Справа № 709/3287/14-к
05 лютого 2026 року с-ще Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
представника потерпілих - ОСОБА_6 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі Чорнобаївського районного суду Черкаської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні
№ 12013250280000150, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 лютого
2013 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, -
В провадженні Чорнобаївського районного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження № 12013250280000150, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 лютого 2013 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.
16.11.2020 обвинувачений ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про призначення додаткової комісійної судово-медичної експертизи на вирішення якої поставити наступні питання:
1) яка причина смерті ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та час її настання?
2) які тілесні ушкодження отримав потерпілий ОСОБА_7 внаслідок зіткнення в нічний час з іншим велосипедистом і падіння з велосипеда 13.10.2012 року, який їх характер, локалізація, давність та механізм пошкодження?
3) чи можливо їх отримати при одноразовому падінні при зіткненні з іншим велосипедистом, подальшому падінні з велосипеда та ударившись головою об переважаючу поверхню, в тому числі асфальтове покриття дороги?
4) якими частинами голови та тулубу потерпілий ОСОБА_7 міг контактувати з землею або твердими предметами при зіткненні з іншим велосипедистом та подальшому падінні з велосипеда, виходячи з локалізації пошкоджень, які виявлені на тілі потерпілого з лівого та правого боків, а також на спині, на грудній клітині, ногах та голові?
5) які з виявлених судово-медичним експертом, зав. Золотоніським відділенням СМЕ ОСОБА_8 , і викладених у акті судово-медичного дослідження від 15.10.2012, судячи з локалізації тілесних ушкоджень в потерпілого ОСОБА_7 , могли виникнути внаслідок зіткнення з іншим велосипедистом та подальшого падіння з велосипеда, а які могли виникнути в результаті нанесення тупими предметами або в результаті падіння з висоти власного росту?
6) чи могли вони виникнути одночасно або через деякий період часу?
7) до якої категорії тяжкості тілесних ушкоджень можна віднести виявлені судово-медичним експертом ОСОБА_8 : черепно-мозкову травму у вигляді перелому кісток основи черепа, крововиливи під тверду та м'які мозкові оболонки головного мозку, внутрішньо-мозкові крововиливи, забій-розмізчення головного мозку, садини, синці обличчя, спини, обох передпліч, правого плеча, грудної клітки, лівого коліна, правого стегна?
8) чи сумісні з життям потерпілого зазначені тілесні ушкодження, отримані ним 13.10.2012 о 21 год. 23 хв., і чи міг він, після їх отримання, орієнтуватися в часі, місці, бути контактним, відповідати на питання фельдшера швидкої медичної допомоги та медичних працівників Чорнобаївської ЦРЛ?
9) чи міг потерпілий ОСОБА_7 , судячи з локалізації тілесних ушкоджень, викладених у акті судово-медичного дослідження ОСОБА_8 , отримати частину з них під час перебування вдома під наглядом родичів з 21 год. 23 хв. 13 жовтня 2012 року до 17 год. 55 хв. 14 жовтня 2012 року, тобто протягом близько 19 годин?
10) яким чином могло вплинути на фізіологічний стан потерпілого перебування його в алкогольному сп'янінні і чим був визваний сон при його доставці 13.10.2012 приблизно о 21 год. 30 хв. швидкою медичною допомогою в приймальне відділення Чорнобаївської ЦРЛ?
11) чи надавалась яка-небудь медична допомога лікарями швидкої медичної допомоги під час доставки потерпілого до приймального відділення Чорнобаївської центральної районної лікарні?
12) як саме повинні були діяти медичні працівники приймального відділення Чорнобаївської центральної районної лікарні, а саме: лікар-хірург ОСОБА_4 , медична сестра ОСОБА_9 і молодша медична сестра ОСОБА_10 при доставлені хворого ОСОБА_7 13.10.2012 до приймального відділення Чорнобаївської центральної районної лікарні;
13) чи міг черговий лікар-хірург Чорнобаївської центральної районної лікарні ОСОБА_4 в умовах Чорнобаївської ЦРЛ правильно діагностувати доставленого приблизно о 21 год. 30 хв. 13.10.2012 хворого ОСОБА_7 в приймальне відділення цієї лікарні?
14) чи дали б можливість вказати на перебіг хвороби, у тому числі виявлення закритої черепно-мозкової травми у ОСОБА_7 , проведені дослідження (загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, цукор крові, рентгенографії черепа), з врахуванням того, що рентгенограмою черепа від 14.10.2012 порушень цілісності кісток склепіння черепа у нього не виявлено?
15) які порушення положень посадових інструкцій допустили чергові медичні працівники приймального відділення Чорнобаївської центральної районної лікарні, а саме: лікар-хірург ОСОБА_4 , медична сестра ОСОБА_9 і молодша медична сестра ОСОБА_10 при огляді хворого ОСОБА_7 13.10.2012, самовільно дозволивши без відома і дозволу лікаря ОСОБА_4 родичам забрати хворого ОСОБА_7 з лікарні? Яким чином медична сестра ОСОБА_9 і молодша сестра ОСОБА_10 повинні були поступити в даній ситуації, а саме: при прийнятті рішення щодо госпіталізації чи письмової відмови від госпіталізації хворого ОСОБА_7 .?
16) яке лікування було призначено хворому ОСОБА_7 відразу ж після його госпіталізації о 17 год. 55 хв. 14.10.2012 в травматологічне відділення Чорнобаївської ЦРЛ? Чи відповідало воно стану хворого і медичним стандартам та наскільки було дієвим?
17) чи дотримана лікарями травматологічного відділення Чорнобаївської центральної районної лікарні діагностична програма, згідно Наказу Міністерства охорони здоров'я України № 380 від 25.04.2006 «Про затвердження «Протоколу надання медичної допомоги хворим із забоєм головного мозку тяжкого ступеня, дифузним аксональним ушкодженням (далі Протокол) і у випадку його невиконання, як це вплинуло на характер лікування хворого ОСОБА_7 .?;
18) чи достатнє при виставленому 14.10.2012 попередньому діагнозі «Гостра черепно-мозкова травма, забій головного мозку, струс головного мозку» проведення рентгенологічного обстеження голови чи необхідно було провести комп'ютерну томографію та інші більш дієві обстеження? Чи це можливо в умовах Чорнобаївської центральної районної лікарні?
19) чи потребував хворий ОСОБА_7 негайного хірургічного втручання відразу ж після його доставляння 13.10.2012 до приймального відділення Чорнобаївської центральної районної лікарні?
20) чи потребував хворий ОСОБА_7 негайного хірургічного втручання відразу ж після його госпіталізації 14.10.2012 до травматологічного відділення Чорнобаївської центральної районної лікарні?
21) чи залишився б живим ОСОБА_7 в разі своєчасного проведення повної доопераційної діагностики та хірургічної операції лікарями Чорнобаївської ЦРЛ при його госпіталізації 14.10.2012 до травматологічного відділення?
22) чи можливо з науково-теоретичної точки зору при наявних пошкодженнях травми головного мозку ОСОБА_7 та при правильній діагностиці 14.10.2012 і своєчасному хірургічному втручанню врятувати йому життя?
23) чи знаходиться у причинному зв'язку з причиною смерті потерпілого
ОСОБА_7 дії чи бездіяльність чергового лікаря-хірурга Чорнобавської центральної районної лікарні ОСОБА_4 .?
24) чи знаходиться у причинному зв'язку з причиною смерті потерпілого
ОСОБА_7 неузгоджені дії медичної сестри ОСОБА_9 і молодшої медичної сестри ОСОБА_10 приймального відділення Чорнобаївської ЦРЛ?
25) чи мали місце порушення лікарями Чорнобаївської ЦРЛ нормативно-правових актів МОЗ України та внутрішніх інструкцій, ропоряджень: лікарем-хірургом ОСОБА_4 , завідуючим травматологічним відділенням ОСОБА_11 .? Якщо так, то яких саме?
