Справа № 755/17980/25
Провадження №: 3/755/232/26
"09" лютого 2026 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Мельниченко Л.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
23 серпня 2025 року близько 01 години 34 хвилин ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Шкода», номерний знак НОМЕР_1 , рухався по вул. Івана Миколайчука 1-А, у м. Києві, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився за допомогою приладу алкотестер «Драгер» 6820 прилад ARJL - 0310, тест 6032. Результат огляду 1,37 %о. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 був обізнаний про те, що Дніпровським районним судом міста Києва здійснюється розгляд справи відносно нього та, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судових засідань, своїм правом бути присутнім у судовому засіданні не скористався, належної зацікавленості у розгляді своєї справи не проявив, про причини неявки у судові засідання суд не повідомляв, клопотань про відкладення розгляду справи та пояснень суду не надавав.
Адвокат Александров Д.О., який приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, надіслав до суду клопотання та звернув увагу на те, що після того, як ОСОБА_1 не погодився з результатами перевірки на приладі «Драгер», він погодився проїхати до лікаря ( на запису (1.43.00) Однак, працівники поліції не виконали цих дій, допустили спілкування без камер і ОСОБА_1 відмовився їхати до лікаря. Він вважає, що цим самим працівники поліції порушили вимоги ст. 40 Закону та усі документи є недопустимими доказами. Працівники поліції: не організували негайне доставлення ОСОБА_1 до лікарні; відеозапис є фрагментований, не охоплює всю процедуру огляду та спілкування з працівниками поліції; ОСОБА_1 є військовим, однак огляд проведено у відсутність представника ВСП. ОСОБА_1 не має юридичної освіти, тому підписував документи не розуміючи їх змісту, йому не була надана відповідна допомога та фахові роз'яснення. Крім того, він просить суддю викликати у судове засідання працівника поліції, який складав протокол, з метою встановити особу працівника поліції, який приїздив на місце події. Після встановлення його особи, викликати його у судове засідання і допитати його щодо змісту спілкування з ОСОБА_1 , наданих йому роз'яснень та причин відмови ОСОБА_1 проїхати до лікаря. Після встановлення вищенаведених даних, у тому числі номеру нагрудної камери цієї особи, витребувати з УПП в місті Києві ДПП відеозапис з його нагрудної камери (дату та орієнтовний часовий проміжок визначити за відеозаписом камери №476225) та долучити цей відеозапис до матеріалів справи та дослідити у судовому засіданні. Закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Як вбачається з даних, що містяться у протоколі серії ЕПРІ № 431493 від 23 серпня 2025 року: «23 серпня 2025 року близько 01 години 34 хвилин ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Шкода», номерний знак НОМЕР_1 , рухався по вул. Івана Миколайчука 1А, у м. Києві, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився за допомогою приладу алкотестер «Драгер» 6820 прилад ARJL - 0310, тест 6032. Результат огляду 1,37 %о. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП».
Як вбачається з даних, що містяться в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів, огляд був проведений «Драгер» 6820 прилад ARJL - 0310, тест 6032 у зв'язку з виявленням у ОСОБА_1 таких ознак сп'яніння, як запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя. Встановлений результат огляду позитивний. ОСОБА_1 засвідчив своїм підписом в акті згоду з результатами дослідження. Доповнень та зауважень до акту не надходило.
До цього акту долучений результат тесту.
Як вбачається з талону тестування на алкоголь, ОСОБА_1 проходив тест приладом «Драгер» 6820, прилад ARJL - 0310, тест 6032, за результатами проведення якого встановлено наявність у нього 1,37 %о алкоголю. ОСОБА_1 засвідчив своїм підписом в акті згоду з результатами дослідження.
При відтворенні відеозапису встановлено, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 зупинений працівниками поліції, які висунули водію вимогу показати перепустку на рух у комендантську годину. У ОСОБА_1 такого дозволу не було, він чекав інформації від пасажира. При спілкуванні з водієм у працівника поліції одразу виникли підозри щодо перебування його у стані алкогольного сп'яніння. Працівник поліції повідомив, що відчуває різкий запах алкоголю. На його запитання ОСОБА_1 відповів, що «сьогодні алкоголь не вживав». У той же час, його зовнішній вигляд та поведінка дає підстави вважати, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Особа, яка перебувала на пасажирському сидінні одразу почала говорити, що це він вживав алкоголь. Працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд приладом «Драгер». Не одразу погодившись, вказавши, що можливо буде 0,30 %о, він надав згоду. З дотриманням усіх вимог підготовки приладу до тестування, працівники поліції підготували прилад та провели дослідження. Результат тестування 1,37 %о (1 год. 43 хв). Працівники поліції роздруковують талон та складають акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. ОСОБА_1 був здивований таким великим вмістом алкоголю та не визнав результат тесту. Він просить не складати протокол, з'ясовує чи можна вирішити це питання. Працівники поліції йому декілька разів повідомляють, що ведеться відеофіксація їх розмови. Працівники поліції пропонують ОСОБА_1 проїхати до лікаря, він погоджується. У цей час ОСОБА_1 повідомив, що він є водієм військослужбовцем, але не надав документи. Галацан сказав, що він на вахті, везе техніка. Пасажир автомобіля працівникам поліції повідомляє, що він на службі, а ОСОБА_1 везе його як водій. Він не заперечує, що відчував від ОСОБА_1 запах алкоголю, але хотів щоб не складали протокол за 130. Усі спілкувалися, пасажир автомобіля розповідав чим він займається. ОСОБА_1 показав свої документи в «Дії», інших не надавав, сказав що командира не потрібно викликати. Працівники поліції з'ясовують, що робити з автомобілем, евакувати чи вони знайдуть тверезого водія. ОСОБА_1 просить не евакуювати автомобіль. 1год 53 хв., знаходячись біля автомобіля працівників поліції, ОСОБА_1 повідомляє, що його не потрібно везти до лікаря. На запитання працівників поліції чи визнає він результати, ОСОБА_1 повідомив, що погоджується з результатом дослідження. Працівники поліції складають протокол, роз'яснюють права, ознайомлюють з протоколом. ОСОБА_1 підписує документи. ОСОБА_1 , пасажир автомобіля та працівники поліції увесь час спокійно спілкуються.
Будь яких інших доповнень та клопотань від учасників судового розгляду не надходило, а тому суддя приймає рішення на наявних та досліджених доказах.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 431493 від 23 серпня 2025 року; талон до протоколу на тестування на алкоголь; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення на огляд водія транспортного засобу; картка обліку адміністративного правопорушення; відтворивши запис на диску, - суддя приходить до наступного.
Відповідно до вимог пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено перелік діянь, що містять склад цього адміністративного правопорушення, зокрема, керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння, тобто суб'єктом правопорушення визнається особа, яка керує транспортним засобом, незалежно від того, чи має вона на це право, а керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу.
Відповідно до вимог ч.ч. 2, 3, 4 ст. 266 КУпАП , огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Як вбачається з даних, що містяться в п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року № 14, судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «О'Голлоран та Франціс проти Сполученого королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завадити серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілем та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Як встановлено у судовому засіданні, водій ОСОБА_1 , будучи достовірно обізнаним про вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, оскільки проходив теоретичні та практичні навчання для підготовки до складання екзаменів для отримання права на керування автомобілем, здав ці екзамени та отримав відповідне посвідчення, тому йому було достовірно відомо, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім того, необхідно врахувати, що за зовнішніми ознаками та поведінкою, яку можна спостерігати на відеозаписі, ОСОБА_1 мав ознаки особи, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння, крім того, він сам визнав, що вживав алкогольні напої.
Щодо тверджень адвоката про відсутність безперервного відеозапису, то наявного обсягу відеозапису достаньо для прийняття рішення. У той же час, необхідно зазначити, що у статті 266 КУпАП визначено, що поліцейський веде запис проведення ним огляду особи на стан сп'яніння, який долучає до результату. Іншого цією статтею не передбачено. У той же час, працівники поліції зафіксували як висунули ОСОБА_1 законну вимогу, як водію, який має ознаки перебування у стані сп'яніння, пройти огляд на стан сп'яніння. ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці приладом «Драгер». На записі зафіксовано процедуру проведення дослідження. Після цього ОСОБА_1 не погодився з кількістю виявленого у нього алкоголю та погодився проїхати до лікаря. Через 10 хвилин, він повідомив, що до лікаря їхати не потрібно, бо він визнає результати. Просить не евакуювати автомобіль, не повідомляти командира та не надає його даних, після оголошення та ознайомлення підписує усі документи без зауважень та доповнень.
Щодо тверджень адвоката про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем і був зупинений під час виконання обов'язків військової служби, а тому його огляд повинен був проводитися з представниками ВСП, то адвокатом не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження цього (відсутній наказ про мобілізацію, відсутні дані про місце служби, відсутній документи на підтвердження виконання військового завдання (перебування на чергуванні) 23 серпня 2025 року, тощо). Крім того, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не надав відповідних документів, пред'явив тільки дані на особу в «Дії», не надав документи, які надають право на проїзд у комендантську годину, не знав паролю, просив не повідомляти командира, як він, так і пасажир, перебували у цивільному одязі.
Крім того, положеннями ст. 266 КУпАП передбачено загальний порядок проведення огляду осіб, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Водію ОСОБА_1 працівники поліції висунули законну вимогу пройти огляд на стан сп'яніння, як особі, яка керувала транспортним засобом з ознаками сп'яніння. Тому твердження адвоката у цій частині не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства та не узгоджується зі сталою практикою розгляду справ цієї категорії, насамперед, Київського апеляційного суду.
Щодо клопотання адвоката про виклик суддею у судове засідання працівника поліції з метою встановлення та збирання судом доказів сторони захисту, то провадження у суді здійснюється на підставі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання учасниками судового провадження їхніх правових позицій, всі учасники мають рівні права на збирання та подання до суду доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених діючим законодавством. Суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації цих процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. Оскільки суддя позбавлений права самостійно відшукувати та збирати докази, а адвокатом не було надано документів про те, що він звертався з відповідними запитами в інтересах свого клієнта та йому відмовили в отриманні цієї інформації, то клопотання адвоката у цій частині не підлягає задоволенню.
Крім того, наполягаючи на з'ясуванні змісту розмов ОСОБА_1 з працівниками поліції, адвокат не зазначає, які саме факти він бажав встановити. При тому, що ОСОБА_1 у судові засідання не з'являється, пояснень не надавав, а адвокат не зазначав, чи є у йього клієнта заперечення щодо дій працівників поліції та, що саме необхідно встановити. Також, згідно відеозапису, в автомобілі знаходився пасажир, який є свідком-очевидцем події, спілкувався з працівниками поліції, не заперечував факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, однак, не надавав пояснення на місці події та не був заявлений адвокатом для надання пояснень у судовому засіданні.
Щодо тверджень адвоката про незаконні дії працівників поліції, то відповідно до вимог діючого законодавства, дії поліцейських можуть бути оскаржені заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду, зокрема в адміністративному порядку, з наданням суду відповідних доказів. До цього часу адвокат та ОСОБА_1 не зверталися зі скаргами на незаконні дії працівників поліції.
Доказів порушення працівниками поліції вимог Інструкції матеріали справи про адміністративне правопорушення в собі не містять, та до суду надані не були.
Наведені адвокатом факти не спростовують наявність в діях ОСОБА_1 фактично встановленого адміністративного правопорушення, відтак відсутні підстави для задоволення клопотання адвоката про закриття цього провадження у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Наведені вище докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своєму взаємозв'язку - достатності для доведеності вини водія ОСОБА_1 у порушенні ним приписів п.2.9 (а) Правил дорожнього руху України, що як наслідок тягне за собою відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
На підставі наведеного, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, суддя, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Вирішуючи питання про обрання ОСОБА_1 виду адміністративного стягнення суддя, враховує вимоги ст. 23 КУпАП, які передбачають, що адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Крім того, враховуючи характер вчиненого правопорушення, наявні дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, обставини, що пом'якшують відповідальність, та те, що санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, передбачено єдине адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, суддя вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керувати транспортним засобом.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 23, 33, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 251, 252, 266, 283-285 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 гривень 60 копійок.
Відповідно до вимог ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення, з урахуванням норм статей 287-279 КУпАП, і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні Закону України "Про виконавче провадження", відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані, згідно постанови Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження № 61-331св18), у розрізі ст. 18 указаного Закону, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання (відмови у відкритті виконавчого провадження).
Суддя Л.А. Мельниченко