печерський районний суд міста києва
Справа № 757/36674/25-ц
"09" лютого 2026 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Бусик О.Л.
при секретарі Романенко Ю.О,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження клопотання представника позивача - ОСОБА_6 про призначення експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про витребування майна з чужого незаконного володіння, -
31 липня 2025 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.
Ухвалою судді від 11 серпня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 - залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Ухвалою судді від 18 серпня 2025 року у справі відкрито провадження для розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 2 жовтня 2025 року забезпечено позов шляхом накладення арешту на об'єкти нерухомого майна - гараж з господарською надбудовою, позначений в технічному плані під літерою «Д», розташований на АДРЕСА_1 , реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 292495680000. Заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії в тому числі, але не виключно реєстрації будь-яких змін в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо вказаного майна, на яке накладено арешт. Заборонено вичиняти будь-які юридичні дії щодо вказаного майна.
Ухвалою суду від 10 листопада 2025 року виправлено описку в ухвалі Печерського районного суду міста Києва від 2 жовтня 2025 року у справі № 757/36674/25-ц, зазначено по всьому тексту реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна, на який було накладено арешт - № 2929495680000.
6 лютого 2026 року від представника позивача - ОСОБА_6 надійшло клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи. В обґрунтування заявленого клопотання посилається на те, що ОСОБА_1 за власні кошти без участі інших співвласників житлового будинку АДРЕСА_1 , побудував чотириповерхову капітальну споруду з підвалом та мезоніном, яка в технічному паспорті названа «Гараж з господарською надбудовою». ОСОБА_2 володіє вказаною будівлею у відповідності того, що капітальна споруда з підвалом та мезоніном, яка в технічному паспорті названа «Гараж з господарською надбудовою» площею 549,7 кв.м., є начебто приналежною річчю до жилого будинку АДРЕСА_1 житловою площею 99.5 кв.м. При цьому, будь яка будівельна технічна експертиза з вказаного приводу не проводилась, обстеження капітальної споруди з підвалом та мезоніном, яка в технічному паспорті названа «Гараж з господарською надбудовою» площею 549,7 кв.м. для визначення її приналежності також не проводилось. Вказує, що для повного, всебічного та неупередженого розгляду вказаної справи необхідно встановити чи є чотириповерхова капітальна споруда з підвалом та мезоніном, яка в технічному паспорті названа «Гараж з господарською надбудовою» площею 549,7 кв.м., приналежною річчю до жилого будинку АДРЕСА_1 житловою площею 99.5 кв.м., у зв'язку з чим просить призначити будівельну-технічну експертиза.
Суд, дослідивши матеріали справи та зазначене клопотання дійшов до наступного висновку.
Як встановлено з матеріалів справи, постановою Київського апеляційного суду від 04 грудня 2024 року заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 28 листопада 2023 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Задорожний Олександр Сергійович про визнання права власності на нерухоме майно, визнання договору дарування частково недійсним, скасування запису про право власності на нерухоме майно відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 січня 2026 року постанову Київського апеляційного суду від 04 грудня 2024 року залишено без змін.
Судовими рішеннями встановлено, що за згодою усіх співвласників 1/2 будинку на АДРЕСА_1 , а саме, ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , на земельній ділянці, право на яку належить усім співвласникам у рівних частинах (по 1/10) побудований та введений в експлуатацію гараж, що є допоміжною спорудою до будинку та пов'язаний із ним спільним господарським призначенням.
Таке будівництво не змінило розміру часток співвласників як у праві власності на будинок, так і у праві власності на земельну ділянку.
Таким чином, суд апеляційної інстанції, встановивши, що право власності на зазначений гараж, який є приналежністю до будинку, належить усім співвласникам будинку, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , а позивач не довів, що він є єдиним власником цього майна, зробив обґрунтований висновок, що про відсутність підстав для задоволення позову.
При цьому, договір дарування в оспорюваній частині, який уклали відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 щодо належної ОСОБА_3 на праві приватної власності 1/10 частини будинку із господарськими спорудами, прав позивача, як співвласника такого будинку не порушує, про що правильно апеляційний суд.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства (ст.1 Закону України «Про судову експертизу»).
Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Статтею ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, як серед іншого, висновками експертів.
Частиною 2 ст. 116 ЦПК України визначено, що способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Як роз'яснено у п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Враховуючи наведене, суд вважає, що призначення будівельно-технічної експертизи є недоцільним, тому в задоволенні клопотання про призначення зазначеної експертизи слід відмовити.
На підставі вище викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 76,81,83,103, 116 ЦПК України,-
У задоволенні клопотання представника позивача - ОСОБА_6 про призначення будівельно-технічної експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.Л. Бусик