Проведення експертизи доручити судово-медичним експертам Головного бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров'я.
Клопотання мотивоване тим, що його необгрунтовано обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, а саме, що він нібито при доставці потерпілого ОСОБА_7 13.10.2012 о 21 год. 23 хв. в Чорнобаївську ЦРЛ невірно встановив діагноз і невірно призначив лікування.
Це твердження не відповідає фактичним обставинам. Розбуджений потерпілий ОСОБА_7 знаходився в стані алкогольного сп'яніння, орієнтувався в місці перебування, поводив себе адекватно, будь-які скарги на час огляду були відсутні, на поставлені питання про травми, побиття та участь у ДТП заперечував і в категоричній формі вимагав відправити його додому.
На вимогу ОСОБА_7 , за повідомленням медичної сестри ОСОБА_9 , за ним приїхала дружина ОСОБА_12 , яка в своїх поясненнях (а.с. 41 т. 1) повідомила, що «вдома чоловік впав в коридорі і ще раз впав в кімнаті».
Між першим та другим доставленням потерпілого ОСОБА_7 до Чорнобаївської ЦРЛ минуло приблизно 19 годин.
Повторно потерпілий ОСОБА_7 був доставлений до Чорнобаївської ЦРЛ 14.10.2012 о 17 год. 50 хв., як відмічено в картці стаціонарного хворого № 4081, зі скаргами на загальну слабкість, головний біль, блювоту. Зі слів потерпілого травму отримав 13.10.2012 ввечері, коли був в нетверезому стані. В свідомості, орієнтувався в місці і часі, нецензурно висловлювався, на питання відповідав односкладно, команди виконував, пошкоджень опорно-рухомого апарату виявлено не було.
Досудовим слідством не встановлено де перебував потерпілий протягом 19 годин і чи не були спричинені йому в цей період тілесні ушкодження, які встановлені висновком комісійної судово-медичної експертизи № 25к від 19.11.2013.
При таких тяжких тілесних ушкодженнях, несумісних з життям, доставлений в Чорнобаївську ЦРЛ 13.10.2012 потерпілий ОСОБА_7 фізично не міг бути контактним, давати відповіді лікарям і медичному персоналу стосовно тілесних ушкоджень, свідомо і наполегливо вимагати відправити його додому і при цьому надав номер телефону родичів в селі Савківка, щоб вони приїхали і його забрали.
Ніякої правової оцінки діям лікаря і встановленому діагнозу потерпілому не надано при доставлені його повторно в Чорнобаївську ЦРЛ 14.10.2012 о 17 год. 50 хв., але діагноз вказаний в довідці завідуючого травматологчним відділенням Чорнобаївської ЦРЛ (а.с. 36
т. 1) явно встановлений неправильно, враховуючи висновки судово-медичної експертизи
№ 25-к від 19.11.2013, лікування призначено не вірно, що, на його думку, і потягло за собою смерть потерпілого.
Звертає увагу суду на те, що на досудовому слідстві слідчим ОСОБА_13 13.02.2014 була призначена додаткова комісійна судово-медична експертиза, виконання якої доручено судово-медичним експертам Головного бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров'я.
Судово-медична експертиза м. Києва своїм листом № 446/3 від 19.02.2014 (а.с. 209
т. 1) повідомила Чорнобаївске СВ РВ УМВС України в Черкаській області, що проведення експертизи складатиме понад 3 роки.
Повторним листом № 703/3 від 20.03.2014 (а.с. 210 т. 1) експертна установа вдруге і в останнє вимагала надіслати додаткові матеріали для проведення експертизи, що не було виконано.
04.04.2014 експертна установа своїм листом № 905/3 повернула в Чорнобаївський СВ РВ УМВС України в Черкаській області постанову про призначення додаткової комісійної судово-медичної експертизи без виконання.
Вважає, що не проведення призначеної експертизи порушує його право на захист (а.с. 190-193 т. 6).
20.02.2025 представник потерпілих ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 - ОСОБА_6 подав заперечення на клопотання про призначення додаткової комісійної судово-медичної експертизи.
Заперечення мотивоване тим, що, на думку потерпілої сторони, клопотання подане з метою затягування розгляду справи.
Твердження обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що він, як черговий лікар Чорнобаївської ЦРЛ, нібито оглянув хворого ОСОБА_7 при доставці останнього до приймального відділення швидкою медичною допомогою, і ніяких тілесних ушкоджень у нього не виявив, але при цьому встановлював діагноз і призначив лікування не відповідають дійсності та спростовуються показами допитаних судом свідків та письмовими матеріалами справи.
Достатніх підстав вважати висновок комісійної судово-медичної експертизи № 25к від 19.11.2013 необгрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обгрунтовані сумніви в його правильності - немає, а отже і підстав призначати додаткову комісійну судово-медичну експертизу в даній справі - немає.
Крім того, на заявлені в п.п. 1,2,3,4,5,6,7,11,12,15,17,19,21,22,23,25 питання надана відповідь у висновку комісійної судово-медичної експертизи № 25-к від 19.11.2013.
При цьому, що стосується питань наведених у п.п. 16,18,20,24 то вони не мають значення для кримінального провадження, і не підлягають доказуванню в розумінні положень ст. 91 КПК України, оскільки стосуються зовсім іншого періоду часу, який не інкримінується обвинуваченому ОСОБА_4 , крім того не стосуються дій самої особи обвинуваченого, оскільки фактично направлені на перевірку дій іншого лікаря -
ОСОБА_11 .
З приводу ж питань викладених в п.п. 8,9,10,13,14 клопотання то слід зазначити, що обвинуваченому ОСОБА_4 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.140 КК України, як невиконання чи неналежне виконання медичним працівником своїх професіональних обов'язків внаслідок недбалого чи несумліного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого, а не ст. 119 КК України, як вбивство вчинене через необережність, адже згідно з п. 6 висновку комісійної судово-медичної експертизи № 25-к від 19.11.2013 правильне та своєчасне лікування гр. ОСОБА_7 в Чорнобаївській ЦРЛ могло б зберегти життя хворого, але не гарантувало б цього, тому зважаючи на положення ст. 91 КПК України, з'ясовувати ці питання немає сенсу, оскільки вони не підлягають доказуванню в даному кримінальному провадженні.
В тому числі дане клопотання направлене на фактично з'ясування питань права, тоді як у відповідності до п. 2.3 наказу Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.11.1998 за № 705/3145, експерту забороняється вирішувати питання, що виходять за межі кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, у тому числі з питань права.
Вважає, що суд може надати оцінку діям обвинуваченого ОСОБА_4 в межах висунутого йому обвинувачення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, на підставі наявних в матеріалах кримінального провадження та досліджених в цьому судовому засіданні доказів, без призначення та проведення додаткової судово-медичної експертизи ( а.с. 25-33 т. 11).
31.07.2025 обвинуваченим ОСОБА_4 подані до суду письмові заперечення щодо заперечення представника потерпілих на клопотання обвинуваченого про призначення додаткової комісійної судово-медичної експертизи (т. 11 а.с. 109-112).
Заперечення мотивовані тим, що у вказаному кримінальному провадженні важливими залишаються питання, на які орган досудового розслідування не дали відповіді під час розслідування: 1) чому пацієнт - ОСОБА_7 знаходився з діагнозом «набряк мозку» у травматологічному відділенні? 2) чому пацієнта - ОСОБА_7 не оглянув невропатолог? 3) чому не був викликаний по санавіації з м. Черкаси - нейрохірург та пацієнт не був прооперований? 4) чому пацієнт - ОСОБА_7 в реанімаційному відділенні не був заінтубований та чому пацієнт не був підключений до апарату штучної вентиляції легень?
Відповідно до положень КПК України обвинувачений має право подавати докази на підтвердження своєї невинуватості.
