Справа № 357/835/26
1-кп/357/549/26
11.02.2026 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судового засідання Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, кримінальне провадження № 72026111300000002 внесеному до ЄРДР 16.01.2026 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тетіїв Київської області, громадянина України, з повною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працюючого на посаді директора ТОВ «КЛІН АВТО ОІЛ» проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.204 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_6 ,
захисник ОСОБА_7 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
Приблизно в квітні 2025 року, точний час та місце досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 , будучи відповідальною особою за збереження палива в резервуарах та маючи безперешкодний доступ до резервуарів складу паливо-мастильних матеріалів та обладнання автозаправної станції (далі - АЗС), розташованої за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Павліченко, 29-А, вирішив отримати прибуток від протиправної діяльності із продажу паливо-мастильних матеріалів без отримання відповідних дозволів та ліцензій на зайняття такою діяльністю.
Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» з 01.07.2019 запроваджено ліцензування діяльності усіх суб'єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним.
Статтею 15 вищевказаного Закону № 2628-УІІІ визначено, що суб'єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням су б 'єкта господарювання.
Ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п 'ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України. Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п 'ять років.
Суб'єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.
Роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Відповідно до «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 (із змінений від 4 грудня 2019) роздрібна торгівля нафтопродуктами здійснюється за наявності у суб'єкта господарювання відповідних документів дозвільного характеру та ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
Пунктом 10.2.4 «Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України» забороняється приймати нафтопродукти у разі: неналежного оформлення або відсутності ТТН; невідповідності якості нафтопродукту вимогам нормативного документа; відсутності паспорта якості на нафтопродукт або неналежного його оформлення (відсутність номера, марки та виду, заповнення не за всіма показниками якості); відсутності копії сертифіката відповідності.
Частиною 2 ст. 50 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 215 Податкового кодексу України, до підакцизних товарів належить пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом.
В порушення вищевказаних норм законодавства, ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що для ведення господарської діяльності, пов'язаної з придбанням, зберіганням та реалізацією підакцизних товарів - пального, необхідна наявність відповідних дозволів, ліцензій на таку діяльність, ігноруючи зазначені вимоги законодавства України, діючи умисно, з корисливим мотивом, посягаючи на встановлені чинним законодавством України суспільні відносини у сфері господарської діяльності, не маючи спеціального дозволу на право здійснення торгівлі підакцизними товарами - пальним, у невстановлений досудовим розслідуванням час здійснив незаконне придбання з метою подальшого збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів - пального, у невстановлених в ході досудового розслідування осіб, без відповідних супровідних документів про походження та якість продукції, за власні готівкові кошти, з метою подальшого незаконного збуту, та помістив його на зберігання до раніше підготовлених резервуарів, які підключені до АЗС, призначеної для прийому, зберігання та відпуску паливо-мастильних матеріалів, розташованої за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Павліченко, 29-А.
У подальшому, ОСОБА_3 , у період з квітня 2025 року по 08 жовтня 2025 року (дата припинення незаконної діяльності детективами ТУ БЕБ у Київській області) здійснив незаконне зберігання з метою збуту, а також збут незаконно виготовлених підакцизних товарів - пального, на АЗС за вищевказаною адресою, за готівкові кошти та шляхом отримання переказу грошових коштів на банківську картку від кінцевих споживачів, без використання програмного касового апарату (РРО), залучивши до своєї діяльності оператора АЗС ОСОБА_8 , який не був обізнаний щодо протиправної діяльності останнього.
Вилучене 08.10.2025 року детективами ТУ БЕБ у Київській області пальне у ОСОБА_3 , за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Павліченко, 29-А, а саме: бензин А-95 у кількості 5 687 літрів, що входить до переліку підакцизних товарів, за визначеними показниками «октанове число», «об'ємна частка бензолу», «вміст сірки», «об'ємна частка етанолу», «об'ємна частка інших органічних кисневих сполук», «фракційний склад» не відповідає вимогам ДСТУ 7687:2015 «Бензини автомобільні Євро. Технічні умови» щодо бензину автомобільного ЄВРО 5, а також за визначеними показниками «октанове число» та «вміст бензолу» не відповідає вимогам ДСТУ 8696:2016 «Паливо альтернативне для бензинових двигунів», внаслідок чого виготовлений в умовах, що відрізняються від заводських. Дизельне паливо із висотою наливу 161,5 см, що входить до переліку підакцизних товарів та визначеними показниками «вміст сірки», «цетанове число» не відповідає вимогам ДСТУ 7688:2015 «Паливо дизельне Євро. Технічні умови» та «Технічному регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив», затвердженого постановою КМУ від 01.08.2013 № 927 щодо дизельного палива ЄВРО 5, внаслідок виготовлено в умовах, що відрізняються від заводських.
ОСОБА_3 вчинив незаконне придбання з метою збуту, незаконне зберігання з цією метою та збут незаконно виготовленого пального, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204 КК України.
Разом з обвинувальним актом до суду надійшла угода про визнання винуватості, укладена 16.01.2026 року відповідно до вимог ст. 472 КПК України, між прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності захисника - ОСОБА_7 , яку сторони просили затвердити.
За умовами цієї угоди сторони, а саме прокурор ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_3 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 204 КК України та істотних для цього кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке має понести ОСОБА_3 за вчинене кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 204 КК України у виді штрафу, а саме шести тисяч чотириста сімдесят одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що становить 110007 грн, з конфіскацією незаконно виготовлених товарів.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні вважав, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України. Підстави, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України відсутні. Зазначив про доцільність конфіскації незаконно виготовлених товарів та передачі їх у власність держави на користь ЗСУ, а саме в/ч НОМЕР_1 . Просив затвердити угоду, призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання та інші передбачені угодою заходи. Незаконно виготовлене пальне передати на користь ЗСУ, а саме в/ч НОМЕР_1 , інші речові докази повернути ОСОБА_3 .
Обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, погодився з встановленими обставинами. Просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджену міру покарання. Не заперечував щодо передачі конфіскованих товарів на користь ЗСУ до в/ч. Зазначив, що взмозі виконати покарання, визначене угодою, а саме оплатити штраф. Повідомив, що зробив для себе належні висновки, більше не буде вчиняти злочини.
Захисник в підготовчому судовому засіданні просила затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Угода підписана її підзахисним добровільно, без будь-якого примусу, з роз'ясненням всіх можливих наслідків. Незаконно виготовлене пальне вважала за доцільне передати на користь ЗСУ, а саме в/ч НОМЕР_1 .
Вирішуючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до правил статей 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Суд встановив, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, а саме у незаконному придбанні з метою збуту, незаконному зберіганні з цією метою та збуті незаконно виготовленого пального, яке, згідно зі ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.
Шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому обвинуваченому ОСОБА_3 роз'яснено наслідки укладення угоди, а саме обмеження його права на оскарження вироку в апеляційному та касаційному порядку, відмова права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, допиту під час судового розгляду свідків обвинувачення, подачі клопотань про виклик свідків і надання доказів, що свідчать на його користь, крім того, йому роз'яснено наслідки невиконання угоди.
Суд переконався, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України. Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
Умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін, угода укладена добровільно, при її затвердженні враховано обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та відсутність обставин, що обтяжують покарання. А також враховуючи, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, має постійне місце реєстрації та проживання, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан, який триває і досі.
На виконання вказаного Указу було прийнято ряд нормативно правових актів щодо передачі майна для потреб Збройних Сил, необхідних для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та цивільного захисту населення в умовах воєнного стану.
Так, розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.02.2022 № 186-р про передачу майна для потреб Збройних Сил України, визначає передати необхідне для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та цивільного захисту населення в умовах воєнного стану конфісковане майно, майно, визнане безхазяйним, майно, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання (у тому числі майно, визначене у статті 184 Митного кодексу України), що за правом успадкування чи на інших законних підставах перейшло у власність держави, до сфери управління Міністерства оборони України, інших центральних органів виконавчої влади та державних органів, які здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до закону, та правоохоронними органами).
Відтак, з урахуванням думок всіх учасників судового засідання, суд вважає, що передача для потреб Збройних Сил України, у розпорядження 3 механізованого батальону військової частини НОМЕР_1 палива, яке є речовими доказами по кримінальному провадженні №72026111300000002 від 16.01.2026 року, будуть необхідними для вищевказаних цілей.
Установлено, що підстав для вирішення питань пов'язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого немає з огляду на відсутність таких клопотань у учасників кримінального провадження та враховуючи, що відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 05.11.2025 року, на майно, вилучене 08.10.2025 року в ході проведення обшуку АЗС, розташованої на земельній ділянці з кадастровим номером: 3210300000:04:042:0110, за адресою: АДРЕСА_2 , а саме на:
-один резервуар із табличкою на ньому ТОВ «НВК «ІНТЕРГАЗ», СНП-Н-10-2-1», серійний номер № 201, білого кольору, об'ємом 10 кубічних метрів (розділений на 2 секції, по 5000 л кожна секція), із пальним марки А -95 у загальній кількості 5687 л;
-один резервуар із табличкою на ньому «Мінський ресорний завод», Р-10, серійний номер «700, об1'ємом 10 кубічних метрів, білого кольору із висотою наливу палива - 161,5 см (дизельне паливо);
- одне нежитлове приміщення (вагончик сірого кольору, який використовується для здійснення діяльності оператора АЗС);
- дві ПРК для наливу пального;
-паспорт на резервуар, 10 метрів кубічних - СНПІ-4-10-2-1 на 7 арк.;
-градуювальна таблиця на резервуар №1040 (бензин-секція 1) на 9 арк.;
-градуювальна таблиця на резервуар №1040 (бензин-секція 2) на 9 арк.;
-чорнові записи із зазначенням відомостей щодо обліку та відпуску нафтопродуктів на 2 арк.- скасувати, оскільки відпала потреба у подальшому застосуванні цих заходів.
Процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченого на користь держави в розмірі 13570 (тринадцять тисяч п'ятсот сімдесят) грн. 56 коп.
