Справа № 559/56/26
Провадження № 1-кп/559/109/2026
"10" лютого 2026 р. місто Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Дубно кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, раніше не судимої в силу ст.89 КК України, не працюючої, не заміжньої, маючої на утриманні малолітню дитину, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
До Дубенського міськрайонного суду Рівненської області надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 309 КК України.
У справі було призначено підготовче судове засідання.
ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 22.12.2025 близько 06.00 год., перебуваючи по вул..Семидубська у м.Дубно, вона знайшла на землі 2 прозорі полімерні пакетики із вмістом речовини темно-зеленого кольору, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, діючи в порушення вимог ст.ст. 6,12 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», ОСОБА_4 взяла вказані полімерні пакетики із вмістом речовини темно-зеленого кольору та незаконно зберігала їх при собі до моменту проведення працівниками поліції 22.121.2025 з 07.10 год. до 07.21 год. огляду місця події по вул..Мостовій в м.Дубно, у ході якого у ОСОБА_4 виплучено речовину рослинного пошкодження темно-зеленого кольору - канабіс, загальною масою 8,783 г (у перерахунку на висушену речовину), який є наркотичним засобом, обіг якого обмежений відповідно до списку 1 таблиці ІІ Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою КМУ №770 від 06.05.2000.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні заявила клопотання про звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям та про закриття провадження у справі. Захисник вказала, що обвинувачена раніше не судима в силу ст.89 КК України, в повному обсязі визнає вину, щиро розкаялася у вчиненому, активно сприяла розкриттю злочину.
Обвинувачена ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні підтримала клопотання захисника та просила звільнити її від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, а кримінальне провадження закрити. Вказала, що вину визнає в повному обсязі, розкаюється у скоєному. Також ОСОБА_4 суду пояснила, що у вказаний день вночі перебувала у подруги, дитину залишила з матір'ю. Приблизно о 06.00 год. вона вирушила додому та під під'їздом знайшла пакетики з наркотичною речовиною, вона розуміла, що перебуває у пакетиках, але до поліції не звернулась, оскільки поспішала додому до цивільного чоловіка. В подальшому автомобіль, на якому її підвозили додому, був зупинений працівниками поліції, які її оглянули, але вона особисто не видала наркотичний засіб, натомість він був відшуканий поліцейськими в її речах (рюкзаку). Вона відразу сказала поліцейським, що вказану речовину знайшла, а через декілька днів показала слідчим, де сама та за яких обставин.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання.
Суд, заслухавши клопотання, думку учасників кримінального провадження, вважає, що в діях ОСОБА_4 відсутнє дійове каяття, а тому відсутні підстави для звільнення її від кримінальної відповідальності, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
У відповідності до ст. 45 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Таким чином, звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям можливе за наявності передумови - вчинення особою вперше кримінального проступку або необережного нетяжкого злочину, крім кримінальних правопорушень щодо яких встановлено застереження в законі; а також підстави - дійового каяття, яке полягає у щирому розкаянні особи у вчиненому кримінальному правопорушенні, активному сприянні нею у розкритті цього кримінального правопорушення та повному відшкодуванні завданих збитків або усуненні заподіяної шкоди.
Факт дійового каяття особи повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження. Відсутність хоча би однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК. Виняток можуть становити лише випадки вчинення кримінального правопорушення чи замаху на нього, внаслідок яких не заподіяно шкоду або не завдано збитки.
Виходячи з системного тлумачення законодавства і судової практики щире каяття характеризує ставлення особи до вчиненого кримінального правопорушення та проявляється в тому, що вона визнає свою вину, щиро жалкує про вчинене, бажає виправити ситуацію, що склалася, дає правдиві показання, негативно оцінює кримінальне правопорушення та засуджує свою поведінку. При цьому щире каяття - це не формальна вказівка на визнання своєї вини, а відповідне ставлення до скоєного та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Однак саме по собі щире каяття є лише пом'якшуючою покарання обставиною, а не підставою, яка обов'язково тягне за собою звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Що ж стосується активного сприяння розкриттю злочину, то таким необхідно вважати надання добровільної допомоги органам досудового розслідування будь-яким чином, зокрема таким, як повідомлення правоохоронним органам невідомих їм обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному проваджені, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття співучасників, надання допомоги в їх затриманні, добровільна видача знарядь та засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом або ж допомога у розшуку цього майна.
Так, ОСОБА_4 вперше вчинила кримінальне правопорушення (проступок), передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, оскільки раніше не судима в силу ст.89 КК України.
Разом з тим, поведінка ОСОБА_4 після вчинення злочину хоча і може свідчити про визнання нею своєї провини, про щире каяття тощо, що є пом'якшуючою покарання обставиною, проте не свідчить про активне сприяння розкриттю злочину.
Так, в судовому засіданні ОСОБА_4 в своїх показаннях, наданих суду, зазначила про те, що о 06.00 год. вона вирушила додому від подруги та під під'їздом знайшла пакетики з наркотичною речовиною, при цьому вона розуміла, що перебуває у пакетиках, але до поліції не звернулась. В подальшому автомобіль, на якому її підвозили додому, був зупинений працівниками поліції, які її оглянули, але вона особисто не видала наркотичний засіб, натомість він був відшуканий поліцейськими в її речах (рюкзаку). При цьому слід акцентувати увагу, що ОСОБА_4 самостійно до органів досудового розслідування не зверталася, не вчиняла дій, направлених на розкриття злочину, що також, на переконання суду, не свідчить про надання обвинуваченою добровільної допомоги органам досудового розслідування, зокрема, як повідомлення правоохоронним органам невідомих їм обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному проваджені, надання доказів, інших відомостей про кримінальну діяльність інших осіб тощо.
Таким чином, суд, не встановивши у матеріалах кримінального провадження даних, які би підтверджували факт дійового каяття ОСОБА_4 , приходить до висновку про відсутність підстав для застосування щодо неї положень ст. 45 КК України та звільнення останньої від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям і відмовляє стороні захисту у задоволенні відповідного клопотання.
На підставі викладеного, ст. 45 КК України, керуючись ст.ст. 284, 285, 314, 395 КПК України, суд
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 309 КК України у зв'язку із дійовим каяттям на підставі ст. 45 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 10.02.2026.
Суддя ОСОБА_1