Отже, висновок експертної установи за наслідками розгляду клопотання про призначення додаткової комісійної судово-медичної експертизи слугуватиме доказом сторони захисту обвинуваченого.
По своєму змісту заперечення представника потерпілих - адвоката ОСОБА_6 є фактично ніщо іншим як письмовим виступом в дебатах, адже надається оцінка всім доказам: письмовим доказам сторони обвинувачення, показам свідків.
Разом із тим, представник потерпілих не надає аргументовані заперечення на кожне поставлене ним в клопотанні про призначення додаткової комісійної судово-медичної експертизи питання.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 клопотання про призначення додаткової комісійної судово-медичної експертизи підтримали з підстав зазначених у клопотанні та письмових запереченнях на заперечення представника потерпілої особи.
Прокурор ОСОБА_3 заперечував щодо задоволення клопотання, оскільки, на думку сторони обвинувачення, проведена на стадії досудового розслідування комісійна судово-медична експертиза оформлена висновком № 25-к від 19.11.2013 є повною та достатньою для можливості прийняття судом рішення по справі, а тому в призначенні додаткової комісійної судово-медичної експертизи немає потреби.
Представник потерпілих ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 - адвокат ОСОБА_6 підтримав своє заперечення щодо клопотання та просив у задоволенні клопотання обвинуваченого відмовити з підстав зазначених у його запереченні.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.
На стадії досудового розслідування старшим слідчим СВ Чорнобаївського РВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_13 постановою від 23.07.2013 призначена комісійна судово-медична експертиза, на вирішення якої поставлені наступні питання:
- яка причина смерті ОСОБА_7 та час її настання?
-які тілесні ушкодження виявлені при дослідженні трупа, який їх характер, локалізація, давність, механізм виникнення та ступінь тяжкості;
-чи могли вони виникнути при обставинах вказаних в описовій частині даної постанови?
-чи правильно було діагностовано та призначено лікування ОСОБА_7 в Чорнобаївській ЦРЛ?
-чи не є смерть ОСОБА_7 наслідком неправильного лікування, якщо таке мало місце?
-чи можливо було уникнути смерті ОСОБА_7 при наданні своєчасної медичної допомоги?
- як саме повинні були діяти черговий лікар та медичний персонал приймального відділення Чорнобаївської ЦРЛ при прийнятті рішення щодо госпіталізації чи відмови від госпіталізації хворого ОСОБА_7 .?
- чи мали місце порушення лікарями Чорнобаївської ЦРЛ нормативно-правових актів МОЗ України та внутрішніх інструкцій, розпоряджень тощо? Якщо так, то яких саме? (а.с. 70 т. 2).
Відповідно до відомостям висновку комісійної судово-медичної експертизи № 25-к від 23.07.2013, на підставі вивчення наданих на експертизу медичних документів, посадових інтрукцій, протоколів допиту, комісія експертів прийшла до наступних висновків:
1.5. Причиною смерті гр. ОСОБА_7 є черепно-мозкова травма у вигляді перелому кісток основи черепа, крововиливів під тверду та м'які мозкові оболонки головного мозку, внутрішніх-мозкових крововиливів, забою-розмізчення головного мозку, саден, синців обличчя. Враховуючи вираженість трупних змін у гр. ОСОБА_7 (трупне задубіння виражене добре, трупні плями відновлюють своє забарвлення через 2 хвилини) смерть ОСОБА_7 настала менше ніж за 6 годин до моменту дослідження трупа в морзі.
2. При судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_7 виявлено тілесні ушкодження:
- черепно-мозкова травма у вигляді перелому кісток основи черепа, крововиливів під тверду та м'які мозкові оболонки головного мозку, внутрішньо-мозкових крововиливів, забою-розмізчення головного мозку, саден, синців обличчя;
- синці спини, обох передпліч, правого плеча, грудної клітки, лівого коліна, правого стегна.
Черепно-мозкова трамва належить до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя. Синці спини, обох передпліч, правого плеча, грудної клітки, лівого коліна, правого стегна носять ознаки легких тілесних ушкоджень. Тілесні ушкодження виникли до настання смерті від дії тупих твердих предметів.
3. Вважаємо не виключеною можливість, виникнення всіх виявлених при дослідженні трупа ушкоджень за обставин вказаних в описовій частині постанови.
4. Діагноз гр. ОСОБА_7 при його поступленні до Чорнобавської ЦРЛ 13.10.2012 було встановлено невірно, призначення лікування йому також було не правильним.
6. Вважаємо, що правильне та своєчасне лікування гр. ОСОБА_7 в Чорнобаївській ЦРЛ могло зберегти його життя, але не гарантувало б цього.
7. Черговий лікар та медичний персонал Чорнобаївскої ЦРЛ при прийнятті рішення щодо госпіталізації або відмові від неї для гр. ОСОБА_7 повинен був попередньо призначити йому рентгенологічне обстеження голови та консультацію лікаря-невролога. Також повинен був бути проведений особистий огляд ушкоджень лікарем. По результатам вищезгаданого повинно було прийняте рішення про госпіталізацію до лікарні з метою динамічного нагляду. У разі відмови від госпіталізації, у разі перебування у стані свідомості, гр. ОСОБА_7 повинен був зробити це письмово.
8. Вважаємо, що мало місце порушення наступних нормативно-правових актів та інструкцій:
-протоколів надання медичної допомоги, затверджених наказом МОЗ України від 25.04.2006 № 380;
-пункту 2.7 посадової інструкції лікаря-хірурга, затвердженої головним лікарем Чорнобаївської ЦРЛ (а.с. 77-89 т. 2).
Також, заступником начальника СВ Чорнобаївського РВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_13 06.03.2014 призначена додаткова комісійна судово-медична експертиза. На вирішення якої поставлено питання: чи знаходиться у причинному зв'язку з причиною смерті потерпілого ОСОБА_7 бездіяльність чергового лікаря-хірурга Чорнобаївської центральної районної лікарні ОСОБА_4 .? Якщо так, то в чому саме цей зв'язок полягає? (а.с. 212-213 т.2).
Відповідно до відомостям висновку додаткової комісійної судово-медичної експертизи № 15-к від 06.03.2014, на підставі вивчення наданих на експертизу матеріалів, комісія експертів прийшла до наступних висновків: бездіяльність чергового лікаря-хірурга Чорнобаївської центральної районної лікарні ОСОБА_4 не перебуває в прямому причинному зв'язку зі смертю гр. ОСОБА_7 (а.с. 220-223 т. 2).
Також, постановою від 13.02.2014 заступником начальника СВ Чорнобаївського РВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_13 призначена додаткова комісійна судово-медична експертиза на вирішення якої поставлені питання аналогічні питанням зазначеним обвинуваченим ОСОБА_4 у клопотанні про призначення додаткової комісійної судово-медичної експертизи від 16.11.2020 (а.с. 201-203 т. 2).
Листами від 19.02.2014 № 446/3 та від 20.03.2014 № 703/3 начальник ДУ «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України» ОСОБА_16 повідомив слідчого, що черга на проведення експертиз складає понад три роки та у разі згоди з таким терміном просив для проведення експертизи надіслати гістологічний матеріал від трупа
гр. ОСОБА_7 (а.с.209-210 т. 2).
04.04.2014 матеріали кримінального провадження були повернуті ДУ «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України» без виконання ( а.с. 211 т. 2).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Частиною першою статті 242 КПК України передбачено, що експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
Відповідно до п. 1.2.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.
Первинною є експертиза, коли об'єкт досліджується вперше.
Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об'єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріали (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.
Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).
Комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або керівником експертної установи.
Постановою Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30 травня 1997року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» роз'яснено, що додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з'ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо.
Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об'єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер.
В ухвалі про призначення додаткової експертизи суду необхідно зазначати, які висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження.
