Справа №:755/11544/24
Провадження №: 1-кс/755/179/26
"04" лютого 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю
представника заявника - адвоката ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
слідчого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання представника юридичної особи JK LTD (Джей Кей ЛТД) - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022010000000065 від 30 травня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 322-1 КК України,
16.01.2026 року до Дніпровського районного суду м.Києва надійшло вказане клопотання та на підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді було передано на розгляд слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 .
1. Зміст клопотання представника власника майна та його обґрунтування.
У своєму клопотанні представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 просить суд скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 18.04.2025 року у справі №755/11544/24 на майно, а саме судно «ANKA» (ІМО НОМЕР_1), яке належить на праві власності юридичній особі, зареєстрованій за законодавством Республіки Маршаллові острови, JK LTD (ДЖЕЙ КЕЙ ЛТД), номер компанії 112453, оскільки вважає, що такий арешт накладено необґрунтовано, виходячи з наступного.
Так, адвокат мотивує клопотання тим, що арешт судна «ANKA» (ІМО НОМЕР_1) є незаконним, оскільки був накладений з численними процесуальними порушеннями, без належних підстав та всупереч нормам міжнародного й національного права. З огляду на відсутність підозрюваних, відсутність морської вимоги та наявність підтвердженого законного власника (JK LTD (ДЖЕЙ КЕЙ ЛТД)), адвокат обґрунтовує необхідність скасування арешту судна.
Представник власника майна зазначає, що з самого початку було порушено процедуру накладення арешту, оскільки власника майна не було повідомлено про судове засідання, окрім того, арешт постановлено у закритому засіданні, що суперечить ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та окрім того, порушено норми міжнародного морського права, так як даний арешт суперечить Конвенції ООН з морського права 1982 року та Конвенції 1952 року.
На думку адвоката, слідчим суддею має бути постановлена ухвала про скасування арешту на майно, оскільки ухвалою Київського апеляційного суду від 24.12.2025 року скасовані усі (два) повідомлення про підозру нібито колишньому капітану судна ОСОБА_6 . Таким чином, дана кримінальна справа без жодного підозрюваного, підозри були фактично сфальсифіковані стороною обвинувачення та упродовж часу з квітня по грудень 2025 року ОСОБА_6 значився у ЄРДР як підозрюваний незаконно. Насправді, мета досудового розслідування стороною обвинувачення не виконується, міжнародний розшук ОСОБА_6 не оголошується, кримінальне провадження носить характер фіктивного (удаваного).
У судовому засіданні у Київському апеляційному суді прокурор ОСОБА_8 публічно заявила, що ІНТЕРПОЛ не оголошує міжнародний розшук по такій статті, по якій ведеться досудове розслідування (та вручалась підозра), адже ІНТЕРПОЛ кваліфікує це як політичне переслідування.
Наступними підставами, на які посилається представник власника майна, є відсутність будь яких слідчих дій з вищевказаним судном, що на думку адвоката, свідчить про відсутність його доказового значення; неналежність доказів обвинувачення, оскільки стороною обвинувачення надано суду ксерокопії та скріншоти документів іноземними мовами без перекладу й належного засвідчення, що робить їх недопустимими доказами .
Крім того, сторона обвинувачення невірно визначила власника, оскільки у клопотанні вказана чорногорська компанія FAB PETROL DOO, однак документи підтверджують, що з 10.01.2025 єдиним власником судна є JK LTD (ДЖЕЙ КЕЙ ЛТД), номер компанії 112453, який до того ж є добросовісним одноосібним власником з 10.01.2025 року. Тобто станом на день постановлення ухвали власник даного судна був лише один. Однак, останніми не здійснювалось фактичне управління судном, яке перебувало під контролем компаній-менеджерів та відповідальність за маршрути покладалася на них та капітана. JK LTD (ДЖЕЙ КЕЙ ЛТД) взагалі не була обізнана про можливий захід судна до порту Севастополя.
На даний час жодна законна мета для такого арешту відсутня.
Відтак, враховуючи вищевикладені підстави, представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 просить скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 18.04.2025 року, оскільки подальше збереження арешту майна JK LTD (ДЖЕЙ КЕЙ ЛТД) суперечитиме приписам закону і не відповідатиме критеріям розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.