Долю речових доказів суд вирішує згідно ст. 100 КПК України.
Керуючись, ст. 314, ч. 2 ст. 373, 374, 474, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду від 16.01.2026 року про визнання винуватості, укладену між прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності захисника - адвоката ОСОБА_7 .
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 16.01.2026 року покарання за ч. 1 ст. 204 КК України - штраф у розмірі шести тисяч чотириста сімдесят одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що становить 110007 грн, з конфіскацією незаконно виготовлених товарів та передати їх на потреби ЗСУ у розпорядження 3 механізованого батальону військової частини НОМЕР_1 .
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 05.11.2025 року, на майно, вилучене 08.10.2025 року в ході проведення обшуку АЗС, розташованої на земельній ділянці з кадастровим номером: 3210300000:04:042:0110, за адресою: АДРЕСА_2 , а саме на:
-один резервуар із табличкою на ньому ТОВ «НВК «ІНТЕРГАЗ», СНП-Н-10-2-1», серійний номер № 201, білого кольору, об'ємом 10 кубічних метрів (розділений на 2 секції, по 5000 л кожна секція), із пальним марки А -95 у загальній кількості 5687 л;
-один резервуар із табличкою на ньому «Мінський ресорний завод», Р-10, серійний номер «700, об1'ємом 10 кубічних метрів, білого кольору із висотою наливу палива - 161,5 см (дизельне паливо);
- одне нежитлове приміщення (вагончик сірого кольору, який використовується для здійснення діяльності оператора АЗС);
- дві ПРК для наливу пального;
-паспорт на резервуар, 10 метрів кубічних - СНПІ-4-10-2-1 на 7 арк.;
-градуювальна таблиця на резервуар №1040 (бензин-секція 1) на 9 арк.;
-градуювальна таблиця на резервуар №1040 (бензин-секція 2) на 9 арк.;
-чорнові записи із зазначенням відомостей щодо обліку та відпуску нафтопродуктів на 2 арк., оскільки відпала потреба у подальшому застосуванні цих заходів.
Процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави в розмірі 13570 (тринадцять тисяч п'ятсот сімдесят) грн. 56 коп.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не застосовувати.
Речові докази:
- один резервуар із табличкою на ньому ТОВ «НВК «ІНТЕРГАЗ», СНП-Н-10-2-1», серійний номер № 201, білого кольору, об'ємом 10 кубічних метрів (розділений на 2 секції, по 5000 л кожна секція), із пальним марки А -95 у загальній кількості 5687 л, який зберігається у ТОВ «СПЕЦ ТРАНС СКЛАД» передати на потреби ЗСУ у розпорядження 3 механізованого батальону військової частини НОМЕР_1 ;
-один резервуар із табличкою на ньому «Мінський ресорний завод», Р-10, серійний номер «700, об1'ємом 10 кубічних метрів, білого кольору із висотою наливу палива - 161,5 см (дизельне паливо), який зберігається у ТОВ «СПЕЦ ТРАНС СКЛАД» передати на потреби ЗСУ у розпорядження 3 механізованого батальону військової частини НОМЕР_1 ;
- одне нежитлове приміщення (вагончик сірого кольору, який використовується для здійснення діяльності оператора АЗС), яке зберігається у ТОВ «СПЕЦ ТРАНС СКЛАД»; дві ПРК для наливу пального, які зберігається у ТОВ «СПЕЦ ТРАНС СКЛАД» - повернути ОСОБА_3 , як власнику майна;
-планшет марки Redmi Red, модель 22081283G, без сім картки, s/n НОМЕР_2 , бірюзового кольору у чохлі, який належить ОСОБА_8 та в якому наявна інформація щодо незаконної діяльності АЗС, який зберігається при матеріалах кримінального провадження - повернути ОСОБА_8 , як власнику майна;
-паспорт на резервуар, 10 метрів кубічних - СНПІ-4-10-2-1 на 7 арк.,градуювальна таблиця на резервуар №1040 (бензин-секція 1) на 9 арк.; градуювальна таблиця на резервуар №1040 (бензин-секція 2) на 9 арк.; чорнові записи із зазначенням відомостей щодо обліку та відпуску нафтопродуктів на 2 арк., які зберігаються при матеріалах кримінального провадження, залишити при матеріалах кримінального провадження;
-зразки палива для проведення експертизи, які поміщено в спеціалізовані ємності темні пляшки із спеціалшьними кришками, об'ємом 1 л, наповнення 0,8 л., які опломбовані та на них нанесено маркуання етикетки фз позначенням проб №1, «1.1, №1.2 - егнзин, проба № 2, №2.1, №2.2 - дизель: ( проба №1, бирка -05211731, проба №1.1, бирка - 05211732, проба № 1.2 -, бирка - 05111733) - відібрано із резервуару із пальним бензин; проба № 2, бирка - 05211025, проба № 2.1, бирка - 05211736, проба №2.2, бирка - 05211024 - відібрано із резервуару із пальним ) - дизель, які зберігаються у ТОВ «СПЕЦ ТРАНС СКЛАД» - знищити.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: ОСОБА_9