СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/16875/25
пр. № 1-кп/759/629/26
03 лютого 2026 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в режимі відеоконференції з Державною установою «Божковська виправна колонія №16» за участю обвинуваченого ОСОБА_4 кримінальне провадження №12025105080000716, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.07.2025, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , із середньою освітою, не одруженого, пільг та утриманців не має, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2024 року за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді 1 року пробаційного нагляду, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 59-1 КК України;
вироком Святошинського районного суду м. Києва від 21 квітня 2025 року за ч.2 ст.309 КК України до покарання у виді 1 року 1 місяця позбавлення волі;
вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 листопада 2025 року за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 року 2 місяців позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України,
ОСОБА_4 , будучи раніше судимим 25.10.2024 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та 21.04.2025 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив і маючи не зняту та не погашені у встановленому законом порядку судимості, протягом року після засудження за цією статтею вчинив новий умисний злочин за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 08.07.2025, маючи прямий умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, у невстановленому досудовим розслідуванням місці підібрав поліетиленовий пакет з пазовим замком з психотропною речовиною, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2- піролідин-1-іл-пентан-1-он) у вигляді кристалоподібної речовини світло-коричневого кольору.
Виявлений поліетиленовий пакет з психотропною речовиною ОСОБА_4 помістив до кишені своєї футболки, тим самим придбав та розпочав зберігати психотропну речовину без мети збуту.
Того ж дня, 08.07.2025, за адресою: м. Київ, проспект Берестейській, 148/1, працівниками поліції було затримано ОСОБА_4 , у якого в подальшому було виявлено та вилучено поліетиленовий пакет з пазовим замком з кристалоподібною речовиною світло-коричневого кольору, що містить психотропну речовину - PVP (1-феніл-2-піролдин-1-іл-пентан-1-он), масою 0, 255 г, яку ОСОБА_4 умисно незаконно придбав та зберігав, протягом року після засудження за ст. 309 КК України, для власного вживання без мети збуту.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 винним себе визнав повністю та суду показав, що справді, за обставин, викладених в мотивувальній частині вироку, він 08.07.2025, перебуваючи біля озера у Святошинському районі м. Києва знайшов поліетиленовий пакетик з психотропною речовиною PVP у вигляді кристалоподібної речовини світло-коричневого кольору, яку він з метою подальшого вживання сховав до кишені футболки, в яку був одягнений. В подальшому, цього ж дня за адресою: м. Київ, проспект Берестейській, 148/1 він був зупинений працівниками поліції, які в подальшому в присутності понятих вилучили психотропну речовину.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їхньої позиції. Заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, визначивши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_4 у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, вчиненому протягом року після засудження за цією ж статтею, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
Призначаючи покарання ОСОБА_4 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який має постійне місце реєстрації та проживання, середню освіту, є працездатним, офіційно не працевлаштований, не одружений, пільг та утриманців не має, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, однак раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.
Незважаючи на попередні засудження, належних висновків для себе обвинувачений не зробив та знову вчинив умисний кримінальний злочин, що свідчить про його стійку криміногенну налаштованість та небажання стати на шлях виправлення.
Вчинення обвинуваченим нового умисного кримінального правопорушення після попередніх засуджень свідчить про те, що більш м'які заходи кримінально-правового впливу не досягли своєї мети, а тому його виправлення можливо лише в умовах ізоляції від суспільства .
Оскільки ОСОБА_4 вчинив дане кримінальне правопорушення до постановлення вироку Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 листопада 2025 року, суд визначає остаточне покарання за правилами ч. 4 ст. 70 КК України - за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Долю речових доказів та процесуальних витрат слід вирішити відповідно до вимог ст.ст. 100, 124 КПК України.
Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 369-371, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 3 (трьох) місяців позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 листопада 2025 року, більш суворим покаранням, призначеним цим вироком, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 1 (одного) року 3 (трьох) місяців позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з 03 лютого 2026 року.
Зарахувати ОСОБА_4 відбутий строк покарання за вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 листопада 2025 року з 07 листопада 2025 року по 02 лютого 2026 року включно.
Речовий доказ у справі - психотропну речовину PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) масою 0,255 г, що зберігається у камері схову речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві, яка знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві (квитанція № 5821) - знищити.
На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_4 на відшкодування судових витрат за проведення експертизи, залученим стороною обвинувачення експертом спеціалізованої державної установи, 3565 (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) грн 60 к.
Вирок суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення через Святошинський районний суд м. Києва, а засудженим протягом 30 днів з дня отримання копії вироку, з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1