2. Позиції учасників судового провадження у судовому засіданні.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 підтримав доводи заявленого клопотання та просив задовольнити з викладених у ньому підстав.
Прокурор заперечувала проти задоволення поданого клопотання, вказавши, що клопотання безпідставне та необґрунтоване, а обставини, на які посилається адвокат неодноразово були предметом судового контролю, у тому числі суду апеляційної інстанції.
Крім того, прокурор долучила до матеріалів судового провадження копію повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332-1 КК України та публікацію даного повідомлення в газеті «Урядовий кур?єр».
3. Положення закону, яким керувався слідчий суддя, мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, та висновки суду.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Згідно норм ст.174 КПК України клопотання про скасування арешту з майна під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею.
Відповідно до встановлених кримінальним процесуальним законом правил підсудності клопотання подаються до суду за місцем фактичного знаходження (розташування) органу досудового розслідування.
Так, згідно з ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до положень ст.132 КПК клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Зазначені правила визначення підсудності також застосовуються при розгляді клопотань про скасування заходів забезпечення кримінального провадження, у т.ч. зняття арешту з майна.
Тим самим, у силу норм КПК України, у т.ч. ст.ст. 9, 132, 174, питання, як щодо застосування заходів забезпечення кримінального провадження, так і їх скасування підлягає аналізу слідчим суддею за місцем знаходження органу досудового розслідування, тобто, в цій ситуації, слідчим суддею Дніпровського районного суду міста Києва.
Таким чином дане клопотання підсудне Дніпровському районному суду м.Києва.
Судом встановлено, що в провадженні Головного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 перебувають матеріали кримінального провадження № 42022010000000065, відомості про яке 30.05.2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 18.04.2025 року клопотання начальника відділу нагляду за додерженням законів регіональним органом безпеки та процесуального керівництва і публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_9 про арешт майна задоволено та накладено арешт на судно «ANKA» (ІМО НОМЕР_1), яке належить компанії FAB PETROL DOO, (ІМО: 6281827).
Вказаний арешт накладено слідчим суддею з мотивів відповідності вказаного майна критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а відтак обґрунтовано має правовий статус речового доказу, з метою забезпечення його збереження.
Відповідно до ст.1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або його накладено необґрунтовано.
Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
На підставі ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно встановлених фактичних обставин суд констатує, що саме судове рішення про арешт майна, яким встановлювався арешт майна, у цій ситуації, з часом втратило свою обґрунтованість в результаті зміни обставин, які обґрунтовували правомірність такого арешту.
З матеріалів клопотання вбачається, що компанія FAB PETROL DOO була одноосібним власником арештованого судна до 01.02.2022 року, оскільки була укладена угода (купча) або англійською мовою - BILL OF SALE (Body Corporate) з компанією, зареєстрованою за законодавством Республіки Маршаллові острови «JK LTD».
За умовами вищевказаної угоди (купчої) JK LTD (ДЖЕЙ КЕЙ ЛТД) придбало у компанії FAB PETROL DOO за 948600 доларів США у власність 51% акцій судна «ANKA».
В подальшому право власності на 51% акцій судна «ANKA» було зареєстровано у встановленому міжнародним морським правом порядку, що підтверджується Сертифікатом реєстрації від 07.04.2022 року, що його було видано Республікою Палау (на той час судно ходило під цим прапором).
В подальшому такий самий розподіл акцій (часток) судна у пропорціях 51 за JK LTD (ДЖЕЙ КЕЙ ЛТД) на 49 за компанією FAB PETROL DOO також у встановленому міжнародним морським правом порядку був зареєстрований і підтверджується Сертифікатом реєстрації, що його було видано у Республіці Монголія Монгольською морською адміністрацією 25.07.2023 року і який діяв до 12.01.2025 року.
Таким чином, станом на листопад 2024 року, тобто у період коли судно нібито заходило у порт міста Севастополь у судна були два власники: «JK LTD» (ДЖЕЙ КЕЙ ЛТД) (51%) та компанія FAB PETROL DOO (49%).
