Справа №:755/21113/24
Провадження №: 1-кп/755/204/26
м. Київ "13" січня 2026 р.
Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13
обвинувачених ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,
ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ,
ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22
розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у межах кримінального провадження відомості відносно якого внесені до ЄРДР №12022100000000953 від 15.12.2022 за обвинуваченням:
ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 305КК України,
ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України,
ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 305КК України,
ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307КК України,
ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч.1 ст. 263 КК України,
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_14 оскільки раніше визначений ухвалою суду строк закінчується 17.01.2026року.
Клопотання мотивовано тим, що на даний час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були встановлені під час обрання та продовження відносно нього виняткового запобіжного заходу продовжують існувати та не зменшились.
Захисник ОСОБА_5 заперечив проти продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_14 просив застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді нічого домашнього арешту з покладанням на нього додаткових обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки на даний час ризики зменшились. Крім того, обвинувачений має намір та бажання проходити військову службу, на підтвердження цього просив долучити письмову згоду від командування військової частини НОМЕР_1 від 07.01.2026 № 222-8ц-50 на проходження військової служби у вказаній військовій частині.
Обвинувачений ОСОБА_14 підтримав свого захисника та просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід.
Представник військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_25 в судовому засіданні підтвердив, що вони потребують таких вмотивованих та здорових хлопців, штурмовиків, як ОСОБА_14 , наголосив на тому, що відразу після зміни йому запобіжного заходу буде мобілізований, про що суд буде повідомлено.
Заслухавши учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного:
відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення..
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
За приписами статті 177 КПК України підставою як для застосування, так і для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.
Згідно положень ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, а також інші обставини зазначені в законі.
При вирішені даного питання, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів, та потребує від суду більшої суворості в оцінці порушених цінностей суспільства.
Відповідно до п. 79 рішення Європейського суду з прав людини "Харченко проти України" (Заява N 40107/02) Суд нагадує, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявнику своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (див., серед інших джерел, рішення у справі "Лабіта проти Італії" (980 009) (Labita v. Italy), [GC], N 26772/95, п. 153, ECHR 2000-IV).
Відповідно до положень ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) нікого не може бути позбавлена свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення. Обмеження, дозволені згідно з цією Конвенцією щодо зазначених прав і свобод, не застосовуються для інших цілей ніж ті, для яких вони встановлені.
При вирішенні даного клопотання сторони обвинувачення, суд приймає до уваги, що з урахуванням усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження упродовж досудового розслідування ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу обвинувачення має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість.
Так, судом враховано, що ОСОБА_14 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких, за які передбачено покарання від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, його стан здоров'я, міцні соціальні зв'язки, його поведінку під час судового провадження,
Разом з тим, зі спливом часу ризики передбачені ст. 177 КПК України значно зменшились, а застосування домашнього арешту забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Крім того, суд зважає на те, що обвинувачений ОСОБА_14 неодноразово висловлював намір та бажання проходити військову службу, його намір у судовому засіданні було підтверджено представником військової частини НОМЕР_1 , письмовою згодою в/ч НОМЕР_1 про надання можливості проходити військову службу на посаді співробітника військової частини, листом від державної установи «Центру охорони здоров'я державної кримінально-виконавчої служби України, від 08.01.2026 року відповідно до якого у обвинуваченого ОСОБА_14 будь-яких хронічних захворювань та гострих соматичних патологій не виявлено, його стан здоров'я розцінюється як задовільний лікування не потребує, що також свідчить про можливість ОСОБА_14 проходження військової служби.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_14 задоволенню не підлягає, оскільки прокурором у супереч ст. 194 КПК України, на даний час, не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому на даний час, є доцільним застосувати до обвинуваченого ОСОБА_14 запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту з покладенням передбачених ч.5 ст.194 КПК України, обов'язків.
Крім того, клопотання прокурора повністю дублює раніше подані клопотання.
Керуючись ст. ст. 177, 199, 331, 376, 395 КПК України, суд, -
Змінити запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з тримання під вартою на запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту, в період часу з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступного дня, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у визначений час, без дозволу суду, за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги, а також прибуття до місць укриття чи бомбосховищ, строком на 2 місяці до 13 березня 2026 року, включно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_14 , такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду;
- утримуватись від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні;
- не відлучатися з Києва та Київської області, в якому вона проживає, без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та місця роботи;
Звільнити ОСОБА_14 з-під варти в залі суду.
Роз'яснити ОСОБА_14 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід; працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати через прокурора для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання обвинуваченого та зобов'язати останніх негайно поставити його на облік і повідомити про це суд.
Роз'яснити виконавцям, що навмисне невиконання службовою особою ухвали суду або здійснення перешкод їх виконання тягне кримінальну відповідальність за ст. 382 КК України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя: