Ухвала від 09.02.2026 по справі 757/7755/26-к

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/7755/26-к

пр. 1-кс-7755/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2026 року Печерський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42014000000000062 від 05.03.2014 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Севастополь, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 262 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в особливо важливих справах другого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - заступником начальника другого відділу процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , звернулась до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні № 42014000000000062 від 05.03.2014 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що Управлінням з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000062 від 05.03.2014 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 262 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Офісом Генерального прокурора.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 станом на 20.02.2014 обіймав посаду командира відділення № 2 оперативного взводу роти міліції особливого призначення «Беркут» УМВС України в місті Севастополь (далі - РМОП «Беркут» в м. Севастополі) та мав спеціальне звання - прапорщик міліції.

З 20 лютого 2014 року до цього часу триває міжнародний збройний конфлікт, викликаний збройною агресією Російської Федерації (далі - РФ) проти України та окупацією частини території України. У ході вказаного міжнародного збройного конфлікту 24 лютого 2022 року президент РФ оголосив початок так званої «спеціальної військової операції», що полягала у здійсненні повномасштабного вторгнення збройних сил РФ (далі - ЗС РФ), інших збройних формувань РФ та підконтрольних їм угруповань іррегулярних збройних формувань на територію України.

Факт повномасштабного збройного вторгнення на територію України не приховувався владою РФ, а також встановлений рішеннями міжнародних організацій, зокрема резолюцією Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02.03.2022 «Про агресію проти України», п. п. 1, 3 Висновку 300 (2022) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Наслідки агресії Російської Федерації проти України», п. п. 17, 18 наказу Міжнародного Суду ООН від 16.03.2022 за клопотанням про вжиття тимчасових заходів у справі «Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього (Україна проти РФ та ін.)».

Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII, тимчасово окупована РФ територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до ст. 1 вказаного Закону Автономна Республіка Крим (далі - АР Крим) та місто Севастополь є тимчасово окупованими Російською Федерацією з 20 лютого 2014 року.

Крім того, відповідно до звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання РФ державою-агресором, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року № 129-VIII, Верховною Радою України визнано РФ державою-агресором та констатовано факт початку збройного конфлікту викликаного російською агресією з 20 лютого 2014 року під час вторгнення окремих підрозділів ЗС РФ через державний кордон України в районі Керченської протоки та використання РФ своїх військових формувань, дислокованих у Криму для забезпечення ведення агресивної війни проти України.

У період приблизно з 19.00 год. 20 лютого 2014 року до 05.00 год. 21 лютого 2014 року, керівництвом МВС України організовано видачу вказаної вогнепальної зброї АКС74У на території Адміністрації Президента України за адресою: м. Київ, вул. Банкова, 11, працівникам МОП «Беркут», у тому числі РМОП «Беркут» в м. Севастополі.

Так, відповідно до відомості отримання вогнепальної зброї, складеної працівниками відділу озброєння та спецзасобів Управління матеріального забезпечення Головного управління МВС України у м. Києві, у зазначений період за вказаною адресою, працівниками РМОП «Беркут» в м. Севастополі у загальній кількості 40 осіб, які на той час були відряджені до м. Києва, після пред'явлення службового посвідчення, отримано під особистий підпис 40 одиниць вогнепальної зброї АКС74У.

Водночас, вказаними працівниками РМОП «Беркут» м. Севастополі отримано 12 000 набоїв калібру 5,45 мм до вищезазначених автоматів АКС 74У.

20.02.2014 Верховною Радою України прийнято постанову «Про засудження застосування насильства, яке призвело до загибелі мирних громадян України». Цей правовий акт визнав, що дії силових структур були незаконними й висунув до Кабінету Міністрів України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України й підпорядкованих їм військових і воєнізованих формувань вимогу негайно припинити застосування сили. Заборонити використання будь-яких видів зброї і спеціальних засобів проти учасників акцій протесту.

Ураховуючи вищезазначене, підрозділи МОП «Беркут» повернулись до місць постійної дислокації разом зі зброєю, отриманою у м. Києві за вищезазначених обставин.

Так, 22 лютого 2014 року, незважаючи на відсутність передбачених законом підстав та встановлені законодавством обмеження для працівників правоохоронних органів на участь та виступи на масових зборах громадян, не здійснюючи в цьому місці виконання повноважень з охорони громадського порядку, командир роти міліції особливого призначення «Беркут» у м. Севастополі ОСОБА_11 , координуючи свої дії з депутатом Верховної Ради України ОСОБА_12 , представником іноземної держави ОСОБА_13 з метою спільного надання допомоги представникам РФ у веденні підривної діяльності проти України та подальшого сприяння окупації м. Севастополь та АР Крим, розпочав участь у комплексі запланованих представниками РФ заходів, зокрема організував шикування особового складу вказаного підрозділу на Площі Нахімова в м. Севастополі після повернення з м. Києва з метою створення умов для розповсюдження тез російської пропаганди про так званий «державний переворот» в Україні та нелегітимність центральних органів влади.