Проведення додаткової експертизи може бути доручено тому самому або іншому експертові.
У випадках, коли виникає необхідність провести дослідження нових об'єктів або щодо інших обставин справи, суд призначає нову експертизу, яка не є додатковою.
Дослідивши питання, які обвинувачений просить поставити на вирішення експертам, суд погоджується із твердженням представника потерпілих осіб - адвоката ОСОБА_6 про те, що на заявлені в п.п. 1,2,3,4,5,6,7,11,12,15,19,21,23,25 питання експертами надана відповідь у висновку комісійної судово-медичної експертизи № 25-к від 19.11.2013 та висновку додаткової комісійної судово-медичної експертизи № 15-к від 06.03.2014.
При цьому стороною захисту у клопотанні про призначення додаткової комісійної судово-медичної експертизи достатнім чином необгрунтовано в чому саме полягає неповнота або неясність відповідей на поставлені слідчим на розгляд експертам питання.
Також, суд звертає увагу на те, що стороною захисту не були надані додаткові матеріали (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи та які на їх думку мають значення у вказаному кримінальному провадженні.
Отже, на думку суду, клопотання в цієї частині зводиться лише до отримання ще одного висновку експертизи, на вирішення якої не ставиться питання про усунення неповноти або неясностей у попередніх висновках.
Суд звертає увагу на те, що сама незгода з висновками експертиз не є та не може бути підставою для призначення додаткової експертизи.
Також, стороною захисту не надані докази на підтвердження того, що існують достатні підстави вважати, що залучені стороною обвинувачення експерти внаслідок відсутності у них необхідних знань, упередженості чи з інших причин надали неповний чи неправильний висновок.
Стосовно питань щодо можливості отримання потерпілим ОСОБА_7 тілесних ушкоджень під час його знаходжень вдома (п. 9), суд акцентує увагу на тому, що для призначення експертизи з цього питання необхідно надати експерту вихідні дані, що чітко окреслюють обставини події, а саме механізм отримання потерпілим травми під час його знаходження вдома (скільки разів падав, об який предмет вдарявся тощо). Однак, ані в клопотанні обвинуваченого, ані в матеріалах кримінального провадження вказані вихідні дані відсутні.
З приводу ж інших питань викладених у клопотанні, то вони, на думку суду, по суті спрямовані на оцінку доказів у їх сукупності, визначення переконливості версій сторін та встановлення юридично значущого причинного зв'язку, що належить до виключної компетенції суду, а не експерта.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що: право на справедливий суд не означає обов'язок суду задовольняти кожне клопотання сторін (рішення у справі Garcia Ruiz v. Spain, § 26); суд має дискрецію у питаннях допустимості та доцільності доказів, за умови, що рішення є мотивованим (Perna v. Italy, § 29); відмова у проведенні додаткових експертних досліджень не порушує ст. 6 Конвенції, якщо такі дослідження не є вирішальними для встановлення вини або невинуватості особи (Huseyn and Others v. Azerbaijan, §§ 196198).
Отже, суд доходить висновку, що відмова у призначенні додаткової комісійної судово-медичної експертизи є пропорційною, обґрунтованою та такою, що не порушує принципів змагальності та рівності сторін.
Суд зазначає, що призначення додаткової комісійної судово-медичної експертизи у даному кримінальному провадженні, без наявності для цього обґрунтованих підстав, безумовно призведе до безпідставного затягування судового розгляду кримінального провадження, що є неприпустимим.
Відтак, на переконання суду, стороною захисту не доведено наявність передбачених положеннями КПК України підстав для доручення експертній установі проведення додаткової судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні
№ 12013250280000150 від 25.02.2013 за ознаками кримінального правопорушення. передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, а тому клопотання сторони захисту задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст.372, 376 КПК України, суддя, -
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про призначення додаткової комісійної судово-медичної експертизи - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 КПК України.
Повний текст ухвали проголошено 10 лютого 2026 року о 12 год. 00 хв.
Суддя ОСОБА_1