В подальшому, а саме 10.01.2025 року JK LTD (ДЖЕЙ КЕЙ ЛТД) придбало у компанії FAB PETROL DOO у свою власність за 418093 Євро решту акцій (часток) судна.
Вказане підтверджується угодою (купчою) - BILL OF SALE (Body Corporate) від 10.01.2025 року.
Відтак, з 10.01.2025 року одноособовим власником судна «ANKA» стала JK LTD (ДЖЕЙ КЕЙ ЛТД).
Одноосібне право власності на судно «ANKA» за компанією JK LTD (ДЖЕЙ КЕЙ ЛТД) було зареєстровано у встановленому міжнародним морським правом порядку був зареєстрований і підтверджується Сертифікатом реєстрації на судно, виданим Об?єднаною Республікою Танзанією Морською адміністрацією Занзібару 02.04.2025 року.
Таким чином, на момент розгляду клопотання, єдиним власником судна «ANKA» є іноземна компанія - юридична особа, зареєстрована за законодавством Республіки Маршаллові острови JK LTD (ДЖЕЙ КЕЙ ЛТД), номер компанії 112453.
Крім того, з досліджених судом документів, долучених до клопотання, встановлено, що 28.04.2025 року слідчим в ОВС - криміналістом 3 відділу слідчого управління (з дислокацією у м. Київ) Головного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 складено, а прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні - начальником відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки та процесуального керівництва і публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_10 погоджено, письмове повідомлення про підозру громадянину Республіки Індія ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332-1 КК України.
19.09.2025 року т.в.о. начальника 3 відділу слідчого управління (з дислокацією у м. Київ) Головного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 складено, а прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні - прокурором відділу прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_11 погоджено, письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень громадянину Республіки Індія ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332-1 КК України.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 24.12.2025 року скасовано повідомлення про підозру від 28 квітня 2025 року, складене слідчим в ОВС - криміналістом 3 відділу слідчого управління (з дислокацією у місті Києві) Головного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 майором юстиції ОСОБА_5 і погоджене прокурором прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_10 , а також повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 19 вересня 2025 року, складене слідчим в ОВС - криміналістом 3 відділу слідчого управління (з дислокацією у місті Києві) Головного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 майором юстиції ОСОБА_5 і погоджене прокурором прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_11 у кримінальному провадженні № 42022010000000065 від 30.05.2022 року за ч. 2 ст. 332-1 КК України громадянину Республіки Індія ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332-1 КК України.
Таким чином, станом на день звернення адвоката до суду з клопотанням про скасування арешту на майно у даному кримінальному проваджені жодній уповноваженій особі юридичної особи, що є власником вказаного майна, не повідомлено.
Згідно ч. 1 ст. 318 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.
До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.
Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004).
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п.2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року). Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року).
За змістом положень ст.2 КПК України, при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
На думку слідчого судді, матеріали судової справи свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, який і звертається до суду з даним клопотанням про скасування арешту, для застосування заходів забезпечення у вигляді арешту судна.
Доводи прокурора про відповідність вилученого майна, критеріям передбаченим ст. 98 КПК України, не є безумовною підставою для накладання арешту на майно з метою збереження речових доказів.
Крім того, згідно досліджених матеріалів справи до теперішнього часу органом досудового розслідування не проводяться будь-які слідчі дії з вказаним судном та застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна фактично блокує діяльність юридичної особи.
Таким чином, матеріали справи свідчать, що потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки за викладених обставин не доведено необхідність подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а тому клопотання представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 підлягає задоволенню.
При цьому, суд зазначає, що оцінка наданого прокурором у судовому засіданні повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, підстави та порядок його вручення після скасування первинного повідомлення про підозру, виходить за межі предмету судового розгляду та повноваження слідчого судді під час розгляду клопотання про скасування арешту на майно.
Керуючись ст.ст. 8-9, 94, 98, 131-132, 170, 173-174 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання представника юридичної особи JK LTD (Джей Кей ЛТД) - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022010000000065 від 30 травня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 322-1 КК України - задовольнити.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 18.04.2025 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022010000000065 від 30 травня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 322-1 КК України, а саме на судно «ANKA» (IMO: НОМЕР_1), яке належить компанії JK LTD (Джей Кей ЛТД) номер компанії 112453.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: