазначає скаржниця, слідчим було винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Скаржниця просить скасувати вказану постанову, оскільки вважає її передчасною та необґрунтованою.
Вказує, що слідчий не провів повного та всебічного досудового розслідування, не з'ясував усі обставини справи, не встановив причинно-наслідковий зв'язок між діянням та наслідком, не відвідав її помешкання та не проводив огляд місця події.
Також скаржниця стверджує, що слідчий робив упереджені висновки на підставі сфальсифікованих працівниками ЖЕД №901 документів, безпідставно відмовив їй у праві бути визнаною потерпілою.
Тому, на думку ОСОБА_3 , досудове розслідування проведене неповно та однобічно, оскільки слідчим ОСОБА_4 постанова про закриття кримінального провадження не мотивована належним чином, не наведені об'єктивні фактичні обставини справи, виходячи з яких слідчий дійшов висновку про відсутність складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Враховуючи викладене, скаржниця просила постанову від 07.11.2025 скасувати.
У судовому засіданні скаржниця ОСОБА_3 підтримала подану скаргу. Наполягала на тому, що досудове розслідування проведено неповно, є суттєві питання, які необхідно вирішити до ухвалення остаточного рішення щодо наявності або відсутності події кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України. Уточнила, що протиправність дій сантехніка полягала в тому, що він, отримавши направлення 13.06.2024 у зв'язку з аварійним викликом здійсненим Заявницею про залиття її квартири, не вчинив жодних дій спрямованих на усунення аварійної ситуації, внаслідок чого залиття продовжувало відбуватися ще протягом кількох днів.
Дослідивши доводи скарги та матеріали кримінального провадження, надані слідчим для огляду, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, як рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Підстави та порядок закриття кримінального провадження встановлені ст. 284 КПК України. При цьому, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Частиною 2 ст. 9 КПК України передбачено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України мотивувальна частина постанови слідчого, прокурора повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
В оскаржуваній постанові від 07 листопада 2025 року про закриття кримінального провадження №42025102090000057 від 09.04.2025 слідчий Солом'янського УП встановив наступні обставини.
09.04.2025 року на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 08.04.2025 (справа №760/7194/25) було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 про те, що працівник ЖЕД №901 - слюсар-сантехнік ОСОБА_5 у загальнонебезпечний спосіб умисно пошкодив майно заявниці та загальнобудинкове майно.
Відповідно до заяви ОСОБА_3 , слюсар-сантехнік ЖЕД-901 спільно з власником кв. АДРЕСА_1 , під час проведення санітарних ремонтних робіт (у період 16.03.2023 по 19.06.2023) умисно пошкодив внутрішню загальнобудинкову (несучу) стіну, чим порушили її цілісність, що призвело до порушень санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
В ході проведення досудового розслідування було вжито першочергові заходи щодо встановлення факту події кримінального правопорушення (злочину), а саме: проведено аналіз даних щодо наявності повноти ознак кримінального правопорушення, достатності наявних доказів для доведення винуватості осіб у суді, допитано свідків даної події.
Встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1, відбувся аварійний прорив стоякового трубопроводу гарячої води. Працівниками ЖЕД-901 в ході перевірки даного трубопроводу встановлено, що пошкодження знаходиться на рівні квартири АДРЕСА_2 . У даній квартирі зроблено технічний отвір, через який працівник ЖЕД здійснив ремонтні роботи. Оскільки стіна не є несучою, отвір, який зроблений, ніякої небезпеки для цілісності конструкції будівлі не несе, оскільки впродовж всієї стіни з першого по п'ятий поверх зроблені оглядові отвори доступу до стоякового трубопроводу.
07.11.2025 слідчим у кримінальному провадженні було допитано в якості свідка ОСОБА_6 , який перебуває на посаді слюсаря-сантехніка КП «ЖЕД №901». В ході допиту останній вказав, що 19.06.2023 ним було виявлено пошкодження стоякового трубопровіду гарячої води квартири АДРЕСА_2 у зв'язку з тривалим терміном експлуатації. Жодних механічних пошкоджень виявлено не було.
07.11.2025 слідчим у кримінальному провадженні було допитано в якості свідка ОСОБА_7 , яка перебуває на посаді в.о. провідного інженера КП «ЖЕД №901». В ході допиту остання вказала, що вона входила до складу комісії, якою було обстежено квартири АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 . За результатами даного обстеження було складено акт, відповідно до якого причиною залиття є пошкодження стоякового трубопроводу гарячого водопостачання у зв'язку з тривалим терміном експлуатації. Жодних механічних пошкоджень ними виявлено не було.
Згідно зі ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Згідно зі ст. 2 Кримінального кодексу України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом.
Склад злочину - це сукупність встановлених у кримінальному законі юридичних ознак (об'єктивних та суб'єктивних), що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як злочинне. У кожному складі злочину виділяють його елементи: об'єкт злочину, об'єктивна сторона злочину, суб'єкт і суб'єктивна сторона злочину. У своїй єдності ці об'єктивні і суб'єктивні ознаки й утворюють склад злочину.
