Справа №:755/1296/26
Провадження №: 1-кс/755/311/26
"02" лютого 2026 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність службових осіб Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення,
встановив:
У провадження слідчого судді надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність службових осіб Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення.
В обґрунтування скарги зазначено, що 17.12.2025 ним було подано заяву до Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві про вчинення кримінального правопорушення, яка була прийнята та зареєстрована. Однак, станом на день подання скарги відомості до ЄРДР внесені не були, витяг з ЄРДР йому не надавався. 27.12.2025 ним було подано повторне письмове звернення з цього ж питання, проте жодної відповіді або процесуального рішення він також не отримував.
Враховуючи наведене, просив зобов'язати відповідальних осіб Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві внести відповідні відомості за його заявою від 17.12.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також поновити строк на подання даної скарги, оскільки він не отримував жодного повідомлення про результати розгляду його заяви, та не міг знати про факт невнесення відомостей до ЄРДР у встановлений законом строк.
У судове засідання скаржник, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду скарги, не прибув та не повідомив суд про причини свого неприбуття.
Суб'єкт оскарження в судове засідання, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду скарги, також не прибув та не повідомив суд про причини свого неприбуття.
Враховуючи викладене, а також беручи до уваги положення ч. 1 ст. 26 КПК України, згідно якої сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачені КПК України, та ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя розглядає скаргу у відсутність вказаних осіб.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Так, скаржник ОСОБА_3 в своїй скарзі посилається на те, що 18.12.2025 року він звернувся до Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві із заявою про вчинення кримінального правопорушення, однак відомості не було внесено, витяг з ЄРДР йому не надавався, як і не було надано жодної відповіді на його звернення.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченого цим Кодексом.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, в тому числі бездіяльність слідчого, дізнавача, та прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Враховуючи обставини, наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку на подання скарги, які завадили йому у встановлений законом строк звернутись з даною скаргою до суду, слідчий суддя вважає за необхідне поновити строк на оскарження вказаної у скарзі бездіяльності.
У ході вивчення заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінального провадження, яка зареєстрована Дніпровським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві 18.12.2025 за № М-52584/1774541 встановлено, що він в своїй заяві повідомляє про несанкціоноване відключення двох належних йому телефонних номерів, тоді як баланс був позитивний, жодних заяв або згод на їх відключення він не надавав, що спричинило істотне погіршення його психоемоційного стану.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом Бюро економічної безпеки України.
У відповідності з ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Відповідно до ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Внесення відомостей до ЄРДР урегульовано «Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», затвердженим Наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298.
Згідно з п. 1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Однак, до ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
У межах процедури оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий, прокурор або інша службова особа, дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
При цьому зміст ч. 1 ст. 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема, ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чинним КК України.
Таким чином, внесенню до ЄРДР підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не із заяв чи повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.
Підставами вважати, що в заяві (повідомленні) містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію Верховного Суду, який у своїх постановах наголосив на такому: «... якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку, чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин ...» (постанова від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18); «… слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР» (постанова від 30.09.2021 року у справі № 556/450/18).
Вивчивши та надавши оцінку заяві ОСОБА_3 про внесення відомостей до ЄРДР за фактом несанкціонованого втручання в роботу електронних комунікаційних мереж, слідчий суддя вважає, що заява скаржника, не містить відомостей, які б вказували на вчинення кримінального правопорушення.
Правовідносини між операторами, провайдерами телекомунікацій та абонентами здійснюються на підставі норм цивільного законодавства України, Законом України «Про електронні комунікації», Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2025 № 761.
У постанові Великої Палати № 818/1526/18 від 30.01.2019, зазначено, що саме у межах процедури оскарження рішення щодо невнесення відомостей до ЄРДР, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Отже, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в заяві ОСОБА_3 , яка подана 18.12.2025 року, об'єктивних даних, які б свідчили про ймовірність вчинення кримінального правопорушення, а викладених у заяві обставин недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування.
Враховуючи наведене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 305-307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
ухвалив:
Поновити ОСОБА_3 строк на звернення до слідчого судді зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України.
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність службових осіб Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_4