Ухвала від 10.02.2026 по справі 279/225/26

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/225/26

Провадження № 1-кс/279/147/26

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2026 року м.Коростень

Слідчий суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 із секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Коростень клопотання старшого слідчого СВ Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання до підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12026060490000022 від 14.01.2026 року за ч.1 ст.263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

09.02.2026 слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання щодо підозрюваного ОСОБА_5 .

В обґрунтування клопотання зазначає, що ОСОБА_5 восени 2023 року, знаходячись неподалік від кар'єру, який розташований в с. Білошиці, Коростенського р-ну, Житомирської області знайшов-незаконно придбав боєприпаси до стрілецької вогнепальної зброї та, достовірно упевнившись у тому, що знайдені ним предмети відносяться до бойових припасів, які без передбаченого законом дозволу зберігати заборонено - залишив їх собі. У цей же день, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, маючи умисел, спрямований на подальше незаконне носіння, зберігання, бойових припасів без передбаченого законом дозволу, діючи умисно, всупереч чинному законодавству України, зокрема ст. 41 Конституції України, в якій зазначено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю, при цьому, право такої власності вибувається в порядку, визначеному законом; ст. 1 Закону України «Про правовий режим військового майна у Збройних Силах України», якою визначено, що до військового майна належить, зокрема, всі види озброєння, бойова та інша техніка, а також боєприпаси; п. 2 розділу 1 Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї у ЗС України, затвердженої постановою Кабінету міністрів України №1225 від 04 серпня 2000 року, якою визначено, що боєприпасами являються патрони до стрілецької зброї, сигнальні та освітлювальні засоби, вибухові пакети та інші вибухові речовини, ручні гранати і запали до них, реактивні протитанкові гранати; додатку №1 п. 1 Постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17 червня 1992 року №2471-ХІІ, яким встановлено, що до майна, яке не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України належить: зброя, боєприпаси (крім мисливської пневматичної зброї, зазначеної в додатку №2 і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, придбаваються громадськими об'єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), бойова і спеціальна військова техніка, ракетно- місце вчинення злочину; показами свідків; висновками експерта; повідомленням про підозру; протоколом допиту підозрюваного, а також іншими зібраними за матеріалами кримінального провадження доказами.

ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до ст. 12

КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів. Санкція ч. 1 ст. 263 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Метою застосування стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання є необхідність запобігання наявних ризиків, передбачених п.1 ч.І ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 , розуміючи, що вчинив тяжкий злочин, а також те, що може бути засудженим до реальної міри покарання з метою уникнення покарання може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що свідчить про тс, що ОСОБА_5 , може залишити постійне місце проживання з метою ухилення від кримінальної відповідальності, що буде перешкоджати повному всебічному і псупередженому досудовому розслідуванню.

На підставі протоколу автоматизованого визначення слідчого судді розгляд клопотання переданий ОСОБА_1 та призначений на 09:25 годин10.02.2026 року.

На підставі ч. 5 ст. 27 КПК України забезпечується повне фіксування судового засідання та процесуальних дій за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.

Слідчий та прокурор у судовому засіданні підтримали клопотання, просили його задовольнити та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді особистого зобов'язання з покладенням на нього обов'язків, зазначених у клопотанні.

Підозрюваний визнав свою причетність до інкримінованого правопорушення та не заперечував проти задоволення клопотання та обрання йому запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.

Заслухавши пояснення підозрюваного, думку слідчого, прокурора, перевіривши додані до клопотання матеріали кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до висновку про обгрунтованість клопотання.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПКУкраїни під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

За положеннями статті 177 КПКУкраїни підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Європейський суд з прав людини у рішення від 21 квітня 2011 року по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» у пункті 175 вказав, що «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

У провадженні СВ Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026060490000022 від 14.01.2026 відносно ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

Клопотання про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання порушено з метою запобігання ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст.177 КПК України.

Внесене слідчим клопотання відповідає вимогам ст. 184 КПК України, матеріали клопотання містять достатні дані про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, що підтверджується, матеріалами, долученими до клопотання.

Дослідивши встановлені у судовому засіданні обставини, враховуючи доводи, викладені учасниками процесу, слідчий суддя вважає, що обставини, викладені у ч. 1 ст. 194 КПК України, на даний час доведені, підозра обґрунтована та існують достатні підстави вважати, що наявний вказаний у клопотанні ризик, передбачений п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України.

Як вбачається з матеріалів клопотання ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, яке відноситься до тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох до семи років, підозрюваному доведено до відома, що йому інкримінується, тому він обізнаний, як з кваліфікацією кримінального правопорушення, так і із санкцією і видом покарань, що може бути застосовано до нього у випадку доведення вини, що в свою чергу може спонукати його переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання. Вказаний ризик додатково підвищується військовою агресією рф проти України, та дією на всій території України воєнного стану.

Статтею 179 КПК України визначено особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу(ч.1).

За ч. 1 ст. 177 цього Кодексу метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.

Так, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити це правопорушення, що прямо узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, відображеною у рішенні від 21 квітня 2011р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

З огляду на встановлені обставини, слідчий судя вбачає доведеними обставини, визначені ч.1ст.194 КПК України, тобто наявність обґрунтованої підозри та наявність існування ризику, передбаченого п.1ч.1ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

На переконання слідчого судді доведеним ризиком у співставленні з даними про особу підозрюваного може запобігти запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.

Для досягнення мети запобіжного заходу слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного процесуальні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, про застосування яких просять слідчий та прокурор під час розгляду даного клопотання.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Повідомлення про підозру ОСОБА_5 вручено 19.01.2026 року, отже строк дії ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання не може перевищувати строку досудового розслідування. За таких обставин клопотання слід задовольнити та застосувати до підозрюваного особисте зобов'язання строком до 19.03.2026 року включно.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання до підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12026060490000022 від 14.01.2026 року за ч.1 ст.263 КК України задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання строком до 19 березня 2026 включно в межах строку досудового розслідування.

Покласти на підозрюванго ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:

- не відлучатися із населеного пункту свого місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

Попередити підозрюваного ОСОБА_5 , що в разі невиконання зазначених в цій ухвалі обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення у відповідності до ст. 179 КПК України, в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на старшого слідчого СВ Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 та прокурора Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_8

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_9

Попередній документ
133978861
Наступний документ
133978863
Інформація про рішення:
№ рішення: 133978862
№ справи: 279/225/26
Дата рішення: 10.02.2026
Дата публікації: 12.02.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; особисте зобов'язання
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (10.02.2026)
Дата надходження: 09.02.2026
Предмет позову: -
Розклад засідань:
15.01.2026 11:00 Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
10.02.2026 09:25 Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ІВАШКЕВИЧ ОКСАНА ГЕОРГІЇВНА
суддя-доповідач:
ІВАШКЕВИЧ ОКСАНА ГЕОРГІЇВНА