Відповідно до ч. 2 ст. 194 КК України умисне знищення або пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, або таке, що заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки, карається позбавленням волі на строк від трьох до п'ятнадцяти років.
Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, полягає у вчиненні знищення або пошкодження чужого майна, яке заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки.
Знищення чужого майна - це такий протиправний руйнуючий вплив на майно, внаслідок якого воно повністю втрачає свою споживчу або економічну цінність, приведення його до такого стану, за якого воно взагалі не може бути використане за своїм призначенням, причому втрачені майном властивості не можуть бути відновлені.
Пошкодження чужого майна полягає в такому протиправному впливі на предмет, внаслідок якого він частково, не в повному обсязі, втрачає свої споживчі властивості та економічну цінність і при цьому істотно обмежується можливість його використання за призначенням.
Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, характеризується умисною формою вини - прямий або непрямий умисел.
Згідно зі ст. 24 Кримінального кодексу України прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.
Ключовим для кваліфікації діяння за ст. 194 КК України є встановлення активних дій винної особи, спрямованих на знищення чи пошкодження майна.
Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 194 КК України, полягає у вчиненні активних дій щодо знищення або пошкодження чужого майна. Бездіяльність особи не може утворювати об'єктивну сторону складу злочину, передбаченого ст. 194 КК України.
Аналізуючи фактичні обставини кримінального провадження №42025102090000057 від 09.04.2025, слідчий суддя зазначає наступне.
Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_3 , підставою для внесення відомостей до ЄРДР стало твердження заявниці про те, що працівник ЖЕД №901 - слюсар-сантехнік ОСОБА_5 не усунув вчасно причину залиття, що призвело до того, що її квартира протягом кількох днів (з 12.06.2023 по 19.06.2023) зазнавала залиття з вищерозташованої квартири.
Однак, як встановлено в ході досудового розслідування, причиною аварійного протікання стоякового трубопроводу гарячої води стало пошкодження трубопроводу у зв'язку з тривалим терміном експлуатації, що підтверджується показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також актом обстеження квартир.
Зазначені обставини свідчать про те, що заявниця фактично ставить у провину працівнику ЖЕД №901 не активні дії щодо знищення або пошкодження майна, а бездіяльність, виражену у несвоєчасному усуненні аварії на трубопроводі.
Між тим, як встановлено вище, бездіяльність не може утворювати об'єктивну сторону складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, оскільки диспозиція цієї статті передбачає відповідальність виключно за активні дії - знищення або пошкодження майна.
Крім того, у постанові про закриття кримінального провадження слідчий обґрунтовано зазначив, що під час досудового розслідування не встановлено фактів умисного пошкодження стоякового трубопроводу, внутрішньої загальнобудинкової стіни чи майна заявниці з боку будь-яких осіб.
За таких обставин висновок слідчого про відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, є обґрунтованим та таким, що відповідає фактичним обставинам кримінального провадження.
Посилання скаржниці на те, що слідчий не провів огляд місця події, не відвідав її помешкання та не з'ясував усі обставини справи, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови, оскільки:
-по-перше, відсутність окремих слідчих дій сама по собі не свідчить про неповноту досудового розслідування, якщо зібрані у справі докази є достатніми для прийняття законного і обґрунтованого процесуального рішення;
-по-друге, проведення додаткових слідчих дій є недоцільним за умови, що фактичні обставини справи однозначно свідчать про відсутність об'єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Твердження скаржниці про те, що слідчий робив висновки на підставі "сфальсифікованих працівниками ЖЕД №901 документів", є голослівними та не підтверджені жодними доказами. Скаржниця не зазначає, які саме документи є сфальсифікованими, не наводить конкретних фактів, що підтверджували б їх підробку.
На переконання слідчого судді, слідчим вжиті усі необхідні заходи з метою перевірки обґрунтованості заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Слідчий суддя погоджується з висновком слідчого про те, що проведений обсяг слідчих дій дозволив зібрати достатні матеріали для цілком обґрунтованого висновку про те, що у даному випадку відсутній такий обов'язковий елемент складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, як об'єктивна сторона, яка може бути виражена виключно у формі активних дій щодо знищення або пошкодження майна.
Натомість, фактичні обставини справи свідчать про те, що заявниця фактично ставить у провину працівнику ЖЕД №901 бездіяльність, виражену у несвоєчасному реагуванні на аварію стоякового трубопроводу.
Така бездіяльність за жодних обставин не може утворювати об'єктивну сторону складу злочину, передбаченого ст. 194 КК України.
За таких обставин підстави для скасування оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження відсутні.
ІІІ. Резолютивна частина
Керуючись ст. ст. 303, 304 КПК України, слідчий суддя ухвалив:
1.У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого Солом'янського управління поліції ГУНП у м. Києві від 07.11.2025 про закриття кримінального провадження №42025102090000057 від 09.04.2025 відмовити.
2.Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: