ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/25640/25
провадження № 3/753/217/26
"10" лютого 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Заруба П.І., за участю захисника Гаращук С.В., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
16 листопада 2025 о 08-й годині 14 хвилин м. Києві, Бориспільське шосе КП 503, ОСОБА_1 був зупинений на блок посту КП 503, та керував транспортним засобом «Opel Vivaro» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, від проходження огляду у встановленому законом порядку у лікаря нарколога водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
Таким чином ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнав, суду пояснив, що нічого не вживав у той день, з'їв кислий борщ. З результатом приладу Драгер він не був згоден, але до лікаря він не відмовлявся їхати. Навпаки хотів поїхати, але працівник поліції відмовив.
Захисник Гаращук С.В. в судовому засіданні просив закрити адміністративну справу відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю складу правопорушення. Вказав, що відеозапис події здійснювався на телефон і це не може бути належним доказом у справі. Вказаний відеозапис не є безпреривним, і він міг міг змінюватись і редагуватись. Крім того, ОСОБА_1 будучи незгодним з результатами огляду Драгер хотів проїхати до лікаря нарколога, але поліцейський відмовив йому. Після чого сам поліцейський покинув пост. На місці була донька ОСОБА_1 , яка бачила, що поліцейський відмовив везти ОСОБА_1 до лікаря.
Свідок ОСОБА_2 суду пояснила, що 16.11.2026 батько ОСОБА_1 зранку віз її на роботу. Його зупинив працівники поліцїі та сказав, що батько нетверезий. Батько погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, з яким він потім не був згодний. Вона говорила працівнику поліції і батько говорив, що не згоден з вказаним результатом і згоден поїхати в лікарню, але йому відмовили. Коли батька зупинили, його попросили дихнути, а потім попросили пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Інспектор патрульної поліції Струк В.М. будучи неодноразово викликаним, в судове засідання не з'явився.
Суд вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника та свідка, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи та відеозапис з нагрудної камери, надаючи оцінку зібраним доказам у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.
Згідно з вимогами ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складення протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
16 листопада 2025 о 08-й годині 14 хвилин м. Києві, Бориспільське шосе КП 503, ОСОБА_1 був зупинений на блок посту КП 503, та керував транспортним засобом «Opel Vivaro» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, від проходження огляду у встановленому законом порядку у лікаря нарколога водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України. Вказане свідчить про те, що вказані протоколи складені відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, з зазначенням фактів неправомірних дій особи, і мають усі дані, необхідні для вирішення справи.
Зміст адміністративного правопорушення, який зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення, містить всі істотні ознаки складу правопорушення встановленого ч.1 ст.130 КУпАП
Так, у присутності захисника та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності було відтворено відеозапис обставин події, що надійшли разом з матеріалами справи, з якого вбачається, як ОСОБА_1 зупинили на блокпосту, при спілкуванні з ним, працівник виявив ознаки алкогольного сп'яніння та запропонував пройти огляд за допомогою приладу Драгер. ОСОБА_1 пройшов огляд за допомогою приладу Драгер, результат якого був 1,16 ‰. З вказаним результатом ОСОБА_1 був не згодний, тому працівник поліції одразу запропонував йому поїхати до лікаря на огляд та повідомив, що він відсторонений від керування транспортним засобом. Але ОСОБА_1 вказав, що спочатку він відвезе доньку на роботу, а потім поїде до лікаря нарколога, ігноруючи те, що він відсторонений від керування транспортним засобом. Працівник поліції наголошував, що їхати до лікаря треба зараз, а не після того як ОСОБА_1 відвезе доньку на роботу. ОСОБА_1 наполягав на своєму, що поїде після того як відвезе доньку на роботу. Такі дії ОСОБА_1 були розцінені працівником поліції як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння, у зв'язку з чим він почав складати протокол про адміністративне правопорушення.
Вказаний відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, відновити послідовність подій та надати оцінку діям осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Вказаний відеозапис суд визнає належним доказом, вважаючи його допустимим та достовірним, оскільки він є результатом безпосереднього документування події, що є предметом цієї справи, і не оспорювався самим ОСОБА_1 .
Одночасно, як вбачається з рапорту інспектора патрульної поліцїі Струка В.М. вказаний відеозапис здійснювався на телефон у зв'язку з тим, що бодікамера була розряджена (а.с.12).
Крім того, переглянутим в судовому засіданні відеозаписом також не підтверджується твердження захисника та ОСОБА_1 в частині того, що працівник поліції відмовився везти останнього до медичного закладу. Оскільки ОСОБА_1 будучи відстороненим у праві керування, намагався відвезти доньку на роботу, і говорив що поїде тільки після того як відвезе доньку, таким чином затягуючи час. Тому такі дії ОСОБА_1 були розцінені працівником поліції як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Також, відповідно до вимог розділу п. 1 Х розділу «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Вказані вимоги працівниками поліції були виконані та ОСОБА_1 був відсторонений від керування транспортним засобом, що підтверджується його розпискою (а.с.8).
Також вина ОСОБА_1 підтверджуються тестом приладу Драгер, відповідно до якого результат огляду на стан алкогольного сп'яніння відносно останнього 1,16 % проміле (а.с.2), акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.3), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.6), копією постанови серія ЕНА № 6161040 від 16.11.2025 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 125 КУпАП України (а.с.9).
Досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає допустимими, а доводи сторони захисту про те, що вони складені з порушенням вимог законодавства не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином норми ПДР встановлюють імперативний обов'язок водія, а не його право, пройти огляд на визначення стану сп'яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, не бажання водія) - ПДР не містять.
Судом встановлено, працівник поліції зупинивши ОСОБА_1 та встановивши наявність у останнього ознак алкогольного сп'яніння, запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, з яким ОСОБА_1 не був згоден, після чого висунув вимогу водієві пройти огляд на стан сп'яніння у лікаря нарколога, що чітко зафіксовано на відеозаписі, на що останній відмовився. Після чого працівник поліції почав процесуально оформлювати відмову від огляду на стан сп'яніння, а саме складати протокол про адміністративне правопорушення.
Суд критично оцінує пояснення ОСОБА_1 , що були дані ним в судовому засіданні і вважає, що ці пояснення є способом його захисту від висунутого обвинувачення у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та наміром уникнути адміністративної відповідальності. Його пояснення в повному обсязі спростовуються вище викладеними доказами.
Пояснення свідка ОСОБА_2 суд не бере до уваги, оскільки вона являється донькою ОСОБА_1 , і може бути зацікавленою у розгляді справи.
За таких обставин суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 в порушенні п. 2.5 ПДР та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Враховуючи обставини та характер скоєного, особу ОСОБА_1 те, що він не працює, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 130, 283, 284, 285 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суддя,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривні.
Роз'яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.
Суддя П.І. Заруба