ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/1816/26
провадження № 3/753/1230/26
"06" лютого 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Скуба А.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП,
17 січня 2026 року о 10 год. 28 хв. ОСОБА_1 керуючи автомобілем "ВАЗ 2104" д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Ревуцького у м. Києві, не виконав вимогу про зупинку працівників поліції подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору та звуковим сигналом. В подальшому був зупинений шляхом блокування службовим автомобілем "Мітсубісі Аутлендер" 11_6223 за адресою вул. Анни Ахматової 16в, чим порушив п. 2.4 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про причини свого неприбуття суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Частиною 2 ст. 33 КУпАП передбачено, що при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Дослідивши дані, які відображено у протоколі про адміністративне правопорушення, поясеннях, довідці та відеозаписі з нагрудної камери інспектора патрульної поліції, суд приходить до наступних висновків.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, які не викликають жодних сумнівів у своїй достовірності та допустимості, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні п. 2.4 ПДР України «поза розумним» сумнівом доведена в судовому засіданні, оскільки з долученого відеозапису встановлено, що останній, на вимогу працівників правоохоронних органів, не зупинився, а продовжив рух далі.
Частиною 2 ст. 33 КУпАП передбачено, що суд при накладенні стягнення за адміністративні правопорушення, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, майновий стан правопорушника, відсутність обставин, що пом'якшують відповідальність правопорушника та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 122-2 України, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору ОСОБА_1 звільняється як військовослужбовець.
Керуючись ст. ст. 283, 284, 300, 301, 304, 307, 308, КУпАП України, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 9 н.м.д.г., що складає 153 гривні.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя: