Справа № 292/1264/25
Провадження № 2/292/41/26
11 лютого 2026 року с-ще Пулини
Пулинського районного суду Житомирської області
головуюча суддя Гуц О.В. секретар судового засідання Риданова Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
У грудні 2025 року позивач ТОВ "Українські фінансові операції" звернувся до суду з даним позовом до ОСОБА_1 , мотивуючи його тим, що 06.01.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4274271, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти в сумі 2000 грн. та він зобов'язався повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.
Відповідно до умов договору ТОВ "Лінеура Україна" свої зобов"язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 2000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану банком АТ КБ "Приватбанк".
В подальшому позичальником було підписано додатковий договір від 06.01.2024 та відповідно кошти у розмірі 1200 грн від первісного кредитора згідно договору були надіслані платіжною системою ТОВ "Універсальні платіжні рішення" на картку споживача. Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов"язань перед первісним кредитором 26.07.2024 ТОВ "Лінеура Україна" на підставі договору факторингу №26/07/2024 за плату відступило, а ТОВ "Українські фінансові операції" набуло право грошової вимоги до відповідача, у тому числі за договором №4274271 від 06.01.2024.
Станом на 26.07.2024 заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена та складає 31 970 грн., в тому числі: заборгованість за основним боргом (сумою кредиту) - 3200 грн., заборгованість за процентами, нарахованими первісним кредитором, - 16 210 грн. та заборгованість за процентами, нарахованими позивачем, - 12560 грн.
Враховуючи викладене, просить суд стягнути з відповідача на його користь вказану суму заборгованості, а також сплачений судовий збір в розмірі 2422 грн 40 коп та витрати на правову допомогу в розмірі 10 000 грн, в порядку частин 10, 11 ст. 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати та 3 % річних відповідно до ст. 625 ЦК України за вказаною ним формулою, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних з відповідача на користь позивача, роз"яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3 % річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.
Ухвалою Пулинського районного суду Житомирської області від 02.12.2025 провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду в спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін.
Розпорядженням керівника апарату Пулинського районного суду Житомирської області № 24 від 22.12.2025 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 292/1264/25 у зв"язку з відрахуванням зі штату Пулинського районного суду Житомирської області судді Рябенької Т.С.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2025 справу передано на розгляд судді Гуц О.В.
Ухвалою судді Пулинського районного суду Житомирської області від 24.12.2025 справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду в спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін .
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у позовній заяві просив розгляд справи здійснювати без участі позивача, не заперечують проти винесення заочного рішення.
Відповідач у судові засідання, призначені на 12.01.2026 та 28.01.2026, не з"явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся за вказаною в позовній заяві адресою. До суду повернулися судові повістки з відмітками про їх невручення у зв"язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою.
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2069843 від 01.12.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
В судове засідання, призначене на 10.02.2026, відповідач ОСОБА_1 не з"явився, про місце та час розгляду справи повідомлявся через оголошення на офіційному вебсайті Пулинського районного суду Житомирської області. Відзив на позов, заяви про розгляд справи за його відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходили.
З викладених обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення на підставі ст.280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечує щодо такого вирішення справи.
Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 06.01.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4274271 (а.с.24-33). Укладення цього договору здійснено сторонами за допомогою ІКС товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через Вебсайт або Мобільний додаток "Credit7" (п.1.1.). На умовах, встановлених договором, товариство зобов"язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов"язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов"язки, передбачені договором. Тип кредиту - кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає 2000 грн. Строк кредиту - 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 10 днів. Тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується в межах всього строку кредиту.
Згідно п.2.1. кредитного договору товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 . Кредитний договір підписано позичальником ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 33919.
До кредитного договору складено паспорт споживчого кредиту, який містить положення, аналогічні тим, що викладені у кредитному договорі, а також інформаційне повідомлення, які підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором (а.с.20-22, 23). Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, дата видачі кредиту/дата платежу - 15.01.2024, кількість днів у розрахунковому періоді - 10, всього 360 днів, чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період - 20 000 грн., сума кредиту за договором/погашення суми кредиту - 2000 грн., проценти за користування кредитом -18000 грн., реальна річна процентна ставка - 407372,81%, загальна вартість кредиту - 20000 грн. (а.с.33 на звороті).
06.01.2024 між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до договору №4274271 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 06.01.2024, згідно якого на умовах, встановлених договором, товариство зобов"язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов"язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов"язки, передбачені договором. Тип кредиту - кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає 3200 грн. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 10 днів (а.с.38-39).
Згідно п.2.1. додаткового договору товариство протягом двох робочих (банківських) днів з моменту укладення цього додаткового договору надає кредит (додаткову суму) у безготівковій формі шляхом перерахування коштів додаткової суми кредиту за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 . Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, дата видачі кредиту/дата платежу - 06.01.2024, кількість днів у розрахунковому періоді - 10, всього 360 днів, чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період - 31 970 грн., сума кредиту за договором/погашення суми кредиту - 3200 грн., проценти за користування кредитом -28770 грн., реальна річна процентна ставка - 384544,74%, загальна вартість кредиту - 31970 грн. (а.с.40).
До додаткового договору №4274271 складено паспорт споживчого кредиту, який містить положення аналогічні тим, що викладені у додатковому договорі, а також інформаційне повідомлення, які підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором (а.с.34, 35-37).
12.03.2019 року між ТОВ "Українські платіжні рішення" та ТОВ "Лінеура Україна" укладено договір про переказ коштів № ФК-П-19/03-01 (а.с.91-93).
Згідно повідомлень ТОВ "Універсальні платіжні рішення" №3784-2607 та № 3786-2607 від 26.07.2024, між останнім та ТОВ "Лінеура Україна" укладено договір на переказ коштів ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019. Відповідно до договору успішно перераховано 06.01.2024 04:46:06 кошти на суму 2000 грн. на платіжну картку клієнта № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 328604698, призначення платежу: зарахування 2000 грн на карту НОМЕР_1 . Також згідно договору успішно перераховано 06.01.2024 12:59:16 кошти на суму 1200 грн. на платіжну картку клієнта № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 328736369, призначення платежу: зарахування 1200 грн на карту НОМЕР_1 (а.с.46, 47). Посилання на указаний номер картки наявне у пункті 2.1. кредитного договору №4274271 від 06.01.2024.
Відповідно до інформації, наданої АТ «ПриватБанк» на виконання вимог ухвали суду від 02.12.2025, на рахунок ОСОБА_1 було перераховано 06.01.2024 грошові кошти у сумі 2000 грн. та 1200 грн. (а.с. 151-152).
Згідно складеного ТОВ "Лінеура Україна" розрахунку заборгованості за договором №4274271 від 06.01.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 26.07.2024 заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором становить 19 410 грн., в тому числі: заборгованість за тілом кредиту - 3200 грн та заборгованість за процентами за користування кредитом - 16 210 грн. З матеріалів справи вбачається, що 26.07.2024 між ТОВ «Українські фінансові операції" та ТОВ "Лінеура Україна" було укладено договір факторингу №26/07/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило позивачу за плату права грошових вимог до боржників за кредитними договорами, у тому числі за договором №4274271 від 06.01.2024, що укладений між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 (а.с.140-149).
Згідно акта прийому-передачі реєстру боржників від 26.07.2024 за договором факторингу №26/07/2024 та витягу з Реєстру боржників від 26.07.2024 клієнт ТОВ "Лінеура Україна" передав, а фактор ТОВ "Українські фінансові операції" прийняв реєстр боржників, у тому числі і до боржника ОСОБА_1 в сумі 19 410 грн., з яких: 3200 грн. - заборгованість за основною сумою боргу та 16 210 грн. - заборгованість за відсотками (а.с.64-65, 149).
Як вбачається з платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 1 від 02.08.2024, ТОВ "Фінансова компанія "Українські фінансові операції" сплатило ТОВ "Лінеура Україна" за договором факторингу №26/07/2024 від 26.07.2024, кошти в сумі 1671256,73 грн. (а.с.150).
Згідно листа ТОВ "Лінеура Україна" від 29.07.2024 в особистих кабінетах усіх боржників, права вимоги за кредитними договорами яких передані новому кредитору відповідно до договору факторингу та реєстру боржників, 29.07.2024 о 11:22 розміщена інформація про відступлення права вимоги за кредитними договорами та повідомлено нові реквізити для сплати заборгованості за кредитними договорами. Вказана інформація була надіслана також на номер телефону ОСОБА_1 (а.с. 52).
У зв'язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором № 4274271 від 06.01.2024 станом на 30.12.2024 утворилась заборгованість в сумі 19 410 грн., з яких: 3200 грн. - заборгованість за основною сумою боргу та 16 210 грн. - заборгованість за відсотками, що підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ "Українські фінансові операції" за 157 календарних днів (27.07.2024-30.12.2024) (а.с.66-67).
Статус ТзОВ «Українські фінансові операції" як фінансової установи підтверджується наданими позивачем копіями документів, а саме: виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 69-71), витягу із Державного реєстру фінансових установ (а.с. 72), свідоцтва про реєстрацію фінансової установи ТОВ "Українські фінансові установи" (а.с. 112) та статуту ТОВ "Українські фінансові операції" (а.с.119-123).
До позовної заяви позивачем додано також Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ "Лінеура Україна" (а.с.56-63).
Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином ( відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором (стаття 514 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов"язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
З положень частини першої та другої ст.1056-1 ЦК України вбачається, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За ст.610 ЦК України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно із ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідач ознайомився і погодився з умовами договору.
Відповідно до ч.2 ст.1050 та ч.2 ст.1054 ЦК України, наслідками порушення боржником зобов"язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Відповідач скористався коштами, які були надані йому за вищевказаним договором, але свої зобов'язання з повернення коштів та відсотків за користування коштами не виконав.
Згідно з розрахунками відповідач допустив заборгованість за кредитним договором №4274271 від 06.01.2024 в розмірі 31 970 грн., яка складається з заборгованості за основним боргом (сумою боргу) в розмірі 3200 грн., заборгованості за процентами, нарахованими первісним кредитором, в розмірі 16 210 грн. та заборгованості за процентами, нарахованими позивачем, в розмірі 12 560 грн. Вирішуючи позовні вимоги щодо застосування положень ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України та зобов'язання органу, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України, суд зазначає таке. Відповідно до ч. 10 ст. 265 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. У свою чергу, згідно із ч. 11 ст. 265 ЦПК України остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу. Тобто, під час ухвалення рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд може вирішити питання нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення. Однак, це є правом суду, а не обов'язком, та має вирішуватись з урахуванням обставин конкретної справи.
Суд зазначає, що відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Кредитні правовідносини між сторонами у цій справі виникли 12.08.2023, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час.
Наведена вище стаття є нормою процесуального права, не містить імперативного характеру, тобто у суду не має обов'язку задовольняти вимогу щодо автоматичного нарахування відсотків або пені до моменту виконання судового рішення.
Отже, суд дійшов висновку, що з урахуванням умов воєнного стану, дію якого введено на території України, вимоги позивача про здійснення нараховування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення в порядку ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України інфляційних втрат та 3% річних, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили та стягнення отриманих сум інфляційних втрат і 3% річних, є такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про відшкодування судових витрат суд дійшов такого висновку.
Як зазначено в ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно п. 3 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання юридичних послуг №01/08/2024-А від 01.08.2024, акт прийому передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 01/08/2024-А від 01.08.2024 № 4274271 від 10.11.2025 на суму 10 000 грн., детальний опис робіт (наданих послуг) № 4274271 від 10.11.2025, заявку на виконання доручення до договору № 01/082024-А від 01.08.2024, рахунок на оплату №4274271-2025 від 10.11.2025 на суму 10 000 грн, довіреність, видану ТОВ "Українські фінансові операції" на ім"я адвоката Дідуха Є.О. від 01.08.2024 та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 5972/10, виданого 24.03.2017 на ім"я адвоката Дідуха Є.О.
Враховуючи, що позивачем надано суду розрахунок витрат із зазначенням конкретних видів та вартості правничої допомоги, суд вважає, що ТОВ "Українські фінансові операції" надані належні докази на їх підтвердження, а тому вимоги про стягнення витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги в розмірі 10 000 грн. підлягають задоволенню.
Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 2422 грн. 40 коп., покласти на відповідача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 76, 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" (код ЄДРПОУ 40966896, місцезнаходження: 03045, вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2, м.Київ, 03045) заборгованість за кредитним договором № 4274271 від 06.01.2024 у розмірі 31 970 (тридцять одна тисяча дев"ятсот сімдесят) грн., судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 (сорок) коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 (десять тисяч) грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Відповідачу, який не з"явився в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О. В. Гуц