Справа № 562/149/26
11.02.2026 року Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 секретаря судових засідань ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Здолбунів кримінальне провадження внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025181130000476 по обвинуваченнюОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с.Здовбиця, Рівненського району, Рівненської області, з повною середньою освітою, одруженого,приватного підприємця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 121 КК України,
ОСОБА_4 , 29 грудня 2025 року, приблизно 20 годині 45 хвилині (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи в приміщенні майстерні ремонту взуття, яке розташоване по АДРЕСА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільну небезпеки своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій, наніс один удар лезом ножа в область черевної порожнини, спричинивши ОСОБА_6 тяжкі тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення живота з пошкодженням великого сальника, колото - різаної рани передньої черевної стінки.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся та в своїх показах повідомив, що у вечірню пору доби 29.12.2025 в приміщенні ремонту взуття, наніс один удар ножем в область живота потерпілому ОСОБА_6 .
Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні, просив не позбавляти волі ОСОБА_4 .
Беручи до уваги, що обвинувачений повністю визнав свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні, його покази відповідають суті пред'явленого обвинувачення, суд за згодою учасників судового розгляду, враховуючи, що не оспорювалися фактичні обставини кримінального провадження, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України визнає їх встановленими в судовому засіданні та вважає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин, роз'яснивши при цьому учасникам судового розгляду наслідки застосування даної статті КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого.
Аналізуючи наведене, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 121 КК України, які виразились в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
При призначенні покарання відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , встановлено, що за місцем проживання компрометуючі матеріали відсутні, раніше не судимий, на обліку в лікарів психіатра, нарколога не перебуває.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, не встановлено.
Приймаючи до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення та запобігання вчиненню інших кримінальних правопорушень, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе в умовах без ізоляції від суспільства, а тому обирає йому покарання у виді позбавлення волі із застосуванням положень ст. ст. 75, 76 КК України.
Відповідно до ст. 176 КПК України щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, строк застосування якого закінчується 27.02.2026. Зважаючи, що підстави, які були враховані при обранні обвинуваченому запобіжного заходу на час ухвалення вироку відпали, обвинувачений засуджується до покарання із застосуванням ст. 75 КК України, запобіжний захід слід скасувати.
Питання щодо речових доказів, суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України та призначити йому покарання за цим законом у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього судом обов'язки.
Зобов'язати ОСОБА_4 відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід у виді домашнього арешту застосований відносно ОСОБА_4 - скасувати.
Скасувати арешт на майно, а саме на: куртку з капюшоном оливкового кольору, спортивні штани чорного кольору, кросівки чорного кольору з маркуванням «Zm», два металеві предмети ззовні схожі на ніж, футболку зеленого кольору з маркуванням «RAVAR» з плямами речовини бурого кольору та кофту бордового кольору з плямами речовини бурого кольору, накладений ухвалами слідчого судді Здолбунівського районного суду Рівненської області від 30.12.2025, які визнано речовими доказами та здано на зберігання в кімнату зберігання речових доказів відділення поліції № 6 Рівненського РУП ГУНП, що за адресою м. Здолбунів, вул. Костельна, 41, Рівненського району Рівненської області- знищити.
На вирок може бути подана апеляція до Рівненського апеляційного суду через Здолбунівський районний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення а обвинуваченому в той же строк з моменту вручення копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.
Суддя: ОСОБА_1