печерський районний суд міста києва
Справа № 757/6078/26-к
пр. 1-кс-4959/26
04 лютого 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність уповноваженої особи Головного слідчого управління Національної поліції України та зобов'язання вичнити дії в рамках кримінального провадження №12024255350000158 , -
03.02.2026 у провадження Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга, яка передана слідчому судді ОСОБА_1 04.02.2026, відповідно до вимог якої адвокат просить:
- зобов'язати старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної полції України ОСОБА_4 передати власнику майна ОСОБА_3 на відповідальне зберігання майно, яке було вилучено під час обшуку 16.06.2025, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі №757/26599/25-к від 09.06.2025, зокрема, мобільний телефон марки «Iphone 16 pro Max» та наявну у телефоні сім -карту, що були поміщені у сефй -пакет №RAW010230, флеш накопичувавч марки HRACER та тримача для сім-карт та три сім-карти, що були поміщені до сейф пакету №RAW0230231 правом користування таким майном.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України. Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України, оскарженню підлягають такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового провадження, як бездіяльність, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 КПК України, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування; рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки; рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу; рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування; повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - вказаний перелік є вичерпним.
Частиною 2 статті 307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про скасування рішення слідчого чи прокурора, зобов'язання припинити дію, зобов'язання вчинити певну дію, відмову у задоволенні скарги.
Частиною 1 статті 36, частиною 5 статті 40 КПК України визначено, що прокурор та слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов'язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий (прокурор) самостійно.
Відповідно до ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.
Відповідно до ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Так, з доводів сторони звернення вбачається, що обгрунтування скарги зводяться до оскарження бездіяльності уповноваженої особи в рамках кримінального провадження №12024255350000158 щодо неповернення майна, яке було вилучено під час обшуку, та на яке не було накладено арешт, з посиланням на ст. 303 КПК України.
Разом з цим, адвокат у прохальній частині просить слідчого суддю зобов'язати старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної полції України ОСОБА_4 передати власнику майна ОСОБА_3 на відповідальне зберігання майно, яке було вилучено під час обшуку 16.06.2025, зазначаючи лише ст. 100 КПК України по тексту скарги.
Відтак, доводи скарги та її прохальна частини в певній мірі суперечать один одній, що позбавляє слідчого суддю належним чином встановити порядок звернення адвоката до суду за захистом прав особи, інтереси якої вона представляє.
З врахуванням зазначеного, слідчий суддя прийшов до висновку про повернення скарги адвокату, оскільки зазначене вище позбавляє слідчого суддю призначити скаргу до розгляду.
Таким чином, з урахуванням частини шостої статті 9 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга підлягає поверненню, на підставі ст. 304 КПК України.
Відповідно до ч. 7 ст. 304 КПК України, повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 303, 304, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу адвоката ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність уповноваженої особи Головного слідчого управління Національної поліції України та зобов'язання вичнити дії,- повернути.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_5