У подальшому, 23 лютого 2014 року за адресою: м. Севастополь, площа Нахімова невстановленими особами, за участі представників місцевих проросійських угруповань, організовано проведення масового зібрання громадян з єдиним питанням обрання наперед визначеного кандидата на неіснуючу посаду «народного мера м. Севастополь» громадянина РФ ОСОБА_13 . Під час проведення вказаного зібрання, депутатом Верховної Ради України ОСОБА_12 публічно стверджувався факт «державного перевороту у м. Києві», висловлено заклики до голосування за єдиного кандидата, який забезпечить переговори та захист працівників «Беркуту», оголошено про необхідність створення штабу, що забезпечить фізичний захист мешканців міста, вказано на готовність підрозділу МОП «Беркут» захистити мешканців міста Севастополя від надуманих загроз, які начебто виходять від «радикалів» з іншої території України. За пропозицією організаторів зібрання, учасники мітингу у незаконний спосіб «проголосували» за обрання ОСОБА_13 на неіснуючу посаду «народного мера» Севастополя, оголосили про намір встановити контроль над правоохоронними органами міста, закликали РФ про допомогу, створюючи уявні підстави для виправдання вторгнення ЗС РФ на територію України, оголосили про початок запису у списки добровольців до «загонів самооборони».

Наступного дня, 24 лютого 2014 року Севастопольська міська рада прийняла рішення про незаконне створення для ОСОБА_13 посади «голови Координаційної ради з організації управління і забезпечення життєдіяльності Севастополя». В цей же день, невстановленими досудовим розслідуванням особами на будівлі Севастопольської державної адміністрації підняли прапор РФ, на в'їздах до м. Севастополя «загони самооборони» обладнали 7 блокпостів.

Розпорядженням ОСОБА_13 , як так званого голови Координаційної ради з організації Севастопольського міського управління забезпечення життєдіяльності Севастополя № 1 від 26.02.2014 прийнято рішення про створення «спеціального муніціпального підрозділу міліції «Беркут».

В. о. міністра внутрішніх справ України ( ОСОБА_14 ) підписав наказ № 144 від 25.02.2014 «Про ліквідацію спеціальних підрозділів міліції громадської безпеки «Беркут», про що оголошено 26.02.2014 року.

Поряд з цим, 26.02.2014 опубліковано та поширено заяву голови незаконно створеного з метою сприяння окупації РФ м. Севастополя органу влади - Координаційної ради з організації управління і забезпечення життєдіяльності Севастополя ОСОБА_13 про створення Антитерористичного центру, а також про створення підрозділу муніципальної міліції «Беркут» та виплати його працівникам заробітної плати за рахунок наявних у міському бюджеті грошових коштів.

В наступному, 27.02.2014 року близько 04.00 год. приміщення Верховної Ради АР Крим зайняв озброєний зведений загін у форменому одязі та засобах захисту і озброєнням характерним для ЗС РФ, над будівлею піднятий прапор РФ.

Того ж дня, в умовах повного контролю внутрішнього периметру приміщень Верховної Ради АР Крим групою осіб з озброєнням та військовою формою, засобами захисту характерними для ЗС РФ та в умовах оточення зовнішнього периметру вказаної будівлі представниками місцевих проросійських угруповань, «загонами самооборони» та козачих парамілітарних організацій, діючи у спосіб, що суперечить положенням Конституції та законів України, у закритому режимі, без належного підтвердження кворуму депутатів, ухвалено постанову Верховної Ради АР Крим про проведення 25 травня 2014 року місцевого референдуму з питання: «Автономна Республіка Крим має державну самостійність та входить до складу України на основі договорів і угод».

В подальшому, дата проведення незаконного референдуму перенесена на 16 березня 2014 року та змінено виклад питань щодо входження АР Крим до складу РФ або залишення у складі України. Крім цього, 26.02.2014 прийнято рішення про звільнення голови Ради міністрів АР Крим ОСОБА_15 та призначення на цю посаду ОСОБА_16 . Обидва рішення суперечили чинному українському законодавству, вчинені з метою захоплення державної влади. Окремо, 06.03.2014 рішенням позачергової сесії Севастопольської міської ради підтримано рішення Верховної Ради АР Крим про призначення на 16.03.2014 загальнокримського референдуму з постановленням питань: «Про входження Криму до складу Росії на правах суб'єкта РФ. Про відновлення Конституції Республіки Крим від 1992 року і залишення Криму у складі України», що суперечило Конституції та законам України.

В рамках реалізації загального плану агресії та його складової у вигляді незаконної окупації та подальшої анексії АР Крим, м. Севастополя, з метою усунення перешкод у захопленні та контролі військовослужбовцями ЗС РФ на вищевказаних та інших об'єктах критичної інфраструктури, відверненні можливих контр-заходів з їх деблокування, представниками РФ, зокрема командувачем ЧФ РФ ОСОБА_17 та його заступником ОСОБА_18 , «самопроголошеним мером» м. Севастополя ОСОБА_13 , та іншими особами, які діяли на виконання наказів, (вказівок, завдань) вищого військово-політичного керівництва РФ, окрім інших сил та засобів залучено працівників правоохоронних органів України, що дислокувались у АР Крим, зокрема командира РМОП «Беркут» в місті Севастополі ОСОБА_11 , який у свою чергу повинен був залучити до цих злочинних дій інших працівників РМОП «Беркут» в місті Севастополі.

Не пізніше 26 лютого 2014 року особами з числа начальницького складу РМОП «Беркут» в місті Севастополі, зокрема ОСОБА_11 , за невстановлених обставин, досягнуто остаточної згоди з представниками РФ, зокрема командувачем ЧФ РФ ОСОБА_17 , заступником командувача ЧФ РФ ОСОБА_18 , «самопроголошеним мером» м. Севастополя ОСОБА_13 , та іншими особами, які діяли на виконання наказів, (вказівок, завдань) вищого військово-політичного керівництва РФ, щодо залучення працівників РМОП «Беркут» у м. Севастополі до здійснення активних дій, спрямованих на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Так, ОСОБА_11 26.02.2014 проведено збори особового складу РМОП «Беркут» в м. Севастополі та запропоновано здійснити вихід на автомобільній техніці зі зброєю та спеціальними засобами у складі підрозділу за межі пунктів постійної дислокації на рубежі, визначені самопроголошеною владою м. Севастополя, з метою блокування автошляхів сполучення між АР Крим та територіями Запорізької та Херсонської області, де проводити фільтраційні заходи на блокпостах в районі населених пунктів м. Армянськ та с. Чонгар.

З метою схилення якомога більшої кількості підпорядкованих йому працівників міліції до вчинення державної зради на користь РФ для реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_11 повідомив особовому складу РМОП «Беркут» в м. Севастополі про наказ в.о. Міністра Внутрішніх справ України ОСОБА_14 від 25.02.2014 № 144 «Про ліквідацію спеціальних підрозділів міліції громадської безпеки «Беркут» та водночас про необхідність переходу на сторону РФ, координувати свої дії з представниками РФ та самопроголошеної влади м. Севастополя, за що ті з працівників міліції, хто погодиться на таку пропозицію, отримають громадянство та паспорт РФ.

ОСОБА_11 та інші працівники РМОП «Беркут» в м. Севастополі, у тому числі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , діючи протиправно, зухвало, з корисливих спонукань, керуючись мотивом створити передумови для проходження подальшої служби в органах державної влади РФ, будучи громадянами України та маючи значний досвід роботи в правоохоронних органах, усвідомлюючи явно злочинний характер своїх умисних дій, їхні суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з мотивів уникнення кримінальної відповідальності за раніше вчинені у період 18-20.02.2014 злочини проти життя та здоров'я громадян в м. Києві, а також сподіваючись заслужити лояльність окупаційної влади РФ на території АР Крим та продовжити службу в окупаційних органах влади після отримання громадянства РФ, обіцяного їм за зраду народу України представниками РФ, погодилися на пропозицію представників РФ та вчинили злочини проти громадської безпеки, проти основ національної безпеки України, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, в умовах протистояння Українського народу російському агресору.

Так, особовий склад підрозділу під керівництвом ОСОБА_11 , перейшов в підпорядкування самопроголошеної влади м. Севастополя та представників РФ, після чого у взаємодії з підрозділами, керованими командувачем ЧФ РФ ОСОБА_17 та заступником командувача ОСОБА_18 , а також іншими особами, які діяли з метою забезпечення окупації РФ території м. Севастополя та АР Крим, почав вчиняти ряд активних дій (блокування автошляхів, невиконання наказів керівництва МВС, не реагування на події на території обслуговування) задля забезпеченню проведення незаконних референдумів на території АР Крим.

У ніч з 26.02.2014 на 27.02.2014 працівники підрозділу РМОП «Беркут» в м. Севастополі, у тому числі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та інші працівники вказаного підрозділу міліції у загальній кількості близько 70 осіб, під керуванням ОСОБА_11 , протиправно заволоділи усім озброєнням, а саме вогнепальною зброєю та спеціальними засобами, що перебували на зберіганні у місці дислокації вказаного підрозділу - у службових приміщеннях за адресою м. Севастополь, вул. Щербака, 8, а також раніше отриманими в м. Києві за вищевказаними обставинами автоматами АКС74У в кількості 40 одиниць, які завантажили на транспортні засоби, які перебували в користуванні РМОП «Беркут» в м. Севастополі, а також у виділені з цією метою представниками РФ та іншими особами, які сприяли діям РФ в окупації м. Севастополя та АР Крим, без дозволу керівництва УМВС України в м. Севастополі виїхали з місця дислокації за адресою: м. Севастополь, вул. Щербака, 8 в м. Севастополі у напрямку адміністративного кордону АР Крим з Херсонською областю.

Продовжуючи виконувати доручену представниками РФ частину дій, необхідних для забезпечення окупації півострова Крим, під керуванням ОСОБА_11 працівники РМОП «Беркут» в м. Севастополі, у тому числі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , з ранку 27 лютого по березень 2014 року без передбачених законом підстав здійснили розміщення блок-постів в районі населених пунктів м. Армянська та с. Чонгар, та перекрили проїжджу частину бетонними плитами, де доглядали транспортні засоби, речі, протиправно здійснювали особистий обшук, затримували і застосовували фізичне та психологічне насильство стосовно громадян України та інших осіб, забезпечували цілодобові чергування озброєних варт, які були здатні забезпечити озброєний супротив в разі спроби в'їзду на територію АР Крим підрозділів ЗСУ та МВС України.

При цьому, вказані працівники РМОП «Беркут» в місті Севастополі, усвідомлювали, що такі протиправні дії призведуть до порушення суверенітету і територіальної цілісності України, незаконної зміни меж її території та державного кордону, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, передбачали і прагнули їх настання.

Діючи на виконання вказаного злочинного наказу ОСОБА_11 , за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , а також з іншими співробітниками підрозділу РМОП «Беркут» в м. Севастополі заволоділи вогнепальною зброєю, боєприпасами та іншим майном, яке знаходилось у місці дислокації вказаного підрозділу за адресою: м. Севастополь, вул. Щербака, 8. Відповідно до Акту позапланової інвентаризації озброєння, яке знаходиться на обліку РМОП «Беркут» у місті Севастополі від 27.02.2014 та додатку до нього встановлено, що в камері зберігання відсутні:

9 мм пістолет ПМ у кількості 46 одиниць; 9 мм пістолет Форт-12 - 28 одиниць; 9 мм пістолет Форт-17 - 1 од.; 9 мм пістолет Форт-14ТП - 1од.; 9 мм пістолет АПС - 12 од.; 7.62 АКМ (АКМС) - 69 од.; 5.45 АК-74 - 1 од.; 7.62 мм СВД - 2 од., 7.62 мм ручні кулемети РПК - 1 од., помпова рушниця «Форт 500» - 6 од., 5.6 мм карабін з оптприцілом ТОЗ-18- 2 од., а також набої до них відповідно до переліку в додатку.

ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб, разом з ОСОБА_11 та іншими працівниками РМОП «Беркут» у м. Севастополі, з метою вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, зловживаючи своїм службовим становищем, заволоділи вогнепальною зброєю та набоями до неї, які перебували на обліку вказаного підрозділу, а також, вогнепальною зброєю, а саме 40 автоматами АКС74У та 12000 набоями до них, які раніше отримали у м. Києві.

Таким чином, ОСОБА_6 заволодів вогнепальною зброєю, за попередньою змовою групою осіб, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 262 КК України.

Продовжуючи реалізацію свого умислу, спрямованого на вчинення в інтересах РФ дій на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, кінцевою метою яких є зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, ОСОБА_11 спільно з підлеглими працівниками РМОП «Беркут» в місті Севастополі, які вступили з ним у попередню змову на вчинення вказаних умисних дій, 27.02.2014 здійснили вихід на автомобільній техніці за межі пунктів постійної дислокації в м. Севастополі на стаціонарних постах ДАІ (далі - блокпостах) в районі населених пунктів м. Армянськ та с. Чонгар, з метою блокування автошляхів сполучення між АР Крим та територіями Запорізької та Херсонської області.

При цьому, особовий склад РМОП «Беркут» в місті Севастополі розподілено на вищезазначених блокпостах наступним чином: блокпости в районі населеного пункту м. Армянськ - командир РМОП «Беркут» в місті Севастополі ОСОБА_11 , командир штурмового взводу ОСОБА_19 , командир автотранспортного взводу ОСОБА_20 , разом зі співробітниками вказаного підрозділу ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 та іншими невстановленими працівниками цього підрозділу; блокпост в районі населеного пункту с. Чонгар - заступник командира РМОП «Беркут» у місті Севастополі ОСОБА_30 разом зі співробітниками вказаного підрозділу ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та іншими невстановленими працівниками цього підрозділу.

Так, вищезазначеними співробітниками РМОП «Беркут» в місті Севастополі, у загальній кількості понад 60 осіб, у тому числі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , під час перебування в лютому-березні 2014 року на блокпостах в районі населених пунктів Армянськ та Чонгар, без передбачених законом підстав здійснювались розміщення блок-постів, перекриття проїжджої частини бетонними плитами, догляд транспортних засобів, перешкоджання вільному пересуванню через адміністративний кордон між АР Крим та Херсонською областю, затримання та застосування насильства стосовно представників державної влади, працівників правоохоронних органів та військовослужбовців Збройних Сил України, міжнародних спостерігачів, журналістів та інших осіб, які могли перешкоджати реалізації комплексу заходів представників РФ з анексії території АР Крим та м. Севастополя, порушення територіальної цілісності України, що мала бути досягнута в результаті безперешкодного проведення незаконного референдуму 16.03.2014.

Водночас, в районі вказаних блокпостів до складу вищевказаних озброєних груп з числа працівників РМОП «Беркут» в м. Севастополі, приєдналися члени керованих представниками РФ парамілітарних організацій «казаків», місцевих проросійських організацій (самооборона), та підрозділи ЗС РФ, які повинні були сприяти працівникам РМОП «Беркут» в м. Севастополі у виконанні дорученої їм представниками РФ частини дій, необхідних для окупації території півострова Крим.

У вказаний період ОСОБА_11 , ОСОБА_31 , отримуючи вказівки від представників РФ та командування ЧФ РФ, у свою чергу здійснювали безпосереднє керівництво та забезпечували цілодобові чергування на вказаних блокпостах озброєних вогнепальною зброєю загонів, до складу яких входили залучені ними працівники РМОП «Беркут» в м. Севастополі, у тому числі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , а також загони керованих представниками РФ парамілітарних організацій «казаків», місцевих проросійських організацій (самооборона), та підрозділи ЗС РФ, які сумісно повинні були забезпечити озброєний супротив в разі спроби в'їзду на територію АР Крим підрозділів ЗС України та МВС України, та використати таку подію для ескалації збройного конфлікту із застосуванням можливостей широкомасштабного вторгнення на територію України особовим складом підрозділів ЗС РФ.

Вищезазначені керівники РМОП «Беркут» в м. Севастополі, в період з 27.02.2014 по 20.03.2014, виконуючи накази представників РФ здійснювали керівництво вищевказаними злочинними діями підпорядкованих працівників в районі населених пунктах м. Армянськ та с. Чонгар, зокрема керували діями ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 під час здійснення ними цілодобового чергування та перешкоджання вільному пересуванню через адміністративний кордон між АР Крим та Херсонською областю в районі с. Чонгар представників державної влади, місцевого самоврядування України, працівників правоохоронних органів та військовослужбовців ЗС України, міжнародних спостерігачів, журналістів та інших осіб.

Водночас, з метою імітування державотворчих процесів, 11 березня 2014 року Верховна Рада Автономної Республіки Крим та Севастопольська міська рада спільно ухвалили «Декларацію про незалежність Автономної Республіки Крим та м. Севастополя», що мала в майбутньому забезпечити вигляд звернення до політичного керівництва РФ нібито від імені суверенної влади, а не режиму сепаратистів в автономії у складі України.

За оголошеними результатами незаконного референдуму 16 березня 2014 року входження до складу РФ підтримали 96, 57% учасників голосування, 17 березня 2014 року Верховна Рада АРК прийняла постанову про незалежність «Республіки Крим» і звернулася з проханням включити до складу РФ на правах суб'єкта федерації.

В наступному, 18 березня 2014 року самопроголошений мер м. Севастополя ОСОБА_13 , голова тимчасової окупаційної влади в Автономній Республіці Крим ОСОБА_32 , голова окупаційної Ради Республіки Крим ОСОБА_33 підписали договір «про прийняття Республіки Крим до складу РФ», ратифікацію якого підписано 21 березня 2014 року президентом РФ.

Водночас, 20 березня 2014 року, незважаючи на відсутність передбачених законом підстав та встановлені законодавством обмеження для працівників правоохоронних органів на участь та виступи на масових зборах громадян, не здійснюючи в цьому місці і час виконання повноважень з охорони громадського порядку, командир раніше ліквідованої роти міліції особливого призначення «Беркут» в м. Севастополі ОСОБА_11 , виконуючи відведену йому роль в частині участі у інформаційних заходах плану агресії РФ проти України, зокрема спрямованих на виправдання злочинів вчинених проти основ національної безпеки, за адресою: м. Севастополь, площа Нахімова, в ході публічного виступу звернувся до ОСОБА_13 та з виконанням вимог службових статутів, доповів самопроголошеному «меру м. Севастополь» ОСОБА_13 про успішне виконання групою працівників «Беркуту» раніше поставлених завдань на півночі АР Крим. В свою, чергу ОСОБА_13 у своєму виступі-відповіді на доповідь ОСОБА_11 нагадав присутнім про факт переходу підрозділу «Беркут» на бік самопроголошеної влади в м. Севастополя після 23.02.2014 і зазначив, що саме завдяки вказаному підрозділу «Беркут» був заблокований в'їзд на територію півострову Крим і стали можливими всі подальші події та висловив слова вдячності присутнім на сцені особам.

Відтак всупереч міжнародному правопорядку, з нехтуванням державного суверенітету та територіальної цілісності України, починаючи з 20 лютого 2014 року, представниками влади РФ і службовими особами ЗС РФ, за вищевказаних обставин спільно з працівниками РМОП «Беркут» в м. Севастополі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та іншими працівниками вказаного підрозділу, які діяли під керівництвом та за безпосередньої участі ОСОБА_11 , завершено вчинення необхідних на той час дій з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

За вчинення вищезазначених дій, надання іноземній державі - РФ, допомоги в проведенні підривної діяльності проти України з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, ОСОБА_6 , за сприяння невстановлених слідством осіб - представників РФ, упродовж березня - квітня 2014 року пройшов передбачену окупаційними органами влади процедуру та набув громадянства РФ та у подальшому зайняв посаду в незаконному органі влади на тимчасово окупованій території, де продовжив вчиняти дії, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, а також спрямованих на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

За вищевказаних обставин, громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який займав посаду командира відділення № 2 оперативного взводу роти міліції особливого призначення «Беркут» у м. Севастополі, мав спеціальне звання прапорщик міліції та присягнув народові України суворо дотримуватись її Конституції та чинного законодавства, захищати від протиправних посягань життя, здоров'я, права і свободи громадян, державний устрій і громадський порядок, в силу положень статей 1, 2, 4, 5, 10 ЗУ «Про міліцію», не пізніше 27.02.2014 вчинив державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України у формі надання іноземній державі, їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, що виявилась у: розпалюванні сепаратистських настроїв серед населення на території АР Крим, шляхом маніпуляції відомостями про обставини подій масових акцій протестів у м. Києві в 2013-2014 роках, озвучених керівництвом РМОП «Беркут» в м. Севастополі у засобах масової інформації з метою забезпечення наступної підтримки нелегітимних референдумів та інформаційного впливу на пересічних громадян; створення умов для зміни території України, шляхом забезпечення проведення не передбачених Конституцією України референдумів про вихід АР Крим та м. Севастополя зі складу України; створення умов для захоплення влади у м. Севастополі та збройного захоплення ВР АР Крим з наступним прийняттям рішення про проведення не передбачених Конституцією та законами України місцевих референдумів; вихід у складі підрозділу РМОП «Беркут» у м. Севастополі з підпорядкування органів державної влади України з відмовою виконувати накази керівництва ГУ МВС України в м. Севастополі та перехід до незаконно створеного «спеціального муніципального підрозділу міліції «Беркут» в м. Севастополі.

Таким чином, ОСОБА_6 скоїв державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, а саме - надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001).

Таким чином, ОСОБА_6 , будучи представником влади, діючи за попередньою змовою групою осіб, вчинив умисні дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, які призвели до інших тяжких наслідків, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 110 КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001).

28.01.2026 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні наступних кримінальних правопорушень:

- заволодінні вогнепальною зброєю, за попередньою змовою групою осіб, шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем, передбаченому ч. 2 ст. 262 КК України;

- державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, а саме - наданні іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, передбаченому ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001);

- умисні дії, вчинені представником влади, за попередньою змовою групою осіб, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, які призвели до інших тяжких наслідків, передбаченому ч. 3 ст. 110 КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001).

У зв'язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_6 ухиляється від слідства, виїхав та перебуває на тимчасово окупованій території АР Крим та міста Севастополя, останній 30.01.2026 органом досудового розслідування під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000062 від 05.03.2014 оголошений у державний та міжнародний розшук.

Здійснення розшуку доручено Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.

На даний час місце перебування підозрюваного ОСОБА_6 на материковій частині території України не встановлено, місця реєстрації та проживання вказаної особи значиться у АР Крим, виїхав на тимчасово окуповану територію АР Крим, де продовжує здійснювати злочинну діяльність проти основ національної безпеки України.

Відповідно до відомостей Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, підозрюваний ОСОБА_6 не перетинав державний кордон України, що в сукупності з іншими обставинами може свідчити про переховування підозрюваним ОСОБА_6 від слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Таким чином, слідчий вважає наявними всі законні підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, враховуючи те, що він підозрюється у вчиненні зокрема тяжкого злочину та наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, зазначених у ньому.

Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував, з огляду на те, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не доведені.

Заслухавши пояснення прокурора, захисника та дослідивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Частиною другою ст. 19 Конституції України встановлено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення в КПК передбачено заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належить, зокрема, тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Слідчим суддею встановлено, що Управлінням з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000062 від 05.03.2014 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 262 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Офісом Генерального прокурора.

28.01.2026 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні наступних кримінальних правопорушень:

- заволодінні вогнепальною зброєю, за попередньою змовою групою осіб, шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем, передбаченому ч. 2 ст. 262 КК України;

- державній зраді, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, а саме - наданні іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, передбаченому ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001);

- умисні дії, вчинені представником влади, за попередньою змовою групою осіб, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, які призвели до інших тяжких наслідків, передбаченому ч. 3 ст. 110 КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001).

Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, підтверджуються зібраними у ході досудового розслідування доказами, в тому числі:

- листом Міністерства закордонних справ України від 11.03.2024 щодо відсутності інформації про вихід з громадянства України колишніх співробітників РМОП «Беркут» УМВС України у м. Севастополі;

- листом Офісу Президента України від 26.05.2025, відповідно до якого матеріали щодо припинення громадянства України колишніх співробітників РМОП «Беркут» УМВС України у м. Севастополі згідно з поданими ними заявами або внаслідок втрати громадянства України на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства в установленому порядку не надходили;

- Відомістю отримання вогнепальної зброї, складеної працівниками відділу озброєння та спецзасобів Управління матеріального забезпечення ГУМВС України в м. Києві щодо отримання у період з 20.02.2014-21.02.2014 на території Адміністрації Президента (м. Київ, вул. Банкова, 11) під особистий підпис працівниками РМОП «Беркут» УМВС України у м. Севастополі 40 одиниць автоматичної зброї АКС74У, отриманої під час тимчасового доступу на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 27.04.2023;

- Витягом від 01.05.2024 із Акту позапланової перевірки стану збереження та поводження зі зброєю непорушного запасу ГУМВС України в м. Києві від 24.03.2015 з відомостями, що стосуються спецпідрозділу «Беркут» УМВС України в м. Севастополі;

- копією Акту позапланової інвентаризації озброєння, яке знаходиться на обліку РМОП «Беркут» УМВС України в місті Севастополі від 27.02.2014 з додатками, у якому зазначено, що озброєння РМОП «Беркут» УМВС України в місті Севастополі за місцем його зберігання, камері зберігання РМОП «Беркут» УМВС України в місті Севастополі (БПС, Щербака 8) відсутнє, в шафах та сейфах відсутні описи озброєння, номерний облік. Книги та журнали видачі озброєння відсутні;

- копією штатної розстановки атестованих працівників роти міліції особливого призначення «Беркут» УМВС України в м. Севастополі станом на 25.02.2014;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_34 від 08.01.2024, яким повідомлено, що вказана відомість отримання вогнепальної автоматичної зброї складалася ним власноручно, кожен працівник МОП «Беркут» особисто отримував АКС74У та власноручно ставив свій підпис про отримання вказаної вогнепальної зброї;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_35 від 04.01.2024, який зазначив, що разом зі ОСОБА_36 здійснював видачу вогнепальної зброї працівникам МОП «Беркут». При цьому, він видавав зброю та диктував ОСОБА_37 номер зброї, для занесення останнім даних до відомості її видачі;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_38 від 01.09.2024, який станом на 25.02.2014 працював у штурмовому взводі РМОП «Беркут» УМВС України у м. Севастополі;

- протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_38 від 15.03.2024;

- протоколом огляду відеозаписів за участю свідка ОСОБА_38 від 15.03.2024;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_39 від 16.04.2024, якого 02.03.2014 працівники «Беркут» незаконно затримали на блокпосту та у подальшому тримали в полоні військові РФ;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_40 від 30.08.2024, якого 02.03.2014 працівники «Беркут» незаконно затримали на блокпосту та у подальшому тримали в полоні військові РФ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_41 від 29.03.2024, яку 09.03.2014 працівники «Беркут» незаконно затримали на блокпосту та у подальшому тримали в полоні військові РФ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_42 від 24.04.2024, якого 09.03.2014 працівники «Беркут» незаконно затримали на блокпосту та у подальшому тримали в полоні військові РФ;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_43 від 16.03.2014, якого 16.03.2014 працівники «Беркут» незаконно затримали на блокпосту поблизу м. Армянськ;

- протоколами допиту свідка ОСОБА_44 від 20.03.2014 та потерпілого ОСОБА_44 від 26.04.2014, якого 16.03.2014 працівники «Беркут» незаконно затримали на блокпосту поблизу м. Армянськ;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_45 від 26.04.2014, якого 16.03.2014 працівники «Беркут» незаконно затримали на блокпосту поблизу м. Армянськ;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_46 від 29.05.2014, якого 16.03.2014 працівники «Беркут» незаконно затримали на блокпосту поблизу м. Армянськ;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_47 від 13.03.2025, якого 16.03.2014 працівники «Беркут» незаконно затримали на блокпосту поблизу м. Армянськ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_48 від 13.03.2024, який у лютому 2014 року обіймав посаду начальника сектора моніторингу та юридичного забезпечення управління ДАІ УМВС України в м. Севастополі;

- протоколом огляду від 02.02.2026 інформації, отриманої під час тимчасового доступу до речей та документів, які перебувають у володінні АТ КБ «ПриватБанк», проведеного на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 11.01.2024, де зазначено фінансові номери мобільних телефонів підозрюваних ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ;

- протоколом огляду інформації від 04.02.2026, отриманої від оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва, відповідно до якого встановлено, що абонентські номери підозрюваних ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у період з 27.02.2014 по 16.03.2014 фіксувались в районі базових станцій блокпосту біля с. Чонгар, а саме: ОСОБА_6 у період з 27.02.2014 по 13.03.2014 та з 15.03.2014 по 16.03.2014; ОСОБА_9 - у період з 27.02.2014 по 07.03.2014 та з 09.03.2014 по 16.03.2014; ОСОБА_8 - у період з 07.03.2014 по 15.03.2014; ОСОБА_10 - у період з 07.03.2014 по 16.03.2014; ОСОБА_7 - у період з 27.02.2014 по 06.03.2014 та з 09.03.2014 по 16.03.2014;

- протоколом огляду від 25.12.2024 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розміщеного за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- протоколом огляду від 25.12.2024 під назвою «" ІНФОРМАЦІЯ_5 », розміщеного за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

- протоколом огляду від 09.04.2025 відеозапису під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7»: работа блокпоста в Красноперекопске (граница Крыма и Украины)», розміщеного за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_8 , на якому відображено роботу блокпосту поряд з м. Армянськ, а також зафіксовано момент затримання 02.03.2014 потерпілих ОСОБА_39 , ОСОБА_40 та ОСОБА_49 ;

- протоколом огляду від 18.03.2024 відеозапису під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_28.», на якому продемонстрована зустріч працівників «Беркут» під керівництвом ОСОБА_11 на площі Нахімова в м. Севастополі, в ході чого ОСОБА_11 та інші розповідають про особливості перекриття в'їзду до АР Крим, обшуку транспортних засобів тощо;

- протоколом огляду відеозапису під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9 », розміщеного за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_10 ;

- протоколом огляду від 19.07.2023 відеозаписів під назвами: « ІНФОРМАЦІЯ_12 » - ІНФОРМАЦІЯ_13 ; « ІНФОРМАЦІЯ_14 » - ІНФОРМАЦІЯ_15 ; « ІНФОРМАЦІЯ_7 » - ІНФОРМАЦІЯ_16 ; « ІНФОРМАЦІЯ_17 » - ІНФОРМАЦІЯ_18 ; « ІНФОРМАЦІЯ_19 «Без комментариев»: ІНФОРМАЦІЯ_20 » - ІНФОРМАЦІЯ_21 ; « ІНФОРМАЦІЯ_22 » - ІНФОРМАЦІЯ_23 ; « ІНФОРМАЦІЯ_24 » - ІНФОРМАЦІЯ_25 ; « ІНФОРМАЦІЯ_7»: ІНФОРМАЦІЯ_26 » -ІНФОРМАЦІЯ_27 ;

- протоколом огляду від 18.04.2025 сторінки у соціальній мережі інтернет-ресурсу «ВКонтакте» користувача « ОСОБА_51 », де наявні фото ОСОБА_10 у форменому одязі;

- протоколом огляду від 28.04.2025 аккаунту у соціальній мережі «Одноклассники» користувача « ОСОБА_52 », де розміщені фото ОСОБА_7 у форменому одязі;

- протоколом огляду від 13.11.2024 соціальної мережі «ВКонтакте» сторінки ОСОБА_9 , де опубліковано фото з приводу отримання у 2022 році останнім чергового звання;

- протоколом огляду від 11.11.2024 соціальної мережі «ВКонтакте» та Телеграм каналі «ІНФОРМАЦІЯ_29», де розміщені фото ОСОБА_8 у форменому одязі;

- висновком експерта від 20.10.2025 №4271/25-35 за результатами проведення судової портретної експертизи ( ОСОБА_10 );

- висновком експерта від 20.10.2025 №4773/25-35 за результатами проведення судової портретної експертизи ( ОСОБА_7 );

- висновком експерта від 17.04.2024 №2682/24-35 за результатами проведення судової портретної експертизи ( ОСОБА_6 );

- висновком експерта від 28.01.2025 №11507/24-35 за результатами проведення судової портретної експертизи ( ОСОБА_9 );

- висновком експерта від 28.01.2025 №11508/24-35 за результатами проведення судової портретної експертизи ( ОСОБА_8 );

- інформацією, наданою працівниками оперативних підрозділів;

- протоколом вручення повідомлення про підозру ОСОБА_6 ;

- іншими матеріалами досудового розслідування у своїй сукупності.

Відповідно до ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Згідно з ч. 1, 3, 7 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи. Повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.

Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом (ст. 136 КПК України).

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 у кримінальному провадженні набув статусу підозрюваної особи відповідно до вимог ст. ст. 276-279 КПК України.

Органом досудового розслідування були вчинені всі можливі та необхідні дії щодо повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 262 КК України, шляхом направлення повідомлення про підозру, пам'ятки про процесуальні права та обов'язки підозрюваного всіма можливим способами.

Таким чином, ОСОБА_6 у повній відповідності до ч. 1 ст. 42 КПК України набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series А, № 182).

Крім того, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Виходячи з наявних матеріалах даних, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 .

Згідно з ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) кожному гарантовано право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «c» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання. Пунктом 4 цієї статті гарантовано право кожному, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, ініціювати провадження, в якому суд без зволікання має встановити законність затримання та прийняти рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.

Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 13 визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження

Згідно з п. 1 ст. 52 Хартії основоположних прав Європейського Союзу 2000 року будь-яке обмеження прав і свобод, що визначаються цією хартією, повинне здійснюватися на підставі закону з повагою до сутності цих прав і свобод; застосовані за принципом пропорційності обмеження можуть бути встановлені тільки тоді, коли вони потрібні та відповідають цілям і загальним інтересам, визнаним Європейським Союзом, або потребі захистити права і свободи інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.

Сторона обвинувачення зобов'язана використати всі передбачені законом можливості для дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого (зокрема, прав на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя) у разі здійснення кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia).

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 281 КПК України якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного, про що виносить відповідну постанову.

Так, 28.01.2026 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру відповідно до ч. 3 ст. 111, ч. 8 ст. 135, ч. 1 ст. 278 КПК України, через неможливість вручення у день складення, у зв'язку із його перебуванням на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, тобто РФ, шляхом публікації письмового повідомлення про підозру в засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, тобто газеті «Урядовий кур'єр» №25 (8217), та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_30.

Одночасно, в указаний вище спосіб опубліковано повістки про виклик ОСОБА_6 як підозрюваного до Державного бюро розслідувань на 28.01.2026 о 12:00 год., 05.02.2026 о 09:00 год., 06.02.2026 о 09:00 год.

Однак, підозрюваний ОСОБА_6 до Державного бюро розслідувань відповідно до опублікованих повісток безпідставно не з'явився, про причини неявки не повідомив.

Надання правової допомоги ОСОБА_6 на підставі постанови слідчого та доручення Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги від 28.01.2026 здійснює ОСОБА_4 , яка відповідає положенням КПК України щодо захисника у кримінальному провадженні, останньому в порядку ч. 8 ст. 135 КПК України було вручено повістку про виклик підозрюваного ОСОБА_6 та примірник повідомлення про підозру.

30.01.2026 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошений у державний та міжнародний розшук.

Здійснення розшуку доручено Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.

На даний час місце перебування підозрюваного ОСОБА_6 на материковій частині території України не встановлено, місця реєстрації та проживання вказаної особи значиться у АР Крим, виїхав на тимчасово окуповану територію АР Крим.

Відповідно до відомостей Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, підозрюваний ОСОБА_6 не перетинав державний кордон України, що в сукупності з іншими обставинами може свідчити про переховування підозрюваним ОСОБА_6 від слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Обставинами, які свідчать про те, що підозрюваний ОСОБА_6 переховується від органу досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності, є наступні.

Так, ОСОБА_6 викликався до слідчого у спосіб, передбачений ст. ст. 111, 278 КПК України. Однак, підозрюваний до місця виклику не прибув.

Матеріалами досудового розслідування підтверджується, що ОСОБА_6 може перебувати за межами території України, а саме: місця реєстрації та проживання вказаної особи значиться у АР Крим, останній виїхав на тимчасово окуповану територію АР Крим, та/або може перебувати на території держави-агресора РФ.

Кримінальний процесуальний кодекс України жодним чином не обумовлює ухвалення судового рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного доведеністю факту перебування такої особи у міжнародному розшуку, а лише визначає необхідність оголошення такого розшуку (ч. 6 ст. 193, ч. 2 ст. 281 КПК України).

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав, з якими закон пов'язує можливість вирішення питання про обрання особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Згідно з ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якої підозрюється особа.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. Зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Слідчий суддя вважає доведеним наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а доводи сторони захисту є не переконливими.

Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя відповідно до ст. ст. 177, 178 КПК України враховує тяжкість покарання, те, що підозрюваний переховується від органів досудового розслідування та суду на тимчасово окупованій території України та/або може перебувати на території держави-агресора РФ, у зв'язку з чим був оголошений у міжнародний розшук, та вважає наявними підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для запобігання його подальшим спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, у зв'язку з чим клопотання підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, зважаючи на вказані обставини і те, що ОСОБА_6 оголошений у міжнародний розшук, обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, у тому числі за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам, з урахуванням вагомості наявних доказів про вчинення кримінальних правопорушень та перешкоджання слідству, суспільного інтересу, слідчий суддя дійшов висновку про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому, слідчим суддею не вирішується питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою разом із визначенням розміру застави відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України лише після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193, 194, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Обрати у кримінальному провадженні № 42014000000000062 від 05.03.2014 відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Севастополь, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Роз'яснити, що у такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1